Оголошується набір на 2024-2025 н.р. для навчання в дистанційному центрі 'Поруч'
 
Головна » Статті » Предметні тижні » Тиждень історії

Історичний журнал "Ярослав Мудрий"

Ярослав Мудрий

Мета:

  • поглибити та узагальнити знання учнів про життя і діяльність Ярослава Мудрого;
  • розвивати вміння самостійно знаходити й опрацьовувати додаткову інформацію;
  • виховувати почуття гордості і поваги до минулого свого народу.

Обладнання: карта «Київська Русь. ІХ–ХІІ ст.», атласи з історії України для 7 класу, портрет Я. Мудрого, ілюстрації «Софії Оранти», Софійського cобору, Золотих воріт.

Учні в ролі Я. Мудрого, його дружини Інгігерди, синів і дочок.

Використана література: «Історія України» М. Грушевського, «Історія України». 7 клас, «Історія України». 5 клас, хрестоматія школяра, вірші О. Олеся, книга «Історія України» в казках та легендах.

Хід заходу

II. Основна частина заходу

У класі групами сидять учні, які готували проект: історики, літописці, юристи, церковні діячі, журналісти, художники.

Звучить мелодія «Пісні про Україну». Під її звуки вчитель запрошує зійти на престол Я. Мудрого.

Учитель (князю Ярославу). Запрошуємо Вас зайняти своє почесне місце. (Ярослав виходить, читає вірш, сходить на престол.)

Ярослав

Я прийшов до вас із давнини,

з одинадцятого, славного століття,

щоб зустріти молодь весни

третього тисячоліття.

Радий я, що все гаразд у вас

І що пам’ятають мене всюди.

Хочу, щоб минуле ожило у нас

і щоб гордістю наповнювались груди,

М. П. Чоланюк

Учитель. Мудрий князю Ярославе, запрошуємо Вашу дружину, дочок і синів посісти почесне місце поруч з Вами.

(Дружина Інгігерда, дочки і сини сідають по обидва боки від Ярослава.)

Учитель. А зараз ми розповімо князеві Ярославу і всій його родині, що ми знаємо про їхні славні діла.

Учень

Мудро й впевнено по світу

Йшов 978 рік.

– Будеш, сину, Ярославом! –

Володимир так нарік.

Підростав без ласки батька,

Бо в походах він бував,

Князем мудрим новгородським,

Потім київським він став.

За життя зробив багато

Для науки, для добра,

Мав зв’язки в різних країнах,

Слава доброю була.

Недаремно князем Мудрим

Назвали його люди.

Сам у книгах він кохався

І про це знали усюди.

У лютневу зимну стужу

Відійшов він в інший світ.

Плакали за ним всі люди,

А на землю падав сніг.

Мудрий князю Ярославе!

Ми шануємо тебе!

І завжди в лютневу стужу

Споминаємо тебе!

М. П. Чоланюк

1-й учень-історик. 978 рік. У сім’ї великого князя Володимира народився син, якого назвали Ярослав. Зростав Ярослав замкненим і суворим, не знаючи батьківського тепла. Коли підріс, послав його Володимир князювати до Новгорода. У 1014 р. Ярослав пішов на відвертий конфлікт з батьком, відмовившись сплачувати данину Києву. Розгніваний батько вирішив покарати неслуха, та не встиг, бо помер 1015 р.

Розпочалася між синами Володимира тривала боротьба за батьківський престол.

2-й учень-історик. Нарешті, 1026 р. між Ярославом та його братом Мстиславом була підписана мирна угода. У 1036 р. по смерті Мстислава Ярослав став «самовладцем Русі».

Ярослав не любив воювати. Він прагнув більше сидіти в Києві й опікуватися мирними справами, проте воювати йому все ж таки доводилося. Час від часу в його землях з’являлися печеніги. У 1036 р. печеніги були остаточно розгромлені і вже більше не нападали на Русь. У 1043 р. спалахнула русько-візантійська війна! Щоб задобрити Ярослава, візантійський імператор видав свою дочку Анастасію за улюбленого сина Ярослава Мудрого Всеволода. Від цього шлюбу й народився Володимир Мономах.

Учень-читець декламує вірш О. Олеся «Ярослав Мудрий».

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах.

У державнім будівництві,

Владі, устрою, судах.

Щоб не нищити народу

І народного майна,

Не хотів він воювати,

Не тягла його війна.

Він прогнав лише поляків,

І, щоб ворог тихшим став,

Він твердиню понад Сяном –

Ярослав свій збудував.

Та ходив на печенігів

І черкасів під Кавказ,

Що на нашу Україну

Нападали раз у раз.

Учень-юрист. Багато зробив Ярослав для утвердження Києва в ролі політичного осередку країни. Князь виступив ініціатором упорядкування законодавства. Під час його правління було створено перше писане зведення законів Київської Русі – «Руську Правду». Раніше в різних землях по-різному судили, а тепер покарання було однакове, незалежно від того, де людина скоїла злочин. «Руська Правда» стояла на захисті прав власників, княжих слуг.

