Учительська світлиця

Нетрадиційні форми проведення педрад

Наш час – час змін і перетворень у різних сферах життя, зокрема й в навчально-виховному процесі. Сучасний світ не стоїть на місці, і першими будуть ті, хто володіє знаннями. Жодна реформа не зможе змінити будь-що в системі освіти, якщо вчитель сам не зміниться, і тим самим не змінить підходи до організації навчально-виховного процесу.

Розуміючи це, ми змінили підходи й до організації і проведення педрад. Щоб посилити демократичні засади управління школою, при підготовці і проведення педрад ми стали залучати учнівське самоврядування, батьківський комітет, раду школи. Ці заходи підвищили роль педагогічної ради, яка стала дійсно дорадчим колегіальним органом управління школи.

Такі форми проведення педрад як педра­да-семінар з елементами тренінгу, методична панорама, педрада - ділова гра, педагогічна дискусія, багатосту­пенева та багатоетапна педрада, «методичний день» перетворюють педраду в орган, який об'єднує вчителів, батьків, учнів спільною турботою про сьогодення і майбутнє шкільного життя, дозволяє відстоювати свою позицію, створює умови для підвищен­ня педагогічної майстерності, змушує шукати ефективні форми роботи з дітьми, надихає на творчу співпрацю на підставі особистісно орієнтованого навчання і виховання підростаючого покоління, дає можливість почувати себе Вчителем — і знову сумніватися, шукати, апробувати, творити...

Саме нетрадиційна педрада знаходить виходи, здавалося б, із безвихідних ситуацій, докопується до самої суті, до справжніх причин, приймає іноді не­сподівані, часом ризиковані рішення, які ведуть до позитивного результату.

Нові форми педрад, без перебільшення, перетворили їх на «мозковий центр», штаб передової думки, лабораторію майстерності педагогів.

Приведу декілька форм нетрадиційних форм педради, які ми використовуємо.

Педагогічна рада — захист інновацій «Розвиток ін­телектуальних і практичних навичок учнів під час на­вчання в умовах впровадження Державного стандарту початкової, базової та повної середньої загальної освіти шляхом оптимізації інноваційної діяльності» Додаток 2.

Кожній групі учасників педради даємо за­вдання: попередньо ознайомитися з досвідом і лаконічно (за 10-15 хвилин) викласти ідеї та особливості педагогічної інновації.

Гру­па обирала виконавців таких ролей:

• автор-новатор — носій передових ідей, спікер групи;
• оптимісти — захисники ідеї, її пропагандисти;
• песимісти-консерватори і скептики — противники ідеї;
• реалісти-аналітики, що здатні зважити всі «за» і «проти», зробити не­обхідні висновки.

5 фокусних груп за рольовими напрямками досліджували і захищали інновації. Зрештою, педрада зробила висновок про доцільність чи недоцільність інновації.

Педагогічна рада з елементами ділової гри. Зміст ділової гри ґрунтується на імітації виробничих ситуацій, розв'язанні різних завдань. Для педагогічної ради-ділової гри необхід­но виконання певних умов:

1. Наявність проблеми й мети, які має вирішити педагогічний колектив.
2. Імітація реальних ситуацій за ролями (учень, батьки, директор, представники органів влади тощо). Організаторами виступають коор­динатор, інтегратор, контролер, тренер. У грі беруть участь учасники з методологічними позиціями (методолог, критик, методист, проблематизатор, програміст) та психологічними (лідер, незалежний, несприйнятий, нехтуваний).
3. Реальна наявність інтересів та думок учасників. У великому колективі це забезпечують різні посадові статуси, суб'єктивна позиція, відпові­дальність різного ступеня тощо. Звичайно, під час проведення такої педради слід дотримуватися правил гри, стимулюючи учасників екс­пертною оцінкою особистого й колективного внеску, оцінюванням ре­зультатів ігрової діяльності.

Увесь процес організації педради-гри можна поділити приблизно на п'ять етапів:

• перший етап — розробка гри, складання сценарію;
• другий етап — організаційний: необхідно роз'яснити учасникам гри мету й зміст, ознайомити їх із програмою та правилами, розподілити ролі, поставити конкретні завдання, призначити або вибрати експертів (журі), визначити регламент виступів; ролі можна розподілити за бажанням;
• третій етап — розігрування ситуацій та пошук рішення всередині кож­ної групи. Робота в групі може відбуватися у вигляді «мозкового штур­му», дискусії, тренінгу під керівництвом ігротехніка, обраного гру­пою;
• четвертий етап — підведення підсумків: експерти аналізують та узагаль­нюють результати, учасники ухвалюють колективне рішення. Під час оцінювання гри експерти (керівники) особливу увагу звертають на ак­туальність, реальність, економічність, оптимальність та оригінальність рішень;
• п'ятий етап досить складний: потрібно перенести досвід мислення і діяльності з гри в реальне життя школи.

Педагогічна рада у формі семінару-практикуму проводиться поступово (протягом навчальної чверті) у вигляді теоретичних семінарів і взаємовідвідувань заходів, оглядів досягнень та аналізу недоліків з даної проблеми. Технологічна схема такої педагогічної ради включає в себе 4 етапи:

І. Розробка і підготовка. Початок етапу розробки належить до періоду загальношкільного планування (те­матика педагогічних рад). Після цього на нараді при директорі визначають цілі і зав­дання даної педради, основні напрямки роботи з підготов­ки, завдання адміністрації, а та­кож призначають відповідаль­ного за проведення педагогі­чної ради, зазвичай, заступни­ка директора. На допомогу адміністрації і методичній раді з числа най­кращих учителів можна ство­рювати проблемні групи. Ад­міністрація, МО, методичний кабінет складають календарні плани відвідувань уроків і заходів, які коорди­нує відповідальний за педра­ду адміністратор.

ІІ. Семінар-практикум. Першим етапом педагогічної ради стає робота різних колективів і окремих учителів з вивчення теорії, участі в практичних заходах. Педрада звичайно по­чинається зі вступного теоре­тичного семінару — своєрідного "запуску" механізму ро­боти над проблемою. Подаль­ший хід першого етапу педради відбувається за схемою:

• творче навчання, пред­метні семінари;
• відкриті уроки (взаємовідвідування за графіком);
• позакласні заходи (взаємовідвідування за графі­ком);
• предметні декади, тижні, методичні дні;
• консультації адмініст­рації;
• засідання МО.

Найважливіший компонент педради — семінару-практи­куму — обмін досвідом, який відбувається під час взаємовідвідування учителями уроків і заходів. Адміністрація має скласти їхній розклад. Директорові і його заступни­кам рекомендується показати вчителям свої уроки. При плануванні взаємовідвідувань ке­рівники МО обов'яз­ково вказують не лише на­вчальну, але і методичну тему уроку.

За темою педради в школі організовуємо предметні тижні, декади, під час яких відбу­вається багато різних заходів: радіопередачі, позакласні заходи, вечори, КВК, ігри, змагання, брейн-ринги, екс­курсії, олімпіади, виставки творчих робіт. При цьому:

Методичний бюлетень — це дані про урок, його аналіз колегами. У ньому зазначають цілі, завдання уроку, на­вчальну і методичну теми, форми, методи і прийоми, ви­користані вчителем, ефек­тивність уроку. Учителі зазна­чають, що запам'яталося і сподобалося, висловлюють вдячність колезі. Методичні бюлетені вивішують на педа­гогічній раді, а вчителі під час виступів використовують його дані. Такий прийом заохочує вчителів працювати над со­бою, їм не байдужа увага ад­міністрації і колег: якщо роботою цікавляться, говорять про неї, то почуття відповідальності за доручену справу підвищується. Навіть той, хто працює без особливого ентузіазму, не хоче відставати від колег і прагне показати, на що він здатен.

III. Засідання педради — семінару-практикуму має ознаки підготовчих заходів — семі­нарів, відкритих уроків. Ви­ступаючі в узагальненій, стислій формі підводять підсумки огляду досягнень колективу, ілюструють їх наочним матеріалом. Моделюють фраґменти уроків, поза-класних занять, матеріалів телевізійних пере­дач, виступи учнів. На завершення підводимо підсумки, приймаємо рішен­ня.

IV. Запровадження

У педагогічній раді — семінарі-практикумі — ак­тивну участь бере майже увесь колектив учителів, ад­міністрація школи, науково-методична рада, ме­тодичні об'єднання, мето­дичний кабінет. Педагогічна рада стає центром колективної професійної думки й водночас своєрідним методичним практикумом, школою педа­гогічної майстерності.

Педагогічну раду - "Методичний день" проводимо як семінар-практикум з метою ґрунтовного теоретичного і практичного вивчення певної проблеми нав­чання та виховання. Розробка педагогічної ради — "методичного дня" розпочинається за 2—3 тижні на засіданні методичної ради, під час якої аналізуємо роботу школи, визначаємо проблему, розробляємо зміст, складаємо план підготовки, оформляємо мето­дичну виставку.

Алгоритм проведення педагогічної ради - "методичного дня"