Учительська світлиця

• ема. Що означає бути вихованою людиною.

Мета: поглибити й поширити поняття учнів про ввіч-лівість; показати необхідність виконання правил

культурної поведінки й спілкування.

обладнання: плакати з цитатами: «Ввічливість — це сума

маленьких жертв, які ми приносимо оточуючим

нас людям» (Емерсон), «Ніщо не коштує так де-шево і не ціниться так дорого, як ввічливість»

(Сервантес).

Коментар: до початку заняття вчитель вішає на дошку пла-кати з цитатами.

Хід заняття

Слово вчителя.

Необхідність спілкування людей на основі визначених,

а головне — всім добре відомих правил стає все більш оче-видною. Ці правила треба знати всім і не слід нехтувати ними.

«Правил поведінки дуже багато — спробуй їх всі запа-м’ятати!» — скажуть деякі. Насправді є одне просте пра-вило: людина своєю поведінкою і зовнішнім виглядом не

повинна спричиняти незручності тим, хто поряд. І тоді її

вважатимуть інтелігентною людиною.

Знання правил доброї поведінки, уміння спілкуватися

з людьми, визначати характер незнайомого співбесідника

або внутрішні емоції своїх друзів треба вчитися з дитин-ства. Володіючи такими знаннями, вам легше буде добитися

успіхів на складному і цікавому шляху, який називається

життям.

Філософ Емерсон сказав: «Ввічливість — це сума малень-ких жертв, які ми приносимо оточуючим нас людям». А іс-панський письменник М. Сервантес наголошував: «Ніщо не

коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість».

(Учитель звертає увагу учнів на плакати з цитатами.) Пра-вильність цих висловів безсумнівна, і протягом усього жит-тя ви будете кожний раз переконуватись у цьому.

Ввічливість є одним із проявів доброзичливого став-лення до людей, з якими ми щоденно спілкуємося вдома,

у школі, театрі, магазині чи транспорті. Ввічлива, тактов-на, скромна і доброзичлива людина достойно вийде з любої

життєвої ситуації, залишивши в оточуючих приємну дум-ку про себе.

Запитання до учнів.

У яких учинках проявляється ввічливість людини?

Слово вчителя.

Важливим показником ввічливості людини є її вміння

вітатися. У світі існує багато форм різних привітань. Так,

жителі Тибету, вітаючись, знімають свій головний убір пра-вою рукою. Ліву руку вони закладають за вухо і висовують

язика. Європейці обмежуються, як правило, тим, що підні-мають шляпу і роблять легкий уклін. У японців для при-вітань застосовуються три види поклонів — найнижчий,

середній уклін під кутом 30°і легкий уклін під кутом 15°.

Люди, зустрічаючись, у різній формі різними способами

бажають одне одному доброго ранку чи дня, здоров’я, добра

і благополуччя.

Давайте перевіримо, чи знаєте ви основні правила таких привітань.

Запитання до учнів.

Хто вітається першим — чоловік чи жінка, молодший чи

старший, керівник чи підлеглий, учень чи вчитель?

Слово вчителя.

Ще одне правило: не слід чекати, доки з вами привітаєть-ся людина. Пам’ятайте: першим вітається вихованіший.

Але є деякі виключення з цих правил: хто заходить

у кімнату, першим вітається з присутніми, а той, хто ви-ходить,— перший прощається з людьми, які залишилися

у приміщенні.

Тож давайте постійно доводити собі та оточуючим, що

ми — виховані люди.

Запитання до учнів.

Які ви ще знаєте способи привітання? (Чоловіки завж­

ди встають, вітаючись із жінками, жінки — вітаючись із

жінкою чи чоловіком похилого віку.)

А коли встають учні?

Турнір ввічливості.

Учитель поділяє учнів на дві команди — дівчат і хлоп-ців — і кожній по черзі ставить запитання. Відповіді оці-нюються за п’ятибальною системою, після чого робиться

підсумок виступів і обирається команда-переможниця.

Запитання до хлопців:

Які ви можете дати поради людині, яка іде в гості?

Запитання до дівчат:

Уявіть собі картину: в гостях на блюдечку вам піднесли

чашку з вишневим компотом. Як пити компот і їсти ягоди,

дотримуючись правил хорошого тону за столом?

Слово вчителя.

До речі, більше 00 років тому в Росії з’явилась кни-га про правила поведінки юнаків та дівчат за столом. На-зивалась вона «Юности честное зеркало, или Показания

к житейскому обхождению». Більшість із правил цієї кни-ги стануть у пригоді й зараз, хоча написані вони незвич-ною для нас мовою. Ось послухайте.

«Не хватай первым блюдо й не дуй в жидкое, чтобы везде

не брызгало».

«Руки твои да не лежат долго на тарелях, ногами везде

не мотай, не утирай губ руками й не лей, пока пищи не

проглотишь».

«Над ествою не чавкай, как свинья, й головы не чеши.

Не проглотив куска, не говори».

Запитання до учнів.

Хлопцям:

1. За скільки хвилин до початку вистави повинен ти

прийти в театр і що зробити за цей час?

. Хлопчик крикнув перехожому: «Скільки годин?» Які

три помилки зробив хлопчик при звертанні?

3. Два хлопчики зіштовхнулись у дверях і ніяк не мо-жуть розійтись. Хто з них повинен звільнити дорогу,

якщо одному вісім років, а іншому — одинадцять?

Дівчатам:

1. Як вести себе під час вистави?

. Чи правильне твердження: при виборі подарунка за-вжди треба орієнтуватись на свій власний смак?

3. У квартирі пролунав дзвінок, і на порозі з’явились

дві ваші подруги з подарунками. Одна подарувала

коробку з цукерками, і іменинниця Оля відразу їх

сховала, щоб потім з’їсти самій або дотримати до

«кращих часів», а друга подарувала книгу, яку Оля

вже читала. Зробивши незадоволену гримасу, дів-чинка повела своїх подруг до столу. Що вона зробила не так?

Заключне cлово вчителя.

Хороші манери потрібно не тільки знати, а і систематич-но застосовувати у житті.

Ніколи не забувайте, що поведінка людини — це дзер-кало, в якому вона показує своє обличчя. І ні в якому разі

не треба соромитись робити хороші вчинки. Доброта вам по-вернеться сторицею. А, як сказав Д. Бернард, «через свою

чемність ми нічого не втрачаємо, щонайменше — місце для сидіння».

(Завершити розмову можна грою «Вчимося ввічливості».

Запропонуйте учням протягом дня порахувати, скільки

ввічливих слів їм сказали люди і скільки ввічливих слів вони

сказали людям. Попросіть їх протягом тижня говорити

всім якомога більше «ввічливих» слів. Наприкінці тижня

обговоріть з учнями, що змінилося в їх житті за ці дні.)