Учительська світлиця

Педагогічна рада школи —постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом, робота якого регламентується і здійснюється нормативно- правовою базою:

1. Закон України «Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року № 651-XIV, ст. 39;
2. "Положення про загальноосвітній навчальний заклад" Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 946 п.62. удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

3."Типовий статут середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу", наказ Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року № 292, п.59.

Головою педагогічної ради є директор закладу освіти.

Педагогічна рада:

• розглядає питання вдосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
• обґрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, організацій, підприємств, установ, про моральне та матеріальне заохочення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за певних умов, переведення їх до наступного класу;
• організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впровадженням у практику досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
• планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;
• переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
• морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;
• притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов'язків.

Основною метою її створення є об'єднання зусиль колективу школи з підвищення рівня навчально-виховної роботи, використання на практиці досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.

Головні напрямки діяльності педагогічної ради полягають у:

- підвищенні науково-теоретичного і науково-методичного рівня викладання основ наук;

- прогнозуванні розвитку школи на перспективу (стратегічне планування);

- впровадженні нових психолого-педагогічних ідей, результатів дослідно-експериментальних досліджень та передового педагогічного досвіду в практику роботи навчального закладу;

- розгляді проблем ефективності викладання основ наук, якості знань, умінь і навичок учнів;

- вирішення проблем виховання школярів;

- розгляді перспективних та поточних планів роботи школи тощо.

Педагогічна рада дозволяє використовувати колективний розум і знання для вирішення складних та актуальних педагогічних проблем, організовувати обмін інформацією, думками між окремими педагогами з метою вироблення колективного рішення.

Педагогічна рада школи має забезпечувати два напрямки діяльності:

організаційно-педагогічний - затвердження плану роботи школи; розгляд підсумків роботи школи за певний період; випуск і переведення учнів; аналіз педагогічного процесу в школі;

науково-педагогічний - науково-педагогічна проблема роботи школи й шляхи її реалізації; обговорення підсумків наукових досліджень; апробація передового досвіду.

Робота педради планується в довільній формі і відповідно до потреб школи. Саме у плануванні й проведенні педагогічних рад фокусується управлінська майстерність керівника навчального закладу, нею підтверджується, висловлюючись сучасною термінологією, кваліфікація директора як менеджера освітньої галузі.

Всі педагогічної ради діляться за функцією на такі групи: управлінські; методичні; виховні; соціально-педагогічні.

Управлінські функції педагогічної ради включають такі різновиди:

- законодавчі виражаються в колективних рішеннях, які приймаються відкритим голосуванням і є обов’язковими до виконання кожним працівником;

- узагальнено-діагностичні: проведення соціальних, психологічних та медичних досліджень;

- планово-прогностичні: обговорення перспектив розвитку, планування діяльності колективу;

- експертно-контролюючі: заслуховування звітів учителів, які атестуються, результати діяльності педагогічних працівників;

- коректуючі: внесення змін і поправок в плани роботи у зв’язку зі змінами державної політики, соціального замовлення.

- виховні функції педагогічної ради направлені на формування індивідуальності кожного працівника, свідомої дисципліни педагогічного колективу, допомога в збагаченні та розкритті індивідуальності кожного педагога.

Правильна підготовка до педради та успішне її проведення можливе за дотримання таких умов:

- знання й дотримання вимог нормативних документів, які реґламентують діяльність педради в школі;

- знання теоретичних основ, ролі і функцій педагогічної ради;

- знання кращого досвіду підготовки й проведення засідання педагогічної ради;

- уміння творчо використовувати теорію і практику з питання, яке обговорюється на педагогічній раді;

- дотримання демократичного стилю управління школою, залучення до підготовки й проведення педради широкого кола педагогів;

- уміння накопичувати й критично відбирати необхідну інформацію;

- дотримання професійної етики під час спілкування адміністратора з підлеглими;

- активна участь всього педагогічного колективу в організації й проведенні педагогічної ради;

- вміння спрогнозувати передбачуваний результат як крок до поліпшення навчально-виховного процесу школи.

Отже, ефективність організації педагогічної ради залежатиме головним чином від того, наскільки керівник школи правильно визначив процедуру проведення педради в залежності від поставленої мети.

Педагогічна рада дозволяє: 1. оцінити працівників - їх готовність і здатність розвивати цікаві ідеї і проявляти ініціативу, вмінні захищати власну думку і критично висловлювати своє ставлення до виступів колег;

2. працівникам оцінити себе, свої ділові якості, знання та власний досвід з проблем, які є предметом обговорення на педраді.

Одним із напрямків роботи керівника школи є участь в плануванні, підготовці, проведенні педагогічних рад, здійснення методичного забезпечення педагогічної ради, створення умов для підвищення авторитету та працездатності ради, залучення педагогів до активної участі в підготовці і проведенні педагогічних рад.

Розробка тематики педрад передбачає визначення кількості пи­тань на одне засідання, обсяг інформації, тривалості засідання, відпові­дальних за його підготовку.

Загальних рецептів щодо вибору тематики засідань педради бути не може. Вона розробляється з урахуванням особливостей та потреб конк­ретного навчального закладу і спрямована на глибоке розкриття питан­ня та максимальне залучення вчителів до участі в його обговоренні. Спрямованість тематичних засідань педради значною мірою визна­чається науково-педагогічною проблемою, над реалізацією якої працює загальноосвітній навчальний заклад.

Тематика засідань педради, як правило, визначається в кінці навчаль­ного року, виходячи з проблеми школи, потреб педколективу, аналізу ста­ну навчально-виховного процесу, бесід з керівниками проблемно-дина­мічних груп, активом учителів, батьківським колективом і учнівськими організаціями.

Позачергове (позапланове) засідання педради може бути присвяче­не підсумкам атестації роботи освітнього закладу. На таких засіданнях обов’язково заслуховується доповідь директора установи чи голови атестаційної комісії (перевіряючого), а також представника відповідного органу освіти.

Позапланове засідання педради — одне з найважчих, оскільки багато чого неможливо запрограмувати, передбачити. Тому тут важливі об’єктивність в оцінці роботи закладу в цілому та конкретно кожного вчителя і класу з боку перевіряючих; правильна позиція керівництва та адекватна реакція педколективу на наявні недоліки в роботі. Позиція дирек­тора має бути принциповою, самокритичною, об'єктивною.

Проводити таке засідання педради директор повинен з посиленим почуттям відповідальності, для чого йому необхідно заздалегідь ознайомитись зі змістом довідки про перевірку НВК, для того, щоб забезпечити здорову атмосферу засідання педради, надати йому відповідного спрямування, що сприяло б удосконаленню навчально-виховного процесу.

Підготовка до педради

Важливе місце в роботі директора займає підготовка до черго­вого планового, тематичного засідання педради. Процес підготовки засідання педради включає: узгодження його теми, ознайомлення з літературою щодо визначеного питання, вивчення шкіль­ної документації, розробку плану підготовки до педради, створення комісії (робочої або творчої групи) для її підготовки. До складу такої комісії (творчої, робочої, динамічної групи) входять керівники методичних об'єднань, проблемно-динаміч­них груп, найбільш досвідчені вчителі. Доцільно до підготовчої роботи за­лучити якнайбільшу кількість зацікавлених осіб з метою всебічного вив­чення проблеми, збору потрібної інформації Комісія розробляє план підготовки до педради. Важлива роль під час підготовки до педради надається діяльності методичного активу вчителів, які глибоко вивчають теорію даного питання, наявний педагогічний досвід, результативність самоосвіти, організовують, взаємовідвідування уроків, готують тематичні виставки тощо. Доцільно підготувати невеличку виставку методичних матеріалів, методичний бюлетень, вивісити список літератури тощо.

Отже, готуючи педагогічну раду, необхідно вирішити такі питання:

1. Визначити тему педради (відображає комплекс сучасних освітніх проблем);
2. Скласти перелік питань, які виносяться на обговорення (повинні відповідати темі і розкривати зміст проблеми);
3. Відібрати методи аналізу теми (застосовуються керівником під час проведення педради і мають містити системне застосування проблемно-пошукових методів);
4. Підібрати прийоми взаємодії з учасниками педради (забезпечують взаємодію в усіх можливих ситуаціях);
5. Продумати оригінальність форми проведення педрад (може бути словесно-інформаційною з використанням сучасних технологій (комп'ютер, відеотехніка тощо)
6. Сформувати управлінсько-педагогічні знахідки (прийняті колегіальні управлінські рішення під час проведення педради, що сприяють перспективному розвитку навчального закладу і спроектовані щодо корекції плану роботи закладу на перспективу).

Структура доповіді повинна бути чіткою, логічною, послідовною вдатися з дуже короткого вступу, змістовної (основної) частини та висновків, рекомендації щодо покращення роботи з відповідного питання. Кожен виступ учителя на засіданні педради має бути конструктивним, аргументованим, логічним, насиченим конкретними пропозиціями щодо удосконалення навчально-виховного процесу. У зв'язку з цим учителів потрібно вчити активно, по-діловому виступати на засіданнях педради, виконуючи такі вимоги:

• дотримуватись чіткого регламенту виступів (5—7 хв.);
• виступати відповідно до питання, яке обговорюється, давати конкретні пропозиції до рішення;
• сприяти створенню спокійної та ділової обстановки;
• робити критичні зауваження об'єктивно та обґрунтовано;
• сприймати критику як фактор, що сприяє покращенню якості роботи.

