Учительська світлиця

Уроки № 42—43
Тема. Соціально-економічні проблеми.
Мета: розкрити особливості індустріального розвитку України періоду 1965—1985 рр., мету
і стан колгоспно-радгоспної системи; охарактеризувати причини поразки реформ О. Косигіна; формувати уміння аналізувати економічні та соціальні процеси в Україні, робити висновки; виховувати
інтерес до економічної політики.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: карта «Україна в період застою (1965—1985 рр.)», дидактичні матеріали (документи, діаграми, таблиці).
Основні терміни і поняття: госпрозрахунок, «золота п’ятирічка», Продовольча програма,
гігантоманія.
Основні дати: березень 1965 р. — Пленум ЦК КПРС із розвитку сільського господарства;
вересень 1965 р. — Пленум ЦК КПРС із реформування промисловості; 1966—1970 рр. — «золота п’ятирічка» (VIII); 1971—1975 рр. — IX п’ятирічка; 1976—1980 рр. — X п’ятирічка; 1981—
1985 рр. — XI п’ятирічка; 1982 р. — прийняття Продовольчої програми.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: аналізувати стан економіки в 1960—
1980-х рр.; співвідносити економічні та соціальні процеси в Україні та країнах Східної Європи; робити висновки щодо поразки реформ О. Косигіна; установлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Хід уроку

II. актуалізація ОпОрних знань
 Завдання
1. У якому стані перебувала економіка в 1950-х — першій половині 1960-х рр. Назвіть здобутки в розвитку промисловості.
2. Які негативні наслідки мали спроби економічного реформування М. Хрущова?
3. Чому в умовах адміністративно-командної системи соціалістична модель розвитку економіки не піддавалася реформуванню?
III. МОтивація навчальнОї діяльнОсті
 Слово вчителя
В умовах політико-ідеологічної кризи радянської системи наростає і економічна криза. Суперечливість процесу реформування
промисловості призвела до того, що починаючи з 1972 р. темпи
реформи та її ефективність поступово зменшують оберти. Унаслідок
кризи колгоспно-радгоспної системи складними залишалися умови
життя і праці на селі.
IV. вивчення нОвОгО Матеріалу
1 події в чехословаччині в 1968 р. та їхній вплив на економіку срср.
поразка економічної реформи
 Розповідь учителя
1) Економічна реформа О. Косигіна
Відповідно до рішень вересневого (1965 р.) пленуму ЦК КПРС
з ініціативи голови Ради міністрів О. Косигіна із січня 1966 р. була розпочата економічна реформа. Пленум ухвалив постанову «Про
поліпшення управління промисловістю, удосконалення планування
та посилення економічного стимулювання промислового виробництва», а сесія Верховної Ради СРСР VI скликання прийняла
Закон про зміни системи органів управління промисловістю країни. Згідно з ним ліквідовувалися республіканські Ради народного господарства й Ради народного господарства економічних
районів, натомість створювалося понад 40 союзних міністерств
і відомств. Вони підпорядковували собі майже всю економіку
союзних республік (наприклад, в УРСР — 90 % підприємств).
У прийнятих рішеннях наголошувалось на тому, що ціна, прибуток, премія, кредит повинні стати економічним підґрунтям стимулювання виробництва, йшлося про можливість кожного підприємства обрати ефективні форми й методи господарської діяльності.
Але за умов жорсткої централізації управління величезною країною це було парадоксальним.
Політичні розрахунки керівництва партії та країни взяли гору
над міркуваннями економічними. Відбулася насильницька колонізація України, всіх союзних республік, яка суперечила їхньому
конституційному становищу в СРСР. Вона поступово призводила
до занепаду соціально-економічної і духовної сфер життя народів,
наростання стагнаційних явищ. Авторитарна бюрократія утворила
базу для свого тимчасового всевладдя та водночас породила перспективу неминучих змін у суспільстві.
