Оголошується набір на 2024-2025 н.р. для навчання в дистанційному центрі 'Поруч'
 
Головна » Статті » Адмінстратору школи » Управління школою

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ В РЕЖИМІ НАВЧАЛЬНОГО ДНЯ

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ
В РЕЖИМІ НАВЧАЛЬНОГО ДНЯ
Одним із головних завдань фізичного виховання в школі є зміцнення
здоров’я і належний фізичний розвиток учнів. Для вирішення цього за-вдання в кожній школі необхідно створити оптимальний руховий режим,
який передбачає 8—12 годин на рухову діяльність всіх учнів. Важливою
ланкою оптимального рухового режиму є фізкультурнооздоровчі заходи,
що передбачають проведення гімнастики до навчальних занять, фізкуль-турних хвилинок на загальноосвітніх уроках, фізичні вправи і рухливі ігри
на подовжених перервах, години фізичної культури в групах продовже-ного дня. Зміст цих заходів і методика їх проведення наводяться нижче.
ГІМНАСТИКА ДО НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
Її  мета  —  сприяти  організованому  початку  навчального  дня,
підвищенню працездатності учнів на перших уроках.
Гімнастика до навчальних занять проводиться перед першим уро-ком і складається з комплексу, до якого входять 6—8 загальнорозвиваль-них вправ. Підбір вправ здійснюється з урахуванням вікових можливос-тей учнів. Тривалість виконання комплексу — 6—8 хвилин. Кількість
учнів, що виконують гімнастику, може бути різною. При наявності на-лежних погодних умов і належного спортивного майданчика ї ї можна
проводити з учнями всіх 5—9 класів під керівництвом учителя фізичної
культури. Якщо належних умов немає, то вона проводиться з одним кла-сом під керівництвом фізорга або інструктора із старших класів.
Враховуючи те, що гімнастика до навчальних занять виконується
у повсякденному одязі, необхідно, щоб дівчата в строю розташовували-ся за хлопчиками.
Складає комплекси учитель фізичної культури. Він же і розучує
їх  із  учнями  на  уроках.  Незалежно  від  того,  де  виконується
гімнастика  до  навчальних  занять  (спортивний  майданчик,  спор-тивна  зала,  рекреація  тощо),  керує  ї ї  проведенням  фізорг  або
інструктор.  Учителю  слід  знаходитись  поряд  і  спостерігати  за  по-рядком і якістю виконання вправ.
Перед  виконанням  першої  вправи  учні  приймають  і  протя-гом  5—6  с  зберігають  положення  правильної  постави.  Далі  вико-нуються  5—6  вправ,  які  послідовно  включають  в  роботу  основні
групи  м’язів  рук,  тулуба  і  ніг.  Це  сприяє  активізації  діяльності
серцевосудинної  та  дихальної  систем.  Після  виконання  основних
вправ застосовують ходьбу на місці.
Зміну комплексів необхідно робити один раз на дватри тижні.
Бажано  використовувати  для  музичного  супроводу  популярні
мелодії, що буде сприяти емоційності заняття.
ОРІЄНТОВНІ КОМПЛЕКСИ ГІМНАСТИКИ
ДО НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
Комплекс 1
1.  В. п.— о. с.— ходьба на місці з енергійними рухами рук.
2.  В. п.— о. с.; 1 — крок праворуч, руки до плечей; 2—3 — піднятися на нос-ки, руки вгору; 4 — в. п.; 5—8 — те саме в іншу сторону (6—8 разів у кожну
сторону).
3.  В. п.— о. с.— руки на пояс. 1 — нахил праворуч, ліва рука догори; 2 — в. п.;
3—4 — те саме в іншу сторону (6—8 разів у кожний бік).
4.  В. п.— стійка, ноги нарізно, руки на пояс; 1—4 — колові рухи тулуба в пра-вий бік; 5—8 — те саме в лівий бік (5—6 разів в кожну сторону).
5.  В. п.— стійка, ноги нарізно, руки на пояс; 1 — присід на ліву, руки вперед;
2 — в. п.; 3—4 — те саме з правою ногою (5—8 разів з кожної ноги).
6.  Ходьба на місці з поступовим уповільненням темпу.
Комплекс 2
1.  В. п.— о. с.— ходьба на місці з різними рухами рук.
2.  В. п.— о. с.; 1 — руки в сторони; 2 — руки вгору, потягнутися; 3 — руки в сто-рони; 4 — руки вниз (6—8 разів).
3.  В. п.— руки за головою; 1—3 — нахили тулуба праворуч; 4 — в. п.; 5—8 — те
саме ліворуч (6—8 разів).
4.  В. п.— широка стійка, ноги нарізно, руки на поясі; 1 — нахил тулуба до пра-вої ноги; 2 — в. п.; 3 — нахил до лівої ноги; 4 — в. п. (6—8 разів).
5.  В. п.— руки за головою; 1 — нахил тулуба назад; 2 — в. п.; 3 — присісти, ру-ки вперед; 4 — в. п. (6—8 разів).
6.  В.  п.—  руки  на  поясі.  Стрибки  на  місці,  1  —  ноги  нарізно;  2  —  ноги
схресно, права попереду лівої; 3 — ноги нарізно; 4 — ноги схресно, ліва
нога попереду правої.
7.  Повільна ходьба на місці.
Комплекс 3
1.  В. п.— о. с.— ходьба з поворотами на 90°на кожному четвертому кроці
(4—6 разів у кожний бік).
2.  В. п.— о. с.; 1 — руки вперед; 2 — руки вгору, потягнутися та прогнутися;
3 — руки в сторони; 4 — в. п. (6—8 разів).
3.  В. п.— руки на поясі; 1 — нахил тулуба праворуч; 2 — нахил ліворуч;
3 — нахил назад; 4 — в. п.
4.  В. п.— руки за головою; 1 — поворот праворуч, руки в сторони; 2 — в. п.;
3 — поворот ліворуч, руки в сторони; 4 — в. п. (6—8 разів).
5.  В. п.— руки за спиною, пальці в «замок»; 1 — присід, тулуб тримати рівно;
2 — в. п. (6—8 разів).
6.  В. п.— руки на поясі; 1 — випад правою ногою вперед, руки в сторони;
2 — в. п.; 3—4 — те саме лівою ногою (6—8 разів).
7.  Ходьба на місці з поступовим уповільненням темпу.
ФІЗКУЛЬТУРНІ ХВИЛИНИ НА УРОКАХ
Проводяться  на  уроках  загальноосвітнього  циклу  (математи-ка,  фізика,  історія  тощо),  коли  з’являються  ознаки  інтелектуальної
втоми:  неуважність,  стурбована  поведінка.  Комплекси  складаються
з однієї вправи на потягування і двох-трьох вправ для рук, ніг і тулу-ба. Тривалість проведення 2—3 хвилини. Вони сприяють відновленню
розумової працездатності, знімають вплив статичних навантажень на
організм, попереджають порушення постави. Фізичні вправи вплива-ють  на  групи  м’язів,  які  мають  ознаки  втоми  під  час  сидіння:  м’язи
спини, ніг, пальців рук. Ці вправи не потребують складної координації
рухів, але вони активізують кровообіг, дихання.
Фізкультурні  хвилини  проводяться  в  класі  під  керівництвом
вчителя,  який  проводить  урок,  або  фізорга  класу.  Вправи  викону-ються  сидячи  або  стоячи  біля  парт.  Амплітуда  рухів  має  бути  не-значною, щоб учні не заважали одне одному.
ОРІЄНТОВНІ КОМПЛЕКСИ ФІЗКУЛЬТУРНИХ ХВИЛИН
Комплекс 1 (сидячи за партою)
1.  В. п.— руки на парті; 1 — руки вгору; 2 — напівоберт тулуба праворуч;
3—4 — в. п.; 5—8 — те саме ліворуч (3—4 рази в кожну сторону).
