Головна » Статті » Конспекти уроків для старших класів » Конспекти уроків із української мови 10 клас

Урок № 42 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання тез до науково­-популярної статті


Урок № 42
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання тез до
науково­-популярної статті.
Мета: удосконалити знання учнів про такий спосіб
фіксації прочитаного, як тези; навчити доцільно
фіксувати зміст писемних висловлювань, скла­
дати тези; удосконалювати навички колектив­ної та самостійної роботи з текстом; збагачувати
словниковий запас; розвивати усне та писемне
мовлення; виховувати зацікавленість історією
винаходів та повагу до видатних людей.
обладнання: підручник, тексти для самостійної та колектив­
ної роботи.
Хід УРоКУ
і. АКТУАлізАція опоРниХ знАнь Учнів
1. перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
— Які ви знаєте види запису почутого та прочитаного?
— Що таке тези?
— Чим, на ваш погляд, тези відрізняються від конспекту?
Iі. оГолоШення ТеМи, МеТи й зАвдАнь УРоКУ
ііі. МоТивАція нАвчАльної діяльносТі ШКоляРів
IV. спРийняТТя й зАсвоєння УчняМи нАвчАльноГо МАТе-РіАлУ
1. Робота з підручником.
(Учитель може запропонувати учням опрацювати теоретич­
ний матеріал підручника.)
2. Розповідь учителя.
тези — це стисло сформульовані основні положення тексту,
що містять суть висловленого автором.
види тез
1) Цитатні — відбір авторських тез із тексту.
181
2) Вільні — формулювання основних положень тексту своїми
словами.
3) Змішані — цитати і вільний виклад авторської думки чер­
гуються.
Тези можуть бути простими і складними. Проста теза подає
головну думку частини тексту у вигляді ствердження чи запере­
чення будь­чого. Складна теза, окрім ствердження якоїсь думки,
містить ще і її доведення.
Порядок роботи над складанням тез
1) Прочитати весь текст, якщо він невеликий, або розділ,
якщо твір великий за обсягом.
2) Продумати зміст тексту, знайти і прослідкувати основні
положення, висунуті автором.
3) Викласти основні авторські думки у вигляді послідовних
пунктів.
вимоги до складання тез
1) Формулювання думок чітке й стисле, але самобутність
форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку урив­
частість викладу.
2) Кожне положення містить у собі лише одну думку.
3) Можна складати тези за абзацами. Іноді одна теза може
об’єднувати декілька абзаців.
4) Записуючи тезу, нумеруємо кожну з них, пропускаємо
рядок між ними, в кожній тезі бажано виділити головне
слово чи позначити логічний наголос.
5) Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказуємо но­
мер сторінки тексту. Якщо текст невеликий за обсягом, то
в кінці тез необхідно вказати джерело викладу.
V. зАКРіплення вивченоГо МАТеРіАлУ
1. Колективна робота.
yСкладіть тези науково­популярної статті. Усно за самостійно
складеними тезами перекажіть статтю.
умене задзвонив телефон…
Нині він для нас — звичайна річ, необхідна і зрозуміла.
Цей пристрій є, мабуть, основним засобом зв’язку, починаючи
з перших років XX століття. Згадка про те, що в когось немає
телефону, викликає подив. Ми звикли до того, що в будь­який
момент можемо поговорити з нашими друзями, рідними, спів­
робітниками, не виходячи з власної хати. Але ж так було не
завжди.
«Народився» наш улюбленець тоді, коли основними засобами
передачі інформації стали пошта і телеграф. Усе почалося з того,
що 1861 року німецький учений Філіп Райс винайшов новий апа­
рат, який повторював принцип дії людського вуха. У ньому будь­
які тони переносилися на велику відстань за допомогою галь­
ванічного струму. Але до моменту появи першого електричного
телефонного апарата минуло ще п’ятнадцять років: цей винахід
було продемонстровано на Всесвітній виставці у Філадельфії;
автором конструкції став викладач школи для глухонімих Олек­
сандр Грехем Белл. До речі, якби він прийшов до комісії зі своєю
заявкою лише на дві години пізніше, патент отримав би його кон­
курент — винахідник Еліш Грей.
Новий апарат ураз став улюбленцем людства. А оскільки
принцип його дії, порівняно з телеграфом, був значно простіший,
уже через п’ять років телефон міцно ввійшов у наш побут. Перед­
усім, нововведення оцінили військові. Відтоді польовий телефон
поклав край безлічі проблем, що виникали при зв’язку в екстре­
мальних умовах.
Перша телефонна станція у світі почала працювати
в 1878 році. Невдовзі її аналоги «виросли» майже в усіх кра­
їнах як Старого, так і Нового Світу. Цікаво, що телеграф і те­
лефон одразу ж набули статусу недоторканних. За будь­яких
умов, під час війн та революцій станції зв’язку намагалися за­
хопити, але в жодному разі не зруйнувати. Скоріше за все, «за­
хисником» телефону та телеграфу були банальні меркантильні
міркування: ніхто зі сторін не хотів сам залишитися без засобу
передачі інформації, та й ремонт станції коштував надто доро­
го… Зате супротивники часто залюбки лаялися один з одним по
телефону.