Учень-юрист (зачитує статті «Руської Правди»).

  1. Хто переоре чужу землю, платить штраф 12 гривень.
  2. Хто вкраде вола – штраф 1 гривня і повертає вола.
  3. Хто вб’є простого селянина – штраф 5 гривень.
  4. Хто вб’є князівського слугу, старшого дружинника – штраф 80 гривень.
  5. Якщо під час бійки вирвала жмут бороди – штраф 12 гривень на користь князя.
  6. Якщо вибили під час бійки зуб і кров потекла з рота (прямий доказ) – штраф 12 гривень на користь князя, а потерпілому гривня...

(Гривня – зливок срібла близько 200 грамів, який служив грошовою і ваговою одиницею в Київській Русі).

Учитель. Слово надається представникам церкви.

Священик. Ярослав сприяв зміцненню позицій православної церкви. У 1039 р. ним була заснована Київська митрополія, першим митрополитом якої став у 1051 р. Іларіон, не грек, як то було раніше, а русич.

За Ярослава будувалися нові церкви, створювались монастирі, У 1037 р. на тому місці, де було розбито печенігів, збудували Софійський собор, при якому була заснована бібліотека, яка налічувала 950 томів книг.

Церковний діяч. У 1051 р. був заснований один з найстаріших давньоруських монастирів, який з 1598 р. називається Києво-Печерською Лаврою,

Учень-літописець. Ярослав розбудував Київ. «Повість минулих літ» повідомляє: «І заклав Ярослав місто велике, у якого нині Золоті ворота, а також церкву святої Софії у 1037 р., митрополію, церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих воротах, потім монастирі святого Георгія і святої Ірини.

Головною спорудою Києва були величні укріплення міста Ярослава, земляні вали, висотою понад 25 м, на яких стояли міцні дубові стіни і могутні башти. Потрапити до міста можна було через ворота: Софійські, Лядські, Печорські, шанованих гостей урочисто зустрічали біля Золотих воріт. Територія міста Ярослава у сім разів перевищувала площу міста Володимира. Слава Києва линула далеко за межами Русі. Германський хронік XI ст. Адам Бременський вважав Київ окрасою Русі, суперником Константинополя.

Ярослава Мудрого можна по праву називати фундатором книжності і вченості Русі. Літописець Нестор з гордістю пише, що князь «до книжок виявляв завзяття, часто читаючи їх і вночі, і вдень. Він засіяв книжними словами серця віруючих людей».

Учень-історик (розповідає, показуючи на карті). Упорядкована, забезпечена законами Київська Русь була широко відомою серед тодішніх держав, які стали дбати про приязнь і єднання з родом Ярослава. Сам Ярослав Мудрий був одружений з дочкою шведського короля Інгігердою, або Іриною. Його сестра Марія-Доброніга стала дружиною польського короля Казимира.

Ярослава Мудрого називали «тестем Європи». За іноземних правителів були видані дочки Ярослава: Анастасія — за угорського короля, Єлизавета – за норвезького королевича Гаральда Сміливого, Анна – за французького короля Генріха І.

Три сини Ярослава взяли шлюб з представницями найбільш знатних родин германської еліти, улюблений син Всеволод одружився з візантійською принцесою, а Ізяслав – із сестрою польського короля Казимира.

Київ став перехрестям культурних і політичних шляхів тодішнього світу.

Учитель. Сьогодні у нас присутній також відомий журналіст, який підготував цікаве інтерв’ю. Надамо йому слово.

Журналіст. Я хочу, щоб всі присутні ближче познайомилися з дочками Ярослава Мудрого. З вашого дозволу я адресую свої запитання до Єлизавети. Розкажіть, будь ласка, як ви вийшли заміж і як вам жилося далеко від рідної домівки.

Єлизавета. Я вийшла заміж в 1035 р. за короля Олафа Гаральда, який був на службі у київського князя. Кілька разів норвежець просив руки Єлизавети, але йому відмовляли. Про це Гаральд розповів у своїх віршах, які він склав у ті часи. Майбутній норвезький король уславився не тільки як хоробрий воїн, а й як талановитий поет, автор прекрасних творів про золотокосу доньку Я. Мудрого, Багато довелося Гарольду подорожувати світом у пошуках подвигів і щастя. Воював він з дружиною вікінгів і на Сіцілії, і у Візантії, і в Африці і звідусіль надсилав дорогі подарунки Єлизаветі, не втрачаючи надії домогтися її прихильності, а особливо ж її батька Ярослава. І ось повернувся мандрівний рицар до Києва. Князь дав згоду на шлюб своєї доньки з Гаральдом. Єлизавета з Гаральдом поїхали в Норвегію, де він одразу ж завоював собі королівський престол. У норвезьких легендах Гарольда прозвано Гарольдом Сміливим і Гарольдом Грізним. У 1066 р. Гарольд загинув в одній із битв, і Єлизавета овдовіла з двома доньками на руках – Гердою і Марією. Вдруге Єлизавета вийшла заміж за данського короля Свена II Естрідсена, й у Київської Русі з’явилася ще одна дружня країна — Данія.

