Учительська світлиця

УРОК 33

СТИЛІСТИЧНИЙ СИНТЕЗ В ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА І М. ЛИСЕНКА

Мета: розширити знання учнів про здобутки й досягнення укра- їнського мистецтва Нового часу; схарактеризувати національний колорит в різних видах мистецтва, розширити знання про пред- ставників українських творчих кіл.

Мотивація: в Україні соціально-історичні події розвивалися за іншим сценарієм, ніж в країнах Європи, тож і мистецькі традиції формувалися й розвивалися в іншому руслі, хоча й з урахуванням впливу художніх стилів Європи. Протягом уроку учні розмірко- вують, чому мистецтво Нового часу в України набуло яскравого національного забарвлення.

Очікувані результати: учні повинні розуміти головні ідеї україн- ського мистецтва Нового часу, характеризувати його стилістичне розмаїття, наводити приклади та аналізувати мистецькі твори українських митців.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Наочність і обладнання: мультимедійна дошка, підручних, пре- зентація, роздатковий матеріал.

Демонстрації:

візуальний ряд — портрети Т. Шевченка, М. Лисенка, С. Гулака- Артемовського, П. Воробкевича, Л. Жемчужникова, І. Соколова, К. Трутовського; живописні твори Т. Шевченка «Жіноча голівка»,

«Катерина», «Марія» та ін.

музичний ряд — М. Лисенко (фрагмент опер «Різдвяна ніч», «Уто- плена», «Тарас Бульба» (Трек 32), твори на слова Т. Шевченка

«Заповіт» (Трек 33), «Ой одна я, одна», «Туман, туман долиною», гімни «Молитва за Україну»), С. Гулак-Артемовський (фрагмент опери «Запорожець за Дунаєм») (Трек 34).

літературний ряд — Т. Шевченко (збірка «Кобзар», поеми «Ка- терина» «Єретик», «Наймичка», ліричні твори «Дівичі ночі» і «Маленькій Мар’яні», балади «Лілея» і «Русалка», революційна поезія «Кавказ», «Розрита могила», «Холодний яр»).

Хід уроку

І. Організаційний етап

Вітання. Оголошення теми і мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Мистецтво ХІХ ст. вивело фольклор та види народної творчості на новий, більш високий щабель. Народною поетикою й музикою, малярством та архітектурою захоплювалися митці не тільки в ме- жах України. Народні елементи стали головними в професійному мистецтві, адже тенденції розвитку суспільства були просякнуті ідеєю націоналізації, відбувався процес пробудження національної свідомості та національних мистецьких традицій.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Як національна культура різних країн відобразилася на євро- пейському мистецтві романтизму?

Як, на вашу думку, змінюється мистецтво завдяки зверненню митців до національних витоків художньої творчості?

Назвіть найвідоміших українських митців, чия творчість пов’язана з українськими народними традиціями.

ІV. Повідомлення теми уроку

План вивчення нового матеріалу

Прояв стилістичних ознак романтизму. (Матеріал на СД) Синтез романтизму та реалізму.

Методичні рекомендації

Матеріал уроку охоплює практично всі види мистецтва. В українському мистецькому просторі романтичні тенденції про- явилися майже в усіх видах мистецтва. Основою українського романтизму стала ідеалізація образів, звернення до народності й захоплення фольклором. Романтизм зумовив появу нового світ- огляду і стилю та розвиток нових жанрів. Популярність реалізму зумовлена загальною доступністю і зрозумілістю його мистецьких засобів, тому його тенденції в українському мистецтві актуальні й донині. Підсумовуючи урок, слід зосередити увагу учнів на сти- льових ознаках українського мистецтва, підтверджуючи розповідь прикладами. Необхідно підкреслити особливості національного фольклору, які міцно увійшли в професійне мистецтво та від- билися у художніх творах українських митців.

