Головна » Статті » Конспекти уроків для старших класів » Конспекти уроків із зарубіжної літератури 11 клас

Урок 7 ТЕМА: Бурхливий, суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в першій половині XX ст. Зміна світо­глядних та естетичних систем.

Урок 7 ТЕМА: Бурхливий, суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в першій

половині XX ст. Зміна світо­глядних та естетичних систем. Складність і неодно- ­

значність художнього процесу цього періоду

 

МЕТА: ознайомити учнів з основними тенденціями суспіль­но-історичного та мистецького розвитку першої по­ловини XX ст., розвивати навички самостійної роботи із джерелами інформації, уміння виділяти головне та висловлювати про нього судження, розширювати кругозір учнів; виховувати інтерес до мистецтва, лі­тератури, естетичний смак.

 

ОБЛАДНАННЯ: портрети найвідоміших філософів (Ф. Ніцше, 3. Фрейда, К. Маркса, А. Берґсона та ін.), представників літератури першої половини XX ст. різних напрямів; картини представників модернізму; ілюстративні матеріали до характеристики доби.

 

ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

  • «Утрачено рівновагу між людиною і природою, між життям і мистецтвом, між наукою і музикою, між цивілізацією і культу­рою»,— писав про початок XX ст. російський поет Олександр Блок. Про бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток сві­ту першої половини XX ст., його неоднозначні зв’язки з культур­ним і літературним процесом, зміну світоглядних та естетичних систем, виникнення нових літературних напрямів, стилів і жанрів і йтиметься на сьогоднішньому уроці

 

  1. Оголошення теми й мети уроку

 

  1. Актуалізація опорних знань

Складання таблиці найважливіших історичних подій, відкрит­тів у галузі науки й техніки першої половини XX ст.

 

 

Історія

НТП (науково- технічний прогрес)

Відкриття в природничих науках

Перша світова війна Революції

Громадянські війни Тоталітарні режими

Друга світова війна

Винайдення телефону, радіо, кінематографу, широке використання електроенергії

Створення клітинної та еволюційної теорій

 

  • Як ви думаєте, яким чином розглянуті нами події вплинули на мистецтво? (Вони спонукали митців до пошуку нових шляхів осмислення дійсності, форм і суті відображення.)

 

  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

  1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

  • Літературознавці визначають такі умовні історичні періоди розвитку літератури: перший — від подій Паризької комуни до Першої світової війни (1871-1914); другий — коли народжувалася нова література, що пройшла випробування революціями та війна­ми (1914-1945 рр.); третій — осягнення глобальних катаклізмів епохи (1945-1985 рр.).

Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу позначився на світоглядних та естетичних системах, на мистецтві й літературі. Адже там, де, на перший погляд, панували правопо­рядок, мораль, релігія, раптом завирувала стихія, яку не можна було осягнути розумом: жорстока ринкова боротьба в промисловос­ті, нищівні імперіалістичні та громадянські війни, соціальні рево­люції, тоталітарні режими.

Сувора дійсність, невпевненість у майбутньому породжували песимістичні настрої; людина втрачала свою значимість, індивіду­альність. У духовному житті західного суспільства філософія разом із мистецтвом і наукою почала шукати шляхи подолання кризових ситуацій, прагнула стати духовною опорою для людини.

Представники нової філософської думки А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, С. К’єркегор, 3. Фрейд та ін. розглядали життєві явища в їхній мінливості й суперечливості; об’єктом дослідження вони обрали су­часну їм людину з її радощами й сподіваннями, прикрощами й не­гараздами, людину, яка відчувала себе пригніченим і знеособленим «гвинтиком» адської суспільної машини.

Артур Шопенгауер, зокрема, уважав, що глибинною сутністю всього живого є ірраціональна егоїстична «світова воля». Обґрун­тувавши вимоги життєвих страждань, філософ попереджав про відсутність будь-якої можливості порятунку, окрім утрати волі до життя. Його концепція вплинула на розвиток декадентського мис­тецтва, яке, у свою чергу, стало підґрунтям одного з напрямів мо­дернізму — символізму.

Згідно з «філософією життя», одним із засновників якої був Фрідріх Ніцше, людина сама стає змістом і мірилом цінності всіх речей, оскільки сама є творцем і має можливість повірити у влас­ну цінність». Мислитель застерігав від безглуздих пошуків Божої допомоги, бо «померли добрі боги», людина залишилася наодинці зі своєю могутністю та своїми слабкостями. Філософські висновки Ф. Ніцше багато в чому позначилися на творчості експресіоністів та футуристів.

Німецький філософ, проголосивши ідеї «смерті Бога» — «над­людини», яка є вільною від усталених моральних норм і керується «волею до влади», розробив концепцію історико-культурного роз­витку як безперервного чергування «діонісійської» ірраціональної та «аполлонівської» стихій. Ідеями Ніцше у звульгаризованій фор­мі керувалася гітлерівська ідеологія.

Не менш вагомою була наукова концепція Анрі Берґсона, фран­цузького філософа, згідно з якого розум, що керується меркантиль­ністю, може дати людям лише знання нижчого ґатунку. Оскільки життя є ірраціональним, забезпечити вищі знання про нього може тільки інтуїція, раптове прозріння. Думки мислителя значною мі­рою вплинули на остаточне формування експресіонізму. А. Берґсон став засновником інтуїтивізму, критиком інтелектуального й ана­літичного пізнання; він створив концепцію «життєвого прориву».

Великий вплив на розвиток літератури модернізму мала психо­аналітична теорія австрійського лікаря-психіатра Зиґмунда Фрейда, який звернув увагу на існування підсвідомих механізмів у пси­хіці людини (так званих «комплексів»). Філософ розглядав психіку людини як поєднання трьох елементів: природне «я» — носій плот­ських бажань — підсвідомість; раціоналістичне «я» — свідомість; моральне «я» — позасвідомість. Між усіма елементами особистос­ті відбувається боротьба, жертвою якої є людина. Ця філософська й водночас психологічна концепція позначилася на розвитку сюр­реалізму.

 

  • Як ви вважаєте, що спричинило оновлення мистецтва в першій половині XX ст.?

Таким чином, політична, ідеологічна й економічна кризи сприя­ли виникненню нових філософських теорій, глибокому структур­ному перевороту в естетичній свідомості та художній творчості, по­яві нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів.

 

  1. Повідомлення учнів про вплив ідей інших філософів на розвиток мистецтва

Стислий зміст повідомлення

Карл Маркс (1818-1883) — німецький філософ, теоретик і діяч комуністичного руху; засновник марксизму — філософської, еко­номічної, соціально-політичної теорії, яка була покладена в осно­ву комуністичної ідеології, склала підмурівок соціалістичного ре­алізму.

Освальд Шпенґлер (1880-1936) — німецький філософ; розро­бив концепцію культури як низки незалежних одна від одної, ло­кальних, замкнених у собі культур, а також теорію протистояння «культури» і «цивілізації».

Хосе Ортеґа-і-Ґассет (1883-1955) — іспанський філософ та есе­їст, провідник іспанського руху відродження; досліджував фено­мени «епохи мас», розриву новаторського мистецтва з культурною традицією на початку XX ст.

Серен К’єркегор (1813-1855) — датський філософ; розвинув проблему сенсу людського життя у світі, що втратив стабільність. Він обстоював радикальну самотність людини, її свободу перед «за­гальним» — світом культури, визначаючи як основні параметри буття можливість вибору, страх і відчай.

Карл Ґюстав Юнг (1875-1961) — австрійський філософ і психоаналітик; спробував пояснити питання історії через призму по­засвідомої діяльності людської душі. Йому належить обґрунтуван­ня наявності двох типів людської особистості — екстравертивного й інтровертивного обґрунтування терміна «самопізнання» як жит­тєвої мети людини в оволодінні всім спектром власних можливос­тей, уведення терміна «індивідуалізація» для позначення погодженос­ті психологічних структур душі. Бажання науковця зазирнути за межі набутого поколіннями досвіду, що зберігається в спогадах конкретного індивіда, сприяло перетворенню психоаналізу на фі­лософію культури.

 

  1. Закріплення знань, умінь і навичок

Аналітична робота

  • Уставте пропущене слово у висловлювання філософа Артура Шопенгауера, який стверджував, що «для щастя людського життя найістотнішим є те, що людина ... в самій собі».

Слова для використання

Має; робить; виписує; думає.

 

  1. Домашнє завдання

Розповідати про суспільно-історичний розвиток світу в першій половині XX ст., провідні тенденції літературного процесу цього періоду.

Називати провідних філософів та їхні основні теорії.

 

  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Із філософських ідей мені видалася найцікавішою...

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Конспекти уроків із зарубіжної літератури 11 клас | Додав: uthitel (30.09.2018)
Переглядів: 15 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: