Урок № 26
Загадки як вид усної народної творчості
Мета: ознайомити учнів із загадками як видом усної народної творчості; розвивати навички виразного, осмисленого читання загадок, пояснення способів їхнього відгадування; розвивати спостережливість, уважність, кмітливість — важливі елементи розумової діяльності людини
Очікувані результати: учні називають види загадок, уміють відгадувати їх, аналізують побудову та художні засоби.
Теорія літератури: загадка, її особливості; метафора.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
- І. Актуалізація опорних знань учнів
Аналіз контрольної роботи.
- ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Ви, мабуть, помічали, що дорослі на дозвіллі, у транспорті, чергах часто займаються тим, що розгадують кросворди. Це цікаво та захопливо. І корисно, тому що тренує розум та пам’ять, розширює кругозір, задовольняє допитливість. А «пращурами» цих кросвордів були народні загадки, про які йтиметься сьогодні на уроці.
- IІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
- Робота зі словничком літературознавчих термінів.
|
Цікаво!
Про те, що загадки прийшли до нас із далекої минувшини, свідчить їх наявність у легендах, народних казках та піснях.
Дивно, але такий вид усної народної творчості, як загадки, є практично в усіх народів світу, до того ж вони бувають дуже схожими. Наприклад, латинська: тридцять два молотять, один перевертає (язик і зуби); білоруська: у двох матерів по п’ятеро синів (руки, пальці); хакаська: усе життя один одного доганяють, а випередити не можуть (ноги); карельська: десятеро братів увесь вантаж несуть (пальці ніг); бурятська: стукаю — голова болить, а не стукаю — голодний (дятел); вірменська: величезне поле; орати його не можна, каміння на ньому не порахувати (небо, зірки); англійська: жовте, сяє, а не золото (сонце); грузинська: прийшло біле телятко, прогнало чорне (день і ніч); чуваська: на мене чекають — не дочекаються, а як побачать — розбігаються (дощ); таджицька: рук і ніг у нього немає, а всіх трясе і гойдає (вітер); казахська: білий баран пішов, чорний залишився (сніг і земля); евенкійська: іде бабуся і плаче (хмара); литовська: іде по соломі — не шурхотить, іде по воді — не тоне, іде по вогню — не горить (тінь); російська: виходили дванадцять молодців, виносили п’ятдесят два соколи і випускали триста шістдесят п’ять лебедів (місяці, тижні, дні).
|
Загадка — влучне, образне питання, у якому натякається на відповідь; прихований опис предметів чи явищ, що потребує відповіді.
- Читання і відгадування загадок.
(Робота проводиться за підручником.)
- Робота з підручником.
(Бесіда про особливості змісту й побудови народних загадок (метафоричність, образність, дотепність).)
- Гра «Знайди пару».
Поєднайте першу частину загадок з другою та відгадайте їх.
|
Торох, торох, розсипався горох,
|
|
а на зиму одежі цурається.
|
|
Чорна корова всіх людей поборола,
|
|
а стоять не велить.
|
|
Хоч сам не біжить,
|
|
а біла кобила всіх побудила.
|
|
Літом одягається,
|
|
почало світати — нема що збирати.
|
|
Уночі гуляє, а вдень спочиває,
|
|
побіг у садочок.
|
|
Колючий клубочок
|
|
тільки сам завзято скаче.
|
|
Як не бий, він не заплаче,
|
|
лиш той посіє, хто розуміє.
|
|
Біле рілля, чорне насіння,
|
|
вся закутана в хустках.
|
|
Сидить баба на грядках,
|
|
має круглі очі, бачить серед ночі.
|
- ІV. Закріплення знань, умінь та навичок
Літературна гра.
Відгадайте жартівливі загадки.
- Під яким кущем ховається заєць у дощ? (Під мокрим.)
- Хто говорить усіма мовами? (Відлуння.)
- Чи може дощ іти два дні поспіль? (Ні, між днями ніч.)
- Скільки їх було: баба, дві матері, дві дочки й онука? (Троє.)
- Скільки їх було: мати, дочка, брат, сестра, дядько, племінниця? (Четверо.)
- Яких каменів немає в морі? (Сухих.)
- V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
Вивчити кілька загадок, за бажанням — зробити ілюстрації до них.
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Найцікавішою загадкою на уроці для мене була…, тому що…
|