V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя Синтез романтизму та реалізму

Розквіт реалізму в Україні відбувався у другій половині XIX ст., коли Тарас Шевченко зі своїм гаслом «жодної риски без

натури» став на межі академізму й тієї класицистичної традиції, яка не давала можливості українському мистецтву наповнюватися новими течіями. Ці елементи, разом із відкриттям українського сюжету (природи, людини, історії), зробили із Шевченка ту лан- ку, яка поєднала давнє українське мистецтво з новим. Зокрема, Т. Шевченко був першим українським живописцем-романтиком. Творчість Т. Шевченка відкрила новий етап в українському мистецтві. Це новий етап критичного реалізм в українській лі- тературі, який вже панував в країнах Європи. Ім’я його вперше стало відомим, коли в Петербурзі вийшла невелика збірка поезій

«Кобзар». В історії України автор цього видання був винятковим явищем, адже вийшов з надр народу і здобув світову славу. Слід зазначити, що для Шевченка саме походження відіграло важливу роль у процесі формування творчої діяльності. Тарас Григорович завжди залишався вірним народові, до кінця життя не розривав з ним зв’язок і з гордістю писав: «... я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу».

Природа щедро обдарувала юнака талантом художника і поета. Почавши творчий шлях як художник, здобувши визнання вже в молоді роки, у зрілі літа він отримав звання академіка. Нова- торські ідеї Шевченка втілились через його талант поета — ху- дожника слова особливої, надзвичайної сили й глибини почуття, могутньої революційної пристрасті.

Живописцями, які піднесли український побутовий жанр на високий рівень, були продовжувачі демократичних традицій Т. Шевченка — Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський. Від свого першого вірша («Нудно мені, що маю робити?»)

й до останнього («Чи не покинуть нам, небого...») поет-новатор Т. Шевченко висловлював думки, почуття, мрії та прагнення українського народу. Після «Кобзаря» з’являється альманах

«Ластівка» з ранніми творами. Вже перші проби пера молодого поета зі своєю народністю, емоційністю були абсолютно новим явищем в українській літературі. Поет виріс на українському фольклорі й ніколи цих зв’язків не розривав.

Шевченко завжди підкреслював зв’язок і спадкоємність із тими, хто першим починав нову українську літературу. Так, на смерть автора безсмертної «Енеїди», під враженням глибокої втра- ти, Шевченко написав елегію «На вічну пам’ять Котляревському», в якій підкреслив вагомість його внеску в мистецтво українського народу і світовий культурний простір. Зокрема молодий поет дуже високо оцінював першого прозаїка нової української літератури

Г. Квітку-Основ’яненка. А щоб підкреслити значення творчої спадщини В. Жуковського, Шевченко присвятив йому свою ранню найкращу поему «Катерина», а Є. Гребінці — «Перебендю». Отже, Тарас Шевченко використовував багатий досвід і творчі набутки попередників і сучасників української, російської і зарубіжної літератури, але в поезію він прийшов сказати своє, нове слово. Про чітку індивідуальність творчості поета висловлювався І. Франко:

«... геніальна натура нашого поета уміла впливи ті щасливо пере- топити в одну органічну і глибоку поетичну цілісність».

Завжди відчуваючи нерозривний зв’язок із народом, поет сміливо черпав з усної творчості ідеї, сюжети, образи, ритміку. Елементи усної народної творчості впліталися у власні думки й слова поета. Інколи він міг запозичити з народної пісні навіть окремі рядки.

В яких галузях мистецтва Шевченко проявив свій талант? (У живописі та поезії.)

Тарас Шевченко став виразником народних інтересів в україн- ській літературі. Уже в ранніх творах поета проявилися провідні риси всього його творчого шляху. Автор «Кобзаря» — передусім поет сучасності, який жив інтересами народу, поділяв його горе й радощі, протестував проти потворних явищ життя, закликав до свободи («Катерина», «Причинна», «Тополя», «Утоплена»,

«Перебендя», ліричні поезії).

Дедалі більше Шевченко ставав відомим як поет і художник. Його твори друкувалися в журналах та альманахах, виходили окремими виданнями: «Гамалія», «Тризна», «Чигиринський Кобзар», «Живописная Украйна».

