Учительська світлиця

Урок № 47
Тема. Лексико­стилістичні синоніми та їх види.
Мета: актуалізувати, узагальнити й систематизувати
знання учнів про синоніми, сформувати уявлен­
ня про лексико­стилістичні синоніми та їх види;
удосконалювати навички розпізнавати ці слова
та доречно використовувати у власному мовлен­
ні, текстах різних стилів; вчити правильно про­
водити синонімічну заміну з метою підсилення
тієї чи іншої стилістичної ознаки; збагачувати
словниковий запас учнів; розвивати культуру
мовлення; виховувати наполегливість у навчан­
ні, цілеспрямованість.
обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Хід УРоКУ
і. АКТУАлізАція опоРниХ знАнь Учнів
1. перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Що ви знаєте про синонімію?
— Які є види синонімів?
— З якою метою вживаються синоніми у мовленні?
Iі. оГолоШення ТеМи, МеТи й зАвдАнь УРоКУ
Формулювання та запис очікуваних результатів.
(Застосовується інтерактивний метод «Мозковий штурм».)
ііі. МоТивАція нАвчАльної діяльносТі ШКоляРів
IV. спРийняТТя й зАсвоєння УчняМи нАвчАльноГо МАТе-РіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
Раціональне з усіх поглядів користування синонімами мож­
ливе тільки за умови найповнішого розуміння їх сутності —
семантико­структурної і фонетичної.
синоніми (грец. synonymos — однойменний) — слова (зрідка
сполучення слів), які є тотожними або близькими за своєю семан­
тикою, але відрізняються матеріально, тобто звуковим складом.
Це різнозвучні мовні одиниці. Наприклад, слова сміливий,
хоробрий, відважний, безстрашний, доблесний, героїчний фоне­
тично різні, однак об’єднані спільною семантикою — небоязкий,
готовий навіть здійснити подвиг. Водночас кожен із цих при­
кметників має свій особливий відтінок у лексичному значенні:
людину, яка не побоялася темного вечора піти на річку через
кладовище, можна назвати сміливою, відважною, безстрашною,
але не героїчною, тобто цими словами виражено лише ті ознаки,
які винятково великої сили набувають тільки в слові героїчний:
Ярині йшов п’ятнадцятий рік, саме в такому віці героїчні вчин­
ки п’янять уяву, як добре вино (П. Панч); порівняйте: Славетне
життя в нього. Тому він і герой України.
Кілька синонімів, об’єднаних за своїм лексичним значенням
в окрему групу, називають синонімічним рядом, або синоніміч­
ним гніздом. Щоб правильно віднести лексичну одиницю до того
чи іншого синонімічного ряду, потрібно знайти стрижневе слово,
яке стилістично найбільш нейтральне, найменш емоційно забарв­
лене, найуживаніше і в словниках синонімів подається першим:
сильний — всесильний, дужий, міцний, потужний, могутній,
могучий, здоровий, двожильний, стожильний, повносилий та ін.
Усі синоніми цього ряду об’єднані спільним основним значенням
(той, кого характеризує велика фізична й моральна сила). Вод­
ночас кожен з наведених синонімів індивідуально неповторний
своїм семантико­стилістичним відтінком, через що неоднаково
виявляє себе в різних стилях мови: сильний — який має велику
фізичну силу (про людину, тварину); всесильний — котрий має
необмежену владу, силу, вплив; міцний — який важко піддається
руйнуванню, псуванню (його важко зламати, розбити тощо); по­
тужний — який має велику фізичну силу; могутній — котрий
має велику владу, вплив; могучий — те саме, що й могутній, але
з більшим відтінком урочистості; здоровий — міцної будови; дво­
жильний — витривалий; стожильний — дуже витривалий (про
сильну, витривалу людину); повносилий — повний сили, енергії
та ін.
Один із синонімів відрізняється від іншого частотністю вжи­
вання й неоднаковою емоційністю. Наприклад, слово очізагально­
вживане, воно не має якихось особливих стилістичних відтінків,
а синоніми до нього значеннєво й стилістично індувідуалізова­
ні: вирла (випуклі, витріщені очі) — згрубіле; балухи, баньки,
сліпки, сліпи, сліпні — вульгаризми; більма — зневажливе; зір,
зірниці — те саме, що очі, але ці лексеми вживаються зрідка,
певною мірою переносно, до того ж зірниці — слово з відтінком
урочистості.
З виразною емоційністю сприймаються синоніми­старо­
слов’янізми — лексичні, фразеологічні або тільки фонетичні
запозичення зі старослов’янської мови. Їх використовують пере­
важно зі стилістичною метою — щоб надати розповіді урочистості
або наповнити її іронією тощо. Немало старослов’янізмів у Шев­
ченковій поезії: всує, да свершиться, на прю, овчі шкури та ін.;
Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило та преподобна
Лукерія. (О. Гончар)
Синонімічні ряди найчастіше формуються словами якоїсь
однієї частини мови. За такою ознакою, як повна або часткова
лексико­семантична спільність між синонімами одного ряду, при­
йнято виокремлювати такі групи синонімів: безвідносні (абсолют­
ні), відносні, синтаксичні, контекстуальні, фразеологічні.
Безвідносні (абсолютні) синоніми. Лексично вони однознач­
ні, але різняться стилістично: одні вживаються частіше, інші —
рідше, ці синоніми також характерні для різних стилів мови;
неоднаковим може бути й емоційне забарвлення безвідносних
синонімів: інфінітив — неозначена форма дієслова; асиміляція
звуків (переважно в академічному викладанні) — уподібнення
звуків (у шкільному використанні); шлях — путь — дорога;
експорт — вивіз; майбутній — прийдешній; інтенсифікува­
ти — посилювати та ін. Наприклад, іменник біографія харак­
терний для офіційно­ділового стилю, а життєпис частіше ви­
користовується в публіцистиці; літератори, художники надають
перевагу слову пейзаж, географи — ландшафт, а в художніх
творах і розмовно­побутовому мовленні переважно вживається
іменник краєвид.
Відносні синоніми. Вони різняться певним смисловим від­
тінком. У мові їх найбільше: мир, спокій, тиша, згода, злагода;
дружній, дружелюбний, теплий, задушевний, сердечний, але
дружний(який відбувається одночасно, спільно, погоджено, зла­
годжено, виникає, з’являється, здійснюється бурхливо, швидко)
не є синонімом до цього ряду прикметників.
Синтаксичні синоніми. До них належать семантично близькі
синтаксичні конструкції — словосполучення й речення: зошит
учня — учнівський зошит,високоросла людина — людина висока
на зріст;Я не працюю.— Мені не працюється.
Контекстуальні синоніми. За ними в літературній мові закрі­
пились різні лексичні значення, але в певних текстах ці лексеми
набувають іншої семантики — тропеїчної, переносної. Напри­
клад: Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити…— Яку землю?
Що ти мелеш? (М. Коцюбинський); Як почне щось наукове плес­
ти, то комедія чиста (I. Франко); І що я йому говорила, товк­
ла? (I. Франко), хоча пряме лексичне значення дієслів молоти,
плести, товкти не має нічого спільного з дієсловом говорити,
і, отже, ці дієслова поза контекстом не можуть вважатись синоні­
мами. Так само не сприймаються як синоніми слова провалитися
і не скласти, але в середовищі студентів та учнів вони можуть
уживатись як контекстуальні синоніми: провалитися на екзаме­
ні — не скласти екзамену.
Особливо часто синоніми вживаються в художніх творах.
Письменники знаходять у мовній синонімії образні й свіжі засоби
висловлювання.
Фразеологічні синоніми. Вони бувають щонайменше двослів­
ні: плескати язиком, теревені правити, розводити теревені,
плести нісенітницю. Такі сполучення слів разом із лексичними
синонімами утворюють той самий синонімічний ряд: говорити,
мовити, балакати та ін., молоти язиком тощо. Фразеологічні
синоніми співвідносні зі словами певних частин мови, а саме:
з іменниками (сон рябої кобили — нісенітниця); прикметниками
(як дві краплі води — схожий); займенниками (від А до Я — все);
дієсловами (тримати язик за зубами — мовчати); прислівника­
ми (серед білого дня — вдень).
Синонімія — величезне багатство мови, одне з найпотужніших
джерел мовної і мовленнєвої образності. Стилістичне використан­
ня синонімів дає змогу висловлюватись одночасно й точно, і по­
художньому, в багатьох випадках надає сказаному, написаному
потрібного емоційного навантаження, є показником широких
художньо­творчих, отже, і стилістичних можливостей мови.
V. зАКРіплення вивченоГо МАТеРіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням виконати вправи з під­
ручника.)
