Головна » Статті » Методичні поради » Освітні технолії

«Використання системи ТРВЗ для формування необхідних життєвих компетенцій молодших школярів»
«Використання системи
ТРВЗ
для формування необхідних життєвих компетенцій молодших школярів»

Актуальність теми:

Сучасне суспільство стало не таким, як 5-10 років тому. Темп змін росте у всіх сферах діяльності людини. Руйнується старе. А на його місце приходить нове, приорітети віддаються інноваційним процесам, пов’язаним з пошуком нових якостей життя. Тому в освіті на перше місце вийшло формування життєво - необхідних компетенцій школярів, тобто суми знань, умінь і навичок особистості, які надають їй можливості судити про щось, висловлювати переконливу й авторитетну думку. Компетенція - це комплексне уміння перенести свої знання в нову, невідому діяльність.
Перехід еконеоміки країни на інформаційний етап суттєво змінює вимоги до працівника, який бере участь у виробничому процесі. Замість тренованих психомоторних функцій, необхідних для управління приладами, на перше місце виходять якості особистості: комуникативність, як спроможність працювати в команді, креативність, як здатність генерувати ідеї, а також прагнення вчитися протягом всього життя, щоб швидко усвідомлювати та практично використовувати нову інформацію.
Держва видала соціальне замовлення освітянам, виражене у „Національній доктрині розвитку освіти України”:
„...створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громодянина України, формувати покоління, здатне нестандартно вирішувати будь- які проблеми, покоління, що має високий рівень життєвих компетенцій, покоління, спроможне конкурувати на ринку ітелекту в Європейській спільноті.
Освітніми системами водночас зафіксоване велике протиріччя між колосальною швидкістю накопичення знань всім людством та порівняно низькою швидкістю накопичення знань однією людиною. Насильне вбивання знань і моральних цінностей ні до чого не приводить, окрім „об’їдання” цими знаннями, тим більше, банк пам’яті учня не безмежний. Цим досягається лише зворотній результат. Школа для дітей стає місцем, де нецікаво і некомфортно. За результатами такого авторитарного репродуктивного навчання ми випускаємо дітей або з академічними знаннями, або неуків, але в будь- якому випадку абсолютно непристосованих до умов життя.
Проблеми, які ставить перед ними доросле життя, викликають в наших випускниках тільки шок. Вони не знають як вирішити ці проблеми, бо в школі їх цьому не навчили.
Висновок: необхідний новий підхід до навчання і виховання, нова методична база, які нададуть можливості виховувати людину, здатну вирішувати життєві задачі, спираючись на знання, отримані в школі.
І як тут не згадати слова відомого педагога В. Сухомлинського:
„ Життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі фантазії і творчості. Без цього вона - засушена квітка... Ми повинні виховувати так. Щоб дитина відчула себе шукачем, відкривачем знань. Тільки за такої умови стомлююча робота школяра, одноманітна і напружена, може принести маленьким людям переживання творця”.
Новизна:

„Досягнення творчого рівня розвитку особистості може і повинно вважатися найвищим результатом у будь- якій педагогічній технології. Але існують технології, у яких розвиток творчих здібностей є пріоритетною метою, це теорія розв’язання винахідницьких завдань”.
Г. Селевко.

Якщо ми звернемось до робіт відомого дидакта І. Лернера, то знайдемо дуже цікаву думку:
„ Творчості можна вчити, дотримуючись трьох умов:
- навчання інтелектуальних операцій;
- навчання процедур творчої діяльності;
- формування ціннісного ставлення до творчості”.

Г. Альтшуллер: „Творчості, як будь- якої діяльності треба вчитися, а навчати творчої діяльності повинно всіх.”

Поняття „творчість” завжди є предметом аналізу багатьох наук.
Ось тільки три зних:
1. -це діяльність людини, що будує нові матеріальні та духовні цінності, що мають вагому значущість.(Велика радянська енциклопедія, т.42, с.56, М., 1956)
2. - це один із видів людської діяльності, спрямований навирішення протирічч, для якої необхідні об’єктивні (соціальні, матеріальні) та суб’єктивні особистістні умови (знання, уміння, творчі здібності), результат якої має новизну та оригінальність.
(В.Андрєєв.Діалектика виховання та самовиховання творчої особистості. Вид. Казанського університету. 1988 г., с. 50)
3.- це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей. (Психологічний словник. М., Політвидат, 1990., с.393)

Не вдаючись в різноманітний набір означень творчості, визначимо одну суттєву ознаку, без якої нема творчості - це НОВИЗНА.
Вона присутня саме творчому виду діяльності і нема її зовсім в репродуктивних видах.
Нова ідея виникає за рахунок заміни вихідної функції прототипу. Високого рівня узагальнення й виходу на методологічний рівень.

Велика гідна мета- ось вимога, подана до творчої особистості. Без мети немає творчості взагалі.

КРИТЕРІЇ ГІДНОЇ МЕТИ:
1. Новизна
2. Суспільна користь (мета, спрямована на розвиток життя).
3. Конкретність ( не благі наміри, а чіткий комплекс задач).
4. Важливість, значущість.
5. Єретичність (мета попереду свого часу, тому й сприймається як єресь).
6. Практичність (рух до мети весь час повинен давати часткові конкретні результати).
7. Незалежність (роботу проводити в невеликих групах).

Технологію ТРВЗ було створено, щоб замінити інтуїтивні осяяння, які приводять талановитих вчених, інженерів до видатних винаходів, такою стратегією мислення, що забезпечила б можливість кожному підготовленому фахівцю отримувати аналогічні результати

ПРОВІДНІ ІДЕЇ ТРВЗ:

Теорія - каталізатор творчого розв’язання проблем.

Знання - інструмент, основа творчої інтуїції.

Творчими здібностями наділена кожна людина.

Творчості треба навчити всіх!

Акценти завдань за Г. Альтшуллером:

1. Навчити творчої діяльності;
2.Ознайомити з прийомами розвитку творчої уяви.
3. Навчити розв’язувати винахідницькі завдання.

Для педагогів особливим є те, що ТРВЗ відповідає на запитання
ЯК НАВЧАТИ ТВОРЧОСТІ.
Вона активно сприяє
- оволодінню учнями методами пошуку нового та генерації оригінальних ідей;
- розвитку системного та діалектичного мислення;
- розвитку творчої уяви та фантазії;
- зниженню психологічної інерції.

Наказом Міністерства освіти України №26 від 09.09.96 створено
Українську лабораторію педагогики ТРВЗ на базі Рівненського обласного центру науково- технічної творчості. За рівнем застосування вона є загально- педагогічною, за орієнтацією- евристичною, за напрямом модернізації- альтернативною, за характером змісту- навчально- виховною.
Підхід до дитини здійснюється з позицій педагогіки співробітництва і набуває особливого значення в контексті нової освітньої парадигми.

Принципи творчого виховання:

1.Індивідуальний підхід.
2. Особистий приклад.
3. Відкритість.
4. Мотивація.
5. Заохоченність до самостійного пошуку
6. Формування відповідальності за свої рішення.
7. Гуманність у всіх проявах мислення та дії.
8. Наявність різноманітних видів діяльності і широти вражень.
9. Оцінювання не абстрагованого результату, а самовіддачі, саморозвитку.

