Учительська світлиця

Урок 5 ТЕМА: Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору «Ляльковий дім». Роль пись­менника в розвитку нової європейської драматургії

(«ібсенізм»)

МЕТА: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учням усвідомити новаторські риси у творчості драматурга, художні особливості п’єси; розвивати аналітичне, об­разне мислення, уміння висловлювати свої думки та толерантно їх відстоювати, наводячи цитати й прикла­ди з тексту; виховувати повагу до людської гідності, прагнення до самовдосконалення.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Чоловік і жінка, немов цар і цариця, увінчані ко­жен своєю короною. І він, і вона правлять своїм світом посеред роду людського. У кожного з них — свої особливі права. Чоловік — це зовнішній бік світу, а жінка — внутрішній, прихований; чоловік завойовує і підкоряє, а жінка як невичерпне підземне джерело, яке дає силу дереву життя», — говорив мудрець Еліягу Кі. Ми можемо із цим погоджуватися чи не погоджуватися, але всі, напевне, ви­знають ту істину, що чоловік і жінка — рівноправні представни­ки роду людського, які не можуть обійтися одне без одного. Тому несправедливо, коли хтось когось уважає істотою нижчого сорту, рангу. Це довела ібсенівська героїня Нора, яка, не зважаючи на традиції та існуючу мораль, різко виступила проти приниження її особистості. «Ляльковий дім» їй не підійшов. Про це та багато ін­шого — сьогодні на уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку

3. Повторення, систематизація й узагальнення вивченого

1. Повідомлення учня про прототип Нори

• В образу Нори є цілком реальний прототип. Це дансько - норвезька письменниця Лаура Кілер (1849-1932). Під впливом ібсенівської п’єси «Бранд» 19-річна дівчина написала книжку «Дочки Бранда», яка вийшла 1869 року під псевдонімом. Ібсен познайомився з Лаурою і порадив їй зайнятися літературою; між ними зав’язалася дружба.

Лаура одружилася з любові, але її неврівноважений чоловік бо­лісно сприймав нестачу грошей. Дружина намагалася захистити його від матеріальних проблем і, коли він захворів, звернулася по допомогу до свого багатого батька, однак той відмовив дочці. Тоді вона, таємно від усіх, позичила гроші в одному з норвезьких бан­ків, а поручився за неї впливовий друг. Коли не стало й цих гро­шей, Лаура позичила знову, але не змогла повернути борг вчасно. У відчаї жінка хотіла видати фальшивий вексель, та вчасно схаме­нулася. Згодом про все довідався чоловік, який спочатку співчу­вав Лаурі, а потім під впливом родичів, друзів та знайомих різко змінив ставлення до дружини й почав вимагати розлучення. Дітей у неї відібрали, а її оголосили психічно хворою. (Пізніше, на про­хання чоловіка, Лаура повернулася і в сім’ю, і в літературу.)

Нора і Лаура мають багато спільного, але є й істотна різниця: Нора сама йде з дому, сама протиставляє себе суспільству — це її свідоме рішення.

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

• Які повороти сюжету можливі (інші ситуації, відмінні від ав­торської)?

3. Творча робота. Розробка нових сюжетних ліній п’єси «Ляльковий дім» (у парах)

4. Розв’язання проблемних питань та завдань

• У чому полягає символічність назви п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім»?

• Розшифруйте ланцюжок «дочка о лялька-жінка о людина- борець».

• Доведіть, що «Ляльковий дім» — соціально-психологічна драма.

• Визначте риси «нової драми».

5. Слово вчителя

• Внесок Г. Ібсена в розвиток театру надзвичайно вагомий і розмаїтий, тож не дивно, що під його впливом перебували як представники соціально-критичного театру (Г. Гауптман, Б. Шоу, Д. Голсуорсі), так і драматурги-символісти (М. Метерлінк). Виник навіть термін «ібсенізм».

Проте Ібсен став новатором не лише в драматургії. Він був смі­ливим мислителем, який не боявся переоцінювати загальновизна­ні ідеали. М. Бердяєв, відомий російський філософ, підкреслював радикалізм і максималізм його сумнівів: «Ібсен із геніальною го­стротою відчув і поставив проблему особистої долі та проблему кон­флікту творчості й життя». Цілком закономірно, що ім’я Ібсена за­вжди згадують поряд з іншими володарями думок і порушниками спокою того часу.

4. Домашнє завдання

Підготуватися до бесіди з позакласного читання; підготувати повідомлення (індивідуально) про сценічну історію п’єси; прочита­ти п’єсу А. П. Чехова «Вишневий сад».