Учительська світлиця

Урок № 20
Тема. Становище України після смерті Й. Сталіна.
Мета: охарактеризувати боротьбу за владу в Кремлі та її наслідки; проаналізувати причини лібералізації політики Кремля щодо України; формувати вміння встановлювати причиннонаслідкові зв’язки, усвідомлене власне ставлення до окремих персоналій цього періоду; виховувати інтерес до історії.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, карта «Україна під час повоєнної відбудови 1945—1953 рр.».
Основні терміни і поняття: лібералізація, репресії.
Основні дати і події: 5 березня 1953 р. — смерть Й. Сталіна; 1894—1971 рр. — роки
життя М. Хрущова; 1953—1964 рр. — період перебування М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КПРС.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: аналізувати внутрішньополітичну
боротьбу за владу та процеси лібералізації в Україні на початку 50-х рр. XX ст.; установлювати причинно-наслідкові зв’язки подій суспільно-політичного життя України; формувати усвідомлене власне ставлення до окремих персоналій цього періоду.
Хід уроку

II. перевірка дОМашньОгО завдання
 Завдання
1. Поясніть зміст понять: радянізація, колективізація, індустріалізація, ОУН-УПА, УГКЦ, НКВС.
2. Назвіть події, які відбулися: у серпні 1946 р.; у 1946—1947 рр.;
у квітні—жовтні 1947 р.; 21 листопада 1949 р.; 5 березня
1950 р.
3. Визначте, ким були зазначені діячі: Йосип Сталін; Роман
Шухевич; Василь Кук.
III. актуалізація ОпОрних знань
 Завдання
Визначте риси сталінського режиму в повоєнний час (1945—
1953 рр.). (Зміцнення влади Й. Сталіна в результаті перемоги
у війні; подальша централізація влади, згортання будь-якої самостійності на місцях; репресії проти військових, військовополонених та репатрійованих, посилення репресій: «ленінградська
справа», «справа лікарів», боротьба з космополітизмом; посилення ідеологічного пресу.)
IV. вивчення нОвОгО Матеріалу
1 Боротьба за владу в кремлі. прихід до влади М. хрущова
 Розповідь учителя
Після смерті Й. Сталіна 5 березня 1953 р. серед його наступників
почалась боротьба за владу. У кожного з протиборчих угруповань
«сталінської гвардії» було своє бачення подальшого розвитку СРСР.
 Робота з таблицею
Під час розповіді вчителя заповніть порівняльну таблицю. Зробіть висновок.
Зразок заповненої таблиці

У цій боротьбі переміг М. Хрущов у союзі з Г. Маленковим.
Відлуння цієї боротьби поширилося і в Україні.
Для зміцнення позицій в Україні Л. Берія призначив своїх найближчих однодумців П. Мешика і С. Мільштейна, відповідно, міністром та заступником міністра внутрішніх справ республіки.
На посаду першого секретаря КПУ було призначено О. Кириченка, першого на цій посаді українця. Після цього набула поширення хвиля висувань на керівні посади представників місцевих
кадрів. Як результат, на 1 червня 1954 р. до складу ЦК КПУ входили 72 % українців, до Верховної Ради — 75 %, а серед директорів великих підприємств українці становили 51 %.
Проте боротьба за владу вступила у вирішальну фазу. Заручившись підтримкою військових (Г. Жукова та ін.), М. Хрущов
домігся арешту Л. Берії під час засідання Президії ЦК КПРС
у червні 1953 р. Берія був звинувачений в антипартійних і антидержавних діях і після суду розстріляний. Також від влади були усунені і прихильники Берії в Україні. Т. Строкач став міністром МВС УРСР.
2 лібералізація політики кремля щодо україни та її причини
 Робота з поняттям
Лібералізація — політика проголошення та додержання громадянських прав і свобод, впливу та регулювання економічного
та суспільно-політичного життя м’якими методами, толерантним ставленням до опозиційних сил.
 Розповідь учителя
Тривала робота М. Хрущова в Україні в попередні роки зумовила те, що його найближче оточення формувалося з осіб, які разом із ним працювали в республіці. У 1958 р. українці становили 60 % членів КПУ. Вихідці з України зайняли провідні посади
і в союзному керівництві. Так, Р. Малиновський, А. Гречко та
К. Москаленко досягли високого рангу Маршала Радянського Союзу, а два перші згодом стали міністрами оборони СРСР. В. Семичасний обійняв посаду голови союзного КДБ, а чотири українці —О .Кириченко, М. Підгорний, Д. Полянський та П. Шелест — увійшли до складу Політбюро ЦК КПРС. Такі успіхи українців у радянській ієрархічній системі можна пояснити тісними зв’язками
з М. Хрущовим, їх особистісними рисами лояльних виконавців
волі системи, а також місцем, яке посіла Україна в Радянському
Союзі. Зростання ролі й кількості українців у партійно-державному апараті супроводжувалося процесом перебудови і вдосконалення
самого апарату. У міністерствах, відомствах та органах управління
на місцях протягом 1955—1956 рр. було ліквідовано 4867 структурних підрозділів, організацій та установ, скорочено 92,5 тис. посад адміністративно-управлінського апарату. Водночас розширювалися права місцевих органів влади. Ці процеси позитивно
вплинули на суспільно-політичне життя країни. Боротьба з бюрократичним апаратом була зумовлена прагненням Хрущова усунути
від влади Маленкова, опорою якого були структури виконавчої
влади. У 1955 р. Маленков був усунутий із посади голови Ради
Міністрів СРСР, на його місце був призначений М. Булганін.
Припинились масові репресії, почався обережний процес реабілітації репресованих у 1930—1940-х рр. і повернення депортованих
осіб, пов’язаних із діяльністю ОУН—УПА.
Починаючи з 1953 р. намічається процес реформ, тому відразу
постало питання, у якому напрямку їх проводити.
V. ОсМислення нОвих знань і вМінь
 Завдання
1. Поясніть, чому в боротьбі за владу перемогу здобув М. Хрущов.
2. Установіть послідовність подій.
А Зміна влади
Б Зростання кількості українців у партійно-державному апараті
В Перемога М. Хрущова
Г Лібералізація суспільно-політичного життя
3. Складіть політичний портрет діяча: І варіант — М. Хрущова,
ІІ варіант — О. Кириченка.
VI. підсуМки урОку
Після смерті Сталіна починається період лібералізації суспільно-політичного життя. Нове радянське керівництво сприяло розширенню прав республіки, зростанню кількості українців у партійно-державному апараті. Вагомою подією стала передача Україні
Кримської області.
(Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.)
VII. дОМашнє завдання
1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
2. Підготуйтеся до семінарського заняття* за темою «Культурне
життя в повоєнній Україні».
* Доцільно запропонувати учням використати інструкцію-пам’ятку для
підготовки до семінарського заняття (див. с. 455).
План семінарського заняття
1. Стан освіти в повоєнній Україні.
2. Ждановщина в Україні.
3. Діяльність Академії наук.
4. «Лисенківщина» та її наслідки.
5. Репресії проти української літератури.
6. Репресії проти єврейської інтелігенції.