Учительська світлиця

УРОК 18. Еволюція Емми Боварі. Образи обивателів. Об'єктивний стиль Ґ. Флобера. Психологічні деталі. Боваризм як суспільно-психологічне явище

Мета — формувати компетентності: предметні (знання змісту роману Ґ. Флобера «Пані Боварі», розуміння значення терміну боваризм як суспільно-психологічного явища; уміння аналізувати текст літературного твору; уміння формулювати аргументовані висловлювання; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: навички роботи з підручником та додатковою літературою; уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань.

Обладнання: портрет Ґ. Флобера, видання його творів, ілюстрації до них, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Літературний диктант

· Скільки років Ґюстав Флобер працював над романом «Пані Боварі»? (Приблизно 5 років.)

· Завдяки чому Шарль Боварі, навчаючись у коледжі, «завжди був поміж середніх учнів, а одного разу навіть посів перше місце з природознавства»? (Завдяки старанності.)

· Яким було ставлення Родольфа до подарунків Емми? (Вважав, що ці подарунки принижують його.)

· Коли взаємини Родольфа та Емми змінилися, «стали байдужими, та його манери й поведінка змінилися»? (Коли він зрозумів, що Емма кохає його.)

· Яка думка не давала спокою Еммі, коли Шарль, невдало прооперувавши конюха, «не зважався вийти з дому»? («Як могла вона раніше сподіватися, що Шарль на щось згоден?»)

· Про кого ці слова: «Грубий за характером і швидкий по уму, він мав чимало любовних пригод і зовсім знав толк в жінках. Пані Боварі впала йому в око»? (Про пана Родольфа Буланже.)

· Яке питання ставила собі Емма Боварі після заміжжя? (Навіщо вона вийшла заміж?)

· Як бажала вінчатися Емма? Про що свідчить таке бажання? (Обов’‎язково опівночі з факелами. Про романтичні погляди Емми.)

· Про кого з героїв роману Ґ. Флобер пише: «Це була істота спокійна, наче вівця, найкраща дружина на всю Нормандію. Вона була така мішкувата в рухах, така нудна в розмові, така вульгарна на вигляд і така вбога духом»? (Пані Оме, дружина аптекаря.)

2. Евристична бесіда

· Як ви розумієте фразу відсутність у творі автора?

· На вашу думку, у чому полягає специфіка «Пані Боварі», сприйняття роману сучасниками?

· Чи є позитивні герої у творах Флобера?

· Поясніть вислів Флобера: «Форма — єство думки, як думка — душа форми, її життя».

· Що таке літературний стиль?

· Якими новими художніми прийомами збагатив Флобер скарбницю світової літератури?

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Роман «Пані Боварі» почали друкувати 1856 р. у літературному журналі «Ревю де Парі». А вже 31 січня 1857 р. було відкрито слухання незвичайної в судовій практиці справи. На лаві підсудних опинилися автор роману, видавець і власник друкарні, завдяки яким «Пані Боварі» побачила світ. Якщо у середньовіччі книги палали на вогнищах інквізиції, а за доби Просвітництва потрапляли до реєстру недозволених до друку, то у відносно цивілізованому ХІХ ст. у цивілізованій Франції все мало бути цивілізовано: прокурор, адвокат, суд: на лаві підсудних опинилася Література, судили Творчість.

· Які звинувачення було висунуто?

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

— Обвинувач метр Пінар вимагав, щоб суд став на захист порушеної моральності, свою промову присвятив не тільки конкретному твору, а й самому методу письменника, звинувативши його твір у «поетизації» адюльтеру та зображені «бруду й брутальності» шлюбу, висміюванні священних церковних звичаїв.

Не влаштовувала пана Пінара, помічника імперського прокурора, і форма твору: хто протистоїть розпусниці-дружині та байдужій матері? Хто з персонажів має право її судити? Чому в романі не звучить голос автора, який має суворо осудити злодійку? У книзі, на думку Пінара, «лише одна особа залишається правою, ширяє та панує над усім: це Емма Боварі». Але обвинувач вимагав суду не тільки над автором, а й над усією реалістичною літературою, яка мораль «таврує... не тому, що вона зображує пристрасті, а тому, що вона зображує їх без упину й без мрії. Мистецтво, позбавлене правил, перестає бути мистецтвом...».

Суд виправдав «зловмисників» за «недоведеністю злого наміру». Але обвинувальний вирок було проголошено та стосувався він цілого літературного напряму...

Хоча судовий процес виявився чудовою рекламою для нового роману, Флобера це не порадувало: «Я такий розбитий фізично й морально після цього, що не в змозі ані ворухнути ногою, ані тримати в руці перо».

2. Аналіз образів героїв літературного твору (робота в групах)

· У п’‎яти групах проаналізуйте систему образів роману Ґ. Флобера «Пані Бо- варі» й дайте відповіді на запитання.

Запитання групам

1-ша група

· Хто виховував Шарля Боварі? Як це вплинуло на його характер і подальше життя?

2-га група

· У яких умовах зростала Емма Руо? Чому Емма охоче вийшла заміж за Шарля, а потім швидко розчарувалася в подружньому житті?

3-тя група

· Якими були взаємини невістки та свекрухи? Чим вони не влаштовували одна одну?

4-та група

· Опишіть життя провінційного містечка Йонвіля. Що робили його мешканці? Як їх характеризує автор?

5-та група

· Розкажіть про взаємини Емми з Леоном та Родольфом.

3. Практична робота

· Проаналізуйте логіку розвитку характеру Емми Боварі від наївної, скромної дочки фермера до зрадниці, байдужої матері та злочинниці складіть схему «Етапи морального падіння Емми Боварі».

Очікуваний результат

Етапи морального падіння Емми Боварі

Методичний коментар (на допомогу вчителеві)

В одному з листів Флобер говорить про героїню нового роману: «Це натура певною мірою зіпсована, жінка зі збоченими уявленнями про поезію і зі збоченими почуттями». «Збочення» натури Емми — результат «романтичного» виховання. Основи його були закладені ще в період монастирського навчання дівчини. Неприродна ізоляція від реального життя розвинула у цій здоровій від природи сільській дівчині романтичну меланхолію. Усе те, про що мріє Емма, чим вона захоплюється, до чого поривається, позначене заяложеністю і може викликати лише іронічну посмішку.

Коли в житті героїні з’‎являється Шарль Боварі, який закохується в молоду жінку, Емма починає мріяти про сімейне життя. Її душа шукає порятунку від реальності; здається, що шлюб з Шарлем принесе їй радощі бурхливих пристрастей, про які вона читала в романах, а чоловік стане людиною, яка змінить життя на щось розкішне, веселе. Але дівчині судилося жити у сонному Йонвілі, у середовищі ситих тілом і душею обивателів, із чоловіком, якого вона не кохала і який щовечора, написавши свої рецепти, «задоволений із самого себе, доїсть рештки печені, погризе шматочок сиру, схрумає яблуко, доп’‎є графинчик вина, а потім піде в спальню, ляже горілиць і захропе». Закоханість Емми в службовця Леона, а потім у цинічного Родольфа свідчить про те, що вона продовжує жити в ілюзорному світі. Проте, крім романтичної натури, Емма виявляється ще й зрадливою, брехливою та приземленою жінкою, поганою матір’‎ю Усе її життя тримається на обмані, брехня стає ніби другою її натурою вона обманює чоловіка, коханці обманюють її; у пошуках виходу зі скрутного становища жінка все більше заплутується Починає брехати навіть тоді, коли немає в цьому потреби: «Якщо вона говорила, що йшла по одному боці вулиці, можна було з упевненістю сказати, що вона насправді йшла по іншому».

Пані Боварі любить розкіш, красиві речі, блискучі прийоми, але все це надто обтяжливо для її незаможного чоловіка вона знемагає від нудьги та мріє про галантних чоловіків Емма удає, що любить чоловіка, але насправді зневажає його, вважаючи негідним такої, як вона.