У своїй творчості Шевченко розвинув ідею слов’янського єд- нання, вперше висловлену в ранніх творах «Єретик», «Іван Гус». Розмірковуючи над суспільно-політичними проблеми, Шевченко, як і в ранній творчості, залишався ліриком. І в сатиричних творах, і в поемах, сповнених революційного пафосу, є чимало ліричних відступів, у яких проявляється щирість і чистота почуттів поета. Поруч з політичною поезією Шевченко створив ліричні твори:

«Дівичі ночі», «Маленькій Мар’яні», балади «Лілея», «Русалка» і поему «Наймичка».

Засновником якого поетичного жанру вважають Т. Шев- ченка? (Жанру політичної поезії.)

Творчість зрілого періоду життя стала найвищим етапом в розвитку творчості поета. Як і раніше, жагуча революційна пристрасть поєднувалася в ньому з особливою, надзвичайною ніжністю, ліричною емоційністю («Посажу коло хати», «Над Дніпровою сагою», «Тече вода з-під явора»).

Шевченко вважається основоположником нової української літератури, нової української культури в цілому. Його твори перекладені російською, чеською, болгарською, сербською, хор- ватською, німецькою, французькою, англійською мовами.

Реалістичні тенденції проявлялися в українській культурі і в творчості інших видатних діячів. Зокрема, добою реалізму в українському мистецтві стала доба передвижників, серед яких було багато українців. Посилення реалістичного напряму в укра- їнській літературі також пов’язане з творчістю І. Карпенка-Каро- го, М. Кропивницького, Ганни Барвінок. Література збагатилася в жанровому відношенні. Набули популярності суспільно-політич- на, елегійна лірика, сатира. Урізноманітнилася проза, з’явилися соціально-побутові, етнографічно-побутові, психологічно-побутові оповідання, соціально-психологічна новела, соціально-побутова, історична повість, соціально-психологічний роман, роман-хро- ніка. Митці бачили своє призначення не лише в тому, щоб ви- значити соціальні та людські пороки, а і в тому, щоб їхні герої стали взірцем суспільного та особистого життя. Також ХIX ст. можна визначити як період зростання соціальної ролі скульптури і архітектури.

Які жанри розвинулися в українській реалістичній лі- тературі? (Суспільно-політична поезія, елегійна лірика, сатира.)

Тарас Шевченко як художник посідає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він майстерно й високопрофесійно володів усіма відомими на той час засобами графічного зображення. Талант художника проявився значно раніше, ніж талант поета. Найбільш ранній серед відомих ма- люнків Шевченка дійшов до нас під назвою «Погруддя жінки», або «Жіноча голівка».

Прихильність до національного колориту проявилася і в жи- вописній творчості Т. Шевченко. Подорож Україною 1843 р. на- дихнула його на створення серії картин під назвою «Живописна Україна», на яких зображено історичні місця, побут та природу

рідної землі. Із часу його подорожей залишилось чимало акваре- лей, простих і природних за своїми сюжетами.

Портретам належить велике місце в Шевченковому доробку. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, природністю, вдалою композиційною побудовою і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику людині. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки («Ка- терина»). Однак, як і всіх романтиків, його приваблювала краса й бездоганність жіночого образу («Марія»). Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його осно- воположником в українському мистецтві.

Висновок. Синтез романтичних та реалістичних ознак в мистецтві ми можемо спостерігати як на прикладі творчості Т. Шевченко та М. Лисенка, так і інших видатних представників української культури та мистецтва. Зокрема, творчість великого Кобзаря належить до вічно живих явищ, які не спиняються на тій точці, на якій застала їх смерть, але далі розвиваються вже в свідомості суспільства. Кожна епоха висловлює про них свою думку, і як би вірно не зрозуміла вона їх, але завжди залишить наступній епосі сказати щось нове й вірніше, і жодна не висло- вить усього остаточно»*. Цей вислів можна віднести до творчості кожного видатного діяча культури та мистецтва.

VІ. Закріплення нових знань

Дослідивши прояви романтичних та реалістичних тенденцій, визначте відмінні ознаки цих течій на українському ґрунті.

Чому український романтизм та реалізм набули яскравого національного забарвлення?

Назвіть відомих представників українського романтизму та реалізму ХІХ ст.

VІІ. Домашнє завдання