Учительська світлиця

Методи, які використовуються на уроках фізики

Додаток 1.1

Метод «Асоціативний кущ»

Для складання «асоціативного куща» слід дотримуватися таких правил.

· Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово або фразу, виділити її певним чином.

· Записати будь-які слова або фрази, що спадають на думку.

· Поставити знаки питання біля частин «куща», у яких є невпевненість.

· Після заповнення «куща», можна зазначити проблеми, для розглядання яких необхідна додаткова інформація.

Якщо до «куща» учитель звернувся на початку вивчення теми, то після її вивчення можна звернутися до нього для уточнення.

Цей метод рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії.

Додаток 1.2

Метод «Фізичне лото»

Метод полягає у використанні карток «лото», з яких необхідно відібрати групи карток, на яких написано назви фізичних понять, об’єднаних спільною ознакою, скласти певні логічні ланцюжки понять, знайти пару тощо

Додаток 1.3

Метод «Критичне читання тексту»

Одним з завдань фізики є формування критичного, креативного мислення учнів. Однією з рис критично мислячої людини є уміння працювати з інформацією, у тому числі з різного роду текстами. Тому майже на кожному уроці фізики учителю слід приділяти увагу самостійній роботі учнів із текстом підручника. Текс підручника є науковим джерелом інформації. Він логічний, послідовний, якісний, доступний, точний, тобто такий, що передбачує однозначність розуміння. Суть методу полягає в тому, що учні ознайомлюються с параграфом підручника, його частиною або іншим текстом. Тобто вони мають інтерпретувати текст, наводити свої приклади, вирізняти головне в тексті, пояснювати його та порівнювати. Ці вміння учитель перевіряє через низку питань, з якими учні можуть ознайомитися до початку роботи з текстом, або учитель ставить запитання після того, як учні опрацювали текс відповідного параграфа підручника . Найчастіше цей метод застосовується при фронтальній формі роботи.

Додаток 1.4

Метод «Інтерактивний тест «Так — Ні»

Тест проводиться за допомогою сигнальних карток двох кольорів. Наприклад, «так» — червона картка, «ні» — синя.

Учитель формулює твердження, а учні погоджуються або не погоджуються, сигналізуючи карткою. Застосування цього методу дає швидкий зворотній зв’язок, учитель може бачити прогалини у знаннях учнів, оцінити кількість учнів, які засвоїли чи не засвоїли певні питання теми.

Додаток 1.5

Методи «Парад розумних думок», «Розсипані слова», «Закінчи речення»

«Парад розумних думок»: учням пропонується вислів видатної людини, афоризм, народне прислів’я тощо.

«Розсипані слова»: учні отримують картки з окремими словами або словосполученнями, з яких складають речення — вислови видатних людей, прислів’я, приказки тощо.

«Закінчи речення»: учням пропонується закінчити вислів видатної людини, афоризм, народне прислів’я тощо на свій розсуд, після чого учні мають змогу порівняти свій варіант відповіді з оригіналом.

Ці методи мають спільне застосування. У більшості випадків цей метод використовується на етапі мотивації. Обговорюючи отримані вислови, учитель створює позитивну мотивацію щодо вивчення нової теми, розв’язування задач, виконання досліду тощо. Інколи їх доречно використовувати і на етапі рефлексії для підбиття підсумків уроку.

Додаток 1.6

Метод «Діаграма Ейлера — Вена»

Метод покликаний шляхом аналізування встановити ознаки порівнюваних об’єктів. Здійснити порівняння за загальними і специфічними ознаками зручно, використовуючи дві форми порівняння — співставлення та протиставлення. Можна оформити діаграму у вигляді будь-яких фігур, що перетинаються, записавши їх різницю у ліву та праву частини діаграми, спільне — в перетин.

Наприклад, діаграма порівняння внутрішньої та механічної енергії.

Механічна Внутрішня

енергія енергія

Спільне

Додаток 1.7

Метод «Ключові слова»

Зміст методу полягає у визначені ключових слів уроку, тобто основних термінів, які позначають фізичні величини, явища, пристрої, знання про які було отримано протягом уроку. Учні виділяють ключові слова уроку і пояснюють свою позицію. Або вже за поданими ключовими словами висловлюють свою думку.

Метод можна застосовувати на початку уроку після оголошення теми для формулювання мети уроку, створення мотивації або в кінці для підведення його підсумку.

Додаток 1.8

Метод «Прес»

Метод допомагає навчитися знаходити аргументи і формулювати свою думку відносно запропонованого питання, формулювати її у вигляді чіткої та логічної структури. Метод може бути використано на будь-якому етапі уроку.

Структура відповіді за методом «Прес» така.

· Висловити свою думку: «Я вважаю…»

· Пояснити причину такої точки зору: «Оскільки…»

· Навести приклад додаткових аргументів у підтримку своєї позиції: «…, наприклад…».

· Узагальнити, сформулювати висновки: «Отже,…» («Таким чином,…»).

Додаток 1.9

Метод «Мистецтво ставити питання»

В ході навчання фізики учитель формує в учнів аналітичне та критичне мислення. Одним із критеріїв такого мислення є уміння формулювати запитання. Метод полягає в формулюванні учнями запитань під час вивчення, опрацювання або аналізування тексту, перевірці знань. Учні повинні вміти формулювати прості та уточнюючі запитання.

Простими є запитання, відповідаючи на які, необхідно назвати певні факти, означення тощо, тобто відтворити певну інформацію. При їх формулюванні можна запропонувати учням ключові слова: Як? Що? Де? Чому? Скільки? Звідки? Який? Навіщо? Яким чином? Який взаємозв’язок? Яке призначення?

Уточнюючими є запитання, які забезпечують зворотній зв’язок. «Тобто ти говориш, що…?», «Якщо я правильно зрозумів, то…?», «Ти насправді вважаєш, що….» та ін.

Після такої роботи учителю слід поцікавитися в учнів, які запитання були сформульовані найкраще та наскільки складною, корисною була для них ця робота?

Додаток 1.10

Метод «Займи позицію»

Метод допомагає навчитися займати позицію відносно спірних проблем, висуваючи аргументи на захист свого вибору.

ТАК О НІ

Учням моделюється проблемна ситуація та пропонується шкала, на якій вони можуть позначити свою позицію.

· На шкалі (на аркуші паперу або дошці) учні позначають свою позицію крапкою або певною позначкою.

· Учні наводять аргументи на підтримку своєї точки зору.

· На наступному етапі учні ознайомлюються з матеріалом, проводять практичний дослід, розбирають необхідне доведення, виконують обчислення, які допоможуть розв’язати проблему

· Якщо думка змінилася, учні можуть зайняти на шкалі іншу позицію.

Метод може бути використаний на етапі актуалізації опорних знань, рефлексії.