Учительська світлиця

ТЕМА: Життєвий і творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм

МЕТА: простежити життєвий і творчий шлях письменника, дослідити вплив ідей філософії екзистенціалізму на творчість А. Камю; розвивати навички сприймання навчального матеріалу на слух, виділення головного, уміння висловлювати свої думки й аргументувати їх; виховувати гуманізм на прикладі письменника.

ОБЛАДНАННЯ: карта світу, портрет письменника, видання його тво­рів, ілюстрації до біографії, схема.

ХІД УРОКУ

1. Аналіз контрольної роботи
2. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

«Для людини без шор немає видовища прекрасні­шого, ніж перемога інтелекта у його двобої з реальністю, що пе­ревершує його інтелект. Ні з чим не зрівняти видовище людської гордині... Є щось невимовно могутнє в дисципліні, якою керується розум, у надійно вихованій волі під час цього поєдинку, — ствер­джував видатний французький письменник, лауреат Нобелівської премії Альбер Камю, з творчістю якого ми розпочинаємо ознайом­лення на сьогоднішньому уроці.

3. Оголошення теми й мети уроку
4. Актуалізація опорних знань

♦ Коли і де почав зароджуватися фашизм? Які ідеї він сповідував?

♦ Коли розпочалася Друга світова війна? Які країни воювали, які були окуповані (під контролем завойовників)?

♦ Які сили, крім регулярних військ антигітлеровської коаліції, протистоя­ли фашистам?

♦ Що ви знаєте про Рух Опору?

♦ Як алегорично, інакомовно називали фашизм? (Коричнева чума)

5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя

— Альбер Камю належить до тих зна­кових митців XX ст., які своєю творчі­стю вчинили бунт проти несправедли­вості життя. Щоправда, бунтівний дух

письменника змусив його коливатись «зліва направо» та навпаки, але в цьому була логіка: митець шукав і не знаходив свого шляху — шляху надії, людяності й добра. «Ми живемо у світі, де треба оби­рати: стати жертвою чи катом. Цей вибір не простий. Мені завжди здавалося, що, по суті, немає катів, є лише жертви. Безперечно, у кінцевому підсумку». Такого трагічного висновку дійшов Альбер Камю ще 1945 року. І мав для цього чимало підстав...

Народився майбутній письменник 1913 року в Алжирі, який на той час був французькою колонією, у сім’ї наймита, який через рік після народження сина помер під час Першої світової війни від ран. Мати, іспанка за походженням, працювала прибиральницею в багатих сім’ях. Дитина зростала в злиднях. Освіту Альберу по­щастило здобути тільки завдяки допомозі одного з учителів ліцею, який виклопотав для нього стипендію. Під час навчання в Алжир­ському університеті юнакові доводилося працювати, що призвело до виснаження організму й захворювання на сухоти. Однак юнак був життєрадісним та енергійним, жадібним до знань і розваг, чут­ливим до краси природи й до глибин духовної культури.

«Я перебував,— писав згодом Камю,— десь на півдорозі між злиднями та сонцем. Злидні не дозволяли мені повірити, нібито все гаразд в історії і під сонцем; сонце навчало мене, що історія — це ще не все. Змінити життя — так, але тільки не світ, який я обожню­вав». Захоплення середземноморською природою і французькою філософією через деякий час стали основою його світогляду й ес­тетики.

Камю бере активну участь у громадському житті. 1934 року він вступає до комуністичної партії, з якої виходить через три роки; проводить антифашистську пропагандистську роботу, організовує самодіяльний театр, співпраціює з незалежною лівою пресою. Роз­починає писати перший варіант роману «Сторонній» і нотатки до есе «Міф про Сізіфа».

Навесні 1940 року Камю вперше приїздить до Франції, куди остаточно переселяється через рік. В окупованій країні він при­єднується до руху Опору, друкується в підпільній газеті «Комба», а згодом очолює її. У 43-44 рр. Камю публікує в нелегальній пресі «Листи німецькому другові», у яких засуджує спроби виправдати людиноненависницьку ідеологію фашизму. На цей час він уже був відомим письменником, в основі його творчості лежав екзистен­ціалізм.

2. Робота зі словником літературознавчих термінів

Екзистенціалізм (лат. існування) — течія модернізму в літе­ратурі. Виникла напередодні Другої світової війни. Характерні риси — суб’єктивізм, індивідуалізм, песимізм, етичне заперечення будь-якого насильства. Представники екзистенціалізму: Г. Мар­сель, Ж. П. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю.

В основі екзистенціалізму, за А. Камю, твердження абсурдно­сті буття, уявлення про світ як про царство хаосу й випадковостей. Людина бере на себе відповідальність за свою долю. Уже акт її наро­дження свідчить про те, що з’явилась вона у світ попри свою волю і бажання. Людина з’являється на світ із смертним вироком, тер­мін виконання якого їй невідомий. Її вбивають хвороби, старість, війна, кати, злидні, навіть сонце, як у романі «Сторонній».

Людина народжується не тоді, коли лунає її перший крик, а тоді, коли силою свого розуму вона створює себе як мислячу іс­тоту. Тоді вона відмежовується від природи й протистоїть суспіль­ству. Сонце, каміння, море не співчувають людині в її духовній драмі. І суспільство також вимагає від неї покірності й віри в уже існуючі цінності. Воно карає за бунт за допомогою армії, поліції, суду, громадської думки. Таким є внутрішній конфлікт романів і п’єс письменника-екзистенціаліста.

Водночас Камю проголошував, що розум людини, яка усвідом­лює абсурдність буття, не мириться і не може змиритися із цим. Людина, що мислить, кидає виклик абсурдові й не має надії оста­точно його подолати.

Воєнні й перші повоєнні роки позначені надзвичайною творчою активністю письменника. 1947 року виходить у світ роман «Чума», у якому, за його власним твердженням, відбувається перехід від «етапу абсурду» до «етапу протесту».

У 50-х рр. Камю переживає світоглядну й творчу кризу — він не знаходить відповіді на складні питання, які ставить перед ним і суспільством життя. Так, піддаючи критиці й запереченню бур­жуазне суспільство Франції та всього Заходу, митець не приймає і соціалізм Східної Європи в його сталінському варіанті. 1957 року А. Камю одержав Нобелівську премію.

На початку 1960 року письменник загинув в автомобільній ка­тастрофі.

6. Закріплення знань, умінь і навичок

Складання психологічного портрета А. Камю за лекцією вчителя