Учительська світлиця

Урок № 44
Тема. Неологізми, їх стилістичні функції.
Мета: актуалізувати, узагальнити та систематизувати
знання учнів про неологізми, з’ясувати стиліс­
тичні функції цих слів; розвивати вміння аналі­
зувати, порівнювати, збагачувати словниковий
запас школярів; виховувати мовний смак.
обладнання: підручник, дидактичний матеріал, тлумачні
словники.
Хід УРоКУ
і. АКТУАлізАція опоРниХ знАнь Учнів
1. перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Що таке історизми?
— Дайте визначення поняття «архаїзм»?
— У яких стилях використовуються застарілі слова?
— Наведіть приклади застарілої лексики. Три слова уведіть
до самостійно складених речень.
3. самостійна робота.
yПроаналізуйте засоби творення образу Києва в наведеній пое­
зії М. Зерова. Поясніть, яку роль відіграють історизми.
київ — традиція
Ніхто твоїх не заперечить прав.
Так, перший світ осяв твої висоти;
До тебе тислись войовничі готи,
і Дарпанштадт із пущі виглядав.
Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав
Щербив меча об Золоті ворота;
Про тебе теревені плів Лясота
І Левассер Боплан байки складав.
І в наші дні зберіг ти чар­отруту:
В тобі розбили табір аспанфути —
Кують і мелють, і дивують світ.
Тут і Тичина, голосний і юний,
Животворив душею давній міт
І «Плуга» вів у сонячні комуни.
іі. оГолоШення ТеМи, МеТи й зАвдАнь УРоКУ
ііі. МоТивАція нАвчАльної діяльносТі ШКоляРів
IV. спРийняТТя й зАсвоєння УчняМи нАвчАльноГо МАТе-РіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. доповідь учня.
3. Розповідь учителя.
неологізми (від грец. neo і logos — «новий» та «слово») —
нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з’являються
в мові. Виникнення неологізмів спричинене потребою давати
назви новим предметам, явищам, поняттям, що постають уна­
слідок безперервного розвитку економіки, науки, культури,
у результаті розширення й поглиблення зв’язків з іншими на­
родами та державами. Особливо активно поповнюються новими
словами сучасні науково­технічні термінологічні системи: біоні­
ка, біонавт, пептидоміка, гідропоніка, геноміка, протеоміка,
мультимедійний, нанотехнології тощо. Це лексичні неоло­
гізми, що виконують номінативну функцію. До них належать
також слова, утворені від лексем, які існували в мові раніше:
банк — банкомат;глобальний — глобалізація,антиглобаліст;
ремонт — євроремонт;домашній кінотеатр,металопластик,
металокераміка та ін.
Крім виникнення лексичних новотворів для називання нових
понять, неологізми з’являються й через те, що виникає потреба
замінити вже наявну назву точнішою, зрозумілішою, такою, що
більше відповідає фонетичним, лексичним, словотвірним та ін­
шим нормам мови.
Слова типу зорехмарний є індивідуальними (авторськими)
неологізмами. На відміну від нейтральних загальномовних, ін­
дивідуальні неологізми можна вважати стилістичними, оскільки
вони покликані до життя прагненням дати назву не новому по­
няттю, а такому, що вже має словесне позначення в мові.
Велика кількість неологізмів постає в періоди докорінних
змін і перетворень у житті народу. З’являються не лише лексичні
(менеджер, спонсор), а й семантичні неологізми, активізуються
слова, що тривалий час були в пасиві лексичного складу.
Новим явищем у лексичному розвитку мов є абревіату­
ри. Позитивне в них те, що та сама інформація передається
меншою кількістю знаків, ніж у відповідному сполученні слів
СнІД, ВІЛ, САРС, ЄС, ПАРЄ, СОТ.
Крім абревіатур, в українській мові є слова, що виникли вна­
слідок стиснення словосполучень. Як правило, вони вживаються
в розмовному стилі, де є елементом просторіччя: платіжка. Ча­
сом можуть потрапити й до літературної мови: врубівка(врубова
машина), візитка.
Неологізми творяться за наявними моделями, властивими
мові способами словотвору. Наприклад, за зразком біологія, гео­
лог,зоологіяутворено назви вірусологія,дельфінологія; за зразком
шевченкознавство, франкознавство — лесезнавство (галузь лі­
тературознавства, що вивчає творчість Лесі Українки).
Загальномовні неологізми утворюються і вживаються на­
самперед в офіційно­діловому, науковому та публіцистичному
стилях: «Під терміном прапорництво слід розуміти три поняття:
прапорознавство, або вексилологія, що є допоміжною історич­
ною дисципліною, прапорне мистецтво — прикладна галузь,
що займається творенням і виготовленням прапорів, та прапорне
право — допоміжна юридична дисципліна, яка визначає правові
підстави використання прапорів». (Із журналу)
Велика кількість неологізмів уживається в публіцистичному
стилі: «Біонавти… Не рийтеся в тлумачних словниках та енци­
клопедіях. Однаково цього слова не знайдете. Професія тільки
народжується в лабораторіях учених». (Із газети)
Стилістичні функції неологізмів досить різноманітні. Вони
виступають засобом надання текстові урочистого, піднесеного
звучання.
Авторські неологізми дають негативну характеристику, ство­
рюють гумористичні, іронічні, сатиричні ефекти: «Інтелігентною
дамою слід уважати кожну даму, яка усвідомлює, що вона не
просто жінка, а саме дама, тобто порядна дама з пристойної інте­
лігентної родини, тобто дама з високим порогом розуміння своєї
дамості…
Літературна дама — це різновид типу так званої інтелігентної
дами. Звичайно, далеко не кожна письменниця є літературною
дамою і, навпаки, не кожна літдама — письменниця». (Ю. Івакін)
Також авторські неологізми вживаються як засіб небуденно­
го, опоетизованого зображення картин природи, відтворення по­
чуттів людини:
Зазимую тут і залітую,
В цій великій хаті не своїй
У кутку відтихну, відлютую.
Намовчусь у темряві німій.
(М. Вінграновський)
V. зАКРіплення вивченоГо МАТеРіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний
матеріал підручника.)
2. Тренувальні вправи.
1) Запишіть подані неологізми. Поясніть їх значення. З’ясуйте,
в яких стилях вживаються дані слова. Визначте, як вони ви­
никли.
Пейджинговий зв’язок, глобалізація, техноярмарок, мене­
джер, сканування, стільниковий зв’язок, теледебати, віртуаль­
ний світ, спонсор, ксерокопія, банкомат, євро, провайдер, гіпер­
текст, бізнес­форум.
2) У текстах П. Тичини та Остапа Вишні визначте авторські нео­
логізми. З’ясуйте їх стилістичні функції та спосіб творення.
Радійте, гори, в синій піднебесності. Радійте, ріки й давнії
ліси. Такої ж не було ще в нас чудесності — воістину казкової
краси.
Згадавсь чомусь Іван Франко і вічнодумна Леся Українка.
Всі про них читають, всі про них знають, і всі чекають, хто ж
кого перехазяйнує: чи Федір Іванович Дубковецький Макара
Онисимовича Посмітного «перефедорить», чи Макар Онисимович
Федора Макаровича «перемакарить».
Гагара думає, що ви пудритесь чи взагалі туалетитесь.
3) Випишіть із поданих речень неологізми. Поясніть їх значен­
ня. Схарактеризуйте особливості функціонування цих мовних
засобів у публіцистичному стилі.
А слідом за добрим кіберактивістом з’явиться злий хакер
і напише вірус, який розсилатиме таке повідомлення не тіль­
ки з комп’ютерів «свідомих користувачів», а й, приміром,
з комп’ютерів адміністрації Президента.
Тож блок «За єдину Україну» виглядає найвишуканішим
з погляду політичної гастрономії.
Темпи зростання кількості користувачів Уанету вже переви­
щують загальносвітові.
«Книжка, написана для дітей, яка вразила світ дорослих»,—
на таке визначення можна досить часто натрапити у статтях, при­
свячених феноменальному успіху поттеріади. (Із газет)
VI. підБиТТя підсУМКів УРоКУ
VіI. доМАШнє зАвдАння
1. Вивчити теоретичний матеріал.
2. Виконати вправу з підручника (за вибором учителя)
3. У романі О. Гончара «Собор» знайти кілька оказіональних
неологізмів та зробити семантико­стилістичний аналіз цих
мовних засобів.