Учительська світлиця

УРОКИ 11–12

ГОТИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Мета: визначити умови формування та розвитку готичного стилю; познайомити з художніми особливостями стилю на прикладі ар- хітектури, скульптури, живопису, книжкової мініатюри, декора- тивно-ужиткового мистецтва; виявити національні та регіональні особливості розвитку готичного стилю; проаналізувати кращі зразки готики.

Мотивація: завершальним стилем епохи Середньовіччя стає готика. Познайомившись з усіма стилями Середньовіччя (візан- тійський, романський та готичний), учні протягом уроків будуть мати повну картину культурно-мистецького простору доби Серед- ньовіччя, що дозволить досліджувати, аналізувати й порівнювати риси кожного художнього стилю.

Очікувані результати: учні повинні знати особливості мистець- кого стилю, його специфіку й відмінності в різних європейських країнах; уміти порівнювати твори різних видів мистецтва, уза- гальнювати й систематизувати навчальний матеріал; розрізняти характерні особливості готичного мистецтва; пояснювати стиліс- тичне розмаїття на прикладі творів мистецтва.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручник, пре- зентація, роздатковий матеріал.

Демонстрації:

візуальний ряд: архітектура — Сієнський собор Вознесіння Пре- святої Діви Марії (сієна, Італія), Кафедральний собор Діви Марії (Реймс, Франція), собор Нотр-Дам де Парі (Париж, Франція), со- бори в Реймсі та Ам’єні (Франція), Кельнський собор (Німеччина), собор Святого Віта (Прага, Чехія), костьол Діви Марії (Краків, Польща), собор Св. Стефана (Відень, Австрія), ратуша в Брюсселі;

вітражі — вікна Собору Нотр-Дам де Парі (Париж, Франція), центральна «роза» Страсбурзького собору (Франція), центральна

«роза» на західному фасаді собору Сен-Гат’єн в Турі (Франція), вітражі каплиці Сент-Шапель (Париж, Франція), Шартського собору (Франція), Кельнського собору (Німеччина);

скульптура — Клауса Слютера (Мадонна фасаду церкви похо- вання Філіппа та Криниця Пророків), Тільмана Ріменшнайдера (вівтар Магдалени), Віта Ствоша (Вівтар Марії); книжкова мініатюра — Книги євангельських читань Генрі- ха ІІ — «Коронування Генріха ІІ й Кунігунди», мініатюра Золотого Кодексу Ехтернаха — «Святий Матвій», мініатюра Євангелії Го- дескалької — «Христос, який благословляє», фрагмент сторінки Утрехтського Псалтиря.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Вітання. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Метод «Припущення на основі запропонованих слів» (слова, які вказують на ключові поняття, вивішують на дошці: ікона, вітраж, образотворче мистецтво).

Проаналізувавши умови формування та розвитку останнього стилю епохи Середньовіччя — готики, ми матимемо можливість порівняти та виявити подібні та відмінні риси між трьома сти- лями Середньовіччя (візантійським, романським та готичним).

Вивчаючи сьогодні готичний стиль, ми пригадаємо матеріали попередніх занять.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Давайте пригадаємо особливості мистецьких традицій візан- тійського та романського стилів.

Спробуємо проаналізувати фактори прояву візантійського та романського стилів в різних видах мистецтві (архітектурі, скульп- турі, живописі, іконописі, книжковій мініатюрі, музичному й театральному мистецтвах).

ІV. Повідомлення теми уроку

План вивчення нового матеріалу

Формування мистецького стилю. (Матеріал на СD) Прояви готичного стилю в мистецтві.

Декоративно-ужиткове мистецтво.

Методичні рекомендації

Під час ознайомлення з епохою пізнього Середньовіччя й вивча- ючи готичне мистецтво, слід окремо дослідити умови формування та розвитку готичного стилю; важливо звернути увагу учнів на художні особливості стилю в архітектурі, скульптурі, живописі,книжковій мініатюрі, декоративно-ужитковому мистецтві. Окре- мо слід виділити національні та регіональні особливості, які на- були прояву в готичному стилі. За допомогою творчих завдань прищепити учням шанобливе ставлення до шедеврів світового мистецтва.

V. Вивчення нового матеріалу

Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за підруч- ником «Мистецтво. 8 клас».

Розповідь учителя

Сьогодні ми підійшли до періоду пізньої Середньовічної куль- тури та мистецтва. Завершальним етапом для Європейського мистецтва став готичний стиль. Готика прийшла на зміну попе- реднього романського стилю, поступово витісняючи його. Загалом готичний стиль охопив практично всі види й напрями мистецтва: архітектуру, скульптуру, живопис, книжкову мініатюру тощо. Однак найяскравіше творчий геній готичного стилю проявився в архітектурі.

Готичний стиль в мистецтві

Архітектура цього стилю характеризується вертикальною спрямованістю конструкцій, чіткістю ліній, каркасним перекрит- тям, використанням скульптур та вітражів у загальній компо- зиційній будові всієї споруди. На початку формування готичний стиль втілювався в культовій архітектурі. Ефект спрямованості соборів до неба підкреслений гігантськими ажурними баштами зі складним орнаментом, стрілчастими вікнами і порталами, рельєфами та цілими скульптурними композиціями. У готичних соборах скульптурне оздоблення переважало над живописом, що визначалося характером, так би мовити, «ажурної» архітектури, унеможливлюючи фрескове письмо.

Так, наприклад, особливістю готичної архітектури є стрілчаста арка, що відіграє не декоративну, а принципово значущу кон- структивну роль. Вона полегшує кам’яне склепіння романських будов. Система арок, аркбутанів та контрфорсів створила каркасну систему, у якій стіна як конструктивна частина будівлі ставала ніби зайвою, вона перетворювалася на простінки з великими вік- нами. Основними матеріалами були камінь (зокрема мармур), дерево, мозаїка, позолота.

Новий підхід давав можливість будувати споруди небаченої висоти, перекривати широкі прольоти. Каркасна система готичної архітектури дозволяла створювати високі та об’ємні інтер’єри соборів і робити величезні вікна з багатоколірними вітражами. Спрямованість собору вгору підкреслювали гігантські «мережані» башти, високі стрілчасті арки, вікна, численні декоративні деталі (наприклад, Кафедральний собор Діви Марії в Реймсі).

Кельнський собор.

Німеччина Собор Нотр-Дам. Париж, Франція

Собор Святого Віта. Прага, Чехія

Зразками готики є храми Франції (собор Паризької Богома- тері, собори в Реймсі та Ам’єні), Німеччини (Кельнський собор), Чехії (собор Святого Віта у Празі), Великобританії (соборна церква Вестмінстерського абатства в Лондоні), Польщі (костьоли Діви Марії у Кракові та Гданську), Австрії (собор Святого Стефана у Відні). Також чудові зразки готики є в Голландії, Італії, Іспанії, країнах Прибалтики.

Із середини XIII ст. в Європі на тлі розвитку міст та міського самоврядування почалося повсякчасне зведення будівель світського призначення — міські ратуші, ринки, цехові будинки, а також розкішних замків для знаті. Усі елементи екстер’єру та інтер’єру цих споруд підпорядковувалися загальній готичній архітектурній формі. Із численних готичних пам’яток цивільно- го будівництва виділяються архітектурні комплекси Парижа та ратуша Брюсселя. Одним з найбільших європейських готичних замків є Авіньйонський папський палац.

Який архітектурний елемент став характерною особливістю готичної будівлі? (Стрілчаста арка.)

У готиці зміна конструкцій соборів (площину стін замінено великими віконними отворами) змусила фресковий живопис по- ступитися місцем вітражу, який через специфіку будови істотно вплинув на емоційну виразність інтер’єру споруди. Вітражі роз- міщували у віконних прорізах.

Техніка вітражного живопису фактично залишилася такою, як і в романську добу, але кольорова гама більш урізноманітнилась та збагатилась — кольорових відтінків стало більше, їхня паліт- ра стала яскравішою. Також у вітражах стали використовувати не тільки кольорове, але й біле скло. При цьому ускладнилися сюжети творів, зокрема додалися вітражі на побутову тематику. Звичайними сюжетами для вітражів були сцени зі Старого та Нового Заповітів, житія святих, а також зображення Страшного суду. Однак в готичних храмах разом із біблійними сюжета- ми знайшли місце й інші мотиви. Зображення побутових сцен мотивувалося необхідністю спокути в праці за гріхи. Алегорії гріхів та гріховних пристрастей зображувалися у вигляді химер, язичницьких потвор. Часто готичні собори прикрашали зобра- женнями жонглерів, музикантів і танцюристів. У цих творах відобразилися народні потішні вистави, що були в середні віки досить поширеними. Готична архітектура демонструє надзвичайно органічне поєднання ремесла і мистецтва та досконалість форм

і синтезу мистецтв.

Традиційним елементом для готичного собору було велике кругле вікно над центральним порталом — «роза» у вигляді орнаментального вітража. «Розу» обрамляли кам’яною кладкою у вигляді радіальних променів, що виходять з центру композиції (наприклад, зовнішній бік вітражного вікна собору Нотр-Дам у Парижі, центральні «рози» Страсбургського собору, собору Сен- Гат’єн в Турі). «Розою» називався також подібний декоративний мотив, що вінчав стрілчасті вікна готичних будівель.

До наших часів збереглися яскраві й самобутні шедеври ві- тражного живопису — це вражаючі вітражі каплиці Сент-Шапель, Шартрського собору, Паризького собору Нотр-Дам, а також Кельнського собору.

Чи змінилася сюжетна тематика та мотиви у вітражах та розписах храмів? (Разом із біблійними сюжетами зо- бражувалися побутові сцени, алегорії гріхів зображували у вигляді химер, язичницьких потвор. Часто готичні со- бори прикрашали зображеннями жонглерів, музикантів і танцюристів, сценами з народних потішних вистав.)

Отже, заміна глухих стін величезними вікнами призвела до того, що розпис стін, характерний для романських соборів, оста- точно поступився скульптурі та вітражу.

Таким чином, скульптура як вид мистецтва стала відігравати величезну роль в створенні образу готичного собору. Наприклад, у Франції окремі скульптури та цілісні скульптурні композиції оформляли в основному зовнішні стіни. Співвідношення скульпту- ри та архітектури змінилося. На відміну від романської, готична скульптура більш самостійна — вона не підпорядкована в такій мірі площині стіни, як раніше. У готичному мистецтві почала розвиватися кругла монументальна пластика. Однак при цьому готична скульптура залишилася невід’ємною частиною архітек- турного ансамблю, частиною загальної форми і разом з архітек- турними елементами підкреслювала вертикальний рух будівлі. При цьому скульптура створювала динамічну світлотіньову гру, яка оживляла, одухотворювала архітектурні маси і сприяла їхній взаємодії із середовищем.

Скульптура пізньої готики зазнала великого впливу з боку італійського мистецтва. У Франції близько 1400 р. видатний скульптор Клаус Слютер створив низку визначних скульптурних творів для Філіпа Бургундського, серед яких — Мадонна на фасаді церкви поховання Філіппа, Криниця Пророків в Шаммоле по- близу Діжона. Вони яскраво характеризують мистецькі тенденції пізньої готики і вже раннього Ренесансу.

А в Німеччині на той час були добре відомі твори скульпто- рів Тільмана Ріменшнайдера (вівтар Магдалени, розташований у церкві Святої Марії Магдалени в Мюннерштадті), Адама Краф- та (вівтар Тетцель Нюрнберзької капели, епітафія Ландауерів), Віта Ствоша (вівтар Марії в церкві Успіння Пресвятої Діви, що

в Кракові). Творчість цих митців значною мірою вплинула на стиль різьбленої дерев’яної скульптури регіонів Південної Польщі, Словаччини, Австрії, Німеччини.

У чому проявилася різниця між розвитком мистецтва скульптури романського та готичного стилів? (Готична скульптура стала більш самостійною, хоча залишилася невід’ємною частиною архітектурного ансамблю та ство- рювала динамічну світлотіньову гру.)

Готичний стиль в живописі проявився пізніше, ніж в архі- тектурі та скульптурі, лише за декілька десятиліть. Він роз- винувся в різних країнах по-різному. Так, у Франції та Англії прояв готики відбувся на початку ХІІІ ст., а в Німеччині — у 20–30-ті рр. ХІІІ ст., в Італії ще пізніше. Яскравим прикладом готичного живопису можуть слугувати розписи низки соборів Чехії, Польщі, України, де яскраво переплелися самобутні на- ціональні та загальностильові риси.

Фресковий готичний живопис у своїй більшості зберіг релі- гійний характер, тому розвивався переважно у формі настінних та вівтарних розписів. Як ми вже зазначали, одним з основних напрямів готичного живопису став вітраж, який остаточно ви- тіснив фреску.

Адам Крафт. Вівтар Тетцель Нюрнберзької капели Віт Ствош. «Сходження Святого Духа»

Певного розвитку в період готики набув портретний жанр живопису. На зміну умовним абстрактним зображенням прийшов індивідуальний образ з конкретними рисами людини. До наших часів дійшов один з перших готичних портретів невідомого художника — портрет французького короля Іоанна ІІ Доброго. Також прикладами готичного портретного живопису можуть слугувати твори невідомого англійського митця — портрет Едварда Віндзо- ра, його дружини Кетрін де Вер та їхньої родини, «Чотири пани високого рангу грають у карти», портрет Анни Рассел, графіні Уорік, «Портрет леді в чорному». Твори художника демонструють нам повсякденне життя англійської провінційної аристократії. За розвитком готичного портретного живопису поступово завер- шується майже тисячолітнє панування візантійських канонів в образотворчому західно-європейському мистецтві: людину поча- ли зображувати не лише анфас, але й у профіль або навіть спиною, на полотні художником створювався простір (пейзаж, покликаний відобразити внутрішній світ людини). Щоб передати динаміку та надати виразності твору, майстри намагалися передати на полотні емоції та почуття людей, яких зображували.

Як змінюється готичний портрет? (З’явилися індивідуальні риси портретованого, людські фігури стали зображувати- ся в різних ракурсах, з’явились динаміка та рух, у творах стали передавати емоції та почуття портретованого.)

Саме на період готики припав розквіт книжкової мініатюри. Вона набула поширення через посилення престижу ілюстрованої книги, призначеної для світських осіб (знаті). Мистецтво книж- кової мініатюри швидко вдосконалювалося. Багатство та гармо- нійність оформлення сторінок із текстом, ініціали та ілюстрації досягали органічного поєднання, перетворюючи книгу на цінний витвір мистецтва. Митці прагнули досконалого й детального відтворення натури. Серед представників готичної книжкової мініатюри слід назвати братів Лімбургів, а також Робіне Тестара, Жана Коломба.

• як духовну, так і світську літературу. Напри- клад, французькі «Великі хроніки» відтворюють у картинах історію Франції, а німецька книга ліричних пісень «Рукопис Мапессе» є ілюстрованим літописом побуту знаті, з турніра- ми, сценами полювання, подвигами на честь прекрасної дами. З появою світської літератури (наприклад, лицарських романів) розширилося коло ілюстрованої книги. Також ілюструвалися й часослови та псалтирі для домашнього використання. Однією з найпрекрасніших взірців готичного живопису в історії світової культури є «Чудовий часослов герцога Беррійського», створення

якого тривало 80 років. Він складається з 412 сторінок, містить 129 мініатюр роботи видатних французьких живописців — братів Лімбургів, Жана Коломба.

Брати Лімбург. Сторінка

• часослова герцога Беррійського» (фрагмент) Фрагмент сторінки Утрехтського Псалтиря

Яскравими прикладами книжкової мініатюри можуть слугу- вати: мініатюра книги євангельських читань Генріха ІІ — «Ко- ронування Генріха ІІ та Кунігунди», мініатюра Золотого Кодексу Ехтернаха «Святий Матвій», мініатюра Євангелії Годескальської

«Христос, який благословляє», а також фрагмент сторінки Утрехтського Псалтиря.

Що стає поштовхом для розвитку книжкової мініатюри? (Посилення інтересу до ілюстрованої книги, призначеної для світського читача.)

Декоративно-ужиткове мистецтво

Для готичного стилю в декоративно-ужитковому мистецтві характерне ускладнення форми та заповнення її орнаментальни- ми мотивами. Наприкінці XIII ст. новий орнамент з’явився на срібному церковному посуді і почав поступово проникати в інші галузі прикладного мистецтва. Ознакою переходу від романсько- го стилю до готичного є проникнення в орнаментику світських мотивів. З орнаментів зникли грубувата язичницька «дикість», щільність і строкатість. Їм на зміну прийшли лаконічна графіч- на відточеність, чіткість ритмів. Характер готичного орнаменту

визначається складною взаємодією романо-візантійської та арабо- мусульманської традицій.

• епохи пізнього Середньовіччя характерний розвиток міської культури, через збільшення міст розвивається торгівля та ремісництво. Набуло розвитку художнє ткацтво, почали ви- готовляти шпалери. Виробництво шпалер розвинулося спочатку в Скандинавії та Німеччині, а пізніше в інших країнах Європи. З кінця XIV ст. виробництво шпалер в Європі стало найважли- вішою галуззю художнього ремесла. Створювались великі ману- фактури у Франції (спочатку в Парижі, пізніше в Аррасі).

Одним з видатних творів пізнього Середньовіччя, яке можна порівняти з кращими зразками фрескового живопису, є серія шпалер на сюжети Апокаліпсису, так званий «Анжерський апо- каліпсис». Роботу виконали паризькі майстри під керівництвом королівського ткача Нікола Батая. Тема протиборства людини і сил зла в порівнянні з першоджерелом вирішена в більш мажор- ному ключі, з яскраво вираженою фольклорною основою.

У чому змінилося декоративно-ужиткове мистецтва періоду готики? (Ускладнення форми, заповнення її орнаменталь- ними мотивами; в орнаментику проникли світські моти- ви; чіткість ритмів і графічна відточеність.)

В останній чверті XIV ст. в образотворчому мистецтві європей- ських країн панував так званий стиль «інтернаціональної готики». Цей період став перехідним до живопису Проторенесансу.

Висновок. Готичне мистецтво було переважно культовим і роз- вивалося в рамках феодально-релігійної ідеології. У ньому відби- лося формування національних держав, зміцнення міст і міських торгових та ремісничих кіл. Готичний стиль стає завершальним в історії середньовічного мистецтва й передає естафету новому культурно-мистецькому періоду. Отже, середньовічна європейська епоха, розділена на романський та готичний періоди, була завер- шенням давньоримської культури та мистецтва і початком нової ери — епохи Ренесансу. З XIV ст. в країнах Європи починається відлік ренесансного мистецтва доби Відродження.

VІ. Закріплення нових знань

Проведення дискусії на тему «Середньовічна готика й поняття готики (готів) в сучасному культурно-мистецькому просторі».

Запитання до дискусії

Що являла собою готика в епоху Середньовіччя?

Чи вплинув готичний мистецький стиль на суспільний світ- огляд та мораль?

Із чим асоціюється поняття «готика» сьогодні?

Наскільки розповсюдженим є поняття «готських рухів» в су- часному соціокультурному просторі? Чи характеризує світогляд людини її приналежність до «готів»?

VІІ. Повторення основних понять

Вітраж — жанр монументального живопису, у якому зобра- ження викладається з кольорового скла. Вітражі прикрашали храми та слугували основним джерелом світла. Один з основних орнаментів вітражних вікон готики — так звана «роза».

Готика (від італ. gotico, букв. — готський, від назви гер- манського племені готів) — готичний художній стиль; каркасна система готичної архітектури дозволила утворити дуже високі та обширні інтер’єри соборів, прорізати стіни величезними вікнами з багатокольоровими вітражами.

VІІІ. Домашнє завдання

Намалювати книжкову мініатюру на заданий літературний фрагмент (або на текст за власним вибором).

Намалювати ескіз готичної «рози», використовуючи рослин- ний або геометричний орнамент. Скористайтеся наочними при- кладами або заготовками. (Виконувати завдання можна на основі непотрібного CD та за допомогою контуру.)