Учительська світлиця

Виховна година: Хто вона — сучасна дівчина? (Ток-шоу).

Мета: ненав'язливе формувати моральну свідомість і поведінку старшокласників в умовах духовного відродження нації.

Хід години спілкування

Ведучий. Ми зібралися сьогодні, щоб поговорити про те, якою має бути дівчина — наша сучасниця. (У першому ряду гості: лікар, психолог, батьки, представники юнаків і дівчат.)

Запитання, які ставили шкільні соціологи на вулицях міста: Г.

— Які характерні риси сучасної дівчини ви хотіли б від­значити?

— Кого вона хоче наслідувати?

— Що читає? Які теми з обговорюваних по телебаченню її хвилюють понад усе?

— Про що вона мріє?

— Чи є у неї поняття про ідеали?

— Як вона проводить вільний час?

Типова дівчина в оцінках юнаків (за підсумками експрес-опитування):

— Дівчинка що треба!

— Не стане ревти ні за яких обставин.

— Весела, товариська.

— Груба, палить і п'є.

— Лялька Барбі.

— Немає мізків — одна косметика.

— Істота середнього роду — свій хлопець.

— Не вміє нічого, зате кричить про «рівноправ'я». Дівчина в оцінці сучасниць (за підсумками експрес-опитування):

— Модна.

— Ділова.

— Класно одягнена. :

— Уміє користуватися косметикою.

Мріє:

— Подобатися хлопцям. ,

— Познайомитися з мільйонером.

І майже жодного разу ми не почули про прагнення ді­вчат до високого кохання, до дружби або про їхнє бажання отримати цікаву професію й бути корисною ближнім.

Дівчина очима старших (за підсумками експрес-опитування):

— Легковажна і показушна, ми в її роки такими не були.

— Активна, наполеглива в досягненні мети.

— Розкута, щира, вільна в судженнях.

— Уперта, самовцевнена.

— Зніжена і розпещена.

— Це суцільне продовження телереклами. Замість ро­зуму — рефлекси.

— Нетерпима, нетактовна, вважає себе дорослою, а зро­зуміти навіть найближчу людину -рідну матір не може.

— Зухвала, конфліктна, ледача, безсоромна, самолюбна егоїстка.

— Хитра, обачлива, розпусна.

— Лінується вчитися, не бажає працювати, не вміє при­бирати за собою. Народжувати дітей їй і те буде лінь.

Ведучий. Усі ці висловлювання, доброзичливі, вива­жені і не дуже, схвальні і колючі — усі вони адресовані нашій сучасниці. Так хто ж вона?

Ведуча. Повернемося до результатів опитування, про­веденого на вулицях міста... Ви, напевно, звернули увагу на те, що відповіді були занадто поляризовані, однобічні і час­то нетерпимі. У чому ж справа? І чи є в цих словах доля істини? Давайте дозволимо висловити свою думку представ­никам старшого покоління — батькам, а потім — юнакам і дівчатам. (Іде дискусія.)

Ведуча. Бажання подобатися — природний стан для дівчини. Більше того, воно виправдане самою приро­дою. Бути в центрі уваги — це означає мати можливість

вибрати кращого батька для своїх дітей і дати життя здо­ровому, щасливому поколінню. Усе правильно. Але в той же час увесь людський (вірніше жіночий) досвід підказує нам, що іноді потрібно проявляти стриманість, згадати про відчуття міри, про скромність... Адже є і такі риси дівочого характеру, які досі вважаються його достоїн­ствами.

Ведучий. Але ж недаремно говорять: «Скромність вже не в моді». Та і подружки лякають: «Не упускай свого, без­глузда, нічим буде юність згадати». Та тут ще ці таємні сумніви: «А раптом мене ніхто не полюбить?» Ну, як тут не кинутися на шию першому зустрічному? Цікаво, що скаже з цього приводу наш шанований лікар?

(Слово надається медичному працівникові.)

Ведуча. Отже, медики попереджають: ранні інтимні стосунки небезпечні, нехай з тобою подовше буде слово «ні»!

Ведучий. Пропоную повірити нашим медикам і про­довжити розмову в дещо іншому руслі. Є ще одне питання, яке, до речі, викликало чимало нарікань із боку старшого покоління. Мова про культуру поведінки або про ті почут­тя, які «не слід виносити напоказ», про публічні обійми, поцілунки. (Іде дискусія.)

Ведучий. Що говорить із цього питання наука психо­логія?

Психолог. Істинна любов завжди соромлива. Це сво­єрідна дорогоцінність, її бережуть і не виносять напоказ. Поцілунки на публіку — це дещо, як говориться, з іншої опери. Вони можуть мати відношення до балагану, до теа­тральних лаштунків, але не до почуття, яке зігріло серця і освітило світ. Скомороства навколо справжньої любові не буває. Поцілунки напоказ у мене викликають почуття не­розуміння і незручності, немов я випадково переконався у чиїйсь неповноцінності або потворності.

Ведуча. У мене конкретне запитання. А чи можна дівчині піти з молодим хлопцем у бар, кафе?

(Іде дискусія.)

Ведучий. Обговорення цього питання показує, що устрій сучасного життя менше за все схожий на домостро­ївський. Більшість тих, хто висловився за хороший, краси­во проведений вечір у добрій дружній компанії, де юнаки і дівчата шанують одне одного. І можна бути впевненим: вони не дозволять собі нічого, що зачепило б дівочу гід­ність.

Ведуча. До речі, про компанії. Згадаємо, адже здавна прийнято вважати, що присутність добре вихованої дівчини ушляхетнює поведінку оточення. Звичайно, якщо ця дівчи­на дійсно вихована і прагне уберегти себе від неналежних для неї розмов і вражень. Інша справа, якщо в компанії опинилася особа, про яку хтось з опитаних сказав: «Немає мізків — одна косметика». Загалом, якщо дівчина увесь вільний час прагне проводити на дискотеках, особливо не розбираючись, хто її запросить, то це свідчить про нероз­бірливість, моральну неохайність і відсутність серйозних інтересів. Як ви думаєте, чи важливі для сучасної дівчини елементи так званого традиційного виховання: такт, праг­нення до чистоти і цнотливості, уміння йоводитися скромно і одягатися зі смаком? Чи головне — довгі ноги, дорога по­мада і кавалерійський наскок?

(Іде дискусія.)

Ведучий. Недаремно говорять:

Коль не украсило твоей души учтивости понятье, Что толку в том, что всех людей Затмил ты красотою платья?

Психолог. Дозвольте мені на підтвердження деяких висловлювань, що прозвучали під час дискусії, зачитати фрагменти домашніх творів, написаних на моє прохання юнаками одинадцятих класів, їх тема: «Дівчина, яку я зміг би полюбити».

(Читає фрагменти творів.)

«Дівчина, яку я зміг би полюбити, має бути, переду­сім, розумною. Без цього краса, якою б досконалою вона не була, мало влаштує сучасного хлопця, якщо він вимогливий до себе. Адже буває так, що негарна обличчям, зате бли­щить розумом, з добрим і чуйним серцем».

«"У людини все повинно бути прекрасним: і обличчя, і думки, і одяг",— сказав свого часу А. П. Чехов. Як це здорово!' Ці слова якнайкраще підходять до теми твору. Звичайно, красивою. Тільки прекрасне надихає на подвиг. Що я розумію під словом «красива»? Передусім, уміння незалежно мислити, небайдужість, чарівливість душі. Уміння просто і добре одягнутися, а не сліпо наслідувати моду».

«Дівчина, яку я полюблю, абсолютно не схожа на ге­роїнь творів великих класиків О. С. Пушкіна, І. С. Тургенєва, Л. М. Толстого. Ні, часи Тетяни Лариної, Наташі Ростової минули. Ми входимо в доросле життя в умовах загальної комп'ютеризації. Свої симпатії я віддаю стиль­ним, сміливим, заповзятливим, коротше кажучи, таким, як Хакамада».

«У всі століття розум — це перше, що визначало лю­дину. Рівною мірою це стосується і дівчини. Що означає краса зовнішня, якщо вона не осяяна зсередини? Позна­йомишся з такою, і пропадає до неї інтерес. Нудно стане. Моя дівчина має бути ерудованою, з широким кругозо­ром, щоб могла розібратися в питаннях, які хвилюють мене, щоб була справжнім другом, справжньою подру­гою життя. Дівчина, яку я полюблю, знайде своє місце в житті».

Ведучий. Що скажуть гості з приводу обговорюваного питання? (Іде дискусія.)

Ведуча. Думка залу, як завжди, суперечлива, але мені здається, на життєвому шляху коленого хлопця зустрінеть­ся гарна дівчина.

Ведучий. Дівчатами наші сучасниці пробудуть недов­го, а ось жінкою їм належить бути десятки років. Наша су­часниця — та, з якої виросте сучасна жінка, розумна, неза­лежна, самостійна, тактовна, чуйна. Щоб стати сучасною, потрібна безперервна робота над собою сьогодні і, звичайно, сильна воля...