2. Тренувальні вправи.
1) Прочитайте подані поезії. Визначте, які семантичні відношен­
ня виділених слів. Назвіть стилістичні функції, що вони ви­
конують.
Які чудесні барви у нашій рідній мові,
Які відтінки різні від Сейму аж до Сян!
У Києві говорять інакше, ніж у Львові,—
І чорногуз, і бусол, лелекаі боцян…
Так наче називаєш різновиди лелек ти,
А це лиш різні назви, синонімічний ряд.
(Д. Білоус)
Ватра, вогнище, багаття!
А вогонь один? Та ні!
Різні назви, різні плаття,
Різні лики вогняні.
(Д. Павличко)
Ну й зима — хуртеча та вітрюга,
Ні проїхати, ані пройти, третій тиждень
Небо в завірюсі падає на землю степову.
Курява, завія, хуртовина, заметіль,
І хвища, і юга.
(Л. Первомайський)
2) Слова поданих синонімічних рядів розподіліть на групи за
стилістичним призначенням та приналежністю до відповідно­
го функціонального стилю. Аргументуйте свою класифікацію
визначенням колориту, відтінків семантики, специфіки сло­
вотворчих засобів тощо кожного слова. Слова синонімічного
ряду щирий — чистосердечний — нелукавий — прямий — про­
стодушний — прямодушний — безпосередній введіть у кон­
текст.
Праця — робота — заняття — труд.
Гарний — хороший — красивий — красний — чепурний —
вродливий — гожий — пригожий — миловид(н)ий — прегар­
ний — чарівний — файний — лепський.
Думати — мислити — мізкувати — сушити собі голову (над
чим) — крутити мозком — метикувати.
Багато — багацько — чимало — безліч — сила­силенна —
тьма­тьмуща — достобіса.
Юнак — хлопець — молодець — молодик — парубок — ле­ґінь.

Шум — крик — гам — вой — галас — лемент — вереск —
гул.
3. Творча робота.
yВикористовуючи наведені слова, напишіть твір­опис за пода­
ним початком. Обґрунтуйте свій вибір синонімів.
Сосновий бір. Під ногами пружно, мов ковзанка­гойдалка на
застиглому озері, подушкує яглиця, десь на узбіччі кувалдить
дятел, набусормонено вигойдуються на маківках дерев стражі­
гайворони, подаючи лісовому птаству осторогу, і над усім оцим,
як сльоза, ледь­ледь терпкуватий запах хвої.
(В. Скуратівський)
Зелений, смарагдовий, малахітовий; живиця, смола, липуч­
ка; запашний, ароматний, пахучий; брунька, брость, пуп’янок;
ніжний, тендітний, делікатний, витончений; тьмяний, бляклий,
скупий; гарний, красивий, хороший, славний, мальовничий,
пишний, дивний, чудовий; приваблювати, привертати, принад­
жувати, тішити, радувати; заглядати, зазирати, дивитися; таєм­
ниця, секрет, таїна.
VI. підБиТТя підсУМКів УРоКУ
1. завдання учням.
yВиконайте лексичний розбір виділеного слова.
Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію прийде чистою до
тебе біла моя мрія. (В. Симоненко)
Послідовність лексичного розбору
1) Слово в початковій формі.
2) Значення слова.
3) Однозначне чи багатозначне.
4) У якому значенні вжито в реченні?
5) Чи має слово омоніми (при наявності вказати їх).
6) Дібрати до аналізованого слова синоніми (якщо вони є).
7) Дібрати до аналізованого слова антоніми (де це можливо).
8) З’ясувати походження слова.
9) Вказати сферу вживання слова.
10) До активної чи пасивної лексики належить?
2. заключна бесіда.
— Чи досягли ми очікуваних результатів?
— Що найкраще вдалося, а над чим нам ще слід попрацювати?
VII. доМАШнє зАвдАння
1. Вивчити теоретичний матеріал.
2. Дібрати 7 прикладів до тези Ф. І. Буслаєва про синоніми:
«У мові нема двох чи кількох слів, що означають рішу­
че одне і те ж, як дві краплі води. Навіть слова лобі чоло,
вінецьі короната ін. при однаковому значенні виражають
різні відтінки (тут межа між синонімами і між архаїзма­
ми, варваризмами, провінціалізмами)».
Ввести виділені слова в речення і встановити межу їх
функціонування.