Учительська світлиця

Урок 6 ТЕМА: Позакласне читання. Твір Антона Павловича Чехова «Вишневий сад»

МЕТА: допомогти учням з’ясувати зміст, ідейно-художні особливості самостійно прочитаного твору; усвідоми­ти особливості чеховських п’єс; розвивати навички самостійного читання, аналізу драматичних творів, висловлювання власних вражень і думок, їх обґрун­тування, проведення паралелей із сучасністю; ви­ховувати любов до книги, повагу до рідної домівки, Батьківщини, до свого коріння.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, ілюстрації до твору.

ТИП УРОКУ: бесіда з позакласного читання.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Одна художня книжка для розуміння історичних процесів, розвитку людської свідомості може дати інколи більше, ніж томи історії. До таких творів належать драми А. П. Чехова. З однією із них ви ознайомилися самостійно, і вона, сподіваюся, доповнила ваш знання та враження про творчість видатного росій­ського письменника, дала можливість зрозуміти, що за буденним життям, яке показав Чехов, за складним і суперечливим духовним світом персонажів криється доля цілого народу. Герої розуміють, що наближаються суспільні зміни, тільки ставляться до цього по-різному — зі смутком, острахом або зі сподіванням на краще.

«Прийшов час, насувається на всіх нас громада, готується вели­ка, сильна буря, яка йде, наближається й незабаром струсить із на­шого суспільства лінь, байдужість, упередженість до праці, гнилу нудьгу»,— говорить один із героїв п’єси Чехова «Три сестри». Чим п’єса «Вишневий сад» приваблює не лише сучасних театралів, але й широкий загал читачів, спробуємо розібратися на уроці.

2. Оголошення теми й мети уроку

2. Робота над темою уроку

1. Переказ змісту п’єси «Вишневий сад» «ланцюжком», складання «сюжетного ланцюжка»

2. Повідомлення учня (або вчителя) про сценічну історію п’єси

3. Слово вчителя

• А. П. Чехов довго не міг дібрати назву для своєї п’єси. Ось уривок зі спогадів К. Станіславського: «Мені пощастило спостері­гати збоку за процесом створення Чеховим його п’єси “Вишневий сад”.

• Слухайте, я ж знайшов чудову назву для п’єси. Чудову! — по­відомив він...

• Яку?— захвилювався я.

• “Вишневий сад”,— і він зайшовся радісним сміхом.

Я не зрозумів причини його радості й не знайшов нічого особли­вого в назві.

• Слухайте, не “Вишневий”, а “Вишневий сад”,— оголосив він...

...Цього разу я зрозумів тонкість: “Вишневий сад” — це діло­вий, комерційний сад, що дає прибуток. Такий сад потрібен і тепер. А “Вишневий сад” прибутку не дає, він зберігає в собі й своїй кві­тучій білизні поезію колишнього панського життя. Такий сад росте і квітне для примхи, для очей розпещених естетів. Шкода знищу­вати його, а треба, бо процес економічного розвитку країни цього потребує».

4. Складання анотації до твору А. П. Чехова «Вишневий сад»

5. Обмін враженнями про твір

6. Слово вчителя

• Цікаво, що до цього часу серед літературознавців та чита­чів точаться суперечки стосовно образів п’єси «Вишневий сад», її жанру (сам автор назвав твір комедією, хоча цей твір скоріше тра­гікомедія). Це пов’язано з особливостями чеховської драматургії: у його п’єсах немає поділу на позитивних і негативних персонажів, головних та другорядних; дія більше стосується внутрішнього жит­тя, аніж зовнішнього.

7. Аналітичне коментування

Завдання

Прокоментуйте уривок зі статті початку XX ст. «До снів» у журналі «Русская речь» і скажіть, як вона стосується теми, яку ми розглядаємо.

«Ми розтринькали ту моральну енергію й силу, яку отримали від наших предків у спадок... Ми так довго носилися з улюбленою нами хандрою і нудьгою, що самі напустили туману на все довкола і, нарешті, перестали розуміти, за чим, власне, ми хандримо. До­базікалися до вподобаного слова «прострація, нестача сил» — і ра­діємо! І говоримо це, лежачи на дивані... Ми себе величаємо «висна­женими». Чим? Виснаженням як наслідком тривалої непосильної праці? Ні, ніякої особливої праці не було... Чим же? Фразою! Жа­люгідними словами! Ми отримали хронічний катар душі...»

8. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру (у парах)

• На які групи можна поділити персонажів п’єси « Вишневий сад » як представників різних часів? (Раневська, Гаєв, Фірс — мину­ле; Лопахін, Яша — теперішнє; Аня, Трофімов — майбутнє.)

• Як співвідносяться в п’єсі зовнішня і внутрішня дії? (Основні діл винесені за сцену — власне торги, життя Раневської та ін., на сцені — лише переживання гербів через подїі.)

• Наведіть приклади поєднання трагічного й комічного. (Гаєв із його пишномовністю та практичною безпорадністю, Яша з його нахабством, Фірс — добровільний раб, Раневська — ще­дра, розорюючи дітей, Єпіходов — суцільне нещастя та ін.)

• Охарактеризувавши образи Раневської, Гаєва і Фірса, визначте, як Чехов трактує проблему історичного минулого Росії. (Герої живуть минулим, бачать у ньому лише хороше, неспроможні адаптуватися до дійсності й губляться перед нею.)

• Чи дійсно Лопахін — переможець життя? Відповідь обґрун­туйте.

• Яку роль у творі відведено образу Яші?

• Чи можна назвати Петю Трофімова пророком майбутнього, тим, за ким це майбутнє? Чому?

• Кому з героїв ви найбільше симпатизуєте? Поясніть свою думку.

9. Характеристика героїв п’єси через їхні портрети — «зовнішні» та «внутрішні» (психологічні)

Любов Андріївна Раневська

Єрмолай Олексійович Лопахін

10. Самостійна робота: запис висновків

Очікувані відповіді

Герої «Вишневого саду» страждають кожний окремо, один од­ного не розуміють і не можуть зрозуміти; добрі почуття, душевна прихильність нікого не зігрівають, тому їхнє життя сіре, сумне і не­щасливе; більшість героїв просто не здатні до корисної діяльності, яка б допомагала іншим; вишневий сад — символічний образ.

2. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про вплив ідей філософів на розви­ток мистецтва (див. наступний урок).

Підсумки уроку