Учительська світлиця

УРОК 66. ЕКСПРЕСИВНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ («О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!..»)

Мета (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв'язного монологічного мовлення; образне мислення, творчу уяву; читацьку: ознайомлення та вивчення напам'ять поетичних творів; ключові: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; ІТ-компетентність: створення буктрейлера; комунікативну: навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями, толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; громадянську: уміння активно, відповідально й ефективно реалізовувати права й обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства; ціннісно-смислову: уміння визначати життєві цінності й мету, усвідомлювати своє місце в соціумі, ухвалювати правильні рішення; особистісного самовдосконалення: навички фізичного, духовного, інтелектуального саморозвитку.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: збірки творів Олександра Олеся, картки із завданнями для груп.

Допоки мова є — народ не гине, а воскресає, наче фенікс-птах.

Н. Поклад

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання

1.1. Міні-конкурс на кращого декламатора поезії «Чари ночі».

1.2. Декламування власних поезій про кохання.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Після виходу першої збірки Олеся окремі критики відразу зарахували його до спадкоємців Кобзаря. Відома українська культурно-освітня діячка С. Русова називає твори Лесі Українки кращими зразками української поезії і стверджує, що «прямим спадкоємцем Шевченка із всім його полум’яним натхненням і пристрасною любов’ю до батьківщини є молодий поет Олесь... Його пісня звучить могутнім закликом до свободи. І цей заклик є прямим відгуком на голос Шевченка».

Олесь, як і його великий попередник Т. Шевченко, ставить своє слово «на сторожі рабів німих», бере на себе обов’язок будити сплячих, вести «на гори» духовно сліпих і темних, підтримувати слабодухих.

Без мови неможливе існування народу, адже це та скарбниця духовності, яка ввібрала в себе відомості про звичаї, традиції, побут українців, яка доносить до нас славні сторінки історії і плекає надію на краще майбуття.

Мова — це яскраве вираження всього того, що нас захоплює, що ми почуваємо, про що думаємо, того, що ми звемо духом або душею. Безперечно, мова не може існувати відокремлено, і тут виникає поняття — народ. Саме він дає мові силу і красу. Отже, народ і мова — нероздільні. І доки живе мова — житиме й народ. Не стане мови — не стане народу.

Відомо, що історія розвитку української мови трагічна й водночас велична, адже їй довелося пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. Це, звичайно, наклало певний відбиток на ставлення людей до мови, її духовної сутності.

Журбою, болем поета-патріота Олександра Олеся було рідне слово. Усвідомлюючи, що мова — це етнічна категорія, що притаманна кожному народові, Олесь безжальний у ставленні до тих, хто цурається рідного слова. Осуд тих, хто зневажливо ставиться до рідного слова, звучить у вірші «О слово рідне! Орле скутий!».

IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

1. Виразне прочитання (декламування) поезії вчителем

2. Бесіда з учнями

Ø До якого жанру лірики належить вірш? (Громадянської. Громадянська лірика — це особиста позиція поета в суспільстві, його переконання, ідеали, ставлення до рідної мови, до національної культури, історії тощо.)

Ø Пригадайте, хто з українських поетів звертався до теми рідної мови (рідного слова)? (Т. Шевченко, Леся Українка, Іван Франко своєю творчістю виборювали право на існування української мови. Учні цитують уривки віршів, підтверджуючи позицію вищезгаданих авторів щодо проблеми існування рідної мови в сучасному для митців суспільства, її минулого та майбутнього.)

Ø Чому рідне слово Олесь порівнює з «орлом скутим»? (Орел — гордий, сильний птах — скутий путами колонізаторів і безбатченків, які не дають йому можливості вільно ширяти в просторі словесного багатства рідної української мови.)

Ø Як усвідомлює свою причетність до проблеми існування рідного слова ліричний герой Олександра Олеся? (Йому небайдужа доля рідного слова. Ліричний герой вустами поета не возвеличує слово, а закликає його спочатку стати мечем, а потім — сонцем. Меч і сонце — протилежні символістські поняття. Меч — сила, звитяга, смерть...; сонце — тепло, життя, світло...)

3. Робота в групах

Коментар. Клас ділиться на три групи, кожна з яких, отримуючи картку із завданням, докладно вдається до ідейно-художнього аналізу строфи за міні-планом. Думку групи висловлює її спікер.

Міні-план

1. Позиція ліричного героя щодо проблеми існування рідного слова.

2. Основна думка або ідея.

3. Художня довершеність.

4. Скласти сенкан «Слово».

I група

1. У першій строфі ліричний герой страждає від усвідомлення того, що рідне слово зневажене не лише чужинцями, а й рідними дітьми. Слово, яке гриміло в піснях славних козаків, «безпам’ятно» забувається.

2. Основна думка — засудження бездіяльності сучасників Олеся щодо слова, яке «чужинцям кинуте на сміх».

3. Художня довершеність:

антитези («грім батьків», «дітьми забутий»); метафоричний епітет («співочий грім»); риторичне звертання («О слово рідне! Орле скутий!»).

4. Сенкан

Слово.

Рідне, забуте.

Зневажають, нищать, забувають.

Орел (скутий).

II група

1. У другій строфі ліричний герой захоплюється красою і силою рідної мови. Слово оживає і сміється в шумі дерев і музиці зір, у співі степів і реві Дніпра.

2. Основна думка — українська мова мелодійна і багата.

3. Художні особливості: метафоричні епітети («шовковий спів», «левий рев Дніпра», «шум дерев», «музика зір», «спів степів»); риторичні звертання («О слово рідне! Шум дерев!»).

4. Сенкан

Слово.

Мелодійне, багате.

Звучить, бринить, летить.

«Шовковий спів степів широких».

Музика.

ІІІ група

1. У третій строфі слово для ліричного героя — це єдність протилежностей. Слово-меч символізує боротьбу, захист, оборону рідної землі, войовничу грань, слово-сонце — красу, яка, освітливши рідний край, вселяє надію в безсмертя народу.

2. Ідея — національне відродження України обов’язково стане «судними дощами» для її ворогів.

3. Художня довершеність: риторичне звертання («О слово!»);

патетичне ствердження («будь мечем моїм!»);

патетичне заперечення («Ні, сонцем стань! вгорі спинися»);

метафоричний епітет («дощами судними»).

4. Сенкан

Слово.

Гостре, миролюбне.

Перемагає, окрилює, возвеличує.

Осяває рідний край.

Сонце.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. «Поетична проба»

Коментар. Учням можна запропонувати два варіанти виконання завдання:

□ написати віршовані рядки про мову;

□ написати віршовані рядки про мову за кінцевими словами-римами (буріме).

Наприклад:

... ... ... живе,

... ... ... летить.

... ... ... несе,

... ... ... бринить.

2. «5 хвилин ЗНО»

Захищаючи рідну мову, ми захищаємо свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. У наших руках майбутнє нашої мови, а значить, і нашої нації. Саме ми ще маємо час возвеличити нашу мову, вивести її на новий щабель розвитку.

Викладіть Ваш погляд на цю проблему. Сформулюйте тезу, наведіть 2-3 переконливі аргументи, що найкраще підтвердять вашу думку. проілюструйте Ваші міркування посиланнями на творчість Олександра Олеся, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та інших українських поетів.

3. Написати есе «Духовні пріоритети Олександра Олеся»

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

1. Слово вчителя

Мова — запорука існування, генетичний код народу, який поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє й забезпечує буття нації у вічності.

Великий Кобзар залишив неперевершений духовний заповіт нашому народові. Його думки звучать як наказ: берегти Україну, її Слово, мову. Адже мова — душа народу, його зброя. Леся Українка, яка вважала Тараса Шевченка своїм духовним учителем, уже тоді бачила, як багато перевертнів, що на догоду бюрократам прагнуть зрадити свою мову, традиції, культуру, історію. Володимир Самійленко в пам’ять про Кобзаря назвав українську мову «діамант дорогий», а поета, який оздобив «у коштовний вінець» нашу мову,— чарівником.

2. Проблемно-ситуативне мовлення

Уявіть себе Чарівниками. Як би ви спрямували власні кошти на розвиток української мови на сучасному етапі її розвитку?

Учитель. Захищаючи рідну мову, кожен з нас оберігає свій народ, його гідність, право на існування, право на майбутнє.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде...

М. Рильський

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати «По дорозі в Казку».

2. Диференційоване. Створити буктрейлер «Журба і Радість Олександра Олеся».

Коментар. Буктрейлер — це відеоролик тривалістю зазвичай 2-5 хв, що розповідає в довільній художній формі про якусь книгу, візуалізуючи її зміст з метою популяризації та/або просування.

Основне його завдання — яскраво й образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати користувача, залучити до читання.