ВПЛИВ МЕТОДИКИ ТРВЗ НА РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ НАВЧАННЯ

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ, ПОБУДОВАНІ НА ПРИНЦИПАХ ТРВЗ

АКТИВІЗАЦІЯ

ЕМОЦІЙНО- МОТИВАЦІЙНОЇ РОЗВИТКУ
ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ
СФЕРИ ОСОБЛИВОСТЕЙ

РОЗВИТОК

ПАМ’ЯТЬ УВАГА ЛОГІКА ТВОРЧЕ УЯВА
МИСЛЕННЯ
МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ТРВЗ

МЕТОД СПРОБ І ПОМИЛОК
Це один з методів вирішування творчих задач, коли з’ясування проблемного питання досягається шляхом перебору різних варіантів. У молодших школярів- це перший крок до творчості. Тут важливим саме є принцип самостійного мислення. Дитині дається проблема, навіть на перший погляд божевільна. Діти, зрозумівши, що можна давати будь- які припущення, фантазують з великою насолодою.
Мета цього методу: навчити виражати і знаходити досить неймовірні припущення задля знаходження компромісного варіанту вирішування проблеми. Розвивати уяву, кмітливість, фантазію, пам’ять.

Наприклад, гра „ Що, якщо?”
Знайомство з навколишнім середовищем:
- Листя на деревах не злетять восени?
- Сонце стане як луна?
- Кожного дня йтиме дощ?
- Ти один зостанешся в лісі?
- Зникнуть всі солодощі?

В цій грі, зрозуміло, немає вірних і невірних відповідей. Мета її зовсім інша. Ми вчимося фантазувати, тренуємо мислення, долаємо боязкість, замкнутість, вчимося відстоювати свою точку зору.

А якщо:
- всі люди стануть образливими?
- школяри будуть вивчати тільки ті предмети, які їм до вподоби?
- населення України не піде на вибори президента?

Якщо малюк в дитинстві придумає, наприклад, як врятувати царівну з казки, то через 10-15 років він винайде для себе вихід із скрутного становища.

МЕТОД КОНТРОЛЬНИХ ЗАПИТАНЬ

Метод контрольних запитань - це удосконалений метод спроб і помилок. Це метод активізації творчого процесу.
Мета: за допомогою навідних запитань підвести до вирішування задачі, бо іноді діти заходять в „глухий кут”, а іноді мислення звертає з теми.
Дуже широко застосовується на заняттях з тренування фантазії.

Контрольні запитання до об’єкту досліджень:

- що в об’єкті можна збільшити?
- що можна зменшити?
- що можна роздробити?
- що можна з’єднати?
- що можна зробити навпаки?

Ігри, що використовую: „Добре - погано”, „Треба - заважає”, „Вперед- назад”.

Наприклад, придумати невластиві об’єкту якості, тобто, удосконалити його.
Наприклад, намалювати незвичний будиночок трубою донизу, всі прямі лінії зробити закругленими. Приписати йому властивості живої істоти. Замінити зв’язок між об’єктом і навколишнім середовищем, зробити властивості об’єкта змінними у часі.
Як все це узагальнити? Як примінити на практиці?
Таким чином, кожне питання - це спроба вирішити якусь проблему.

Або, придумати для казкових героїв незвичні властивості і способи користування ними.
Обов’язково провести захист особистих фантазійних рішень перед опонентами.

МЕТОД ФОКАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ, або МЕТОД КАТАЛОГУ

Один з методів активізації творчого процесу, що дає змогу зняти психологічну інерцію і знайти оригінальні рішення.
Беремо будь- який об’єкт з метою його удосконалення. Добровільно вибираємо ще декілька об’єктів, а до них добираємо характерні ознаки, властивості, їм притаманні. Потім переносимо ці властивості на наш об’єкт, ми одержуємо зовсім нову модель.

Наприклад, дітям дається мета вивести нову породу собаки. Для цього беремо будь- які слова і ознаки до них:

Корова папуга велосипед
рогата з хохлом двоколесний
молочна крилатий залізний
травоїдна строкатий імпортний

Вибираємо якості для нової породи собаки: травоїдна, крилата, імпортна. ЇЇ назва: корповелтер’єр або велокопінчер, або попковелбоксер.
Головне, використовуючи незвичайні сполучення „собака, молочна, залізна”, знайти певну асоціацію. Цей винахід можна намалювати, придумати, де живе, яку користь приносить.

Якості декількох випадково вибраних об’єктів переносимо на фокальний, тобто у фокусі об’єкт, в результаті- незвичні сполучення.
Зошит - фокальний об’єкт.
Об’єкти вибору Якості

стіл дерев’яний, новий, складний

квітка яскрава, маленька, ароматна

дівчинка розумна, весела, кмітлива

Винахід: зошит повинен бути яскравим, складним, веселим!

МЕТОД МОЗКОВОГО ШТУРМУ

Колективне вирішування спільної мети, виходячи з накопиченого життєвого досвіду. Приймаються всі відповіді.

Основна мета- розвиток творчого стилю мислення
.
Це активна форма у протилежність репродуктивним формам навчання і виховання.

Учні тренують вміння коротко і ясно висловлювати свою думку, слухати один одного.

Ця форма викликає мотивацію і зацікавленність.

Ніякої критики, тільки спільний аналіз ідей і пропозицій.

При використовуванні ММШ підбір завдань повинен бути таким, щоб вони мали якомога більше вирішувань.

Задача1 Що робити, коли ти бачив хто розбив скло у
вікні, але всі вважають тебе винним, а ти не
хочеш стати „стукачем”?

Задача2 В місті вкрали всі годинники. Немає
жодного, щоб дізнатися, котра година.
Як не запізнитися в школу?

МЕТОД МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Для морфологічного аналізу треба збудувати багатомірну таблицю. Для вісей беруть основні характеристики предмету, що розглядають і записують можливі варіанти на кожній вісі.

Нова гра з м’ячем для песика
Варіанти

Харак
теристики
1 2 3 4
якою частиною тіла можна бити м’яч?
ніс
вухо
лапа
хвіст
Які бувають м’ячі? гумові повітряні пінг- понг клубки
Чим їх бити? клюшкою ракеткою битою палицею

Спільна кількість варіантів на таблиці дорівнює 4*4*4*4= 256
Правил перебору немає. Перебирай всі варіанти. Для песика можна знайти 256 варіантів гри. Треба знайти і назву кожному варіанту

Різноманітні світи і ряди систем:
Людина
Собака вода вогонь повітря земля
Будинок
Придумати спосіб захисту кожного об’єкту.

На уроці української мови по вертикалі записати голосні, по горизонталі- приголосні. Утворити з них слова.

На уроці математики чи на самопідготовці діти самостійно складають таблицю додавання і віднімання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
2 12
3
4 8
5
6
7 15
8
9

Метод морфологічного аналізу дуже корисний при створюванні загадок.
Опора
На що схоже? Чим відрізняється?

Наприклад, складемо загадку про дзиrу.
На що вона схожа? Чим відрізняється?

на балерину нежива
на парасольку не вкриває від дощу
на гриб не їстивна

ЗАГАДКА
Як балерина, але не жива, як парасолька, але не вкриває від дощу. Як гриб, але неїстивна. ( дзига).

Придумаємо загадку про свічку.
Нова опора
Що робить? Що таке ж саме?
світить сонце
розтає сніг
крапає дощ

ЗАГАДКА
Світить, та- не сонце;
розтає, та- не сніг;
крапає, та - не дощ.
Для дитини складання особистих загадок - це не тільки користь, а й велике задоволення.
МЕТОД СИНЕКТИКИ

Це об’єднання несумісних явищ та предметів.

Метод збудований на аналогіях: прямій
особистістній
символічній
фантастичній

Приклад прямої аналогії: Знайти відповідність об’єкту.
- за формою (тарілка- луна, диск, кришка);
- за функцією( пух- сніг, вата, піна, поролон, хутро);
- за кольором(сонце- лампа, апельсин, осінній листок);
- за відповідністю явищ і предметів(заповнений автобус - огірки в макітрі, коробка з іграшками)

Завдання:знайти аналогію до гірлянди, а потім включити асоціативні сприймання: ( пряма)

Гірлянда- дорога - хвиляста - крута - яйце - слизьке - гірка - сніг - цукор - смачно - морозиво - захворіти - ліки - гірко - цибуля - город - стежка - дорога.

Особистістна аналогія: що ти почуваєш, коли виконуєш роль вітру, пораненого птаха, однолітка, якого образили?
Покажи об’єкт на пантомимі: мамі боляче, вона стомилась, в неї болить голова. Їй необхідно відпочити.

Фантастична аналогія: підібрати пару слів абсолютно різних за значеннями, створити біноми.
Лялька - квітка: Лялька на квітці, квітка у ляльці, лялька з квіток, квітка з ляльок і т.д.
Ці словосполучення необхідно ввести в цікаву історію або оповідання.
Гра „Буріме”. В ній треба знайти аналогії між рифмованими словами і написати віршики.
Коник- дзвоник
Прийшов- знайшов.

ФУНКЦІОНАЛЬНО - КОШТОВНИЙ АНАЛІЗ

Це метод усунення зайвих затрат для досягнення мети.
В техниці - це метод зниження витрат виробництва, виключення непотрібних затрат на виготовлення та експлуатацію продукції.
Діти, вивчившись досліджувати функції предметів, явищ, речей, потім зможуть покращувати, змінювати їх з точки зору експлуатації.
Для цього спочатку треба навчитись відповідати на запитання: що для чого? Що може робити? Для чого можна використати? Чим пов’язані?

Наприклад, де можна використати парасольку крім її прямого застосування?
Чим пов’язані мікроскоп і виделка? Гудзик і скейтборд?

Дуже цікавою є гра „Рукавичка ”.
Граючим роздаються картки з малюнками предметів, з якими діти ототожнюють себе. Вихователь - господар „Рукавички”. У нього теж є малюнок з предметом. До хатинки може зайти лише той, хто знайде щось спільне з хазяїном або з гостями. Спільність може бути за зовнішністю, за функцією, за структурою і т.д.

Гра „Що для чого”?
Учасники поділяються на три команди. Кожній команді надається малюнок з предметом. Наприклад: стілець, окуляри, ножиці.
Чия команда найбільше назве можливостей використання цих предметів, та є переможницею. Для підготовки дається час.
Наприклад: стілець - це спортивне знаряддя, дрова для багаття, підставка під ноги, маленький екран, предмет захисту або нападу і т.д.
Заохочується команда, що виявила крще фантазію, винахідництво, кмітливість.

ОПЕРАТОР РЧВ (РОЗМІР, ЧАС, ВАРТІСТЬ).

Інерція мислення зв’язує людину при вирішуванні тих чи інших завдань, часто обумовлена жорсткими просторово - часовими рамками про предмет чи явище. Для усунення стереотипів про предмет чи явище використовується Оператор РВЧ.

Зменшуючи чи збільшуючи розміри, прискорюючи до нескінченності чи уповільнюючи до нуля час, змінюючи вартість, переборюємо психологічний бар’єр, аналізуючи проблему.

Наприклад:
Ресурс розміру. Казка „Ріпка”. Що робити, коли ріпка виросла така велика, що аж до неба? Неможна її здвинути з місця.
Діти запропонували героям казки підходити і зрізати по шматочку.

Ресурс часу. Казка „Колобок”. Колобок домовляється з Лисицею, щоб вона з’їла його пізніше, через 10 років.
А за 10 років він:
-потоваришує з Лисицею;
- бабуся напече пиріжків, якими Лисиця наїсться.

Таким чином, використовуючи Оператор РВС, одержуємо серію ідей, спрямованих у „бік рішення”.
За допомогою цього методу готуємо дітей долати протиріччя шляхом розподілу властивостей у просторі і часі.


ІДЕАЛЬНИЙ КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ (ІКР)

Це рішення, яке ми хотіли б уявити в своїх мріях.
ІКР- це коли система повинна сама забезпечити виконання корисної дії, усунувши при цьому шкідливі дії.
ІКР вказує на те, до чого треба прагнути, на що орієнтуватися.

Приклади:

- Як зібрати врожай і не нашкодити дереву?
- Як навчити курку плавати?
- Як зробити так, щоб Лисиця сама втекла з зайчикової хатинки?

Вихователь дає запитання:
- Коли ти буваєш щасливим?
- Коли мама посміхається, - відповідає дитина.
- А коли мама посміхається?
- Коли я її слухаюсь.
- А ти завжди слухаєсся?
- Ні, коли вдома ніхто не лається.
- А щоб не лаялися, що треба робити?
- Треба допомагати дорослим.
- А ти завжди хочеш допомагати?
- НІ. Іноді і не хочу, бо це- нудно.
- А як зробити, щоб допомога приносила радість?
- Треба мамі зі мною спочатку 5 хвилин погратися, а потім ми підемо разом працювати.
Ось і досягнуто ідеального кінцевого результату.

Ідеальна школа- сім’я, ідеальні знання - добуті самостійно, ідеальна допомога - спільна праця, ідеальне покарання - бездіяльність.

МЕТОД ПРОТИРІЧЧЯ

Суперечність (протиріччя) - один з елементів дидактики.
Протиріччя - це наявність двох суперечностей в одному об’єкті, коли наявність однієї властивості виключає можливість іншої.

Розвиток дитини - це набір протиріч. В побуті вони на кожному кроці.
Треба їсти - будеш ситим, здоровим.
Не треба їсти - станеш товстим і неповорухким.

Битися погано - зробиш боляче іншому.
Битися добре - ти захищаєш слабкого.
Таємницю подвійного треба відкривати з раннього дитинства. У кожному явищі, факті, речовині - коли щось в ньому добре, а щось погано, щось корисно, щось навпаки шкідливо.

Гра „Добре - погано” ілюструє цей метод.
Крейда- це добре, бо нею можна писати на дошці, ним мож-
на білити, його можна їсти.
Крейда- це погано, бо вона вимазує руки, швидко списується, промокає.
Крейда- це добре, нею можна писати на дошці, а це- погано, бо треба стирати, а це- добре, бо можна написати щось нове...і т.д.

Вхід до негативної зони притаманний кожній людині. Це пов’язано з різними причинами. Для педпроцесу важливимє спосіб повернення дитини в позитивну зону. Кожний педагог робить це так, як вважає за необхідне, але не завжди це приносить корисні результати. Якщо в дитини відбувся негативний вихід, то спроба жорсткої зупинки цього руху нічого, крім загнання негативу глибоко в себе, не дасть. Ця нереалізована енергія буде чекати свого часу, або нового місця, щоб проявитися. Для створення добра вона вже втрачена. А ми створимо перехідний місток, надамо можливість реалізуватись цій енергіїї. Але в області добра. Треба тільки створити середовище для творчості. При умілому користуванні гри, негатив завжди можна перетворити в позитив.

РЕЧОВИННО - ПОЛЬОВІ РЕСУРСИ
Поле- це те, що оточує предмет нашого дослідження. Навколишнє середовище має багато невикористаних ресурсів. Важливо побачити ці речовини і поля.
Наприклад, Дарина загубила рукавички. Шукала- не знайшла. На вулиці мороз, а вона дуже хоче кататися на санчатках. Як дівчинці допомогти?

Знаходимо протиріччя: мороз, а Даринка без рукавичок, але хоче зостатися на морозі, бо мріє покататися.
Треба вирішити протиріччя за допомогою речовинно - польових ресурсів:
- засунути руки в кишені;
- зробити з рукавів шуби муфту;
- зняти з ніг шкарпетки і надіти замість рукавичок на час катання.
Способів вирішити протиріччя дуже багато. Треба тільки дати працювати мозоку в даному напрямку.

МЕТОД МАЛЕНЬКИХ ЧОЛОВІЧКІВ

Мета: вчити дитину будувати моделі різноманітних явищ- фізичний стан речовин: тверде, рідинне, газоподібне; фазові переходи і взаємодії між предметами та явищами. За допомогою маленьких чоловічків діти малюють світ.
В цій грі наочно можна показати дітлахам стан речей в природі - тверде, рідинне, газоподібне. І те, чим вони відрізняються. Маленькі чоловічки ще й дозволяють аналізувати природу речовини чи явища. Якщо речовина тверда, то в ній живуть чоловічки, що міцно тримаються за руки. Тверда речовина має форму.
Якщо чоловічки неміцно тримаються, то це- рідина, або м’яка речовина. Вони приймають форму будь- якої посудини, куди їх вмістять.
Чоловічки на відстані - то повітряні або газоподібні речовини, частинки їх маленькі і легкі, тому вони розбіглися хто куди хоче і їх неможливо стримати.
Приклад: діти малюють за допомогою МЧ предмкти, явища: море, повітря, пар.В цей час дитина пізнає світ і своє місце в цьому світі.
Уявіть, що ви - металева миска. Діти зображують коло, міцно тримаючись за руки. А тепер в миску налили воду. Інша група заходить всередину”миски” і пальчиками торкаються один одного.
А коли педагог проходить поміж них, легко розщеплюють руки, потім знову змикаючи їх. А тепер воду підігріли, вона поступово перетворюється на пар. Діти розбігаються.
Так можна відтворювати всі речі. (Автор цієї методики- Марчел Паскаль, викладач ТРВЗ, Молдова).




СИСТЕМНИЙ ОПЕРАТОР

Розкриває цілістність об’єкта у його просторових і часових взаємозв’язках з іншими об’єктами, явищами. Перехід від системи до підсистем і надсистем дозволяє бачити сховані протиріччя. Цей метод допомагає бачити ресурси та багатофункціональність об’єкту чи явища.
Сильне талановите мислення, коли людина одночасно бачить зразу 9 екранів.

НАДСИСТЕМА
М

И

Н

У

Л

Е
Пісок

с

у

ч

а

с

н

е річка м

а

й

б

у

т

н

є магазин

яйце

Система
крокодил Сумка із шкіри крокодила
Шкарлупа, білок, жовток

Голова, тулуб,хвіст Замок, ручка, кишені
ПІДСИСТЕМА

ОСНОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ТРВЗ

Основним інструментом ТРВЗ є Алгорптм рішення винахідливих завдань (АРВЗ).
Це комплексна програма, призначена для вирішення і аналізу винахідницьких задач.

ЇЇ складові:
- Аналіз завдання;

- Наявність протиріч;

- Визначення ІКР ( ідеального кінцевого результату з найменшими затратами).

- Урахування РПР ( речовинно- польових ресурсів), їх системний аналіз. Розпланування протиріч;

- Хід рішення,

- Аналіз ходу рішення.

Наприклад:
Буратіно впустив в озеро- болото золотий ключик. Старої черепахи не було на цей час вдома. Як Буратіно зможе дістати ключик?

Протиріччя: Ключ треба дістати, але Буратіно не може цього зробити, бо він дерев’яний. Пірнути може, але одразу спливе.

Або: в місто приїхав іирк. Треба розклеїти афіші, щоб мешканці прийшли на виставу, але клеїти нічим. Що робити?

АЛГОРИТМ РІШЕННЯ ВИНАХІДНИЦЬКИХ ЗАДАЧ

Аналіз завдання


Наявність протиріч



Визначення ІКР

Речовинно -польові
ресурси


Хід рішення



Аналіз рішення відповідно до ІКР


В психолого- педагогічній літературі наведені визначення творчих видів діяльності:

ПІЗНАННЯ- освітня діяльність учнів, процес, формуючий знання.

ПЕРЕТВОРЕННЯ- творча діяльність учнів, що є узагальненням опорних знань з розвиваючим початком.

СТВОРЕННЯ- творча діяльність, що передбачає конструювання учнями освітньої продукції в інших областях.

Все це дає поняття „ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ” - це продуктивна форма діяльності учнів початкової школи, спрямована на оволодіння досвідом пізнання, створення, перетворення. Використання в нових якостях об’єктів матеріальної і духовної культури в процесі освітньої діяльності у співробітництві з педагогом.

Аналіз підручників і посібників показав, що творчі завдання в них можна назвати умовно- творчими. Тобто вони спрямовані на розвиток виняткових здібностей. Жодне з цих завдань не містить в собі протиріччя. Тому, вивчаючи розвиток творчості у дітей, я звернулась до статей майстрів, що мають певний досвід. Вибрала завдання, що спрямовані на пізнання, створення, перетворення і використання в новій якості.
Мета цих завдань- накопичення творчого досвіду пізнання світу, створення нових об’єктів, ситуацій, явищ.

Вирішуючи ці завдання учні набувають уміння:
- вивчати предмети, ситуації, явища на основі ознак (кольору, форми, розміру, матеріалу, призначення);
- розглядати об’єкт чи ситуацію в протиріччях, що зумовлюють розвиток;
- модулювати явища, поведінку, спілкування, враховуючи системні зв’язки.
- виведення якісно нових ідей;
- розвиток діалектичної логіки.

Основна мета роботи з молодшими школярами- це те, щоб наприкінці початкової освіти дитина вміла незалежно орієнтуватись в потоці інформації, створювати моделі будь- якого фізичного процесу, мати асоціативне мислення, виявляти ресурси і вміло користуватися ними.

Курс ТРВЗ в початковій школі необхідно планувати з урахуванням поступового формування інтелекту в результаті виконання ним певних дій.
Вільно оволодіти інструментом ТРВЗ можна, якщо вони відкладені в пам’яті. Тому необхідно використовувати циклічність, повторення через деякий час.
Для розвитку фантазії дуже важливим є уміння „вживатися” в роль. Діти спробували скласти оповідання „Як я став велетнем”, де необхідно було розповісти як це відбулося (чому герой раптово виріс), що він побачив навкруги себе, що йому стало легко робити, а що- важко. Необхідно, щоб діти описували об’єкти залежно від реальності. Велика проблема - розвиток мовлення. Вчити будь- чому дитину з нерозвиненим мовленням- мета складна.
Дуже корисними є поради Амонашвілі. Вони допомагають у вирішенні проблем писемного і усного мовлення. Але на початку цієї роботи доцільно використовувати шаблони, де зачин вже наданий. „ Я бачив таку людину, що...”.

На розвиток пам’яті, уваги, волі повинні даватися тренінги.

№1 „Увага”
Члени групи приймають різні пози і стартують. Треба запам’ятати все, що бачиш за 1 хвилину. Потім очі закриваються, діти щось змінюють в своїх позах, і починається опитувння. Що змінилося?

№2 „Естафета”
Учні сідають в коло. За сигналом встають і сідають один за одним, при цьому називаюси предмет за визначеною ведучим ознакою.
Головне- не підштовхувати партнера, не підказувати йому.

№3 „Оповідач”
Один з учасників починає своє оповідання, інший повертає його до початку і продовжує. І так всі по черзі.

№4 „Зустріч”
Двоє виходять в центр, сідають на стільці спиною один до одного, Ведучий по секрету шепоче на вухо кожному, хто вони за професіями. Між героями відбувається діалог (питання- відповідь). Питання конкретні, від відповідей не відхилятися.

Це тільки приклади тренінгів для розвитку вищеозначених якостей. Книжка А.В.Яценка „Як стати цікавим” дає чудовий матеріал для тренінгу- практикуму вихователям та викладачам ТРВЗ.

Повинна у дитини розвиватися і емоційна сфера. Навчання має приваблювати, заохочувати, узгоджуватися з потребами дитини і її особливостями. Задачі подаються в такій формі, щоб вони були зрозумілими і цікавими.
„Ми - нафтовики, буримо свердловину”...
„Ти- директор школи, побачив бійку на шкільному подвір’ї...”
„Доярка помилилася. Вона розлила молоко не порівну. В один бідон налила 10 л, а в інший- 6л. На скільки вона помилилася?.”

Настрій вчителя і дітей на заняттях відіграють також важливе значення. Треба навчитися вільно спілкуватись один з одним, з вихователем. Але обов’язково вчити культурі спілкування.
Завдання вибираються такі, щоб забезпечили роботу всього класу.
Наприклад, скласти „матрьошку” знабору предметних карток методом системного оператора (будинок, квартира, країна, земна куля). Де тут надсистема, підсистема?
Дуже цікаво проходить гра парами („”Теремок”, „Тримай злодія”).

Діти в школі знаходяться в постійній напрузі. Мета педагогів: зробити життя в школі комфортним, веселим. Треба просто розмовляти з дітьми про них, про себе серйозно, по- людськи, не лякатися робочого шуму, тому що саме в ньому народжуються нові ідеї.

Гнучкість, ще раз гнучкість! Буває і так, що методика не пішла, тоді я зразу змінюю план і прцюю в іншому напрямку.
Робота з молодшими школярами показала, що навчати основам ТРВЗ в цей вік можна і необхідно. Більшість дітей, особливо „слабких”, з успіхом працюють на таких заняттях, з таким же успіхом виконують надалі більш складні завдання.

Є і проблеми. Це обмаль літератури, де містилися б тренінги, вправи, завдання такого плану. Тому я дуже хотіла б, щоб з’явилася програма з матеріалами ТРВЗ саме для початкової школи.

Пріоритети у формуванні мотиваційної сфери

1. Задоволення інтересів учнів
2. Проблемно- пошукова діяльність на заняттях
3. Власні відкриття
4. Самооцінка власної діяльності
5. Ігрові програми
6. Набуття життєвих компетенцій
7. Демократична атмосфера спілкування, психологічний комфорт
8. Відсутність негативного оцінювання


Формування позитивної мотивації учасників навчально- виховного процесу



ТЕХНОЛОГІЯ ДОСВІДУ

Модель гри „Так - НІ” за сюжетами літературних творів, складені учнями

1. Вони сміялися один над одним, хоча самі не вмиіли це робити.
( Драгунський „Зачарована буква”).

2. Він це дуже любив, але саме через це цому стало так боляче.
(Мілн „Вінні- Пух і всі, всі...”).

3.Герої самі зробили те, від чого страшенно злякались.
(Носов „Живий капелюх”).

Питання треба задавати тільки такі, на які можна відповісти „так” чи „ні”.

Хід гри
Дається питання- задача: де-хто був дуже довірливим, тому залишився голодним. Хто це?

Питання: Відповіді:
Це казка? Ні.
Оповідання? Ні.
Ми це вивчали? Так.
В якому класі? Питання неправильне.Не
можна відповісти запропо-
нованим способом.
Цей герой- людина? Ні.
Тварина? Так.
Мешкає у нірці? Ні.
Мешкає на дереві? Так.
Це птах? Так.
Птах великий? Питання слабке.
Він був один? Так.
Він був добрий? Питання слабке.
Що він мав? Питання невірно задане.
У нього була їжа? Так.
Хтось бажав відібрати їжу? Так.
Цей „хтось”- Лисиця? Так.
Цей герой- ворона з басні Крилова. Так.

Якщо учень зарано робить висновки, називає героя неправильно, він вибуває з гри, і надалі позбавляється участі в грі.

На уроках, на самопідготовці можна використовувати цю гру, наприклад при вивиченні будови слова. Я загадала якусь морфему. Діти відгадують за допомогою гри „Так- Ні”. При цьому повторюється весь матеріал даної теми. Всіх властивостей і ознак частин слів, їхніх призначень.

Діти погано читають.
У 1 класі гостро стоїть питання: діти погано читають. Під цією фразою криється читання вголос, тобто промовлення прочитаного і бажано з інтонацією.
Розіб'ємо процес читання на види дій, здіснюваних дитиною:

- звукова розшифровка, тобто визначення того, як чуються буквосполучення в даному слові;

- вимова розшифрованих звукових слів;

- розуміння прочитаного слова.
Якщо послідовність при читанні буде відповідати схемі, зазначеній вище, виникнуть проблеми з розумінням тексту, а тим більше з виразним читанням.
При цій схемі неможливо перейти до швидкого читання, навіть при читанні „про себе”, т. Як голосові м’язи рота мимовільно здійснюють рухи- артикуляцію. Такий порядок звичайно закріплюється у відпрацюванні навиків при першій дії- звуковій розшифровці.. Воно виконується читанням вголос друкованих букв, буквосполучень, які повинно вимовляти, щоб засвоїти злиття звуків, їх м’якість, твердість.
У деяких дітей також виробляється звичка розуміти слово тільки після його вимови. Читання „про себе” не придатне, бо артикуляція іде повільно і не контролюється навіть дорослими. Якщо групу м’язів рота і гортані неможливо виключити, то треба її загрузити іншою роботою, не спільною з читанням тексту, або створити поміхи для артикуляції.
Так робиться за методикою Жинкіна Н.І., коли при читанні треба вистукувати рукою заданий ритм. Відбувається подавлення артикуляції.
З позиції ТРВЗ- це не сильне рішення, бо до процесу підключені нові об’єкти, що вимагають уваги- ритм і рух руки.
Я сформулювала завдання з позиції ІКР (ідеального кінцевого результату).
Текст, що читає учень, сам повинен загрузити іншою роботою групу м’язів гортані або створити поміхи для артикуляції.
Вибираємо перелік робіт, що не дадуть роту читати вголос: їжа, вдих, видих, висунутий язик, розмова, ковтання. Тобто при читанні треба робити щось з вищеперелікованого.
Тепер жорсткою формою з’єднаємо текст знеобхідною дією в спільну систему:
Текст повинен з’являтися тільки тоді, коли горло і рот зайняті іншою роботою.
Треба вибрати дію, яка забезпечить появу перед очима печатного тексту. Вибір визначається способом взаємодії рота і тексту. Можна, звичайно, жуванням, ковтанням забезпечити доступ до тексту, але для цього потрібен додатковий інструмент, за правилами ТРВЗ треба використовувати ресурси, що є всамій системі.
Цей ресурс - повітря, що рухається при вдихуванні і видихуванні.
Тепер частини системи визначені і можна сформулювати міні - завдання:
Текст повинен з’являтися тільки тоді, коли читач вдихує або видихує повітря.
Додамо медичний аспект: відстань від очей до тексту повинна бути 25-30 см.
Винахідки:
1. Виготовлення тексту на паперовому носії.
2. Використання книжкового тексту з введенням якогось приладдя.

„ЯЗИЧОК”
на смужці паперу двжиною 30 см, шириною 5см надруковано текст. Кінець смужки накручено на олівець текстом всередену. Ми одержали спіраль з схованим текстом. Читач натискає пальцями лівий вільний край спіралі і дує на неї. Смужка розгортається як дитяча іграшка „Язичок”. Тільки читач припиняє дути, смужка скручується знову. Цю методику я використовую як вправи- тренінги.

„ШАЛАШ”
Половину стандартного аркуша скласти навпіл „шалашиком”. Кут згибу 30-60 градусів. Повісити шалаш на вказівні пальці рук і піднести до тексту. Рядки будуть відкриватися, якщо подихнути на дах „шалашу”.

Перехід економіки на сучасний інформаційний етап суттєво змінює вимоги до робітника, що бере участь в виробничому процесі. Замість тренованих психомоторних функцій, необхідних для оволодіння приладдям, на перше місце виходять якості особистості, а саме- комуникативність, як здатність працювати в команді; креативність, як можливість генерувати нові ідеї; здатність вчитися протягом всього життя, щоб швидко оволодіти і практично використовувати нову інформацію.
На заняттях в молодшій школі, на виховних звходах я намагаюсь за допомогою методів ТРВЗ формувати у дітей початкову ступінь життєвих компетенцій.

ПІЗНАВАЛЬНА
Підвищення інтересу до навчального матеріалу.
Діяльність вчителя заснована на привабливій меті, ідучи до якої, учень виконує ті дії, котрі запланував вчитель. Але ця мета повинна обов’язково бути в сфері беспосередніх інтересів дитини. Методи: мозковий штурм, системний оператор, метод спроб і помилок.
Приклад: хто в історії людства вмів ходити по воді? Христос. Ми з вами теж вміємо ходити по воді. Коли? Ми з учнями починаємо говорити про властивості води. Ходимо ми по воді взимку, коли вона - сніг або льод.
Назвіть найбільше натуральне число. Спроб маса. Але накінець виявляється, що такого числа немає взагалі.
Дуже ефективною роботою виявилось проведення прес- конференцій. Я навмисне не докінця розкриваю тему, а пропоную дорозкрити її за допомогою запитань, які ставлю перед класом. Потім ускладнюю задачу. Питання ставлять самі діти , самі і відповідають на них. Звичайно, це- репродуктивні питання. Потім за допомогою вихователя вони розширюються, ускладнюються. До кінця 4 класу діти вже самі взмозі справлятися з таким завданням. Доречно відправляти учнів до першоджерел при пошуках відповідей на розширені запитання. Так ми з класом готувалися до відкритого семінару з екологіїї „Земля в небезпеці !”
Пошукова діяльність займає одне з головних місць в ТРВЗ.
Тренінги, вправи і творчі завдання треба вводити на різних предметах. Вони не повинні займати багато часу, але постійно тренують мислення учнів.

ІНФОРМАЦІЙНА
Це розвиток умінь працювати з інформацією. Для педагога на сучасному етапі є дуже важливим не запам’ятовування матеріалу, а вміння дитини знайти її. Використання можливостей Інтернету як джерела додаткової інформації, більш цікавої і глибокої, ніж учбовий матеріал. Користування відеофільмами, відеоенціклопеді-ями та іншими джерелами. Необхідно давати учням такі завдання, які ведуть до потреби звернутися до альтернативних джерел. Дитину треба навчити правильно користуватися інформацією, не заблукати в ній, класифікувати її залежно від теми. Допомагають тут метод фокальних об’єктів, системний оператор, метод ідеального кінцевого результату.
Наприклад, урок громадянського виховання. Чому Марію Терезу шанують у всьому світі? Що вона зробила такого, що викликає таку шану? Учні звернулися до Інтернету, зробили дуже цікаві реферати, в яких я сама дізналася багато нового.
Ще один приклад завдання: вважається, що хвалити людину необхідно і потрібно. А чому А. Крилов так не вважає? По- ньому, хвалити- це дуже погано.

КОМПЕТЕНЦІЯ ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стимулює творчість, організує пошуково- дослідницьку діяльність. Використовую всі методи ТРВЗ. Володіючи цією компетенцією, дитина надалі самостійно виступає генератором нових ідей. Це складання загадок, твори- роздуми, написання власних казок, створення авторської гри і т.д.

КОМПЕТЕНЦІЯ САМООСВІТИ І САМОРОЗВИТКУ
Тут широкий простір для організації конкурсів, творчих виставок, написання творчих робіт, рефератів, де одночасно вирішуються задачі по розвитку усного і писемного мовлення. Дуже люблю твори філософського змісту: „Навіщо людині потрібна мрія?”, „Що таке здібності і чи потрібно їх розвивати?”, „Як завоювати авторитет?”, „Як стати щасливим?”, „Що значить бути лідером?”
Дуже цікаво і продуктивно проходять виховні години з етичного напрямку, уроки здоров’я, заняття по вивченню власного „Я”.

ПОЛІТКУЛЬТУРНА
Використовую інформацію історико- культурного змісту, значущість відкриття вчених світу, виховую толерантне відношення до традицій і релігій інших народів.
Головний метод- системний оператор. Він надає можливість цілісно сприймати дійсність, розширювати часові рамки. Доцільно використовувати ігри „Так- НІ”, „Добре- Погано”.