 Робота з поняттям
Госпрозрахунок — метод планового ведення господарства, який
полягає в самостійності (самоокупності), самофінансуванні, самоуправлінні та забезпечує підвищення ефективності, рентабельність виробництва, зацікавленість підприємств та робітників у результатах праці.
Основний зміст реформи передбачав:
8 розширення економічної самостійності підприємств;
8 збільшення безпосередніх зв’язків між ними;
8 установлення економічно виважених цін;
8 необхідність заохочення і стимулювання трудових колективів
залежно від результатів їх праці;
8 оцінювання виробничої діяльності за такими поняттями, як прибуток і рентабельність.
2) Розвиток паливно-енергетичного комплексу та енергетична
криза 1970-х рр.
Велике значення в цей час надавалося розвиткові паливноенергетичного комплексу. В Україні вже в 1978 р. стали до ладу
найбільші в Європі Запорізька й Вуглегірська ДРЕС, Криворізька,
Придніпровська та інші потужні теплові електростанції. У 1980 р.
були здані в експлуатацію два останні агрегати Дніпрогесу-2 у Запоріжжі. У 1970 р. почали діяти газопроводи Єфремівка—Київ—
Кам’янка—Бузька, Шебелинка—Слов’янськ, Диканька—Кривий
Ріг. 1975 р. почалася експлуатація 26 нових нафтових і газових
родовищ. Того року було видобуто 68,7 млрд м3 природного газу —
на 13 % більше, ніж у 1970 р.
3) Розвиток промислових галузей виробництва
Зусиллями робітників, інженерно-технічних працівників, учених позитивні результати були досягнуті в розвитку гірничорудної,
вугільної, металургійної промисловості. Активно велося будівництво нових копалень, шахт буровугільних розрізів, збагачувальних
фабрик, домен, мартенів, прокатних станів. Розвивалися галузі,
що визначали технічний прогрес промисловості: машинобудівна,
металообробна, електроенергетична, хімічна, нафтохімічна. Виникла нова галузь — мікробіологічна промисловість. Збільшувалося
виробництво і постачання сільському господарству концентрованих
добрив, засобів захисту рослин.
Було налагоджено конструювання й виробництво електронно-обчислювальної техніки, сучасних приладів і засобів автоматизації. Учені Інституту кібернетики АН УРСР завершили розробку електроннообчислювальних машин нового покоління «Мир-2», «Дніпро-2»,
а науковці Інституту електрозварювання ім. Е. О. Патона запровадили у виробництво понад 280 винаходів з економічним ефектом
у 200 млн крб. Плідно працювали колективи Інституту проблем матеріалознавства та багатьох інших наукових установ АН УРСР.
Завдяки співдружності вчених різних республік СРСР, інженернотехнічних працівників, робітників за п’ятирічку промисловість України освоїла виробництво 440 зразків нової техніки і матеріалів, відмовившись від застарілої техніки. На підприємствах було введено
в дію 310 автоматизованих виробництв, понад 3 тис. цехів і дільниць,
8 тис. автоматичних, напівавтоматичних і механізованих ліній.
Намітилися деякі позитивні зрушення в розвитку легкої та харчової промисловості.
Без необхідного наукового обґрунтування високими темпами
розвивалася атомна енергетика: розгорнулося будівництво потужних АЕС у густонаселених та маловодних Південно-Західному
й Південному економічних районах України. У межиріччі Дніпра,
Десни, Прип’яті ударними темпами споруджувалася фатальна Чорнобильська атомна електростанція.
Скута ланцюгами командно-адміністративної системи економіка
поступово втрачала чутливість до науково-технічної революції. Розвиток промисловості відбувався екстенсивно, шляхом надмірних
витрат, нарощування паливно-енергетичної та хімічної бази, форсованого залучення до виробництва нових природних ресурсів, наслідком чого повинна була стати сировинна й екологічна криза.
Але це давало короткочасний ефект; хоча кінцеві результати були
низькими, фондовіддача падала, якість продукції не відповідала
сучасним вимогам. Уже в 1966—1970-х рр. близько третини промислових виробів у СРСР за своєю якістю поступалися встановленим стандартам, а в 1975 р. лише деякі види вітчизняного обладнання, окремі типи машин та технологічні процеси відповідали
світовим зразкам. Поглибилися й диспропорції між народногосподарськими галузями. Не вистачало товарів широкого вжитку. Від
початку 1970-х рр. промислові плани країни й республіки за більшістю показників не виконувалися.
4) «Золота п’ятирічка»
Восьма п’ятирічка була особливо успішною, відзначалася прискоренням темпів, стрімким підвищенням ефективності виробництва і стала єдиною п’ятирічкою, яка була виконана. За офіційною
статистикою, протягом 1960—1970-х рр. випуск промислової продукції в УРСР збільшився на 50 %, причому 2/3 приросту були
одержані за рахунок підвищення продуктивності праці; валова продукція сільського господарства — на 16,6 %; національний дохід —
на 30 %. За п’ятирічку було збудовано 250 нових підприємств,створено єдину енергетичну систему республіки, завершилась електрифікація сіл України.
2 наростання економічної кризи в промисловості
1) Згортання реформаційних процесів
 Розповідь вчителя
Починаючи з 1972 р. темпи реформи та її ефективність поступово зменшують оберти. Консервативні сили на чолі з Л. Брежнєвим почали гальмувати, а згодом і зовсім згорнули реформаційні
процеси.
У 1970—1980-х рр. після переходу економіки на екстенсивний
шлях розвитку економічний стан республіки стає відверто кризовим.
Він характеризується прямою залежністю від центру, повним ігноруванням національних інтересів України. У республіці насаджувався так званий «азіатський спосіб виробництва», який базувався
на «валовій економіці» й тотальному підкоренні людини інтересам
виробництва. Прикладами такої економічної політики були малорентабельні Байкало-Амурська магістраль, «рукотворні» моря на
Дніпрі, «найбільші в Європі» теплові електростанції та інші гігантські новобудови, які були шкідливими й небезпечними для навколишнього середовища. Така «гігантоманія» в поєднанні з прихованою інфляцією перевищувала вартість таких об’єктів
у середньому на 25—50%. Це змушувало спрямовувати значні сили
й кошти на завершення будівництва найважливіших об’єктів, залишаючи при цьому низку незавершених довгобудів.
У республіці в цей період високими темпами розвивалася атомна енергетика, зокрема розгорнулося будівництво потужних АЕС
у густонаселених та маловодних Південно-Західному й Південному
економічних районах України. У межиріччі Дніпра, Десни, Прип’яті
ударними темпами споруджувалася Чорнобильська атомна електростанція. У республіці, що займала лише 2,6 % території СРСР, побудовано 40 % його атомних енергоблоків. При цьому вироблена
ними електроенергія використовувалася не для власних потреб,
а постачалася, як правило, за кордон. На території України з ініціативи союзного центру розміщувалися особливо шкідливі виробництва, зокрема близько тисячі хімічних заводів.
Значна частина фінансових, матеріальних і людських ресурсів,
спрямованих на освоєння величезних просторів Сибіру та Далекого Сходу, викачувалися з України. Для роботи в цих регіонах мобілізовано велику кількість найдієздатнішого населення республіки. Унаслідок цього нині тільки в Тюменській області Російської
Федерації проживає понад півмільйона українців.
Результатом такої економічної політики стало хронічне невиконання п’ятирічних завдань за більшістю показників. Якщо за
деякими промисловими нормативами виробництво електроенергії,
цементу, вугілля тощо вдалося хоч наблизити до запланованого,
то сільське господарство так і залишалося найвідсталішою галуззю
економіки республіки.
2) Вплив на економічний розвиток подій у Чехословаччині в 1968 р.
Події в Чехословаччині 1968 р. («Празька весна») налякали
радянське керівництво. Вони підштовхували Москву до припинення економічних реформ у СРСР і повернення до тоталітарних часів.
Згортання реформ означало придушення господарської ініціативи,
повернення всевладдя командно-адміністративної системи. Панівним залишався екстенсивний шлях розвитку народного господарства. Приріст промислової продукції в Україні в 1981—1985 рр.
становив 19 %. Національний дохід скоротився у 2,5 разу, реальні
доходи населення — у 2,6 разу. Традиційний другорядний підхід
до розвитку легкої і харчової промисловості викликав постійний
дефіцит товарів народного споживання. При цьому активно зростала мережа закритих магазинів для партійної і радянської номенклатури.
3) Економічне становище УРСР наприкінці 1970-х — на початку
1980-х рр.
Уже на початку 1970-х рр. загальмувалася реформа економіки. Від цього часу економічна ситуація в Україні погіршувалася,
спостерігався спад виробництва. Промисловість працювала неритмічно, продукція була неякісною, механізація робіт низькою.
Майже 40 % робітників у промисловості працювали вручну, у будівництві — понад 60 %. Дев’ятий п’ятирічний план розвитку
народного господарства (1971—1975 рр.) передбачав зростання
національного доходу в Україні на 37—39 %, а фактичний приріст становив лише 28 %, тоді як у попередній п’ятирічці — 39 %.
Низькою була і продуктивність праці. Плани дев’ятої та десятої
п’ятирічок не були виконані. Різко знизилися випуск валової
продукції промисловості СРСР, продуктивність праці в промисловості. За таким важливим показником, як впровадження нових технологій, досконалих матеріалів, електронного обладнання, країна набагато відставала від світового рівня. Наприклад,
за виробництвом електронної техніки та її використанням США
випередили СРСР у 10 разів.
Катастрофічних масштабів набули й темпи занепаду економіки Української РСР. Про це свідчать такі дані, які раніше
ретельно замовчувалися: середньорічний приріст валового суспільного продукту в УРСР у 1961—1965 рр. становив 6,9 %,
у 1966—1970 рр. — 6,7 %, у 1971—1975 рр. — 5,6 %, у 1976—
1980 рр. — 3,4 %, у 1981—1985 рр. — 3,5 %. Відповідно з 8,8 до
8,4, 7,2, 3,9, 3,5 % знизився рівень приросту виробництва всієї продукції промисловості республіки.
У десятій п’ятирічці (1976—1980 рр.) спад у промисловості
поглибився, а в одинадцятій (1981—1985 рр.) ситуація ще більше погіршилася. Якщо протягом 1960—1970 рр. темпи зростання промислового виробництва в Україні щорічно становили в середньому 4,9 %, то в одинадцятій п’ятирічці — 2,8 %. За період
1961—1985 рр. майже вдвічі зменшилася рентабельність підприємств, швидко старіли виробничі фонди. Рівень їх зношення в республіці зріс від 28 % у 1961 р. до 43 % у 1985 р., що було значно більше, ніж загалом у СРСР.
Лише за 15 років, із 1965 по 1980 р., темпи зростання продуктивності суспільної праці в Україні зменшились більше ніж
удвічі. Плани за більшістю показників як у країні, так і в республіці не виконувались, а якість значної частини продукції не відповідала потребам. Спроби з 1979 р. окремими заходами вдосконалити господарський механізм, поліпшити систему планування не
дали результатів. Економіка в цілому стала вже малосприйнятливою до нововведень, неповороткою.
 Завдання
Проаналізуйте статистичні дані з розвитку економіки. Зробіть
висновок.
Середньорічні показники темпів зростання
(за п’ятирічками), %

 Запитання
Чому в УРСР у 1970—1980 рр. відбувалось погіршення показників розвитку народного господарства?
V. ОсМислення нОвих знань і вМінь
 Бесіда
1. Назвіть причини, які зумовили реформи другої половини 1960-х рр.
2. У чому, на ваш погляд, полягає суперечливий характер реформ
О. Косигіна?
3. Доведіть, що наслідками реформ стали гальмування і занепад
економіки України в 1970—1980-х рр.
Vі. дОМашнє завдання
Опрацюйте відповідний матеріал підручника.