Головна » Статті » Дошкільна освіта » Вірші для дошкільнят |
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко, На бабине зіллячко, На наше подвір’ячко, На весняні квітоньки, На маленькі дітоньки,
Там вони граються, Тебе дожидаються.
Моїй мамі М. Познанська Мамо люба, добра, мила — Як іще назвать тебе? Це ж для мене ти пошила з шовку плаття голубе. Ти мені читаєш книжку, Хочеш розуму навчить... Ляжу спати — ходиш нишком, Все боїшся розбудить. Захворію хоч злегенька — Цілу ніч не будеш спать.
Тож дозволь тебе, рідненька, За усе поцілувать!
Г. Демченко Моя матуся Працює матуся моя В дитсадочку. Всі дітки для неї — Як доньки й синочки. Хороша, ласкава Матуся моя. Усі її люблять Так само, як я.
Мамині руки
Підняли мене з колиски Рідні руки мами, Берегли від горя-лиха Днями і ночами. Вчили на землі стояти І ходити вчили,
І коли бувало важко — Додавали сили. Працьовиті та невтомні, Ласкою зігріті.
Руки мамині для мене Найсвятіші в світі.
Рідне слово В. Гринько
Ще в колисці немовля Слово «мама» вимовля. Найдорожче в світі слово Так звучить у рідній мові. Мати, матінка, Матуся,
Мама, Мамонька,
Мамуся! — називаю тебе я, Рідна ненечко моя. М. Познанська Іде весна
Це куди подівся сніг З гірки біля дому? Сніг струмочками побіг, Не здогнать нікому.
Наша мама
Наша мама у артілі Робить на пекарні, Випікає білі-білі Паляниці гарні.
І для нашого садка Ще біліша є мука, І вона з тої муки Нам готує пиріжки.
М. Підгірянка Мій дідусь старенький Мій дідусь старенький, Як голуб сивенький, По садочку ходить
І мене, малого, Онученька свого, За рученьку водить. По садочку ходить, Яблучка знаходить, Ще й з горішків зерна. Дідусь любий, милий, Як голубчик сивий, Голівка сріберна.
Бабусі А. Костецький Дай, бабусю, поцілую Cивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію Снігом вибілені коси. Може, і на них розтане Лоскотливий іній срібний, Мов химерні візерунки На замерзлій з ночі шибі...
Струмочок співає
Мов білі морквинки ясні,
Бурульки висять весняні. З-під снігу земля вигляда.
І капає тепла вода: Кап-кап! Кап-кап!
Вітерець-летунець прилетів, Він вісті приніс із полів, — Що буде травичка рости, Що проліски стали цвісти В ліску, В ліску.
Молодці В. Бичко
От онуки, так онуки!
Завдали бабусі муки!
Повсідалися на руки:
— Ой, чук-чуки, бабцю, чуки! Стільки в баби молодців, Скільки в гребені зубців. | |
Переглядів: 788 | |
Всього коментарів: 0 | |