Учительська світлиця

Урок № 5

Клітина — одиниця живого. Історія вивчення клітини

Мета: ознайомити учнів з історією вивчення клітини; сформувати знання про клітину як елементарну одиницю живого; розвивати вміння виконувати різнорівневі завдання; формувати вміння і навички роботи з підручником, додатковою літературою, інтернет-джерелами; формувати екологічно-цілісну орієнтацію в плані взаємин людини і навколишнього природного середовища.

Очікувані результати: учні називають імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден).

Обладнання та матеріали:...................................................................................................................

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

1. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

2. Перевірка домашнього завдання

2. Перевірка домашнього

1. «Розумний куб».

Запитання на гранях куба:

1. Назвіть основні методи вивчення організмів.
2. Схарактеризуйте спостереження як метод біологічного дослідження.
3. Схарактеризуйте порівняльний метод біологічного дослідження.
4. Які особливості експериментального методу дослідження?
5. Які бувають види експерименту?
6. Чим відрізняється польовий експеримент від лабораторного?

2. «Установи відповідність».

Установити відповідність між методами вивчення організмів та їхніми характеристиками.

Відповіді: 1 — Б, 2 — А, 3 — В.

3. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

— Організми мають різні розміри, форму, забарвлення, мешкають у різних середовищах. Проте всіх їх об’єднує спільна риса. Яка? (Вони мають клітинну будову.)

— Що вам відомо про клітини з курсу природознавства?

(Клітини — найменші частинки, з яких побудовані організми. Основними частинами клітини є оболонка, цитоплазма і ядро.)

— Як ви вважаєте, чи багато часу витратили вчені, щоб установити будову клітини?

(Обговорення відповідей учнів.)

Інформація про клітини з’являлася поступово. Історія вивчення клітин починається з кінця XVIІ ст. Етапи процесу пі­знання клітини ми розглянемо сьогодні на уроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4. Вивчення нового матеріалу
1. Клітина — одиниця живого

Розповідь учителя

Клітина — основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя. На клітинному рівні повністю проявляються всі основні риси життя: обмін речовин та енергії, здатність до розмноження, збереження й передача спадкової інформації нащадкам тощо.

Розрізняють одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми.

Проектування зображення на екран

Розповідь учителя

Одноклітинний організм є водночас і самостійним цілісним організмом. Колоніальні організми складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів. Кожна із цих клітин здебільшого функціонує незалежно від інших (живлення, розмноження тощо).

У багатоклітинних організмах клітини тісно взаємодіють між собою: вони відрізняються за будовою та функціями (спеціалізація клітин) і утворюють тканини, органи та системи органів. Багатоклітинний організм діє як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами (компонентами).

Складання опорної схеми

Учням пропонується закінчити схему й дописати приклади одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів.)

Розповідь учителя

Клітини відрізняються за розмірами, формою, функціями, які вони виконують. Є клітини-«гіганти», а є дуже дрібні клітини. Форма клітин надзвичайно різноманітна: овальна, паличкоподібна, спіральна, кубічна, округла тощо.

Проектування зображення на екран

Різноманітність клітин

2. Історія вивчення клітини

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, коли стало можливим вивчення клітини?

Очікувана відповідь учнів:

Вивчення клітини стало можливим лише з винайденням мікроскопа і його застосуванням для дослідження біологічних об’єктів.

— Які вчені здійснили внесок у розвиток цитології?

(Короткі повідомлення учнів про відкриття в галузі цитології вчених: Роберта Гука, Роберта Броуна, Теодора Шванна, Матіаса Шлейдена і Карла Бера.)

Повідомлення учня

Роберт Гук

Першою людиною, яка побачила клітини, був англійський учений Роберт Гук. У 1665 р., намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корку за допомогою мікроскопа. Гук виявив, що корок розділений на безліч крихітних комірок, які нагадували йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. сell — келія, комірка, клітина). Як виявилося пізніше, Р. Гук тоді побачив не самі клітини, а лише клітинні стінки. Учений вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є лише клітинні стінки.

Результати своїх досліджень Р. Гук виклав у роботі «Мікрофотографія, або Деякі фізіологічні описи дрібніших тіл, зроблені за допомогою збільшувального скла». Там же він розмістив перше зображення клітин. Термін «клітина» назавжди увійшов у біологію, хоча Гук побачив не самі клітини, а лише оболонки рослинних клітин.

Розповідь учителя

Дослідження Р. Гука продовжив його сучасник Марчелло Мальпігі. Разом із Неємієм Грю він вивчав атомічну будову рослин. Вони дійшли висновку, що всі рослинні тканини складаються з бульбашок-клітин. Клітину розглядали як складову частину тканини. Вважали, що клітини розділені між собою спільними перегородками, тому не можуть існувати поза тканинами та організмом. М. Мальпігі зробив описи мікроскопічної будови ряду тканин та органів рослин, тварин та людей.

Повідомлення учня

Антоні ван Левенгук

У 1674 р. голландець Антоні ван Левенгук за допомогою мікроскопа вперше побачив у краплині води «тваринок» — живі організми, які рухалися. Це були амеби й бактерії. Також Левенгук уперше спостерігав тваринні клітини — еритроцити та сперматозоїди. Отже, уже на початку XVIII ст. вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову, і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних.

Розповідь учителя

Карл Бер у 1827 р. виявив яйцеклітину ссавців. Він установив, що всі багатоклітинні організми починають свій розвиток з однієї клітини — зиготи. Також сформулював положення, що клітина є не тільки одиницею будови, а й одиницею розвитку живих організмів.

Повідомлення учнів

Роберт Броун

Поступово, з удосконаленням мікроскопа, не тільки поглиблювалися і розширювалися знання про будову клітини, але й формувалися уявлення про будову багатоклітинних організмів. До середини ХІХ ст. накопичилося багато знань про клітину та клітинну будову рослин і тварин. Так, у 1831 р. Роберт Броун уперше відкрив у клітині ядро — важливу складову частину клітини. Він описав ядро як сферичне тільце, що міститься в рослинних клітинах.

Матіас Шлейден та Теодор Шванн

У 1838 р. ботанік Матіас Шлейден дійшов важливого висновку, що всі рослинні тканини складаються з клітин, а зародки рослин завжди розвиваються з однієї клітини. Роком пізніше німецький цитолог Теодор Шванн зробив аналогічні висновки і щодо тканин тварин. Таким чином він став першим, хто встановив фундаментальну схожість між рослинними та тваринними тканинами. На основі накопичених спостережень Т. Шванн створив клітинну теорію, згідно з якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живих організмів.

Заповнення таблиці

Історія відкриття клітини

5. Узагальнення та систематизація знань
1. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. Основною структурною одиницею всіх живих організмів є:

А клітина В молекула

Б атом Г орган

2. Наука про будову і функції клітини — це:

А ботаніка В цитологія

Б гістологія Г фізіологія

3. Учений, який сформулював основні положення клітинної теорії,— це:

А Роберт Гук В Теодор Шванн

Б Роберт Броун Г Антоні ван Левенгук

4. Учений, який уперше запропонував термін «клітина»,— це:

А Роберт Гук В Теодор Шванн

Б Роберт Броун Г Антоні ван Левенгук

5. Учений, який уперше описав мікроскопічну будову інфузорій, бактерій, сперматозоїдів тварин,— це:

А Роберт Гук В Теодор Шванн

Б Роберт Броун Г Антоні ван Левенгук

6. Учений, який уперше описав ядро в рослинних клітинах:

А Роберт Гук В Теодор Шванн

Б Роберт Броун Г Антоні ван Левенгук

7. Організми бувають:

А тільки багатоклітинні

Б одноклітинні й багатоклітинні

В колоніальні й багатоклітинні

Г одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні

Відповіді: 1 — А, 2 — В, 3 — В, 4 — А, 5 — Г, 6 — Б, 7 — Г.

2. Скласти сенкан на тему «Клітина».
6. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

7. Домашнє завдання
1. Завдання для всього класу.

Підручник...............................................................................

Зошит......................................................................................

2. Індивідуальні та творчі завдання.
1. Скласти «шпаргалку з помилками» за темою уроку (невеличкий опорний конспект, у якому допущено декілька помилок).
2. Підготувати повідомлення «Електронна мікроскопія».