У характері пані Боварі поєднуються егоїстичність та черствість у ставленні до близьких — чоловіка, дочки — із силою пристрасті, яку вона спрямовує на своїх коханців. Але Емма любить більше свої мрії, аніж реальних людей Щоб створювати ілюзію світу, який їй подобається, вона витрачає гроші сім’‎ї, бреше чоловікові, залазить у борги. Ця героїня вульгарна, не вміє міркувати, не приваблює нічим, крім зовнішності. Але в ній закладені неприйняття дійсності, прагнення нездійсненного, які роблять її цікавою і неминуче викликають пов’‎язані з цією невідповідністю очікувань та дійсності страждання. Героїня Флобера не звикла розбиратися у своїх почуттях, її життя підпорядковується потягам; не піддаючи їх критиці свідомості, вона не відає, що творить.

4. Слово вчителя

— Психологічні деталі в романі дуже важливі Флобер був глибоко переконаний, що не всі думки й почуття можна виразити словами, тому звертався до інших засобів, наприклад спрямовував увагу читача на формування характеру героя, обігравав раніше згадані деталі і сцени, удавався до підтексту. Так, скажімо, віконт і портсигар ототожнено із мріями Емми про Париж; спалення весільного букета — передвісник краху. Удавався письменник і до психологізму. Це — непередбачувана поведінка головного героя, безліч мотивацій, опис характеру героя через ситуацію, річ. Ось каскетка Шарля Боварі на початку оповіді: її зроблено без смаку, вона взагалі жалюгідна. Це втілення подальшого життя героя — так само сірого й жалюгідного так само можна схарактеризувати й весільний фігурний пиріг — чудернацький на вигляд, але зроблений без смаку. Начитавшись у монастирі ілюстрованих романів, Емма мріє про те, що її супроводжуватиме чоловік у чорному оксамитовому фраку з довгими фалдами, білих панталонах, у м’‎яких чобітках, гостроконечному капелюсі та мереживних манжетах. А в житті їй доводиться задовольнятися замість грума в білих рейтузах «стайничим у дірявій сорочці», грубими, ніби дерев’‎яними чоботами Шарля той одяг, який вона малювала у своїх мареннях-мріях, носили її коханці Родольф, а потім Леон. Пізніше саме через бажання мати новий вишуканий одяг Емма потрапляє на гачок крамаря й лихваря лере, заборгувавши йому значну суму.

5. Словникова робота (запис до зошитів)

Боваризм — це стан свідомості, схильний до мрійливості, ілюзорного прагнення ідеалу, марево ідеального кохання, нерозумна віра в те, що десь набагато краще й красивіше (в інших краях трава зеленіша й небо блакитніше). Боваризм означає нездатність людини відокремити дійсність від фантазії та підміну реальних фактів уявними вигадками термін походить від прізвища Емми Боварі — головної героїні однойменного роману Ґ. Флобера.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Творче завдання (робота в парах)

· Поміркуйте: чому свій роман Флобер завершує не смертю Емми та Шарля чи подальшою долею їхньої доньки, а згадкою про аптекаря Оме?

2. Евристична бесіда

· Як крізь історію життя окремих людей (Емми, Шарля, Оме, Леона, Родольфа) можна простежити життя усього французького суспільства ХІХ ст., схарактеризувати певні типи людей?

· Назвіть особливості композиції роману «Пані Боварі» й провідні думки твору.

· Поясніть термін боваризм.

· Наскільки, на вашу думку, твір Ґ. Флобера актуальний сьогодні?

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Завершальне слово вчителя

— Ідея роману «Пані Боварі» — у фатальному зіткненні мрій та реальності. Буденна реальність далека від ідеалу, проте відірвані від неї, егоїстичні мрії також не містять нічого насправді духовного.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

· Однією фразою підбийте підсумок сьогоднішнього уроку.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: дати письмову відповідь на запитання «Як відображені у романі «Пані Боварі» погляди Флобера на специфіку літературної творчості?».

Випереджальне (індивідуальне): підготувати повідомлення про історію написання О. Уайльдом роману «Портрет Доріана Ґрея».