КОМУНІКАТИВНА
ЇЇ формування- необхідність,тому що кожна дитина живе в соціумі і нерозривно зв’язана з ним. Вона стимулює спілкування дітлахів між собою, а також з вихователями з метою підвищення рівня учбових досягнень та ерудиції.
Мозковий штурм- форма проведення диспутів, де кожен має право висказати власну точку зору. Тут не критикують, не забороняють, а вчаться слухати один одного і разом шукати правильне рішення (ІКР).
Працюю над вихованням лідерських якостей за допомогою тренінгів по розвитку комунікативних умінь. Багато уваги приділяю темі „Емпатія”, щоб розкрити кожну дитину для себе і інших.
Наприклад:
1.Складіть оповідання на тему: „Я не люблю, коли...”, „Мене турбує, що...”, „Я радію, коли...”
2 Вигадуємо способи підняття настрою у одноклосників, батьків, вихователів.
3. Мімічна гімнастика. Малювання емоцій, театр постановки без слів „За склом”, коли нічого не чути , а товаришу, наприклад, треба пояснити, що Катруся забула у спортзалі взуття, а Сашко дуже хоче пити і т.д.
4.Змагання в діалогічній майстерності на теми:
-В лікарні
- На дитячому майданчику
- В магазині
- В транспорті
Використовую ігри: „Теремок”, „Тримай злодія”. Цікавою є гра „Ансамбль”. Мета: театр- гра- життя.
На столі розкладено предметні малюнки, не пов’язані один з одним. Діти почерзі беруть малюнки і починають складати оповідання по 1-2 речення, пов’язуючи свій малюнок з попереднім, тобто продовжуючи думку товариша. Діти- автори, актори, глядачі.
Результат: на дошці панно- ілюстрація, а до неї готова театральна вистава.


ТЕМА З ТРВЗ „ЕМПАТІЯ”
1. Склади оповідання на задану тему.
- „Я не люблю, коли...”
- „Мене турбує, що...”
- „Коли мені недобре, то...”
- „Я хвилююсь, коли...”
Важливо, щоб оповідання було повним, а діти разом продумали шляхи виходу із ситуації.

2. Намалюй психологічний портрет: „Яким я хочу бути”
З’ясувати що дитині заважає бути таким.
Означити правила доброї роботи:
- все плануй заздалегідь;
- підготуй робоче місце, прилади;
- спитай поради у старших як краще підготуватись і виконати роботу;
- будь охайним і не поспішай;
- якщо не виходить, не переймайся, почни спочатку, будь завзятим.

3. „Зоопарк”
Перетворись на будь- яку тваринку на вибір. Стільці стануть кліткою. Кожний зображує тварину і її характер, звички. Інші відгадують.

Я і мої емоції

1. Означення емоційного стану.
Малюємо емоції на папері. Малюємо свій настрій.

2. Мімічна гімнастика
Виконати за допомогою міміки: здивування, радість, щастя, горе, жах, байдужість, злість, презирливість, захоплення.

3. „Чарівна скринька”.
Скласти в одну скриньку негативні емоції,
Взяти з іншої позитивні.

Моменти занять по темі:
1. По черзі прокоментувати свій настрій, не означаючи його добрим чи поганим.
2. Знайти своєму настрою умовні значки.
3. Відшукати причину своєму настрою.
4. Чи змінювався твій настрій впродовж дня?
5. Що може викликати певний настрій?
6. Чи можна помилитися в настрої? Чому?
7. Твоя реакція на реалізовану мрію.
8. Розіграти сценку:
Що відчуває людина, яку образили?
9. Приголубте один одного і скажіть ніжні слова.

„Атопортрет”
На одній стороні аркуша пишуть відповідь на запитання: за що мене можна любити?
На іншій стороні пишуть відповідь на питання: за що мнене можна сварити?

„Розкажи без слів”
Беремо будь- який дитячий віршик і все, про що в ньому йдеться показуємо за допомогою пантоміми.

„Спілкування без слів”
З’ясувати як без слів можна спілкуватися з людьми. Передайте свої почуття і емоції. Поговоримо про почуття письменників і художників, розглядаючи їхні твори.

„Через скло”
Діти розділені склом. Нічого не чути. Поясніть один одному, що...
- надворі дуже спекотно, треба вдягнути капелюшок;
-загубився ключ від квартири, додому потрапити неможливо;
- гардероб зачинено, всі пішли на прогулянку.

Бесіда про важливість мовлення.
Про мовчунів та балакунів.

Вчимося знаходити альтернативні засоби вирішування

В житті діти пізнають різні засоби дії з предметами. Деякі з них повторюються і стають звичками, а деякі забуваються. Але іноді вирішення проблеми лежить за межами простого уявлення. Обов’язково треба звертати увагу на альтернативні засоби дій.
Оволодіння різноманітними засобами робить дитину вільною в виборі оптимального шляху. Пропоновані дії спрямовані на розвиток уміння шукати альтернативні вирішення.
Ця робота починається з осмислювання значення дієслів, які в залежності від ситуативного контексту можуть мати різні значення.
Іноді звичайний спосіб дії можна замінити завдяки тому, що дитині пропонується виконати роль іншої істоти, щоб, дивлячись на ситуацію з іншого боку, дитина шукала інший спосіб дії.

1. Назви якомога більше слів, означаючих те, що може:
Літати, давити, свистіти.

2. Скількома засобами можна передати новини один одному?

3. Назви відмінності:
Шафа- телевізор- ручка- книга.

4. Знайди спільне:
Шафа- телевізор- ручка- книга.

5. Групування (функціональне об’єднання):
Скільки груп можна утворити з слів: стріла, бджола, горобець, крокодил, яхта, метелик?

6. Знайди зайве слово:
-щука, карась, плотва, рак;
- мальва, чорнобривці, конвалія, бузок;
- Микола, Іван, Кравчук, Олена;
-вухо, обличчя, рот, ніс, очі.

7. Модель фокальних об’єктів. Це примірювання ознак інших прдметів на даний. Річка- примірюємо ознаки молотка: великий, маленький, залізний, важкий. В якій ситуації ознаки молотка використовуємо до річки?

8. Протилежні дії.
за 1 хвилину записати протилежні дії до слів:
тонути малювати
засинати забруднювати
підніматися ремонтувати
рухатись підпилювати
нагіватись витягувати
впірнати знімати

9. „Годинник”
Злодії вкрали в місті всі годинники. Скільки є засобів, щоб впізнати час, поки не привезуть нові годинники?

10.Чим краще?
Чим виміряти такі об’єкти:
Зріст, автомобіль, комаху, олівець?
Чим виміряти прдукти для торта:
Борошно, сіль, цукор, воду?

11. Прдовжити казку „Історія гіпопотама”
Жив собі маленький гіпопотам. Багато тварин глузувало з нього, бо він такий маленький. Більш за всіх сміялася муха, вона була самою великою. Ось одного разу сіла муха на гілочку поруч з гіпопотамом і почала дражнитися...
(дописати істрію до кінця).

Логічні завдання

1. Порівняння.
Назвати всі рухи, з яких складається та чи інша дія.
ШИТИ: брати, вимірювати, відрізати, вставляти, протягувати, строчити.
З чого складаються дії:
стрибати обідати
варити умиватися

2. Об’єднання.
Об’єднати за ознаками:
Яскравий жовтий

Світло
Сонце
Апельсин

- пухнастий, зелений;
- сильний, доброзичливий;
- прозорий, блакитний,
- дзвінкий, голосний.
Ускладнення: переносимо ознаку.
Солодкий-запах, легке- життя
Назви два предмета, що мають одразу три ознаки:
- гладенький, чорний, тихий;
- темний, важкий, шумний;
- блискучий, легкий, світлий.

3. Якби я був...
вигадай, щоб ти робив, якби був собакою? Де б жив? Що їв? Хто був би хазяїном у тебе? Про що б ти мріяв?

А якби ти став глечиком? Розкажи як ти потрапив до кухні? Що ти можеш? Хто тебе над усе любить? Які історії траплялись з тобою?
Що чи кого ти найбільше цінуєш?