Журналіст звертається до Анни.

Анна. 1048 р. я вийшла заміж за короля Франції Генріха І. До нього через далекі відстані долинула слава про надзвичайну вроду і розум доньки Ярослава Мудрого, і він спорядив у землі Русі своїх посланців, які просили у князя моєї руки. Як свідчать зарубіжні історики, першого разу Ярослав відмовив французькому королеві. Лише через деякий час дав дозвіл на шлюб. Так я потрапила до Парижа. Отримавши звістку про приїзд нареченої, король миттєво помчав їй назустріч. Анна коронувалася у Реймсі, старовинній столиці франків. Присягу на вірність Франції королева Анна складала на Євангелії, привезеному нею з Києва. На цій книзі з бібліотеки Я. Мудрого аж до ХVIII ст., коли було повалено монархію, присягались усі французькі королі. Перша освічена жінка на французькому престолі, Анна, по суті, стала співправителькою держави. На багатьох тодішніх документах Франції поряд із підписами Анни стоять хрестики Генріха І та його чиновників, які були неписьменними. Бог дарував Анні трьох синів – Філіппа, який став королем Франції і правив 48 років, Роберта, який помер у 14 років, та Гуго. Подружнє життя Анни тривало 11 років. Після смерті 52-річного короля Генріха І Анна стала опікункою 8-річного короля Філіпа, а коли той виріс, пішла до монастиря.

Учитель. То що ж нам розповість Анастасія?

Анастасія. Я, Анастасія, вийшла заміж за угорського короля Андрія І. Сталося це 1046 р. Після цього в угорських документах з’являється ім’я королеви Агмунди (таке ім’я отримала Анастасія після переходу у католицьку віру).

Мені пощастило менше за сестер. Коли чоловік помер, якийсь час я була на престолі сама. Потім підріс син Шаламон і став правити державою. Але в цей час почалася тяжка війна між претендентом на королівський престол Белою І та королем Шаламоном. Події в ній розгорталися не на користь Шаламона. І мені довелося рятуватися втечею до сусідньої Німеччини. Було це після 1061 року.

Учитель. Там і загубилися сліди доньки Ярослава Мудрого. Не відомо навіть, коли вона померла і де її могила.

Учень-історик (показуючи на карті). За кілька років до смерті Ярослав скликав усіх своїх синів і розділив між ними міста і землі. Ізяслав став великим князем київським, Святослав – чернігівським, Всеволод – переяславським, Ігор – володимирським, В’ячеслав – смоленським. Він суворо наказав синам шануватися, жити в мирі і злагоді.

О. Олесь. «Ярослав Мудрий»

Пролетіли дні короткі...

Перед смертю Ярослав

Всіх синів своїх покликав

І з любов’ю проказав.

Вас я, діти, покидаю.

Йду я в ліпшу сторону.

Але, діти, пам’ятайте

Мою заповідь одну.

Не сваріться, живіть у згоді.

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

Учень-історик. Стояла холодна зима. Лютий тріщав морозами. У близькому до Києва Вишгороді, на руках улюбленого сина Всеволода помирав великий князь Ярослав. Він дожив до похилого віку, що траплялося нечасто у ті смутні часи. Ярослав помер у зеніті могутності і слави на 76-му році життя 20 лютого 1054 р. Його поховали у церкві святої Софії у Києві, у мармуровій труні, яка зберігається тут і донині.

1-й учень-мистецтвознавець. Ярослав – був людиною талановитою та мудрою. Він назвав головний храм міста і всієї держави Софія, що по-грецьки означає мудрість. Ярослав наче кинув виклик столиці Візантії Константинополю, де головний храм також називався Софійським.

Софію Київську будували приїжджі грецькі і місцеві майстри-русичі. Про архітектуру храму написано багато книг і статей різними мовами. Софія Київська здавна привертає увагу вчених багатьох країн світу. Не може не зачарувати внутрішнє оздоблення собору – мозаїки, фрески, різьблені шиферні плити, мармурова усипальниця Ярослава Мудрого, ковані й позолочені двері, карнизи, капітелі колон.

Зрозуміло, що нині Софійський собор не такий, яким був за часів Ярослава Мудрого. Храм перебудовувався і дійшов до нас в «оздобленні» українського бароко XVII–XVIII ст. Але архітектурна основа, внутрішнє оформлення зберегли свій первісний вигляд.

III. Підсумок заходу

Учитель. Для того щоб щось чи когось полюбити, треба його пізнати, а для цього потрібно докласти відповідних зусиль і бажання. Сьогодні ви довели, що хочете, можете і вмієте вивчати історію свого народу, діяльність її славетних представників. Це ваш перший проект, з яким ви впоралися дуже успішно, і нагородою за роботу для вас будуть високі бали.

 

Категорія: Тиждень історії | Додав: uthitel (04.03.2018)
Переглядів: 541 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: