Учительська світлиця

Уроки № 79—80
Тема. Державотворчий процес.
Мета: розкрити суть державотворчого процесу на початку 1990-х рр., проаналізувати труднощі становлення діяльності державних структур; розвивати вміння учнів готувати повідомлення;
виховувати повагу до державних символів, почуття патріотизму.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, карта «Україна в період незалежності», українська символіка, Конституція України, дидактичні матеріали.
Основні дати і події: 24 серпня 1991 р. — Акт проголошення незалежності України; 1 грудня
1991 р. — Всеукраїнський референдум щодо підтвердження Акта проголошення незалежності України; 6 грудня 1991 р. — прийняття Закону про Збройні сили України; 16 січня 1992 р. — Верховна
Рада затвердила Державний Гімн України «Ще не вмерла України…»; 28 січня 1992 р. — Верховна
Рада затвердила Державний Прапор України; 19 лютого 1992 р. — Верховна Рада затвердила малий
Державний Герб України; 19 жовтня 1993 р. — прийняття військової доктрини України.
Основні терміни і поняття: державотворчий процес, герб, прапор, гімн, Конституція, військова доктрина, конституційний процес.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснювати зміст поняття «державотворчий процес»; характеризувати перші кроки незалежної України на шляху державотворення:
досягнення та прорахунки цього процесу; визначати особливості державотворення; аналізувати
труднощі державотворчого процесу.
Хід уроку

II. перевірка дОМашньОгО завдання
 Тестові завдання
1. Укажіть, коли і у зв’язку з якими подіями Україна стала без’ядерною державою.
А у 1992 р. у зв’язку з підписанням Лісабонського протоколу
до договору СТАРТ-1
Б у 1994 р. у зв’язку з приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
В у 1996 р. у зв’язку із завершенням виведення до Росії боєголовок тактичної та стратегічної ядерної зброї
2. Укажіть, у якій програмі НАТО бере участь Україна.
А «Партнерство заради миру»
Б «Справедлива відплата»
В «Боснія»
3. Укажіть, коли Україна стала учасником СНД.
А 1 грудня 1991 р.
Б 8 грудня 1991 р.
В 21 грудня 1991 р.
4. Укажіть, на яких принципах базується зовнішня політика незалежної України.
А багатовекторності
Б рівноправності
В повної орієнтації на Росію
Г нейтралітету
5. Укажіть, яких позицій дотримується Україна стосовно СНД.
А невходження до наддержавних структур
Б двостороннє співробітництво
В СНД — це клуб для врегулювання міждержавних відносин
Г асоційоване членство
6. До складу яких міжнародних організацій входить Україна (назвіть не менш ніж п’ять)?
7. Укажіть, які країни є стратегічними партнерами України.
1 Росія 2 Польща
3 Німеччина 4 США
5 Китай 6 Румунія
 Завдання
1. Назвіть події, які відбулися: 25 грудня 1991 р., 2 липня 1993 р.,
9 листопада 1995 р.
2. Поясніть зміст понять: без’ядерний статус, Рада Європи, СНД.
III. актуалізація ОпОрних знань
 Бесіда
1. Якими були наслідки етапу перебудови в Україні?
2. Коли було проголошено незалежність України?
3. Із якою метою було проведено референдум 1 грудня 1991 р.?
Яким був його результат?
4. Які політичні завдання стояли перед незалежною Україною?
IV. вивчення нОвОгО Матеріалу
1 державотворчий процес
 Робота з поняттям
Державотворчий процес — це процес формування, створення
та становлення основних владних інститутів (вищих державних
органів та органів місцевого самоврядування), конституційне
оформлення, визначення кордонів, національних інтересів.
 Розповідь учителя
У цей час перед українським народом стояли нові завдання:
8 будівництво суверенної держави;
8 демонтаж тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави;
8 трансформація централізованої державної економіки на багатоукладну ринкову, орієнтовану на соціальні потреби людей;
8 національне відродження і оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;
8 встановлення рівноправних зв’язків із далекими та близькими
сусідами.
Перехід від напівколоніального становища до побудови власної
державності був складним і суперечливим. Українське суспільство
не мало досвіду державотворчих дій, не існувало й науково обґрунтованої моделі побудови незалежної і суверенної держави. Становище ускладнювалося низькою економічною та політичною культурою
суспільства, зумовленою надто тривалим пануванням адміністративно-командної системи. Державотворчий процес в Україні передусім повинен був забезпечити формування законодавчої, виконавчої
та судової гілок влади. На той час діяла Конституція 1978 р., до
якої протягом 1991—1996 рр. було внесено майже 200 поправок.
Вищим законодавчим органом влади в Україні проголошено
Верховну Раду, яка обирається раз на чотири роки у складі 450 народних депутатів. Найважливішими повноваженнями Верховної
Ради є затвердження Державного бюджету України та контроль за
його виконанням, визначення основ внутрішньої та зовнішньої політики, затвердження загальнодержавних програм, прийняття законів, унесення змін до Конституції України тощо. Інститут Президентства було запроваджено 5 липня 1991 р. Законом Верховної
Ради, за яким обов’язки голови держави та керівника виконавчої
влади покладено на Президента України, який обирається всенародним голосуванням один раз на п’ять років. На його подання
Верховна Рада затверджує склад Кабінету Міністрів та Прем’єрміністра.
На Кабінет Міністрів як орган виконавчої влади покладено
розроблення та реалізацію у межах його повноважень питань соціального та економічного розвитку, забезпечення гуманітарного
та культурного розвитку суспільства, охорону здоров’я громадян
тощо. Навесні 1992 р. в усіх областях, містах Києві та Севастополі і в районах міста Києва було запроваджено посаду представника Президента України. Підпорядкована йому адміністрація
формувалася на базі працівників апарату виконавчих комітетів
відповідних рад. У 1994 р. у зв’язку з проблемами їх взаємодії
з головами відповідних місцевих рад інститут представників Президента було ліквідовано.
Процес формування системи влади в Україні виявився тривалим і болісним. Від перших років незалежності майже постійно
відчувалося протистояння між Верховною Радою і Президентом
України, що дестабілізувало політичну, соціально-економічну ситуацію в країні.
2 символи незалежної україни
 Слово вчителя
Важливе значення мав президентський указ від 15 січня 1992 р.
«Про Держаний Гімн України», який затвердив Державним Гімном
національний гімн на музику М. Вербицького. 28 січня 1992 р.
синьо-жовтий прапор проголошено Державним Прапором України,
а малим Державним Гербом України затверджено тризуб — знак
княжої держави Володимира Великого.
 Робота з документом
Постанова Верховної Ради України
«Про державний герб України»
(від 19 лютого 1992 р.)
Верховна Рада України постановляє:
1. Затвердити тризуб як малий герб України, вважати його головним
елементом великого герба України (кольорове та схематичне зображення герба додаються).
2. Зображення Державного Герба України поміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та
знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках
державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 цієї Постанови.
 Завдання
Прокоментуйте зображення герба та його призначення згідно
з Постановою.
 Повідомлення учня
Тема: «З історії символіки в Україні».
 Додатковий матеріал
На території України зображення тризуба з’явилося дуже давно. Воно присутнє на монетах Великого князя Володимира та інших князів. У зв’язку із походженням тризуба цікаво з’ясувати
роль числа три у наших предків. У слов’ян був ідол Триглав, що
зображувався із трьома головами, які означали три царства: небо,
землю, пекло. Сонце, повітря, вода — це триєдина сила, що лежить
в основі буття. Людина, простір, час — суть нашого космічного
існування. Цю триєдність уособлює в собі Трійця, у якій з’єднується
Бог-батько, Бог-син і Бог-дух святий. Тризуб схожий на верхівку
хлібного колоса. У ньому визнають землеробську силу, що ототожнюється із весною, літом та землею, які відповідають сіянню, збиранню та приготуванню плодів землі.
У Київській Русі тризуб зображували, вносячи у його форму
національні елементи. Він став родовим знаком князя Володимира
і його нащадків. У Київському тризубі зібраний образ зі старовинної зброї — лука, стріл, меча, сокири. Із його елементів — літер
складають напис «Володимир на столі (троні)», який також трапляється на стародавніх монетах.
Сьогодні синьо-жовті прапори майорять на державних будівлях
великих і малих поселень України. Яке ж минуле в українського
прапора?
У 1410 р. в Грюнвальдській битві полки Галицько-Волинського
князівства билися під корогвами, на синьому полі яких був зображений золотий лев. Пізніше ці кольори зустрічаються на гербах
західних українських земель. Синій і жовтий колір ми зустрічаємо
також на знаменах українських козаків, у козацькому та гайдамацькому одязі.
Спробуємо розглянути на наш прапор з іншого боку: Україна —
це край, де зародилася хліборобська цивілізація, якій притаманні
сині і жовті барви. Золотаві хлібні лани і блакитне небо — все це
споконвічно складало краєвид нашої землі. Око українця завжди
милували і жовті квіти горицвіту, дивини, буркуну, соняшника,
і блакитні пелюстки цикорію, барвінку, волошки.
3 закон україни «про державний кордон»
 Розповідь учителя
Першим важливим кроком державотворення в Україні стало
встановлення державного кордону.
4 листопада 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про державний кордон України», що проголошував недоторканність кордонів, визначив порядок їх охорони і правила перетину. 12 грудня
1991 р. з метою гарантування економічної безпеки республіки Президент України підписав Указ «Про утворення державного митного комітету України».
4 затвердження концепції нової конституції
 Робота з поняттям
Конституційний процес — це розробка та обговорення різних
варіантів нової конституції, її розділів та статей.
 Розповідь учителя
Започаткувала конституційний процес 16 липня 1990 р. «Декларація про державний суверенітет України». Зафіксовані у ній принципи мали конституційний характер. Спираючись на неї, Верховна
Рада у жовтні 1990 р. створила конституційну комісію, яка мала розробити проект концепції Основного Закону. У червні 1991 р. концепцію нової Конституції було затверджено. У 1992 р. було підготовлено
офіційний проект, який у липні того самого року було винесено на
всенародне обговорення. Доопрацьований проект Конституції у травні 1992 р. було подано до Верховної Ради, а вдруге — у жовтні 1993 р.
Через різні причини (як об’єктивні, так і суб’єктивні) всі ці проекти
так і не набули статусу Основного Закону України.
Під час обговорення виявилася непримиренність позицій Президента України Л. Кравчука й Верховної Ради щодо розподілу влади. Восени 1993 р. конституційний процес зайшов у глухий кут.
Другий етап конституційного процесу розпочався після виборів
Президента й нового складу Верховної Ради. У вересні 1994 р. почала діяти нова конституційна комісія, утворена за принципом
представництва двох гілок влади. Співголовами комісії стали Голова Верховної Ради Олександр Мороз і Президент України Леонід
Кучма. Новий склад конституційної комісії зіткнувся у своїй роботі з тією самою проблемою, що й попередній.
5 створення збройних сил україни. прийняття військової доктрини
 Розповідь учителя
Становлення Збройних Сил незалежної України розпочалося восени 1991 р. створенням Міністерства оборони України. 6 грудня
1991 р. було прийнято Закон про Збройні Сили України, а 19 жовтня 1993 р. — військову доктрину України, яка виходить з того,
що Україна не є потенційним противником жодної держави, а свою
безпеку розглядає як стан захищеності національних інтересів
в умовах потенційної та реальної воєнної загрози. Поряд з армією
створювалися спеціальні підрозділи, наприклад Служба безпеки
України. Наприкінці 1990-х рр. Національна гвардія була об’єднана
зі Збройними Силами.
20 вересня 1991 р. була прийнята Постанова «Про створення
служби національної безпеки (СНБУ) (з 1992 р. — СБУ).
6 проблема чорноморського флоту
 Розповідь учителя
Негативну роль у загостренні відносин України з Росією відігравало питання Чорноморського флоту та Криму. Ситуація стала
особливо небезпечною, коли 21—22 травня 1992 р. Верховна Рада
Російської Федерації прийняла постанову, яка проголошувала відокремлення Севастополя від України. Проблема розподілу Чорноморського флоту залишалася загостреною до підписання широкомасштабної українсько-російської угоди. 31 травня 1997 р. Президенти
України та Росії (Л. Кучма та Б. Єльцин) підписали в Києві документ про непорушність кордонів та розподілу Чорноморського флоту. Росія на 20 років орендувала базу в Севастополі.
7 Особливості державного будівництва в україні
 Розповідь учителя
Серед особливостей державного будівництва в Україні можна
виділити такі:
8 становлення й утвердження незалежної держави відбувалося
в умовах незавершеності процесу формування української нації,
недостатнього рівня національної самосвідомості;
8 суспільство мало досить слабкі демократичні традиції;
8 складне соціально-економічне становище призвело до розчарування частини населення в ідеї суверенності, чим прагнули скористатися відкриті й приховані противники незалежності.
V. ОсМислення нОвих знань і вМінь
 Бесіда
1. Розкрийте зміст поняття «державотворчий процес».
2. Які структури вищих органів влади були створені в Україні
в умовах незалежності?
3. Як проходило формування владних структур на місцях?
4. Яке значення мав Закон «Про Збройні Сили України»?
5. Як вирішилося суперечливе питання між Росією та Україною
щодо Чорноморського флоту та Криму?
 Робота з таблицею
Доповніть таблицю, визначивши зміст кожного напрямку державотворчого процесу.
Державотворчі процеси в Україні

 Дискусія
Голова Верховної Ради О. Мороз стверджував: «Від часу проголошення державної незалежності ми зазнали певних успіхів
і чимало прорахунків. Попри всі негаразди нам вдалося уникнути
серйозних конфліктів, зберегти мир і спокій у суспільстві, віру
людей у можливість побудови кращого життя. У цьому значною
мірою слід завдячувати Л. М. Кравчуку, нашому першому Президентові. В історії встановлення нашої державності він посяде належне місце».
1. У чому ви вбачаєте успіхи, а в чому — прорахунки державотворчого процесу?
2. Чи згодні ви з думкою О. Мороза щодо оцінки діяльності першого Президента незалежної України? Свою думку обґрунтуйте конкретними фактами.
VI. підсуМки урОку
Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.
VII. дОМашнє завдання
1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
2. Підготуйте повідомлення щодо Закону України «Про об’єднання
громадян».