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ
(за О. Андрєєвим)

1. Фізичне,психічне і духовне здоров’я, впевненість в своїх силах. Критичне ставлення до себе.
2. Здоровий сенс. Бажання і уміння постійно вчитись, також на підсвідомому рівні.
3. Активне викоритстання алгоритмів розумової діяльності, оволодіння технікою швидкого читання, розвиток уваги.
4. Працелюбність, високий рівень обов’язковості.
5. Розвиток рефлексії. Думати просебе, бачити себе і події збоку.

„Талант- це здатність до самовизначення, що дає змогу розв’язувати оригінально вже відомі задачі.
Геній сам собі знаходить проблеми, в тому числі дуже складні, а вирішує їх дуже просто.
Творець відрізняється від ерудита тим, що останній боїться, що його спитають про невідоме, а творець сподівається на це.”

Г. С. АЛЬТШУЛЛЕР

ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ
по Вернадському

1. Наявність новизни в результаті.
2. Оригінальність.
3. Вміння комбінувати з різних можливостей.
4. Вміння синтезувати і зв’язувати різним шляхом.
5. Вміння шукати, ставити, розв’язувати проблему.
6. Мотиваційна направленність на придбання нових знань.
7. Готовність до реалізації творчих потенцій.

КОНЦЕПЦІЯ ВИХОВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

Мислення
характер
майбутнє Творче уявлення
Цілеполягання

теперішнє Системність,
діалектність Вміння тримати удар,знаходити однодумців

минуле Інформаційний фонд
Працелюбність, працездатність,
працевміння

УМОВИ ПРДУКТИВНОЇ ТВОРЧОСТІ ЗА ВЕРНАДСЬКИМ

1. Проводити детальний аналіз.
2. Бачити за частинами спільне.
3. Не обмежуватися описом, а глибоко досліджувати сутність явища і зв’язок з іншими явищами.
4. Не уникати питання: чому?
5. Просліджувати історію ідей.
6. Збирати відомості про предмет дослідження з наукових джерел, звертаючись до оригіналів.
7. Вивчати спільні закономірності наукового пізнання (думати про те, як думати).
8. Зв’язувати науку з іншими областями знань, суспільних явищ, з життям.
9. Не тільки розв’язувати проблеми, а і знаходити нові, не вирішені.

ПРАВИЛА ОЦІНЮВАННЯ ТВОРЧИХ РОБІТ

Правило№1
Рівень оригінальності складеного учнем тексту визначається на фоні робіт по цій же темі інших учнів.

Правило№2
Оригінальність визначається за критеріями:
* новизна;
*впевненість;
*гуманність;
*художня цінність на доступному рівні.

Правило3.
Педагогом може бути введений достатньо суб’єктивний критерій, що базується на особистій оцінці: подобається чи ні. При цьому доведення не потрібні.

Правило4.
Використовуючи критерій новизни для оцінки дитячої продуктивної діяльності, необхідно враховувати рівні:
І Ідея складного тексту використовується повторно, один до одного з раніш сказаною. Іде повтор зробленого іншим.
ІІ Прототип замінено, але нема якісно нової ідеї. Дитина зробила деяку модифікацію без особливої зміни відомого.
ІІІ Прототип змінено так, що з’являється якісно нова ідея.
ІV Абсолютно нова ідея в складеному тексті.

Правило5
Критерій переконливості має бути двох рівнів:
І Вигадана ідея, ситуація, тощо тільки фіксується, але не розкривається, не обгрунтовується.
ІІ Дитина з достатнім ступенем довіри пояснює як з’являється фантастичний образ, за рахунок чого існує, з чим взаємодіє. Іде установка зв’язку між фантастичним і реальним.


Правило6
Критерій гуманності по відношенню до будь- яких систем визначається за їх рятуванням, збереженням, забезпеченням функціонування. Кінцівка тексту носить оптимістичний характер. Само оповідання виводить життєве правило.

Правило7
Критерій художньої цінності творчого продукту визначається рівнем використання виразних засобів, доступних молодшому школяру. В тексті є порівняння і метафори.

Правило8
Викладач може враховувати ступінь виразності мови в процесі розповіді: тембр, темп, силу голосу, засоби театральної техніки.

Правила оцінювання творчих робіт різнопланові. Тим самим викладач має змогу відзначити практично всі дитячі роботи по тому чи іншому показнику. Позитивна оцінка сприяє формуванню стійкого інтересу до даного виду діяльності.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Альошина О.В. Розвиток творчих здібностей дітей за допомогою використання елементів ТРВЗ. Матеріали ІV міжнародної науково- практичної конференції.
Челябінськ, 2002.
2. Альтшуллер Г.С. Знайди ідею. Введення в ТРВЗ. Новосибірськ, ж.”Наука”, 1991.
3. Андрєєв В. Діалектика виховання та самовиховання творчої особистості.
Казань, 1988.
4.Велика Радянська Енциклопедія. М., 1956.
5. Всесвітня Декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей.
ООН, Нью- Йорк, 30 вересня, 1990.
6.Гаориттулін М.С. Уроки новизни. Ж. „Педагогика + ТРВЗ”. М., 1999.
7. Гін А.А. Прийоми педагогічної техніки. ВІТА - ПРЕС, М., 1999.
8. Доній М., Єрмаков І. Школа життєтворчої особистості. К., 1995.
9. Єрмак Л. Виховання особистості в сучасній школі. Ж. „Директор школи” №5, 1995.
10. Закон України „Про загальну середню освіту”. Інф. Збірник МОН України №15, 1999.
11.Книш В. Місто дитячих посмішок, Миколаїв, 1996.
12. Кротов І. Запчастини для душі. Донецьк, 1996.
13. Лернер І. Дидактика. М., 1990.
14. Лизинський В. Принципи, форми та правила успішного виховання. „Народна освіта” №4, 2002.
15. Методичні рекомендації щодо виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах у 2002- 2003 навчальному році. Лист МОН України № 1/9- 247, 2001.
16. Мурашковська І. М. Коли я стану чарівником. Рига, 1994.
17. Національна Доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, К., 2002.
18. Нестеренко А.А. Загадкове місто. Петрозаводськ, 2001.
19. Нестеренко А.А. Програма з курсу розвитку творчої уяви. Петрозаводськ, 1999.
20. Паскаль М.В. Про просте та складне, Саміздат, 1995.
21.Положення про загальноосвітню школу- інтернат та загальноосвітню санаторну школу- інтернат. Наказ МОН України від12.06.2003 за № 363.
22. Психологічний словник. М., Політвидат, 1990.
23. Страунінг А.М. Ж. „ ТРВЗ- педагогика” №2. Обнінськ, 1991.
24. Сухомлинський В. „Серце віддаю дітям”. К., 1986.
25. ХоменкоІ.Н. Використання гри „Так - Ні” при навчанні ТРВЗ. Мінськ, 1995.
26. ХоменкоН.Н. Теоря рішення винахідницьких задач. Ж. „Педагогика + ТРВЗ”. Гомель, 1998.
27. Яценко А.В. Як стати цікавим. Миколаїв, 1996.
.

Джерело: http://Список літератури в кінці статті
Категорія: Освітні технолії | Додав: noviklora (10.10.2018) | Автор: Новік Лариса E
Переглядів: 864 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: