Учительська світлиця

УРОКИ 22–23

КЛАСИЦИЗМ: АРХІТЕКТУРА, СКУЛЬПТУРА

Мета: сформувати уявлення про стилістичні прояви в архітектурі та скульптурі; схарактеризувати новітні тенденції та стильові роз- біжності; сформувати поняття про специфіку стилю в архітектурі та скульптурі; ознайомити з кращими зразками мистецтва класицизму, виховувати шанобливе ставлення до шедеврів світового мистецтва.

Мотивація: познайомившись та проаналізувавши культурно-мис- тецьку спадщину від Давнього Єгипту до європейської культури XVIII ст., учні вже неодноразово стикались з тим фактом, що представники художніх кіл часто звертаються до античної мис- тецької спадщині. Отже, протягом уроку вони мають обміркувати і ще раз упевнитись, що античне мистецтво є підґрунтям для розвитку усієї європейської художньої культури різних часів.

Очікувані результати: учні повинні знати хронологічні межі та мистецькі особливості епохи; вміти аналізувати, порівнювати й самостійно оцінювати твори мистецтва; розрізняти мистецькі твори видатних архітекторів та скульпторів епохи класицизму; визначати стильові особливості, узагальнювати й систематизувати навчальний матеріал; пояснювати специфічні особливості стилю через прояв у різних видах мистецтва країн Європи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручник, пре- зентація, роздатковий матеріал.

Демонстрації:

візуальний ряд: Андреа Палладіо (вілла Ротонда поблизу Віченци); Роберт Адам (лондонський маєток Остерло-парк); Клод-Нікола Леду (фрагмент ідеального міста Арк-е-Сенан); Лео фон Кленце (Вальхалла — повторення афінського Парфенона).

Хід уроку

І. Організаційний етап

Вітання. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Мистецтво класицизму звертається до вже випробуваного на практиці метода наслідування попередніх мистецьких надбань різних культурних епох.

З’ясуємо, чи запровадила епоха класицизму власні мистецькі традиції, чи просто копіювала зразки античного мистецтва.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Які культурно-мистецькі епохи ми вже вивчили?

У творчій спадщині яких культурно-мистецьких епох ми вба- чали звернення до мистецької спадщини античності?

Чи наслідують наступні епохи досягнення попередніх? Яка    з епох в історії європейського мистецтва стала першою у відро- дженні античної мистецької спадщини?

ІV. Повідомлення теми уроку

План вивчення нового матеріалу

Мистецький стиль — класицизм. (Матеріал на СD) Архітектура та скульптура.

Традиції живопису.

Методичні рекомендації

Окрему сторінку в історії мистецтва складають мистецькі досягнення класицизму. Новий стиль протистоїть та одночасно

«веде діалог» з бароко. При вивченні стилю слід звернути увагу учнів, що важлива риса класицизму — раціоналізм та звернення до образів і форм античного мистецтва як ідеального естетичного еталона. Доцільно підкреслити, що мистецтво класицизму — це ідеал гармонії, довершеності й досконалості; проаналізувати, чому склалася саме така сентенція і як цьому сприяло мистецтво античного світу. Прослідкувати особливості розвитку мистецтва архітектури та скульптури.

V. Вивчення нового матеріалу

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за підруч- ником «Мистецтво. 8 клас».

Розповідь учителя

Разом із бароко на культурному просторі Просвітництва роз- винулося мистецтво класицизму (лат. сlassісus — зразковий) — художній стиль й естетичний напрям європейського Просвітни- цтва. Як мистецько-філософський напрям класицизм сформувався у Франції в XVII ст. Він стверджував особистість людини як найви- щу цінність буття, звільняючи її від релігійно-церковного впливу.

Архітектура та скульптура

Архітектурі класицизму властиві геометризм підкреслено статичних форм і логічність планування. Стіни трактувалися як гладкі поверхні, що обмежують чіткі, симетрично розташовані об’єми; архітектурний декор вводився таким чином, що ставав тонким і стриманим акомпанементом цієї поверхні. Інтер’єрам класицизму властиві ясність просторових планів, м’якість.

