Оголошується набір на 2024-2025 н.р. для навчання в дистанційному центрі 'Поруч'
 
Головна » Статті » Класному керівникові » Години спілкування

Навчатися творчо, із захопленням Класна година

Навчатися творчо, із захопленням

Класна година

 

 

Мета: виявити характер пізнавальних інтересів учнів, їх ставлення до навчальної діяльності; оцінити ступінь творчої обдарованості; ознайомитися з прийомами естетичної організації навчальної діяльності; розвивати допитливість, прагнення самостійно здобувати знання; удосконалювати культуру розумової праці.

Перебіг заходу

1. Провести письмове опитування учнів

Питання можуть бути такими:

  • Який навчальний предмет для тебе найцікавіший?
  • Що тобі найбільше подобається робити на уроці? (Слухати однокласників, пояснення вчителя, займатися самостійною роботою, виконувати творчі завдання, відповідати на запитання вчителя)
  • Чи доставляє радість розумова робота?
  • Чому віддаєте перевагу під час виконання домашнього завдання? (Усе залежить від настрою і предмета; люблю думати й шукати відповідь самостійно, без сторонньої допомоги; краще запитаю в учителя або попрошу допомоги в батьків, товаришів; краще списати)
  • Чи часто на уроках ставиш запитання? (Часто, рідко, іноді)
  • Чи користуєшся в разі потреби додатковими джерелами інформації: журналами, довідниками, енциклопедіями, словниками, науковою літературою? (Постійно, рідко, практично ніколи)

2. Запропонувати учням подумати й висловити свою думку з питань

  • Навчання в школі — це робота чи радість?
  • Чому стає лінь навчатися?
  • Що, по-твоєму, потрібно змінити у викладанні навчальних предметів, щоб навчання було радісним?
  • Над чим тобі треба працювати, щоб змінити ставлення до навчання на краще?
  • Чи радують тебе успіхи в навчанні твоїх однокласників?
  • Які шкільні предмети допомагають тобі глибше відчувати й краще розуміти красу навколишнього світу, мистецтва, пізнання, праці?

3. Оформити стенд «Учися навчатися»

4. Підготувати наочність (вислови, афоризми)

План-конспект заходу

І. Вступне слово вчителя

Ми живемо за часів, коли освіта, професійні навички відіграють величезну роль у долі людини. Постійне накопичення знань — не примха, не гонитва за зовнішньою ерудицією й освіченістю, це необхідність, продиктована укладом нашого життя, рівнем розвитку науки й техніки, прагненням до всебічного й гармонійного розвитку кожної особистості. Багато дітей думають, що за людину все робитимуть напівавтомати, роботи, комп’ютери, інша новітня техніка. Вони глибоко помиляються. Сьогодні як ніколи важливі не лише глибокі й точні знання, здатність розробляти нові ідеї, але й загальна культура людини, її інтелігентність, моральна відповідальність за те, як і з якою метою використовуються машини, роботи, ракети, новітні відкриття. Культура людини не лише в знаннях, але і в її здатності мислити творчо, одержувати радість і задоволення від розумової діяльності.

II. Немає прекраснішого за пізнання!

Учні відповідають на запитання, запропоновані в ході підготовки, учитель зачитує матеріали письмового опитування.

Пропонується обговорити такі висловлювання.

  • «Найпрекрасніша і найглибша емоція, якої ми зазнаємо,— це відчуття таємниці. У ній криється джерело будь-якого справжнього знання. Кому ця емоція стороння, хто втратив здатність дивуватися й завмирати у священному трепеті, того можна вважати мерцем» (А. Ейнштейн).

Питання учням

  • Які факти, події, наукові закони викликали у вас подив і бажання якнайбільше дізнатися про них?
  • Чи згодні ви з тим, що чим старші учні, тим менше серед них чомучок?
  • На якому уроці виникає у вас відчуття таємниці?

Питання учням

  • Чи були у вас хвилини осяяння, творчого підйому в роботі? Чи відчували ви коли-небудь таке почуття захвату від раптового осяяння, здогаду, про яке пише вчений?
  • Чи правий учений, порівнюючи спрямовану розумову роботу з поетичним натхненням?
  • Чи доставляє вам розумова робота насолоду?
  • «Коли учневі вдається відшукати ґрунтовний бік навіть у розв’язанні алгебраїчних і геометричних задач, тоді можна сказати, що цей учень цілком здатний довести до кінця будь-яку розумову працю, якою сухою і стомливою вона б не була. Для учня, вихованого на математиці, будь-яка розумова праця буде привабливою або принаймні стерпною» (Д. І. Писарев).

Питання учням

  • Чи розділяєте ви точку зору революціонера-демократа Д. І. Писарева? Підтвердьте прикладами.
  • Чи справді математика приводить розум до ладу?
  • Які якості виробляються в людини, яка займається точними науками?
  • За яких умов вивчення основ наук викликатиме почуття радості й задоволення?
  • «“Пристрасть до науки”, як не шаблонно звучить, складається з прагнення проникнути в таємниці природи, виявити й витягти сховані «засекречені» причини явищ. Вона схожа на прагнення скульптора побачити у брилі мармуру ті нові, прекрасні форми, які він ніби проявляє своїм різцем» (академік Семенов).

Питання учням

  • Із чого складається у вас інтерес до наук, що вивчаються в школі?
  • Що є основним спонукальним мотивом вашої навчальної діяльності?
  • Чи вважаєте ви себе людиною допитливою?

ІІІ. Коментарі вчителя (тези)

Творчу діяльність учня можна порівняти з науковою діяльністю вченого. Тільки вчений дає світу нові, досі не відомі науці дані, а учень ніби заново відкриває їх для себе. Творчою можна назвати таку роботу учня на уроці, коли він намагається самостійно відшукати відповідь, знайти найбільш раціональний і дотепний експеримент, поставити дослід, що підтверджує те чи інше наукове положення. Творча діяльність передбачає вміння переробляти отриману інформацію: порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, конкретизувати раніше відомі знання, уміння, способи та прийоми роботи.

«Учені вважають, що будь-який творчий акт за своєю природою є естетичним. І щоб знайти здатність до творчості, потрібно навчитися робити вибір, відкидаючи невідповідні варіанти, тобто мати відчуття наукової краси»,— уважає А. В. Гульна. Щодо навчальної діяльності це проявляється в здатності з кількох варіантів розв’язання задачі, проблеми, питання вибрати найбільш раціональний, науково обґрунтований і водночас найпростіший. Для творчої діяльності обов’язковий широкий кругозір, знання різних галузей науки й мистецтва, розвинена уява, образне мислення, почуття гумору, допитливість, здатність бачити дивовижне в повсякденному, у звичному — нове й незвичайне, а може, навіть і прекрасне.

IV. Гра «Коло наших інтересів»

Учням показують таблички зі словами «математика», «фізика», «література», «спорт». Учні повинні розділитися на групи, й відповідно до своїх інтересів кожна група протягом 2 хвилин готує творчий захист свого інтересу (це може бути розповідь про несподівані відкриття в галузі науки, цікаві факти з життя вчених, про книги, що відкрили красу науки, мистецтва, спорту тощо).

V. Завдання на виявлення творчих здібностей

1. Пильність у пошуках проблеми

Запропонувати написати на аркуші паперу незвичайні проблеми, пов’язані з яким-небудь об’єктом (наприклад, із деревом).

2. Швидкість мислення

Назвати слова, до яких можна застосувати три визначення одночасно (наприклад, м’який, білий, їстівний).

3. Легкість асоціювання

Назвати всі слова, протилежні за змістом певному слову (наприклад, слову «сухий» або слову «старий»).

4. Здатність до класифікації об’єктів

Записати на аркуші паперу всі предмети, до яких можна застосувати певне визначення (наприклад, круглий).

5. Множинні угруповання

Запропонувати перелік слів (стріла, бджола, крокодил, риба, шуліка, яхта, горобець). Потрібно згрупувати ці слова за певною ознакою. Виділивши якнайбільше класів (скажімо, об’єктів, що літають, плавають, є живими тощо).

6. Визначення наслідків

Дати опис якої-небудь ситуації (наприклад, що станеться, якщо почнеться дощ і йтиме безупинно) і запропонувати придумати наслідки.

7. Символ професії

Показати зображення знайомого предмета (наприклад, електролампи) і попросити перелічити професії, які може символізувати цей предмет (електрик, учитель, учений та ін.).

VI. Навчання із захопленням

Учитель знайомить учнів з методичними рекомендаціями «Як зробити навчання цікавим і захопливим».

Глибока помилка вважати, що працюється погано через те, що на уроках нудно й нецікаво. Навпаки, нецікаво через те, що навчання йде погано, без особливої розумової та духовної активності.

Перш ніж почати займатися самовихованням з метою зміни свого ставлення до навчання, необхідно з’ясувати причини неуспіху: занедбаність предмета у зв’язку з тривалою хворобою, ворожістю до вчителя через певний конфлікт, відсутність здібностей до цієї галузі науки (і таке може бути), а можливо, немає віри в себе. Щоб нелюбимий предмет став цікавим, здійсніть протягом місяця такий експеримент: приходьте до школи трохи раніше, хвилин за 20 до дзвінка, подумки готуйте себе до уроку за допомогою самонавіювання. Формулою самонавіювання можуть бути такі слова: «Я почуваюся добре, настрій бадьорий. Я готовий уважно слухати все, що говоритимуть на уроці, на уроці — повна уважність, гарна працездатність». Перед початком уроків внутрішньо постарайтеся налаштуватися на роботу: сядьте прямо, приготуйте все необхідне до уроку. Змініть установку щодо уроку, подумки скажіть собі: «Я люблю тебе, математико. Я із задоволенням слухатиму вчителя, своїх товаришів. Мені цікаво буде взяти участь в обговоренні питань». Під час пояснення нового матеріалу уважно стежте за логікою думки вчителя, намагайся зрозуміти, про що йдеться, подумки складайте план розповіді. Якщо це можливо, фіксуйте його собі на папері. Подумки ставте запитання: Чому це так? Звідки це випливає? Де про це можна прочитати докладніше? Якщо питання залишаються без відповіді, обов’язково відразу після уроку, не залишаючи на потім, не боячись, що вас неправильно зрозуміють або вважатимуть дурним, підійдіть до вчителя і з’ясуйте незрозуміле.

Якщо матеріал уроку залишається не засвоєним, а увага розсіюється, то краще готуватися до уроку заздалегідь, щоб тема для вас була не новою, а повторенням.

Домашню роботу виконуйте особливо ретельно, використовуючи додаткову літературу, довідники, словники. Запишіть усі питання, які залишилися не з’ясованими на уроці, розкажіть про те, що дізналися з додаткової літератури.

Для формування творчого зацікавленого ставлення до навчання будуть корисним для вас поради В. А. Сухомлинського: «Виховуй у собі інтелектуальну тонкість, чуйність, чутливість до людської мудрості. Лише уроками, засвоєнням обов’язкових знань, відповідями на питання вчителя, виконанням домашніх завдань цих якостей не виховати. Інтелектуальна байдужість, безстрашність, убогість інтелектуального світу — все це притупляє сприйнятливість до мудрості, новизни, багатства, краси знань. Нехай не вгасає в тобі вогник жаги пізнання. Ці вогники освітлюють внутрішній світ людини, допомагають зрозуміти, пізнати його, будять взаємний інтерес людини до людини. Допитливість, любов до предмета — це споконвічні людські потреби. Але якщо задоволення цих потреб перетворюється на обов’язок, повинність,— допитливість вгасає, поступаючись місцем байдужості до знань. Не допускайте бездушного заучування, механічного запам’ятовування. Зубріння — великий ворог не лише розуму, але й моральності. У разі бездумного заучування зникає особистість як активна сила. Прагніть до того, щоб серед життєвих цінностей на першому місці стояли не матеріальні блага, а радості інтелектуального життя».

VІI. Планування подальшої роботи

  1. Провести годину розгаданих і нерозгаданих таємниць (про цікаві гіпотези, фантастичні проекти, нові відкриття).
  2. Підготувати цикл практичних занять з тем «Я та мої здібності», «Як розвивати пам’ять», «Як пізнати самого себе».
  3. Звернутися до книг: О. Дусавицький «Загадка птаха фенікс»; К. А. Куханов, Н. Корсакова «Наодинці зі своєю пам’яттю»; С. Істоміна «Школярам про навчання й учіння»; О. Чирка «Учися навчатися».

 

 

Категорія: Години спілкування | Додав: uthitel (10.03.2019)
Переглядів: 377 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: