| Головна » Статті » Дошкільна освіта » Оповідання для дошкільнят |
В. Сухомлинський Найласкавіші руки Маленька дівчинка приїхала з мамою до великого міста. Пішли вони на базар. Мама тримала доньку за руку. Дівчинка побачила стільки цікавого, що від радощів заплескала в долоні і... — загубилася в натовпі. Загубилася й заплакала. — Мамо! Де моя мама? Люди обступили дівчинку, питають: — Як тебе звати, дівчинко? — Олею. — А як маму кличуть? Скажи, ми її зараз же знайдемо. — Маму кличуть... мамою... мамусею... Люди всміхалися, заспокоювали дівчинку й знову питали: — Скажи, які у твоєї мами очі — карі, голубі? — Очі у неї... найдобріші... — А коси? Яке волосся у мами — чорне, русяве? — Волосся... найкрасивіше... Знову всміхнулися люди. Питають: — Руки у неї... найласкавіші... Пішли люди й оголосили по радіо: «Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіше волосся, найласкавіші в світі руки». І мама одразу знайшлася. | |
| Переглядів: 2988 | |
| Всього коментарів: 0 | |