Головною рисою архітектури класицизму було звернення до форм античного зодчества як до еталона гармонії та простоти, строгості, логічної ясності та монументальності. Архітектурі класицизму в цілому притаманні регулярність планування та чіткість об’ємної форми. Основою архітектурної мови класицизму став ордер, у пропорціях і формах близький до античності.

До якого мистецького спадку звертається архітектура ба- роко? (До форм античної архітектури.)

Містобудування в епоху класицизму було пов’язане з прин- ципами Відродження і бароко й активно розвивало концепцію

«ідеального міста». Наприкінці XVIII ст. склалися нові прийоми планування, що передбачали органічне сполучення міської забудо- ви з елементами природи, створення відкритих площ, просторове злиття з вулицею або набережною. Своєрідній ясності архітекту- ри класицизму відповідала сувора розмежованість просторових планів у скульптурі й живописі. Пластика класицизму зазвичай розрахована на фіксовану точку зору.

Естетика класицизму сприяла масштабним містобудівним про- ектам і приводила до впорядкування міської забудови в масштабах цілих міст. У справжні музеї класицизму під відкритим небом перетворилися Санкт-Петербург, Гельсінкі, Варшава, Дублін, Единбург та інші великі міста Європи. На всьому європейсько- му просторі панувала єдина архітектурна мова. Рядова забудова здійснювалася відповідно до альбомів типових проектів.

Якими принципами користується містобудування в епоху класицизму? (Будівництво «ідеального міста», якому від- повідає сувора розмежованість просторових планів.)

Архітектурна мова класицизму була сформульована великим венеціанським майстром Палладіо і його послідовником Скамоц- ци. Принципи античного храмового зодчества венеціанці абсолютизували настільки, що застосовували їх навіть при будівництві таких приватних особняків, як вілла Капра. В подальшому Ініго Джонс переніс палладіанство (наслідування стилю майстра Пал- ладіо) на північ, до Англії, де місцеві архітектори слідували за- повітам Палладіо аж до середини XVIII ст., більшою чи меншою мірою дотримуючись традицій палладіанства.

В архітектурі Англії класицизм розвивався доволі своєрідно, адже там у строгому благородстві споруд Ініго Джонса ще збе- рігалися відголоски Ренесансу, а вже у творах Крістофера Рена    і його послідовників остаточно сформувався національний варіант класицизму. Поступово архітектура все частіше відмовлялася від жорстких планувальних схем, прагнучи підкреслити конструк- тивне значення, особливу увагу приділяли інтер’єру і гнучкому плануванню комфортабельного житлового будинку. Ідеальним об- рамленням для будинку нового типу стало пейзажне середовище

«англійського» парку. Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. класицизм поширився майже в усіх країнах Європи.                                             

Церква Сен-Женев’єв (Паризький Пантеон). Франція              Триумфальна арка. Париж, Франція                     Королівський палац.

Амстердам, Нідерланди

На той час пересичення пізнього бароко й рококо стало нако- пичуватися й в інтелектуалів континентальної Європи. Народжене італійськими архітекторами Берніні і Борроміні бароко перезрі- ло в рококо, переважно камерний стиль з акцентом на обробці інтер’єрів і декоративно-прикладному мистецтві. Для вирішення великих містобудівних завдань ця естетика була малопридатна. Вже у Франції за Людовика XV в Парижі зводилися ансамблі «дав- ньоримського» смаку, такі як площа Згоди (архітектор Жак-Анж Габріель) і церква Сен-Сюльпіс, а за Людовика XVI подібний «бла- городний лаконізм» став вже основним архітектурним напрямом. Найбільш значні та своєрідно яскраві інтер’єри в стилі класи- цизму були розроблені шотландцем Робертом Адамом. Величезне враження на нього справили як археологічні дослідження італій-

ських вчених, так і архітектурні фантазії Піранезі. У трактуван- ні Р. Адама класицизм поставав стилем, який за вишуканістю інтер’єрів поступався рококо, що здобуло йому популярність не тільки у демократично настроєних колах суспільства, а й серед аристократії. Подібно своїм французьким колегам, Р. Адам про- повідував повну відмову від деталей, позбавлених конструктивної функції. А француз Жак-Жермен Суффле під час будівництва церкви Сен-Женев’єв в Парижі продемонстрував здатність класи- цизму організовувати великі міські простора. Масивна велич його проектів стала передвісником прагнення до мегалітичності напо- леонівського ампіру та пізнього класицизму. Його співвітчизники Клод-Нікола Леду і Етьєн Луї Булле пішли далі в абстрактну гео- метризацію форм. У революційній Франції аскетичний цивільний пафос їх проектів був мало затребуваний, тому повною мірою новаторство Леду оцінили тільки модерністи XX ст.

Хто з представників французького зодчества залишив яскраві інтер’єри в стилі класицизму? (Роберт Адам.)

У XVII — на початку XVIII ст. класицизм поширювався в ар- хітектурі Голландії (архітектори Якоб ван Кампен і Пітер Пост), де утворився особливо стриманий варіант цього стилю.

Класицизм в українському мистецтві також має свої здобут- ки. Історично цей стиль прийшов в Україну з двох його центрів: Польщі та  Російської імперії. В  українській архітектурі, як    і в європейській, характерною особливістю композиції кожної споруди стала гармонійність об’єму та його частин. Дахи вже не прямували вгору, домінував горизонтальний розвиток композиції. Панувала симетрія, її математичній логіці підпорядковувався кожен елемент. Своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні колірної гами споруд, типової для бароко (блакит- ний з білим і золотим), використанні античних ордерних форм.

Які принципи панували в архітектурі класицизму  в Україні, в чому виявилась його своєрідність? (Горизон- тальний розвиток композиції, симетрія, своєрідність у збереженні колірної гами споруд, типової для бароко, та використанняантичних ордерних форм.)

Поштовхом до розвитку класицистичної скульптури в середині XVIII ст. послужили твори Вінкельмана і археологічні розкопки давніх міст, які дозволили розширити пізнання сучасників про

античну скульптуру. На межі бароко і класицизму коливалися     у Франції такі скульптори, як Пігаль і Гудон. Свого найвищого втілення в області пластики класицизм досяг в героїчних і іди- лічних роботах Антоніо Канови, який черпав натхнення пере- важно в статуях епохи еллінізму (зокрема, творах Праксителя).  У Росії до естетики класицизму тяжіли Федот Шубін, Михайло Козловський, Борис Орловський, Іван Мартос.

А. Канова.

Амур і Психея          Ж.-А. Гудон.

Вольтер у кріслі        Ф. Шубін. Цариця Катерина ІІ

Публічні пам’ятники, які отримали в епоху класицизму широке розповсюдження, давали скульпторам можливість іде- алізації військової доблесті і мудрості державних мужів. Ві- рність античним зразкам вимагала від скульпторів зображення моделей оголеними, що вступало в протиріччя з прийнятими нормами моралі. Щоб вирішити цю суперечність, діячі сучаснос- ті спочатку зображувалися скульпторами класицизму у вигляді античних богів: Суворов — у вигляді Марса, а  Поліна Борге-  зе — у вигляді Венери. За часів правління Наполеона питання вирішилося шляхом переходу до зображення діячів сучасності    в античних тогах (такі фігури Кутузова і Барклая де Толлі перед Казанським собором).

Приватні замовники епохи класицизму прагнули увічню- вати свої імена в надгробних пам’ятниках. Популярності цієї скульптурної форми сприяло облаштування публічних кладовищ в головних містах Європи. Відповідно до ідеалів класицизму, фігури на надгробних  пам’ятниках,  як  правило,  знаходяться в стані глибокого спокою та внутрішньої гармонії. Скульптурі класицизму взагалі не притаманні різкі рухи або зовнішні про- яви таких емоцій, як гнів, пристрасть, злоба.

Пізній, ампірний класицизм, проникнутий сухуватою пате- тикою та надмірною стриманістю поз, представлений передусім

у творчості датського скульптора Торвальдсена. Особливо цінува- лися чистота ліній, стриманість жестів, неупередженість виразів. У виборі зразків для наслідування акцент зміщується з грецького еллінізму на період архаїки. Увійшли в моду релігійні образи. Надгробна скульптура пізнього класицизму нерідко несе на собі легкий наліт сентиментальності.

Що стає художнім матеріалом для розвитку скульптури? (Звернення до античних взірців.)

Традиції живопису

Не можна залишити поза увагою надбання образотворчого мистецтва епохи класицизму. У живописі класицизму пере- важне значення отримують малюнок і світлотінь. Закріпленню ідей класицизму сприяло створення французької Королівської академії живопису і скульптури, де розробили систему жанрів, низку чітких правил композиції й малюнка, зображення емоцій. Принципи раціоналізму визначили погляд на художній твір як на штучно створене, правильно організоване та логічно побудоване середовище. Художнє перетворення натури, перетворення при- роди в прекрасну й облагороджену є актом її вищого пізнання. Мистецтво було покликане показати ідеальну закономірність світобудови, часто приховану за хаосом дійсності.

К. Лоррен. Пейзаж з Енеєм на Делосі      

Ф. Жерар.

Портрет мадам Рекамьє

Яскравим представником французького класицизму є Нікола Пуссен, картини якого позначені піднесеністю етичного змісту, просвітленою гармонійністю ритмічного ладу і колориту.

Відома поема Овідія «Метаморфози» надихнула Ніколо Пуссе- на на створення картини «Царство Флори» (давньоримської богині весни). Твір передає міфологічні сюжети, герої яких з волі богів були перетворені на квіти. Тут можна побачити учасника троян- ської битви Аякса (дельфініум), що кидається на власний меч; Нарциса, який милується власним віддзеркаленням; закоханих Крокуса та Смілакс (в’юнок); коханого Венери Адоніса (анемон); засмученого Гіацинта та Клітію (соняшник), яка не зводить очей з променистого Аполлона. Кожний персонаж зображений на по- лотні разом із квіткою, на яку перетворився.

Блискучого розвитку в цю епоху набуває ідеальний пейзаж    у творах живописців Клода Лоррена, Гаспара Дюге.

Висновок. Культурно-мистецька епоха Просвітництва заклала підвалини для формування художніх напрямів та стилів Нової епохи. Художні стилі епохи Просвітництва значною мірою зба- гатили світове мистецтво, зумовивши формування й розвиток майбутніх стилів XIХ–XX ст.

VІ. Закріплення нових знань

За допомогою яких засобів стиль класицизму розповсюджу- ється в архітектурі?

На яких мистецьких засадах будується скульптура класициз- му, та які соціальні прояви знаходить?

Поміркуйте, чи розрізняються між собою методи й форми використання античної спадщини мистецтвом класицизму та по- передніми культурно-мистецькими епохами (наприклад, епохою Середньовіччя або Відродження)?

VІІ.   Повторення  основних понять

Ампір (франц. style empire — имперський стиль) — стиль піз- нього (високого) класицизму в архітектурі та ужитковому мис- тецтві. Виник у Франції та в першій половині ХІХ ст. змінився еклектичними течіями Нового часу.

Класицизм (лат. сlassісus — зразковий) — художній стиль     і естетичний напрям європейського Просвітництва.

VІІІ. Домашнє завдання

Відповіді на контрольні запитання та виконання творчих завдань за підручником «Мистецтво. 8 клас».