Урок 20. СТАНОВЛЕННЯ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТА ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на історичній карті держави, що утворилися після розпаду багатонаціональних імперій; території, через які виникали територіальні конфлікти;

• характеризувати процес становлення тоталітарних та авторитарних режимів у Східній Європі;

• давати оцінку діяльності політичних діячів;

• тлумачити та застосовувати поняття і терміни: режим «санації» (оздоровлення), авторитаризм, сепаратистський рух.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з картою

• Розглянути карту «Європа після завершення Першої світової війни» й виконати завдання.

1. Назвіть держави, що утворилися після розпаду Австро-Угорської імперії. Які міжнародні угоди передбачали розподіл її територій?

2. Які польські землі залишилися у складі Німеччини?

3. Які території відійшли до Польщі за Версальським мирним договором?

4. На підставі якої міжнародної угоди та які саме українські землі було передано Чехословаччині?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Виступ груп

Повідомлення груп про першого президента Чехословаччини Томаша Масарика та першого главу відродженої Польської держави Юзефа Пілсудського.

Робота з поняттями

Режим «санації» — авторитарний режим на чолі з Пілсудським, установлений в умовах кризи парламентської системи і польської державності, базувався на лавіруванні між різними політичними силами, що не дозволяло опозиції чітко зорганізуватись.

«Лінія Керзона» — умовна демаркаційна лінія, запропонована британським міністром закордонних справ Керзоном як можливий кордон перемир’я у війні між більшовицькою державою і щойно відновленою другою Польською республікою під час польсько-радянської війни 1919—1920 року.

Мала Антанта — військово-політичний блок Чехословаччини, Румунії та Югославії, утворений у 1920-1921 рр. з метою збереження політичної стабільності в Центральній та Південно-Східній Європі після Першої світової війни. У зовнішній політиці блок орієнтувався на Францію. Офіційно вона була розпущена у 1939 р.

Судетська область — район на півночі Богемії, що межував з Німеччиною. Після розпаду Австро-Угорщини за Сен-Жерменським договором 1919 р. відійшла Чехословаччині. Значну частину населення області становили німці. Після Мюнхенської угоди 1938 р. Судетська область відійшла до Німеччини.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати інформацією і відповісти на запитання.

1-ша група

1. Відновлення незалежності Польщі

10 листопада 1918 р. до Варшави повернувся, звільнившись із в’язниці в Магдебурзі (Німеччина), Юзеф Пілсудський, у якому представники польського капіталу і правих партій вбачали людину, здатну відродити польську державність... Створена окупантами у Варшаві Регентська рада 11 листопада 1918 р. передала Пілсудському владу з «метою збереження порядку в країні». На вимогу Пілсудського уряд Дашинського пішов у відставку, натомість було створено новий на чолі з правим соціалістом Є. Морачевським, що був повністю підлеглий Пілсудському, проголошеному « начальником» держави...

Запитання

1. Внаслідок яких подій було відновлено незалежність Польщі?

2. Які сили підтримували Юзефа Пілсудського?

2. Конституція Польської Республіки

1921 р. було прийнято конституцію Польської Республіки, у якій було проголошено демократичні права громадян. Згідно з нею Польща ставала парламентською республікою. Повноваження президента, обраного парламентом на сім років, були обмеженими. Закріплювалося привілейоване становище католицької церкви.

Світова економічна криза призвела до зниження обсягів виробництва у Польщі та зниження експорту. Дефіцит державного бюджету у 1933- 1934 рр. зріс у п’ять разів — до 337 млн злотих. Майже 9 млн селян були приречені на голодне животіння.

За таких умов у квітні 1935 р. було прийнято нову конституцію. За нею сейм і сенат підпорядковувалися президенту, скасовували окремі громадянські права. Але економіка все ще перебувала в кризі. Промисловість перед війною так і не досягла рівня 1928 р., а кількість безробітних сягнула 2,5 млн осіб. У результаті підписання Мюнхенської змови до Польщі у листопаді 1938 р. було приєднано Тешинську область Чехо-Словаччини.

Запитання

• Як вплинула світова криза на ситуацію в Польщі?

3. Телеграма британського міністра іноземних справ народному комісару закордонних справ РСФРР. 12 липня 1920 р.

Британський уряд пропонує таке: Радянський уряд не раз заявляв про своє бажання укласти мир з усіма сусідами. Британський уряд, який також прагне відновити мир в усій Європі, пропонує такий результат: між Польщею та Радянською Росією укладають перемир’я, яким негайно припиняють військові дії; умови перемир’я передбачають, з одного боку, відступ польської армії на лінію, визначену минулого року мирною конференцією як східний кордон області, де Польща має право запроваджувати польську адміністрацію.

Лінія ця приблизно проходить так: Ґродно — Валовка — Немирів — Брест-Литовськ — Дорогуськ — Устилуг, східніше від Грубешова, через Крилов і далі західніше від Рави-Руської, на схід від Перемишля до Карпат; північніше від Ґродно кордон з литовцями проходить вздовж залізниці Ґродно — Вільно і потім на Двинськ. З іншого боку, перемир’я має передбачити, що війська Радянської Росії зупиняться на відстані п’ятдесяти кілометрів на схід від цієї лінії. У Східній Галичині обидві сторони залишаться на лінії, зайнятій ними до дня підписання перемир’я...

Запитання

• Інтереси якої сторони — Радянської Росії, України чи Польщі — у першу чергу відстоював британський уряд?

2-га група

1. До 1918 р. чеські землі та Словаччина були у складі багатонаціональної Австро-Угорської монархії, у якій панувала династія Габсбургів. Упродовж декількох століть чехи та словаки не мали національної самостійності й перебували під чужоземним гнітом... Перша світова війна зумовила в Чехії та Словаччині широкий антивоєнний рух і посилення боротьби проти імперії... Всередині країни посилився саботаж, почастішали страйки, активізувався опір австрійським чиновникам. Під час війни в лавах чеської і словацької буржуазії сформувалося два крила. Певна її частина... орієнтувалася на перемогу німецько-австрійського блоку. Інша частина, яку очолювали Т. Масарик і Е. Бенеш, прагнучи суверенітету й незалежності, орієнтувалася на перемогу країн Антанти. Ці патріотичні сили й очолили національно-визвольний рух у Чехії та Словаччині. Першим його великим проявом був загальний страйк у січні 1918 р. У Чехії він проходив під гаслами «Право націй на самовизначення!», «Національна та державна самостійність Чехословаччини!». У липні 1918 р. всі чеські політичні партії створили національний комітет, пов’язаний з Чехословацькою національною радою в Парижі, що його очолив знаний політичний діяч Томаш Масарик. 28 жовтня 1918 р., коли стало відомо, що австро-угорський уряд погодився прийняти запропоновані президентом Вільсоном умови миру, національний комітет проголосив про створення Чехословацької держави. 30 жовтня Словацька національна рада заявила про відокремлення Словаччини від Угорщини і приєднання її до Чехії... 14 листопада 1918 р. національні збори... проголосили Чехословаччину республікою й обрали президентом Томаша Масарика.

Запитання

1. Які події активізували боротьбу чеського і словацького народів за досягненні незалежності?

2. На які два крила поділилися чеська і словацька буржуазія під час війни?

3. Хто очолив національно-визвольний рух у Чехії і Словаччині?

4. Хто очолив новостворену державу?

2. Закон № 1 Чехословацької Республіки. 28 жовтня 1918 р.

Незалежність Чехословацької держави вступила в життя. Щоб зберегти наступність попереднього правового порядку, запобігти хаосу й забезпечити безперешкодний перехід до нового державного життя, Національний комітет, будучи виразником державного суверенітету, від імені чехословацької нації постановляє:

Ст. 1. Державну форму Чехословацької держави встановлять Національні збори за згодою з Чехословацьким комітетом у Парижі...

Ст. 2. Усі попередні земельні та імперські закони і постанови поки що є чинними.

Ст. 3. Усі державні, обласні, земельні, районні органи влади та місцевого самоуправління підпорядковуються Національному комітету і діють згідно з попередніми законами й постановами.

Ст. 4. Цей закон набуває чинності негайно....

Запитання та завдання

1. Якою бачили автори нову державу?

2. Чому національна влада зберігала чинність попередніх «законів і постанов»? Робота з діаграмою

Запитання

1. Проаналізуйте статистичний матеріал. Чому Чехо-Словаччина перетворилась на багатонаціональну державу?

2. Яку політику проводила чеська влада щодо інших народів?

Національний склад Чехо-Словаччини у 1920-х роках

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

«Мозковий штурм»

• Як ви вважаєте, який шлях розвитку обрали Польща та Чехословаччина — авторитарний чи демократичний? Свою думку обґрунтуйте, наводячи конкретні факти.

Робота з візуальним джерелом

Запитання та завдання

1. Які події відобразили автори?

2. Як ви вважаєте, чому це стало можливим?

Німеччина у вигляді Гітлера поглинає Чехословаччину.

Розділ Польщі.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати презентації:

• 1-ша група — «Режим М. Горті»;

• 2-га група — «Режим Й. Антонеску»;

• 3-тя група — «Режим Бориса III».