На початку своєї історії станції обслуговували телефоністки.
Але людина не може змагатися з автоматикою ні в точності, ні
у швидкості проведення необхідних операцій. Тому з розвитком
техніки телефоністки залишилися без роботи: їм на зміну при­
йшли автоматичні телефонні станції (АТС). Це трапилося ще
в 20­х роках минулого століття.
У 1956 році перший трансатлантичний телефонний кабель
ТАТ­1 з’єднав Канаду і Шотландію. Протягом кількох наступ­
них років таких ліній було протягнуто понад 100 000 кіло­
метрів! Існували також окремі лінії, що єднали тільки двох
абонентів (наприклад, спеціальна урядова Москва—Вашингтон,
яка служила для розмов американського президента та керівни­
ка СРСР).
Через деякий час спеціалісти почали нарікати на те, що ка­
бельний телефонний зв’язок є надто дорогий. Для нього треба ви­
готовляти мідні дроти, а це, мовляв, економічно невигідно. Проте
випробувана часом мережа досі залишається популярною, попри
те, що нове покоління винахідників створило їй достойних кон­
курентів. Серед них — добре знайомий нам стільниковий зв’язок.
Але традиційний телефон, особливо у великих містах, теж швид­
ко розвивається. Його великою перевагою стали надійність і ви­
користання нових технологій (наприклад, оптико­волоконної).
До речі, такий популярний у наш час Інтернет теж надає свої по­
слуги через стандартні телефонні мережі. Тож причин відмовля­
тися від такого звичного для нас елементу побуту, як кабельний
телефон, у людства поки що немає.
(З енциклопедії)
2. самостійна робота за варіантами.
yСкладіть тези науково­популярної статті.
вАРіАнТI
телефон з префіксом «радіо-»
Одним із конкурентів стандартного апарата став радіотеле­
фон, що «народився» 1946 року в США, в місті Сент­Луїс. Саме
там почала функціонувати перша система радіотелефонного
зв’язку. Щоправда, нова апаратура використовувала звичайні
фіксовані канали. Якщо вони були зайнятими, абонент мав
змогу вручну переключитися на вільний. Пристрої, що засто­
совувалися в цій системі, спочатку були надто громіздкими,
а користуватися ними виявилося досить незручно. Проте ідея
населенню сподобалася. Ще б пак! Тепер з’явилася можливість
не залежати від довжини дроту і постійно бути «на зв’язку».
І спеціалісти почали удосконалювати нову апаратуру. Вони за
кілька років значно зменшили її розміри, покращили базове та
комутаційне обслуговування (тепер, наприклад, вільний канал
вибирався автоматично), опанували новими частотними діапа­
зонами. Та паралельно з цим інженери зіштовхнулися з низкою
проблем. Найперше треба було якось розібратися з тим, що те­
лефони з близькими за частотою робочими каналами просто за­
важали один одному, створюючи перешкоди для надходження
та отримання дзвінків. Вихід із становища знайшли спеціалісти
дослідницького центру Bell Laboratories американської компа­
184
нії AT&T. Вони запропонували розбити територію, що її обслу­
говували радіотелефони, на невеличкі ділянки — «стільники»,
кожна з яких мала б власний передавач. Цей же передавач
повинен був мати власну фіксовану частоту і обмежений радіус
дії. Такий принцип спеціалісти визнали оптимальним, але… до
того, як він буде реалізований, мине ще понад 30 років! Увесь
цей час кожна країна світу вела власні розробки, пов’язані зі
стільниковим зв’язком. Тому наприкінці 70­х років минулого
століття почалися роботи зі створення єдиного стандарту під на­
звою Nordic Mobile Telephone (NMT­450) для п’яти країн: Шве­
ції, Данії, Норвегії, Фінляндії та Ісландії. Експлуатація мережі
почалася в 1981 році в цих північноєвропейських країнах та…
в Саудівській Аравії. Трохи згодом модифіковані версії назва­
ного стандарту почали використовувати в Австрії, Нідерландах,
Бельгії, Швейцарії, на Близькому Сході та в країнах Південно­
Східної Азії. А стандарт NMT­900, розроблений у 1985­му, дав
змогу значно розширити абонентську мережу.
Власні стандарти почали діяти також в інших країнах:
AMPS (1983) у Сполучених Штатах Америки, TACS (1985) у Вели­
кій Британії, Radiocom­2000 у Франції. Але всі вони мали низку
недоліків. Насамперед, мало кому подобалося, що його розмови
можуть слухати інші абоненти. До того ж тривалий час не могли
позбавитися завмирання сигналів, яке ставало наслідком звичай­
ного пересування власника телефону, впливу ландшафту та ви­
соких будівель. Для того щоб абоненти не заважали один одному
і могли спокійно, без перешкод користуватися послугами стіль­
никового зв’язку, треба було або поширити частотний діапазон,
або вирішити проблему раціонального частотного планування.
На допомогу конструкторам нарешті прийшли сучасні техно­
логії і нові відкриття в галузі зв’язку та обробки сигналів. Таким
чином, наприкінці 80­х років минулого століття з’явилися систе­
ми другого покоління, що спиралися на цифрові методи обробки
сигналів. Це, у свою чергу, сприяло створенню єдиного стандарту
цифрового стільникового зв’язку — GSM, схваленого Європей­
ською конференцією адміністрацій пошт та електрозв’язку (дана
організація об’єднує адміністрації 26 країн світу).
Відтоді послуги персонального зв’язку стали доступними
і зручними, а конкуренція на ринку рухливого радіозв’язку ви­
росла в кілька разів. Мало не щорічно розроблялися нові стандар­
ти, використовувалися нові частотні діапазони.
(З енциклопедії)
вАРіАнТ II
стильний та мобільний
Перший портативний комерційний стільниковий телефон
було випущено 6 березня 1983 року компанією Motorola. Що­
правда, голова підрозділу мобільного зв’язку цієї фірми, Мартін
Купер, гуляв по Манхеттену зі стільниковим телефоном ще за
десять років до того.
Новинка Dyna TAC 8000X — результат п’ятнадцяти років ро­
боти та використаних понад сто мільйонів доларів — мала дуже
солідні розміри (33×4,4×8,9 сантиметрів) і вагу (794 грами). Дис­
плей мобільника був світодіодним, а заряду акумуляторів дітища
компанії вистачало на одну годину (!) розмов або вісім годин у ре­
жимі очікування.
Dyna першою отримала сертифікат на продаж від Федераль­
ної комісії зі зв’язку США; коштувала вона чимало: майже
4000 доларів . Проте черга на нові телефони вишикувалася така,
що Motorola могла бути певною: вона йде правильним шляхом.
Ідею створення мобільного телефону розробляли також спеці­
алісти компанії АТ&Т Bell Labs. До речі, вперше цей проект обго­
ворювався ними ще в 1946 році. Тоді компанія встигла створити
перший у світі радіотелефонний сервіс (гібрид радіопередавача
та телефону). Абоненти нового сервісу могли з радіостанції, вста­
новленої в машині, передати сигнал на АТС і зателефонувати на
потрібний номер. От тільки одночасна розмова обох співрозмов­
ників конструкцією не передбачалася, бо для того щоб сказати
свою репліку, треба було кнопку натиснути, а щоб почути відпо­
відь — відпустити її. До того ж діяли такі пристрої на обмеженій
відстані. Після п’яти років роботи цей сервіс закрився через брак
клієнтів. Новій розробці АТ&Т Bell Labs теж були властиві гіган­
тизм і умовна зручність. Передусім, вага її була аж 12 кілограмів
(возити такий пристрій треба було в багажнику). На даху маши­
ни кріпилася антена, а пульт виводився у салон. Проте якість
зв’язку була більш­менш нормальною.
Десь на початку 60­х років минулого століття більшість ком­
паній дійшли висновку, що компактний стільниковий телефон
створити взагалі неможливо. Тому «прорив» «Мотороли» став
справжнім вибухом у світі техніки. І хоча нова техніка явно мала
багато недоробок, працювати було вже легше: позитивні резуль­
тати надихали конструкторів. Федеральна комісія зі зв’язку
США одразу ж узялася за розробку проектів постанов, які б дали
можливість регулювати стільникову телефонію.
Отже, через 37 років після створення нової технології зв’язку
нова техніка нарешті дійшла до споживачів. Звичайно, що зако­
нодавцем мод у стільниковій сфері стала Motorola. Успіх мобіль­
них телефонів і рівень попиту на них вразив навіть працівників
компанії. Тисячі людей ставали в черги, щоб через п’ять—десять
років (як вважали спочатку) мати змогу придбати таку дорогу, але
таку необхідну і зручну річ. Однак галузь розвивалася стрімкими
темпами: якщо в 1983 році абонентів мобільного зв’язку налічу­
валося трохи більше мільйона, то вже в 1990 році їхня кількість
сягнула 11 мільйонів, а в 2003­му — 1,29 мільярда…
(З енциклопедії)
VI. підБиТТя підсУМКів УРоКУ
опитування-інтерв’ю.
(Застосовується інтерактивний метод «Мікрофон».)
yЗакінчіть речення.
«Останні два уроки розвитку зв’язного мовлення були для
мене цінними тому, що …»
VіI. доМАШнє зАвдАння
Скласти тези науково­популярної статті із журналу чи енци­
клопедії (на вибір учнів).

Категорія: Конспекти уроків із української мови 10 клас | Додав: uthitel (18.02.2018)
Переглядів: 716 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: