| Головна » Статті » Методичні поради » Нестандартні уроки зарубіжної літератури |
Віра в силу надії та справжнього кохання у творі О. Гріна «Пурпурові вітрила». Н. Й. Дуденко, м. Каховка, Херсонська обл. Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя і творчість О. Гріна; показати його зв’язок з Україною; охарактеризувати образи Грея й Ассоль; визначити художні засоби твору; розкрити символіку пурпурових вітрил; розвивати вміння аналізувати художні образи, навички зв’язного мовлення, творчі здібності учнів; виховувати моральні якості учнів, прищеплювати любов до літератури. Обладнання: портрет О. Гріна; малюнки учнів до твору; штурвал; елемент пурпурового вітрила; виставка творів О. Гріна; аудіозаписи: шум моря, музичні твори; записи на дошці; гроно «О. Грін»; діаграма Венна «Характеристика Грея та Ассоль», конверти з картками; асоціативний кущ «Символіка пурпурових вітрил»; таблиця «Поетичність мови О. Гріна»; іграшка-вітрильник для кожного учня; інструктивно-методичні картки для групи (див. додаток). Форма уроку: урок-подорож. Використані форми роботи:
Істина в тому, щоб робити… дива своїми руками. О. Г рін Хід уроку I. Оголошення теми, мети й завдань уроку 1. Слово вчителя — Сьогодні в нас урок позакласного читання. Ви прочитали твір, який, я впевнена, вас зачарував, познайомилися з героями, чия доля вас не залишила байдужими. Про який твір та яких героїв ми сьогодні говоритимемо? (Відповіді учнів.) Тож визначимо тему уроку. На дошці записане запитання, на перший погляд, просте: «У що вірили Ассоль і Грей?». Дайте відповідь на нього. (Відповіді учнів.) 2. Проблемне запитання Чи дійсно заслуговують Грей і Ассоль на щастя? II. Робота над темою уроку 1. Повідомлення групи «біографів» про життя О. Гріна У ч е н ь. Сьогодні ми подорожуватимемо невідомою для вас країною, яку називають Грінландія. І зупинки тут теж незвичайні. На чому ви хотіли б подорожувати? Звісно, на кораблі. Тож запрошую на капітанський місток капітана. К а п і т а н. Країну Грінландію не знайдете на географічній карті. Вигадав цю країну Олександр Степанович Грін (Гриневський) — тому й назвали її його ім’ям. Пропоную розпочати нашу подорож із Криму, де письменник прожив останні роки свого життя. Це зовсім недалеко. Тож у путь! Попутного нам вітру. (Звучить аудіо запис морського прибою.) (1-ша група учнів досліджувала біографію О. Гріна. Під час розповіді учні на дошці складають схему-гроно за біографією О. Гріна.) 1 - й у ч е н ь. Крим… Дивовижний, казковий край, де романтична натура письменника знайшла щастя, спокій, натхнення. Уперше Грін з дружиною побували тут 1923 року. Кримська природа полонила їх. Через загострення в О. Гріна хвороби подружжя вирішило оселитися у Феодосії, пізніше переїхало до Старого Криму. Перебування в Криму було плідним: майже половина творів з’явилися саме тут. 2 - й у ч е н ь. Скромний будиночок письменника… Здається, зараз розчиняться двері й на поріг вийде він, великий мрійник, життєлюб і романтик — Олександр Грін. Усміхнеться й розпочне з нами неспішну розмову. Уявіть, що так воно й сталося. Про що ви б запитали письменника?
Рольова гра (Учень у ролі О. Гріна відповідає на запитання однокласників.) Можливі запитання до письменника 1. Звідки ви родом? Якою була ваша сім’я? (З міста Вятка, народився 1880 року в незаможній сім’ї, рано померла мати.) 2. Ким ви мріяли стати? (Я мріяв стати капітаном, плавати на великому кораблі, відкривати невідомі землі.) 3. Чи здійснилася ваша мрія? (У 16 років я поїхав до Одеси з надією влаштуватися на якийнебудь корабель, але мені довго не щастило. Нарешті влаштувався матросом у рейс Одеса — Батумі, але ненадовго. Та капітаном я так і не став, а далекі країни залишилися у мріях. Працював дроворубом, слюсарем, рудокопом, служив в армії.) 4. Але ж у творах ви гарно пишете про море, як досвідчений моряк. Як це вам удалося? (Я почав придивлятися до моря й морського життя, відчув, що ці люди такі самі, як і всюди, і що дива — у нас самих. Запам’ятав море, портові міста Ялту, Севастополь, Феодосію, які згодом зобразив у творах під іншими назвами. До речі, я був і в Херсоні.) 5. А чому й коли ви почали свої твори підписувати псевдонімом? (Це сталося 1907 року в Петербурзі, коли після першого арешту за революційну діяльність я дуже злидарював і написав твори. Їх я й підписав своїм хлопчачим прізвиськом. 1908 року вийшла перша книга «Шапка-невидимка». Це була справжня радість.) 6. Коли ви написали повість «Пурпурові вітрила »? (1921 року, коли ще гриміла громадянська війна, було голодно й холодно. Та душа жадала радості, романтики, віри в прекрасне майбутнє.) 1 - й у ч е н ь. Дякуємо вам. Наша уявна зустріч закінчилася. Уявна, бо 8 серпня 1932 року пішов з життя натхненний лицар-співець. Але у своїх книгах він довів, що мрії обов’язково здійснюються, якщо їх не зраджувати. (Звучить аудіозапис шуму моря.) 2. Повідомлення 1-ї групи «дослідників» про історію життя Ассоль К а п і т а н. Далі наш шлях пролягає до порту міста Лісс. Із цим містом пов’язана одна цікава історія. А починалося все он там (показує рукою в бік групи, на парті якої напис «Каперна»), у селищі Каперна. У ч и т е л ь. Розпочнемо розмову про чудову грінівську повість-казку «Пурпурові вітрила». 1 - й у ч е н ь. У місті Каперна не співали пісень і не розповідали казок. Життя людей було примітивним і безбарвним. Усі були в роботі, «як у бійці», і думали лише про шматок хліба насущного. І жили в цьому місті двоє несхожих на решту людей — колишній моряк Лонгрен і його маленька дочка Ассоль. Дружина Лонгрена давно померла, і він сам виховував дитину. Скрутним було їхнє життя. Усі жителі Каперни вважали їх дивними, не хотіли з ними спілкуватися, ображали й принижували. Особливо нелегко було Ассоль. 2 - й у ч е н ь. Автор пише: «Дівчинка зростала без подруг. Два-три десятки дітей її віку… викреслили раз і назавжди маленьку Ассоль зі сфери свого покровительства й уваги». «Граючись, діти проганяли її, жбурляючи грязюкою, дражнили». «Дорослі насміхались, говорячи: “Вона несповна розуму, не в собі”». Багато хто підозрював, що їй дано більше за інших. 3 - й у ч е н ь. Чому жителі міста так ставилися до Ассоль? Вони переносили свою неприязнь до Лонгрена на його дочку, бо Лонгрен не врятував Менерса під час шторму. Саме Менерс відмовився в скрутну хвилину допомогти дружині Лонгрена, і жінка померла. Мешканців міста дратувало те, що Ассоль жила своїм внутрішнім життям, для них не зрозумілим, і була щаслива, вірила в свою долю й не намагалася стати такою, як усі. 4 - й у ч е н ь. Ассоль для Лонгрена була найдорожчою в житті істотою, для неї він жив, працював, був із нею ніжним. Ось як пише Грін: «Лонгрен… зажив самотнім життям удівця, зосередивши всі думки, надії, любов і спогади на маленькій істоті», «Коли виповнилось вісім років, батько навчив її писати й читати». Тільки з батьком та ще на лоні природи Ассоль почувалася радісно й упевнено. Усе було миле їй, усе радувало її. Ассоль почувалася як удома. 5 - й у ч е н ь. Лише з вугільником розмовляла Ассоль часто про життя, про те, що її цікавило. Бо на відміну від інших він був доброю людиною, і Ассоль це відчувала серцем. 6 - й у ч е н ь. Була в житті Ассоль заповітна мрія: «Не раз, хвилюючись і соромлячись, вона ходила вночі на морський берег, де зовсім серйозно виглядала корабель з пурпуровими вітрилами. Ці хвилини були для неї щастям». Хто ж розповів Ассоль про пурпурові вітрила? Інсценування уривка «Перша зустріч Егля й Ассоль» Е г л ь (піднімає іграшкову яхту). Це твоє? А с с о л ь. Так, я за нею бігла по всьому струмку, я думала, що помру. Вона була тут? Е г л ь. Біля самих моїх ніг. Як тебе звуть, крихітко? А с с о л ь. Ассоль. А ти хто? Е г л ь. Я найголовніший чарівник. Тобі не варто боятись мене. Навпаки, мені хочеться щиро поговорити з тобою… Ану, Ассоль, слухай мене уважно. Не знаю, скільки мине років, тільки в Каперні розцвіте одна казка, пам’ятна надовго. Ти будеш дорослою, Ассоль. Якось уранці в морській далині під сонцем блисне пурпурове вітрило. Осяйне громаддя пурпурових вітрил білого корабля попрямує, розтинаючи хвилі, прямо до тебе. Тихо плистиме цей корабель, без вигуків і пострілів; на березі багато збереться людей, дивуючись і ахаючи; і ти стоятимеш там. «Чого ви приїхали? Кого ви шукаєте?» — спитають люди на березі. Тоді ти побачиш хороброго, вродливого принца, він стоятиме й простягатиме до тебе руки. «Здрастуй, Ассоль! — скаже він. — Далеко-далеко звідси я побачив тебе вві сні й приїхав, щоб забрати тебе назавжди у своє царство… Жити з тобою ми будемо так дружно й весело, що ніколи твоя душа не зазнає сліз і смутку». Він посадить тебе в човен, привезе на корабель, і ти поїдеш назавжди в прекрасну країну, де сходить сонце й де зорі зійдуть із неба, щоб привітати тебе з приїздом. А с с о л ь. Це все мені?…Може, він уже прийшов… той корабель? Е г л ь. Не так скоро. Спершу, я сказав, виростеш. Потім… А зараз іди. Хай буде мир пухнастій твоїй голові! 7 - й у ч е н ь. Ассоль відразу повірила, ні хвилинки не сумнівалась у тому, що все здійсниться. Вона постає впевненою в собі людиною. Спокою її душі додають доброзичливість, цікавість до нового, красивого, любов до світу та людей. У ній гармонійно поєднується піднесене й земне. 3. Повідомлення 2-ї групи «дослідників» про історію життя Грея К а п і т а н. А наш шлях лежить далі, у родовий замок Ліонеля Грея. 1 - й у ч е н ь. У похмурому всередині та величному зовні будинку народився ще один герой повісті Артур Грей. Він хотів бути капітаном і став ним. Батько та мати були гордовиті невільники свого високого соціального становища, багатства й законів суспільства. Та їх син Артур Грей народився з іншою, живою душею, він зовсім не був схильний продовжувати визначену наперед фамільну лінію життя. 2 - й у ч е н ь. Змалку Грей мав сильний характер та добре, співчутливе серце. Щоб відчути чужий біль, Грей хлюпнув гарячою юшкою на руку й не розплакався. Допомагаючи Бетсі одружитися з Джимом, він дав їй сто фунтів. 3 - й у ч е н ь. Змалку років Грей жив у своєму світі, міг робити все що заманеться. Емоційного хлопчика дуже вразила картина, яка висіла в бібліотеці. На ній було зображене море. З того часу, як він її побачив, хлопець мріяв стати моряком. У 15 років Грей утік із дому та найнявся юнгою на шхуну «Ансель». 4 - й у ч е н ь. Грей розтринькав частину свого майна, але не загубив головного — «своєї дивної летючої душі». Протягом року Грей вивчав навігаційну науку, морське право, лоцію та бухгалтерію і став капітаном на власному судні «Секрет». 5 - й у ч е н ь. Одного разу на березі моря в затінку дерев він побачив сплячу дівчину. «Не далі як за п’ять кроків від нього… лежала головою на затишно підкладених руках стомлена Ассоль. Можливо, за інших обставин цю дівчину помітив би він тільки очима, але тут він інакше побачив її. Усе зрушилось, усе всміхнулося в ньому». Хто вона, ця незвичайна дівчина? Інсценізація уривку «У трактирі» Г р е й. Чи не визначиш ти, Летіко, своїм досвідченим оком, де тут трактир? Л е т і к о. Мабуть, отой чорний дах, а проте, може, і не він. Г р е й (до Хіна Менерса). Ви, звісно, знаєте тут усіх людей. Мене цікавить ім’я молодої дівчини в косинці, у сукні з рожевими квіточками, темно-русявої і невисокої, віком від сімнадцяти до двадцяти років. Я зустрів її недалеко звідси. Як її ім’я? Х і н. Гм! Це, певне, «Корабельна Ассоль», ніхто інший. Вона недоумкувата. Г р е й. Справді? Як це сталося? Х і н. Коли так, то звольте послухати! Сім років тому дівчина розмовляла на березі моря зі збирачем пісень. І він сказав, що за нею припливе принц на кораблі із пурпуровими вітрилами. Відтоді її так і звуть «Корабельна Ассоль». Ще можу повідомити вас, що її батько — справжній мерзотник. Він утопив мого татуся, ніби кицьку якусь, прости Господи. Він… В у г л я р. Ти брешеш! Ти брешеш так підло й неприродно. (До Грея.) Він бреше! Його батько теж брехав, така порода. Можете бути спокійні, вона така ж здорова, як ми з вами. Я з нею розмовляв. Я кажу, що в неї добра голова. А Хін Менерс бреше, аж слухати сором, я його знаю. Х і н. Накажете подати що-небудь? Г р е й. Ні. Ми встаємо і йдемо звідси. Летіко, ти зостанешся тут, довідавшись про все, що зможеш, перекажеш мені. Зрозумів? Л е т і к о. Люб’язний капітане, не зрозуміти цього може тільки глухий. 1 - й у ч е н ь. Грей вирішив утілити в життя казку старого Егля: він пішов у крамницю й закупив пурпурову тканину. Адже юнак покохав Ассоль і хотів втілити її мрію в життя, зробити дівчину щасливою. 2 - й у ч е н ь. У Каперні трапилося таке замішання, таке хвилювання. Чоловіки, жінки, діти щодуху мчали до берега хто в чому був. У корабля були ті самі вітрила! Незабаром біля води утворився натовп, і в цей натовп швидко вбігла Ассоль. Тільки-но з’явилася Ассоль, усі замовкли, усі з острахом відійшли від неї. 3 - й у ч е н ь. Від корабля відплив човен, повний засмаглих веслярів, серед них стояв той, кого, як їй здалося тепер, вона знала, невиразно пам’ятала змалку. Ассоль, смертельно боячись
усього: помилки, непорозумінь, таємничої і шкідливої перешкоди,— вбігла до пояса в тепле коливання морських хвиль. Інсценування уривка «Друга зустріч Грея й Ассоль» А с с о л ь. Я тут, я тут! Це я! Зовсім такий. Г р е й. І ти теж, дитя моє! От я й прийшов. Чи впізнала ти мене? А с с о л ь. Зовсім такий. Ти візьмеш до нас мого Лонгрена? Г р е й. Так!.. Істина в тому, щоб робити так звані дива своїми руками. Коли для людини головне — одержати дорогоцінний п’ятак, легко дати цей п’ятак, але коли душа таїть зерно полум’яної рослини-дива, зроби це диво, якщо здатний. Нова душа буде в людини й нова — у тебе. 4. Діаграма Венна «Характеристика Грея та Ассоль» (у групах) (див. схему на с. 33) У ч и т е л ь. Ось уже далеко за горизонтом пливе парусник «Секрет» із щасливими людьми, які були гідні щастя й самі натхненно створили його. Романтична мрія Ассоль перемогла закони буденного світу. Нехитра істина «робити диво своїми руками» дала можливість Грею зробити Ассоль щасливою. Він був щасливий від того, що щасливою була Ассоль. Письменник навчає нас: якщо можеш зробити диво своїми руками, якщо здатен когось ощасливити — зроби це! Пропоную групам виконати завдання. У конвертах на ваших партах картки, на яких написані риси характеру, особливості життєвого шляху Ассоль та Грея. I група — добирає ті риси, що притаманні тільки Ассоль; II група — риси, що притаманні тільки Грею; III група — визначає спільні риси в образах Грея і Ассоль; IV група — досліджує питання: «Хто брав участь у творенні дива?» за схемою (див. додаток 3). Висновки I група. Ассоль — земна дівчина, але має мрію, яка підносить її над буденним. У Ассоль був талант любити й вірити в дива. Вона чекала чоловіка, який би ставився до життя так, як вона. II група. Тільки такий, як Грей, міг здійснити мрію Ассоль. Для досягнення цієї мрії він пройшов через каторжну працю, змужнів тілом і душею, розумів і співчував іншим людям, закохався й був готовий випити своє вино, тому що кохання для нього — це рай, а на бочці з вином було написано: «Мене вип’є Грей, коли буде в раю». III група. Говорять, що в закоханих є багато спільних рис. Саме ці риси об’єднують наших героїв, роблять їх душі спорідненими. Ассоль і Грей добре розуміють одне одного, вони щасливі. IV група. У творенні дива взяли участь: - Егль розповів Ассоль про пурпурові вітрила. - Лонгрен не вбив у дівчинці віру в мрію, підтримав її. - Жителі Каперни створили умови, за яких Ассоль наперекір усьому боролася за свою мрію. - Ассоль вірила й чекала. - Грей здійснив мрію Ассоль. 5. Розв’язування проблемного питання (Учні відповідають.) 6. Повідомлення групи «літературознавців» К а п і т а н. Далі наш шлях пролягає до творчої майстерні письменника. Наша наступна зустріч із «літературознавцями». 1 - й у ч е н ь. У книжок Гріна особлива мова. Вона надзвичайно поетична, кожне слово — результат важкої праці розуму й серця письменника. Ми дослідили поетичність мови О. Гріна у творі «Пурпурові вітрила». Поетичність мови О. Гріна
Висновок. Письменник мислить образно, наближаючи свій твір до поезії. 2 - й у ч е н ь. Жанр твору теж незвичайний. Його можна визначити, як повість, казка, феєрія. Згадаємо, що означають ці жанри. Повість — розповідний художній твір, у якому досить широко змальоване життя одного чи кількох героїв протягом досить тривалого часу. Казка — усне оповідання про вигадані події, іноді фантастичного змісту. Феєрія — театральна або циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті й виконувана з використанням найрізноманітніших сценічних ефектів, щоб вразити глядача. Твір О. Гріна «Пурпурові вітрила» називають повістю-казкою і феєрією, тому що він незвичайно яскравий, у ньому багато чарівного, казкового, але багато й реального. 3 - й у ч е н ь. У творі О. Гріна пурпурові вітрила мають глибоке символічне значення. Асоціативний кущ «Символіка пурпурових вітрил»
7. «Творчий вернісаж» К а п і т а н. А зараз запрошуємо вас до нашої кают-компанії на «Творчий вернісаж» (випереджальні домашні завдання). I група — презентує свої малюнки до твору. II група — зачитує твір-відгук на повість О. Гріна «Пурпурові вітрила». III група — презентує сенкани на тему «Пурпурові вітрила». IV група — презентує рекламу книжки. III. Підсумки уроку 1. «Мікрофон» Яке враження справив на вас твір? Чого ви навчилися в його героїв? 2. Самооцінювання роботи учнів у групах Коментар. Лист оцінювання роботи учнів заповнює керівник групи під час обговорення результатів з членами групи (див. додаток 2). 3. Заключне слово вчителя — Ось і закінчується наша подорож-зустріч із твором, який можна назвати вічним, тому що вічне кохання, тому що вічно боротимуться добро, мрія, віра в краще з буденним та бездуховним
життям. Сподіваюся, що істини, які проповідує автор «Пурпурових вітрил» — вірте в дива, творіть дива, мрійте та здійснюйте свої мрії, робіть людей щасливими — запам’ятаються вам назавжди й стануть вашим девізом у житті. 4. Читання ученицею вірша Пускай этот мир, Нездешний и старинный, От нашей современности далёк; Читаешь удивительного Грина — И душу греет тёплый огонёк, А он идёт, весёлый, добрый спутник, Повсюду с нами в дружеском строю, И вносит в наши творческие будни Романтически певучую струю. У ч и т е л ь. А тепер уявіть себе на березі лісового струмка. Поряд із вами Егль, який дарує вам кораблик вашої мрії. Нехай ці кораблики завжди нагадують вам про сьогоднішню зустріч із дивом, нехай у вашому житті буде місце пурпуровим вітрилам і ви наповните їх коханням. (Кожен учень отримує вітрильник із рук Егля, Ассоль, Грея.) | |||||||||||
| Переглядів: 1386 | Коментарі: 18 | | |||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
