Головна » Статті » Конспекти уроків для старших класів » Конспекти уроків із зарубіжної літератури 11 клас |
Тема. Позакласне читання. Твір Пауло Коельо «Алхімік» Мета: зацікавити учнів художнім читанням, спонукати до нього; ознайомити з одним із найпопулярніших у світі письменників сучасності та його творчістю; розвивати навички аналізу самостійно прочитаних творів, висловлення своєї думки про них; виховувати любов до літератури, прагнення до самопізнання та самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, схема. Тип уроку: бесіда з позакласного читання. ХІД УРОКУ І. Мотивація навчальної діяльності учнів У ч и т е л ь. Замислимося над такими цифрами: він добре відомий і популярний більш ніж у 150 країнах світу; його твори перекладені близько 60 мовами різних народів; його найвідоміша книга вийшла загальним накладом більш як 40 мільйонів примірників. Це про бразильського письменника Пауло Коельо і його знаменитий твір «Алхімік». «Алхімік» — це мовби сучасний «Маленький принц». Глибока і проста книжка»,— писав Милорад Павич. Що знайшли ви для себе у цій книзі, обговоримо на уроці. ІІ. Оголошення теми й мети уроку ІІІ. Бесіда з позакласного читання 1. Експрес-опитування з метою з’ясування читацьких інтересів школярів; коментування й підсумки вчителя 2. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях П. Коельо — Пауло Коельо — знаменитий бразильський письменник і поет. Опублікував загалом 16 книг — романів, коментованих антологію, збірок коротких оповідань-притч. Прославився на пострадянському просторі після видання роману «Алхімік», який довго залишався в першій десятці бестселерів. Загальний наклад роману на всіх мовах перевищує 100 мільйонів. Народився Коельо 24 серпня 1947 року в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, у благополучній родині інженера Педро і Ліжії Коельо. У сім років його відправили до єзуїтської школи Святого Ігнатія Лойоли, де вперше виявляється його бажання писати книги. Мрія стати письменником не знайшла порозуміння в його родині, тому під тиском рідних він вступає на юридичний факультет університету Ріо-де-Жанейро, але незабаром кидає навчання і займається журналістикою. Розбіжності між ним і родиною дедалі збільшувалися, і 17-річний Пауло був примусово поміщений у приватну психіатричну клініку на курс лікування. Але ні лікування електрошком через виявлену шизофренію, ні другий курс лікування не змінили його впевненості в собі — і він втік із клініки, поневірявся деякий час і згодом повернувся додому. Через рік він примкнув до руху аматорського театру, який у Бразилії 60-х років став масовим явищем — не тільки мистецтва, але й соціального протесту. Театрально-протестна активність для Коельо закінчилася в лікарні, звідки він знову втік, але безгрошів’я змусило його знову повернутися додому. Урешті-решт після третього курсу лікування його сім’я змирилася з тим, що «нормальна» робота — не для нього. Пауло Коельо продовжував займатися театром і журналістикою. 1970 року почав подорожувати по Мексиці, Перу, Болівії, Чилі, Європі й Північній Африці. Через два роки Коельо повернувся до Бразилії і почав писати вірші для пісень, що стали потім дуже популярними, працював із відомими бразильськими виконавцями, зокрема з Р аулем Сейшасом. Як письменник зізнається в одному з інтерв’ю, у цей час він познайомився з роботами суперечливого англійської містика Алістера Кроулі, що вплинули на його творчість, яка поширилася не тільки на музику, але й на плани створення «Альтернативного товариства», яке мало стати громадою анархістів у штаті Мінас-Жерайс, заснованою на ідеї Кроулі: «Роби що хочеш — такий весь закон». Бразильські військові, які прийшли до влади в результаті перевороту 1964 року, уважали цей проект підривною діяльністю і взяли всіх імовірних членів під варту. Відомо також, що під час перебування у в’язниці Коельо і Сейшаса катували. Вийти з в’язниці Коельо несподівано допомогло минуле: його визнали неосудним і відпустили. Пізніше, у Голландії, він зустрів особистість (звану їм Джи (лат. J) у «Валькіріях», «Паломництві» і на його сайті «Воїн Світла»), яка змінила його життя і посвятила в християнство. Він став членом католицької групи, відомої як RAM (Regnus Agnus Mundi), де Джи був його Учителем. 1986 року Коельо пройшов Шляхом Сантьяго, старовинним іспанським шляхом паломників, і описав пізніше все, що відбулося, в книжці «Щоденник Мага». Зараз він живе з дружиною Крістіною в Ріо-де Жанейро, у Бразилії, і в Тарбі, у Франції. У 150 країнах світу було продано понад 86 мільйонів примірників книг Пауло Коельо, перекладених на 67 мов. Він одержав безліч призів та нагород у різних країнах, включаючи Францію (La Legion d’honneur) та Італію (Super Grinzane Cavour Book Award). Крім того, ним написані твори «Паломництво» (лягло в основу комп’ютерної гри, розробленої компанією Arxel Tribe), «На березі Ріо-П’єдра сіла я і заплакала…» і «Валькірії». Його новела «Заїр», видана 2005 року, була заборонена в Ірані з конфіскацією 1000 копій, але згодом її все ж таки дозволили друкувати. Твори Коельо входили до списку бестселерів не тільки в Бразилії, але й у Великій Британії, США, Франції, Німеччині, Канаді, Італії, Ізраїлі, Фінляндії та Греції. «Алхімік» донині залишається книгою-рекорсменом за кількістю продажів в історії Бразилії, її згадують у Книзі рекордів Гіннеса. Коельо є автором бестселерів португальською мовою. Незважаючи на успіх, численні бразильські критики вважають його незначним письменником, чиї роботи занадто прості. Деякі з них також називають його роботи «комерційними» та орієнтованими на ринок. Його обрання до Літературної академії Бразилії заперечується багатьма бразильцями. Відома російська телеведуча і сценарист Авдотья Смирнова сказала про нього таке: «Подразнення, яке Коельо викликає у будь-якого хоч почасти літературно досвідченого читача, пояснюється перш за все його надзвичайною серйозністю, гусячою якоюсь важливістю — нудьга смертна, на весь роман жодного жарта, жодної посмішки, жодної гостроти. Я маю на увазі не хиханьки-хаханьки, гостроти в літературі бувають які завгодно — фонетичні, філософські ідіоми; але ось так, без жодної навіть тіні жонглювання, без найменшого артистизму, без натяку на гру розуму — так справжня література не пишається. Тим часом саме ця серйозність і робить Коельо таким популярним письменником». Стилізації в дусі Коельо присутні в книгах Анхеля де Куатьє. 3. Евристична бесіда
«У кожного своє Особисте призначення в житті, і через це людина живе у світі…» «Якщо ти чогось бажаєш, то Всесвіт сприятиме тому, щоб твоє бажання здійснилося…» «Кожному дається дар: можливість вибору. Тому, хто не використав цей дар, він стає прокляттям,— інші будуть завжди обирати за нього…» «Усе, що відбувається в теперішньому, впливає на майбутнє та є спокутою минулого». 4. Розв’язання проблемних питань
5. Накреслення «сюжетної» параболи роману у вигляді схеми, поясніть значення зупинок Можливий варіант відповіді Кожна зупинка, кожен епізод відкривають героєві якусь істину, мають алегоричне значення. «Тариф» — «Усе у світі має ціну». «Танжер» — «Ніколи не відмовляйся від своєї мрії». «Пустеля Сахара» — «Усі ми — частинки Світової Душі». «Оаза Ель-Фаюм» — «Любов — це сила, яка трансформує й удосконалює Світову Душу». «Табір блакитних вершників» — «Я здатен творити чудеса». «Стара церква» — «Скарби там, де заплаче серце».
Підготуватися до контрольної роботи — написання твору за темою «Постмодернізм» та творчістю Ґ. Маркеса, М. Павича, П. Коельо. V. Підсумки уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон» Продовжте речення:
| |
Переглядів: 551 | |
Всього коментарів: 0 | |