Кожне засідання слід починати з повідомлення про кількість присут­ніх і відсутніх членів педради (вказати на причини відсутності). Потім за­тверджується порядок денний роботи засідання. Далі з інформацією про стан виконання рішення попередньої педради виступає, як правило, ди­ректор. За інформацією педрада приймає рішення про зняття питання з контролю. Уразі невиконання окремих пунктів рішення попередньої педради педколективу повідомляються причини та заходи щодо забезпечення їх виконання. На ефективність роботи педради впливає чітке дотримання регламенту (доповідь — 25-30 хв., співдоповідь — 10—15 хв; виступи — 5—7 хв.). Велике значення має також культура проведення засідання педради: дотримання етичних норм спілкування, адміністративна культура, діло­ва атмосфера. Слід враховувати мотиви, які змушують учителів виступати, забезпечувати доцільну послідовність та спрямованість при суворому дотриман­ім регламенту. Обговорення має носити дискусійний характер. Директор як голова засідання педради забезпечує активність учителів тактовними і уважним ставленням до виступаючих, створенням ділової та доброзичливої атмосфери; підтримкою ініціативи вчителів, впевненості кожного вчителя в тому, що до його думки прислуховуються і враховують під час прийняття рішення. Проведення засідань педагогічної ради є показником рівня творчої атмосфери в колективі, його професіоналізму. У прийнятому рішенні, перш за все, дуже стисло викладається теоретична основа теми обговорення, дається її обґрунтування, чітко і точно формулюються завдання, які ставляться перед учителями та адміністрацією, перераховуються шляхи і методи реалізації завдань із визначенням відповідальних осіб і строків виконання.

Рішення педради фіксується у спеціальному документі — протоколі, які нумеруються упродовж календарного року.

У протоколі вказують такі реквізити: рішення педради (назва виду документа), дата проведення педради, заголовок до тексту, текст, підписи голови і секретаря засідання.

Текст протоколу складається з двох частин: вступної й основної. У вступ­ній частині вказуються прізвища та ініціали голови і секретаря засідан­ня, кількість присутніх і відсутніх на засіданні, порядок денний засідання з переліком питань, які підлягають розгляду, із зазначенням доповідачів по кожному з них. Основний текст протоколу викладається за розділами: «Слухали», «Виступили», «Постановили». Підписи голови та секретаря на протоколі є обов'язковими.

Для того, щоб рішення педради було оптимальним, воно повинно від­повідати таким вимогам:

• бути науково обгрунтовним, тобто випливати з глибокого розуміння закономірностей педагогічного процесу, враховувати вікові та індиві­дуальні особливості тих осіб, щодо яких приймається рішення;
• бути своєчасно прийнятим і природно випливати із ситуації, що скла­лася;
• бути результатом осмисленого, наукового аналізу ситуації і водночас оригінальним, нешаблонним;
• забезпечувати аргументованість, без якої рішення не має педагогічної цінності;
• висвітлювати суть питання, яке розглядається;
• мати оптимальну кількість пунктів (5-7);
• бути чітким, лаконічним, конкретним;
• адресувати кожний пункт рішення конкретно вчителеві чи групі вчителів із вказівкою, що і коли їм необхідно зробити;
• передбачати строки виконання не більше 1,5-2 місяців, тобто до чер­гового засідання (за випадком, коли розглядаються стратегічні завдан­ня, які вимагають довгострокового виконання);
• бути конструктивним, відображати єдині вимоги, розраховані на пев­ний позитивний результат;

забезпечувати розуміння необхідності рішення всіма виконавцями;

• враховувати індивідуальні можливості виконавців, особисті якості, здібності, досвід як основу для реального його виконання;
• визначати чітко організацію проміжного і підсумкового контролю за виконанням рішення;
• забезпечувати зняття з контролю рішень, які виконані.

Рішення педради ставиться адміністрацією на контроль, приймається адміністративне рішення (наказ ), накреслюються шляхи його реалізації, у разі виконання рішення знімається з контролю.

Своєчасний та систематичний контроль за виконанням рішень педради, інформація на черговому засіданні про стан реалізації попередніх рішень дисциплінує педколектив, підвищує його відповідальність за розв'язання поставлених завдань, сприяє удосконаленню роботи загальноосвітнього навчального закладу.