Учительська світлиця

Урок № 34

О. Стороженко. «Скарб». Морально-етичні проблеми оповідання.
Засоби гумористичного зображення

Мета: допомогти учням краще засвоїти ідейно-художній зміст оповідання, його морально-етичні уроки та усвідомити засоби гумористичного зображення образів; розвивати навички спостереження над текстом, аналізу, висловлення власних суджень щодо загальнолюдських морально-етичних понять

Очікувані результати: учні знають зміст оповідання, коментують його сюжет, характеризують образ головного героя, його поведінку, розкривають символічне значення скарбу.

Теорія літератури: види гумору, засоби гумористичного зображення, символ.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього, таблиця

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

• I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Кажуть, що смішне завжди поруч із сумним. Історія Павла-лежня і його скарбу могла бути дуже смішною, коли б не була такою сумною. Добре, якщо людина щаслива, але не за рахунок інших. Спочатку добробут і комфорт хлопцеві створювали батьки, обділяючи себе, потім наймити й дружина. І змарнував цей герой своє життя, не пізнавши в ньому нічого, крім задоволення власних фізичних потреб, не давши нікому користі. То чи можна його назвати щасливим? Давайте поміркуємо про це сьогодні на уроці.

• ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.
1. Заслуховування розповідей про життя та творчість О. Стороженка.
2. Переказ найяскравіших епізодів оповідання «Скарб».
2. Літературний диктант.
1. Якою була мати Павла? (Надто люблячою й турботливою.)
2. Де проводив хлопець свої дитячі та юнацькі роки? (У хаті.)
3. Чи ходив Павло до школи? (Ні.)
4. Який на вигляд був Павло-парубок? (Гладкий та опецькуватий.)
5. Чому мати не пускала Павла на вечорниці? (Боялася, щоб сина не образили.)
6. Чого одного разу дуже забажав парубок, по що послав матір? (Мед.)
7. Хто доглядав за Павлом, коли не стало батьків? (Наймити.)
8. Як наймити вели господарство? (Дуже добре, вправно, примножуючи багатство хазяїна.)

9) Чим займався Павло весь свій час? (Спав та їв.)

10) Чому Павло був незадоволений грушею? (Тому що плоди самі не падали до рота.)

11) Хто приніс Павлові скарб? (Хлопці. Вони кинули у вікно хорта, а в ньому були заховані гроші.)

12) Яке ще щастя, окрім багатства, мав Павлусь? (Добру дружину, слухняних діток.)

• ІІІ. Формування вмінь та навичок

1. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Гýмор (латин. humor — настрій) — доброзичливий сміх, спрямований на викриття певних вад людського характеру чи недоладності в житті людей, у їхній поведінці.

Ірóнія (грец. eiróneia — удавання, прихований глум) — тонка прихована насмішка, кепкування, глузування. Про явище чи особу говориться ніби в позитивному чи захопленому тоні, а розуміти треба протилежне.

Саркáзм (грец. sarkazō (sarkasmos) — букв. рву м’ясо) — зле, в’їдливе висміювання серйозних вад характеру персонажа, а також подій та явищ громадського або приватного життя з метою викриття їх потворної суті й викорінення, знищення, бо виправлення неможливе.

Сат и´ра (латин. satira) — гостре висміювання всього нечесного, несправедливого. У сатиричних творах письменники засуджують негативні явища людського життя.

2. Завдання пошуково-дослідницького характеру.
1. Визначте засоби комічного, використані автором в оповіданні «Скарб». Зробіть висновки.
2. Розкрийте символічне значення скарбу.

(Скарб може бути і духовним, і матеріальним. Духовний — любов рідних і близьких, міцне здоров’я, можливість пізнавати світ тощо, матеріальний — золото, гроші та ін.)

3. Творча робота.

Складіть сенкан до слова «щастя».

Зразок

Щастя.

Бажане, невловиме.

Вабить, чарує, захоплює.

Часто поруч із нами.

Талан (жереб, фортуна, птах).

• ІV. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Уміти характеризувати героїв оповідання О. Стороженка «Скарб», виділяти засоби комічного, художні засоби виразності, висловлювати й обґрунтовувати власні судження.

• V. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Коло».

Висвітліть коло проблем, порушених в оповіданні О. Стороженка.

(Вписати в коло: праця, лінощі, совість, байдужість, сенс існування, щастя…)