2.  В. п.— руки на поясі; 1 — нахил голови вперед; 2 — в. п.; 3 — нахил голови
назад; 4 — в. п.; 5 — нахил голови праворуч; 6 — в. п.; 7 — нахил голови лі-воруч; 8 — в. п. (3—4 рази).
3.  В. п.— руки вперед, пальці в кулак; 1—4 — колові рухи кистями ліворуч;
5—8 — те саме праворуч (3—4 рази).
Комплекс 2 (стоячи біля парти)
1.  В. п.— о. с.; 1 — присід, руки вперед; 2 — в. п. (4—6 разів).
2.  В. п.— о. с.— руки на поясі; 1 — поворот тулуба ліворуч; 2 — в. п.; 3 — по-ворот тулуба праворуч; 4 — в. п. (3—4 рази в кожну сторону).
3.  В. п.— о. с.; 1 — підняти ліву ногу, зігнуту в коліні; 2 — в. п.; 3—4 — те саме
правою ногою.
ФІЗИЧНІ ВПРАВИ І РУХЛИВІ ІГРИ НА
ПРОДОВЖЕНИХ ПЕРЕРВАХ
Впровадження фізичних і рухливих ігор на продовжених пере-рвах  сприяє  укріпленню  здоров’я  та  активному  відпочинку  учнів,
підтриманню  їх  працездатності  на  наступних  уроках.  Як  правило,
ці  перерви  організовуються  після  другого  або  третього  уроків  для
всієї школи (якщо кількість учнів не більше 200) або групи класів.
Учителі в школах їх називають «рухливими перервами», і вони про-водяться під час великих перерв. Якщо дозволяє погода, то «перер-ви» проводяться на спортивних майданчиках (вересень — жовтень,
квітень — травень) або зимою при наявності умов, що відповідають
гігієнічним нормам певного регіону. Якщо погодні умови не дозво-ляють  проводити  «рухливі  перерви»  на  свіжому  повітрі,  то  вони
переносяться в приміщення школи (спортивні та тренажерні зали,
рекреації, коридори тощо).
Школярі займаються у повсякденному одязі, а в холодну погоду
одягають куртки, головні убори, відповідне взуття.
Ефективність «рухливих перерв» залежить від якості організації.
Щоб не було зайвої заорганізованості, необхідно спиратися на потреби
і нахили учнів у виборі видів фізкультурноспортивної діяльності.
Плануючи різні варіанти проведення цих перерв, учитель фізичної
культури, який відповідає за їх організацію і проведення, має залуча-ти фізкультурний актив учнів (фізоргів, інструкторів). Розподіляти ак-тивність необхідно з урахуванням їх спортивної спеціалізації по різних
спортивних зонах: ігрових спортивних майданчиках (баскетбол, волей-бол, футбол), щитах для метання м’ячів в ціль, столах для настільного
тенісу тощо.
У  V—VI  класах  учні  більш  самостійні,  ніж  молодші  школярі.
Для  них  використовуються  ігри,  де  важливо  навчитися  приймати
власні рішення, проявляти ініціативу. Інтереси і рухові можливості
хлопчиків  і  дівчат  цього  віку  все  більше  відрізняються  і  тому,  по-
ряд із сумісними рухливими іграми, треба передбачити ряд ігор, де
вони приймають участь окремо.
Організація фізкультурноспортивної діяльності великої кількості
учнів потребує дотримання усіх заходів із попередження травматиз-му серед учнів. За цим стежить учитель фізичної культури і спрямовує
діяльність фізоргів та інструкторів на забезпечення безпеки занять
в кожній спортивній зоні.
Під час ігор керівник з активу спостерігає за порядком, дотриман-ням правил змагань, допомагає правильно вирішити суперечливі ситуа-ції. Успіх у проведенні фізичних вправ і рухливих ігор на продовжених
перервах залежить від кількості не тільки спортивних зон (майданчи-ків, доріжок тощо), а й дрібного спортивного інвентарю (м’ячі, скакал-ки, гімнастичні палиці, обручі, гантелі, комплекти бадмінтону, прапорці,
естафетні палиці тощо).
Закінчувати проведення «рухливої перерви» необхідно не пізніше
ніж за 5 хвилин до наступного уроку. Це дозволить учням відновитися,
почистити одяг і помити руки.
ГОДИНИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
В ГРУПАХ ПОДОВЖЕНОГО ДНЯ
Провідною метою цієї форми фізкультурнооздоровчої роботи є ук-ріплення здоров’я учнів, їх активний відпочинок, підтримка працездат-ності.
Заняття проводять вихователі груп подовженого дня. Безпосередню
методичну допомогу здійснюють вчителі фізичної культури, які, спира-ючись на зміст навчальної програми з фізичної культури, пропонують
вихователям певний зміст навчального матеріалу, розкривають структу-ру занять і методику їх проведення.
Перед початком занять вихователю необхідно отримати консуль-тацію від медичного персоналу і вчителя фізичної культури про стан
здоров’я учнів і рівень їх фізичної підготовленості.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної гру-пи або тимчасово звільнені від занять, можуть займатися індивідуально
за завданням вихователя або допомагати в проведенні ігор, підготовці
інвентарю тощо.
У  зміст  щоденних  фізкультурних  занять  в  групах  подовже-ного  дня  включається  матеріал,  який  вивчається  учнями  на  уро-
ках.  Тому  учні  мають  можливість  повторювати  різноманітні  впра-ви, комбінації, готуючись до виконання навчальних предметів або
вправ орієнтовного комплексного тесту.
Хлопчики і дівчата V—VII класів, а саме для цих класів ще утво-рюються групи подовженого дня, можуть отримувати різні завдання від
вихователя. І якщо хлопці із задоволенням будуть займатися футболом,
баскетболом, волейболом, то дівчата більше зацікавлені аеробікою, рит-мікою, гімнастикою, танцювальними вправами тощо.
Структура години фізичної культури в групах подовженого дня
складається з трьох частин:підготовчої, основної і заключної. До під-готовчої частини бажано включати:організаційний момент, стройові та
організовуючі вправи, загальнорозвивальні вправи. До основної частини
входить різноманітний зміст, який залежить від пори року, стану погоди
і місця проведення. У теплу погоду на свіжому повітрі використовують
елементи легкої атлетики, рухливі ігри та естафети, спортивні ігри то-що. У зимову погоду, при належних температурних режимах, викорис-товують заняття на лижах, ковзанах, санчатах тощо. У приміщенні учні
можуть виконувати елементи спортивної і художньої гімнастики, спор-тивних ігор. Якщо в школі є тренажерні зали, то учні виконують індиві-дуальні завдання на окремих снарядах.
Заключна частина передбачає відновлювальні процедури:повільна
ходьба, ігри на увагу, організоване закінчення заняття.
Організовуючи годину фізичної культури, вихователям слід враховувати, що вона має оздоровчу спрямованість. Тому дітям, які відстають
у фізичному розвитку, необхідно приділити особливу увагу. Для цього
регламентуються обсяг та інтенсивність виконуваних вправ. Оздоров-чий ефект заняття залежить від обґрунтованості дозування навантаження. З цією метою треба уважно слідкувати за зовнішнім виглядом учнів.
З появою втоми (прискорене дихання, колір шкіри, порушення координації рухів тощо) необхідно включити вправи, що відновлюють стан
здоров’я, і поступово зменшити навантаження.
Година  фізичної  культури  має  суттєво  відрізнятися  від  уроку
фізичної культури, для якого характерна сувора регламентація як
в змісті, структурі, так і в організації.
Враховуючи  інтереси  учнів,  вихователь  намагається  викликати
у них творчу самодіяльність, активність. Якщо заняття є доступним за
змістом і емоційним за характером, то воно буде забезпечувати актив-ний  відпочинок  учнів,  сприяти  зміцненню  їх  здоров’я  і  підвищувати
рухову підготовленість. Це відповідає основній меті заняття.

Категорія: Управління школою | Додав: uthitel (26.02.2020)
Переглядів: 340 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: