Учительська світлиця

Рефлексії, які використовуються на уроках

Додаток 2.1

Метод «Рюкзак»

На етапі рефлексії кожен учень стисло записує на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань, умінь, навичок, способів дій, які отримано на уроці, я візьму із собою для використання на інших уроках, в житті, для виконання домашнього завдання, контрольної роботи?» Папірці складаються у рюкзак (справжній чи умовний).

Учні вибірково знайомлять з відповідями (учитель дістає з рюкзака відповіді та зачитує їх).

Додаток 2.2

Метод «Капелюшки, що думають»

Метод використовується для аналізу проблеми, ситуації, групової дискусії, коли необхідно розглянути предмет під різним кутом зору, об’єктивно оцінити явище, змоделювати різноманітні ситуації та спрогнозувати їх розвиток. Цей метод вчить думати у різний спосіб; оцінювати ситуацію з різних боків; прогнозувати події.

Учням можна пропонувати створити групи під кожним «капелюхом» або працювати індивідуально. При цьому важливо пам’ятати, за що саме «відповідає» кожний капелюшок.

1) Білий капелюшок — виділення фактів, цифри, відомості, статистика, даною групою інформація не оцінюється.

2) Чорний капелюшок — критика, негативні сторони ситуації.

3) Червоний капелюшок — емоції, почуття, передчуття, визначення здібностей, на розвиток яких вплинула ситуація, що розглядається.

4) Жовтий капелюшок — оптимістичні, позитивні сторони, вміння побачити добре в будь – якій ситуації.

5) Зелений капелюшок — творчість ( відображення даної ситуації у вигляді вірша, пантоміми тощо ), почуття гумору.

6) Синій капелюшок — значимість ситуації, її завуальовані сторони, життєвий урок, що з неї випливає.

Можливе, наприклад, таке застосування методу для здійснення аналізу уроку.

Білий капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

1. Яка тема нашого уроку?

2. Які знання, вміння було відтворено на початку уроку?

3. Які нові знання отримали на уроці? (Або: над формуванням
якої навички працювали? Які вміння розвивали?)

4. Які методи роботи на уроці використовували?

Червоний капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

1. У якому настрої ви перебували на уроці? Чому?

2. В якому настрої, на вашу думку, перебували інші учні?

3. Яким був настрій у вашого вчителя?

4. На розвиток яких здібностей, рис характеру вплинув цей урок ?

Чорний капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

1. Що на уроці заважало вам працювати успішно?

2. Що заважало іншим учням, вчителю? Що було зайве на уроці?

3. Які негативні елементи уроку ви помітили?

Синій капелюшок може орієнтуватись на такі запитання.

1. Які знання, отримані на уроці, були найцікавішими?

2. Що вам дав урок для життя?

Додаток 2.3

Метод «Мій настрій на уроці»

Варіант 1

На етапі рефлексії учні ставлять відмітку на «Шкалі настрою», позначаючи з яким настроєм вони закінчили урок.

Варіант 2

Обери смайлик, який відповідає настрою на уроці (замалювати його в зошиті або на окремій картці) та охарактеризуй його одним словом.

Додаток 2.4

Метод «Закінчи фразу»

На етапі рефлексії учні висловіть свою думку про урок, вибираючи початок фрази. Кількість учнів, які висловлюють думки, учитель обирає в залежності від наявності часу. З наведеного нижче списку учитель обирає оптимально п’ять–шість фраз.

Моїм найбільшим досягненням на уроці є...

Сьогодні я дізнався...

Було цікаво...

Було важко...

Я виконував завдання...

Я зрозумів, що...

Тепер я можу...

Я відчув, що...

Я придбав...

Я навчився...

У мене вийшло...

Я зміг...

Я спробую...

Мене здивувало...

Урок дав мені для життя...

Мені захотілося...

Додаток 2.5

Метод «Сенкан»

Сенканом (від фр. Cinq — п’ять, п’ятиряддя) називають білий вірш, у якому синтезовано інформацію у стислому вислові з п’яти рядків.

Сенкан допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї, думки.

Алгоритм складання сенкану такий.

1. Один іменник — назва поняття.

2. Два прикметники — опис поняття.

3. Три дієслова — визначення дії.

4. Фраза з чотирьох слів — вираження ставлення до теми.

5. Одне слово (синонім до теми) — відображення змісту або формулювання висновку.

Схема сенкану:

Тема (один іменник)

Опис (два прикметники)

Дія (три дієслова)

Відношення (фраза з чотирьох слів)

Перефразування змісту (одне слово)

Приклад

Додаток 2.6

Метод «Дерево знань»

Учні прикріпляють на «Дерево знань» яблуко, квітку або листочок (один предмет). При цьому важливо пам’ятати, за що саме «відповідає» кожний предмет.

Яблуко — урок пройшов корисно, плідно.

Квітка — урок сподобався, але не все вдалося.

Зелений листочок — на уроці були завдання, з якими не зміг (змогла) впоратися.

Оранжевий листочок (зів’ялий) — на уроці мені майже нічого не вдалося.

Дерево знань

Додаток 2.7

Метод «Сходинки успіху»

Цей метод застосовується під час рефлексії на уроках з розв’язування задач і є одним із методів самооцінювання.

Учні зображають сходинки за кількістю задач, розв’язаних на уроці, зафарбовують ті з них, які позначають номери завдань, з якими учні впорались.

Додаток 2.8

Метод «Анкета-рефлексія»

На етапі рефлексії учні заповнюють індивідуальну анкету, яку здають учителю (анкета може бути й анонімна).

Варіант 1

Варіант 2

1. Чи задоволений ти результатом своєї роботи? А самим процесом? Чому?

2. Якщо тобі дали б змогу ще раз виконати її, які зміни ти вніс би в хід виконання?

3. Чи взявся б ти за цю роботу, якби міг передбачити її результат?

4. Якби не взявся, то яку роботу хотів би виконати натомість?

5. Над чим ти хотів би працювати далі?

Варіант 3

1. Яке моє найбільше досягнення на уроці?

2. У чому я змінився? Чи змінилася моя думка (ставлення) щодо...?

3. Який мій найбільший успіх?

4. Чому і як я його досяг?

5. Які мої найбільші труднощі? Що я відчув під час розв’язання проблем?

6. Як я їх долав і долатиму?

7. Що у мене раніше не виходило, а тепер виходить?

8. Які зміни відбулися в моїх знаннях?

9. Що я зрозумів про своє незнання?

10. Що я навчився робити?

Варіант 4 (для групової роботи)

1. Чому я вибрав саме це завдання?

2. Який головний результат моєї діяльності на уроці?

3. Що робив кожен член групи?

4. У чому полягала моя роль? Як я з нею впорався?

5. Моя оцінка колективної діяльності.

Додаток 2.9

Метод «Цінність роботи на уроці»

На етапі рефлексії учні заповнюють індивідуальну анкету, розставляючи в порожні клітини відповідні бали:

4 — дуже важливо;

3 — важливо;

2 — не дуже важливо;

1 — зовсім не важливо.

Додаток 2.10

Метод «Кошик ключових слів»

Цей метод доречно використовувати на уроках, на яких учні вивчають певну фізичних понять. На етапі рефлексії учитель пропонує учням написати на окремому папірці «ключове слово», яке позначає певне фізичне поняття

(фізичну величину, прилад, явище тощо). Папірці складаються в кошик (справжній чи умовний). На наступному уроці, використовуючи ці поняття, учитель організовує актуалізацію опорних знань або перевірку знань учнів. Наприклад, витягає з кошика папірець із терміном, що позначає певну фізичну величину, учні повинні дати їй означення.

Можна замінити «ключові слова» на «запитання на наступний урок». У такому випадку учні записують на папірцях не терміни, а запитання, яке б вони поставили однокласникам на наступному уроці.

Додаток 2.11

Метод «Ланцюжок»

Метод застосовується при відповідях учнів на запитання вчителя або контрольні запитання наприкінці параграфа підручника, під час наведення характеристики фізичних величин, приладів, явищ за узагальненими планами тощо. Утворюється «ланцюжок» учнів, де кожному учневі в ланцюжку надається порядковий номер. Учень дає відповідь на запитання, яке відповідає саме його номеру.

Утворення «ланцюжка» дозволяє економити час опитування.

Додаток 2.12

Метод «Фізичний футбол»

Під час фронтального опитування за низкою запитань першого учня для відповіді обирає учитель, а далі учень, який відповів, називає наступного. Умовно «дає пас» у «фізичному футболі».

Додаток 2.13

Метод «Поміч»

Інтерактивна система «Поміч» використовується для оптимізації процесу читання. Для більш ефективного читання тексту на полях використовується така система позначок:

«√» — інформація, що відома;

«–» — інформація, що суперечить вашим уявленням;

«+» — нова інформація;

«?» — інформація, що викликає зацікавлення.