Урок 26
Тема. Хімічні властивості солей.
мета: сформувати уявлення про хімічні властивості солей,
про особливості та умови взаємодії солей з кислота‑
ми, основами, солями; розвивати вміння складати рів‑
няння реакцій обміну; розвивати вміння спостерігати
та робити висновки.
матеріали: розчини солей: купрум (ІІ) хлориду, натрій карбонату,
кальцій хлориду, натрій сульфату, калій нітрату, куп‑
рум (ІІ) сульфату, ферум (ІІ) сульфату, ферум (ІІІ) хло‑
риду (або манган (ІІ) сульфату та хром (ІІІ) хлориду),
барій хлориду, кальцій карбонату, аргентум нітрату,
натрій хлориду, розчин лугу, сульфатна кислота, хло‑
ридна кислота.
обладнання: Періодична система хімічних елементів, таблиця
розчинності, пробірки.
Базові поняття
та терміни:
солі, кислоти, основи, реакція обміну.
Тип уроку: комбінований.
методи
навчання:
пояснювально‑ілюстративні — розповідь, бесіда; наоч‑
ні — демонстрації, лабораторні досліди; репродуктив‑
ні, частково‑пошукові; дослідницькі; метод контролю.
структура уроку
I. Організаційний етап ................................. 1 хв.
II. Перевірка домашнього завдання ....................... 9 хв.
III. Актуалізація опорних знань...........................2 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу...........................20 хв.
1. Взаємодія солей з основами.
2. Взаємодія солей з кислотами.
3. Взаємодія між солями.
V. Узагальнення та систематизація знань ..................10 хв.
VI. Домашнє завдання...................................1 хв.
VII. Підбиття підсумків уроку.............................2 хв.
хід уроку
I. організаційний етап
Привітання, перевірка готовності до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання
1. Бесіда за питаннями домашнього завдання. f
— Дайте визначення реакції нейтралізації.
— Дайте визначення реакції обміну.
— Які речовини утворюються при взаємодії кислот з основами?
— Які речовини утворюються при взаємодії кислотних оксидів з осно-вами?
— Які основи реагують з кислотами?
— Які речовини утворюються при взаємодії основних оксидів з кисло-тами?
2. Проводиться експрес-контроль щодо формування вміння f
складати рівняння реакцій кислотно-основних взаємодій.
завдання
Допишіть рівняння реакцій, назвіть продукти реакції:
іваріант ііваріант
а) ZnOH HSO ( ) +→ 2 24 а) AlOH HPO ( ) +→ 3 34
б) KOHHSO +→33 б) CuOH HBr ( ) +→ 2
в) FeOHCl +→ в) ZnOHSO +→24
г) AlOHSO 23 24 +→ г) FeOHCl 23+→
д) CaOH SO ( ) +→ 2 2
д) KOHNO +→25
е) NaOH NO +→25 е) BaOH CO ( ) +→ 2 2
є) MgOCO +→2
є) CaOSO +→2
3. Під час експрес-контролю вчитель вибірково перевіряє f
виконання письмових домашніх завдань.
III. актуалізація опорних знань
Бесіда f
Учитель звертає увагу учнів, що в результаті кислотно-основних
взаємодій утворюються солі, пропонує розглянути хімічні властивості со-лей і повідомляє тему уроку. Учні формулюють питання, які слід розгля-нути на уроці.
Учитель нагадує, що учні частково обізнані з властивостями солей:
солі можуть реагувати з простими речовинами, наприклад металами.
— За яких умов відбуваються реакції металів із солями?
— За яким принцом метали реагують із солями?
Учитель повідомляє, що на уроці будуть розглянуті реакції солей
із складними речовинами.
IV. вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя супроводжується демонстраціями дослідів.
1. Взаємодія солей з основами.
Учитель демонструє взаємодію розчину купрум (ІІ) хлориду з розчином
натрій гідроксиду. Випадає синій осад купрум (ІІ) гідроксиду:
CuCl NaOH CuOH NaCl 2 2
22 +→( ) ↓+ .
Розчинні солі здатні взаємодіяти з розчинними основами — лугами.
Між ними відбувається реакція обміну, отже в продуктах реакції також
будуть сіль та основа. Щоб взаємодія між сіллю та лугом відбулась, один
із продуктів повинен випадати в осад (розчинність речовин можна з’ясувати
за допомогою таблиці «Розчинності солей, кислот і основ у воді»). Отже,
у такий спосіб одержують нерозчинні у воді основи:
Сіль (1) +→ луг нерозчинний гідроксид + сіль (2).
Лабораторний дослід № 8.
взаємодія солей із лугами в розчині.
У три пробірки налийте по 1—2 мл розчинів купрум (ІІ) сульфату, фе-рум (ІІ) сульфату, ферум (ІІІ) хлориду (або манган (ІІ) сульфату та хром (ІІІ)
хлориду). До кожної пробірки по краплях приливайте розчин лугу.
— Які зміни ви спостерігаєте?
— Напишіть рівняння реакцій та відмітьте колір утворених осадів.
Луги відносять до сильних основ, а нерозчинні гідроксиди — до слаб-ких. Отже, реакція між сіллю і основою відбувається в тому випадку, якщо
більш сильна основа витискує більш слабку із солі. Таким чином сіль з лу-гом взаємодіяти може, а з нерозчинною основою ні.
2. Взаємодія солей з кислотами.
В реакцію із солями можуть вступати також кислоти. Причому солі
можуть взаємодіяти як розчинні, так і нерозчинні у воді. Між ними також
відбувається реакція обміну, отже в продуктах реакції будуть сіль та кис-лота:
Сіль (1) + кислота (1) → кислота (2) + сіль (2).
Реакції між сіллю та кислотою протікають у декількох випадках: а) сіль,
що утворюється, випадає в осад (до цього випадку також можна віднести
утворення нерозчинної силікатної кислоти); б) кислота, що утворюється, є
леткою (сульфідна кислота) або нестійкою і розкладається в момент утво-рення (карбонатна або сульфітна кислота).
а) Учитель демонструє взаємодію розчину барій хлориду з сульфатною
кислотою. Випадає білий осад барій сульфату. Ця реакція є незворотною
завдяки утворенню осаду:
BaCl HSOBaSOHCl 22442 +→↓+ .
Силікатна кислота представляє собою безбарвну аморфну речовину.
При утворенні силікатної кислоти в реакціях обміну утворення осаду, як
такого, не спостерігається. Розчин, в якому утворюється силікатна кислота,
ніби заморожується (при намаганні вилити його з пробірки він
не виливається) за рахунок того, що силікатна кислота утворює гель:
NaSiOHCl NaCl HSiO
23 23 22 +→+↓.
б) Іноді кислота, що утворюється, розкладається з виділенням газу:
HCOCOHO 23 22 →↑+ ;
HSOSOHO 23 22 →↑+ .
Або кислота є леткою і погано розчиняється у воді, як, наприклад,
сільфідна кислота HS2
. В таких випадках реакція можлива, навіть якщо
сіль, що утворюється, розчиняється у воді.
Учитель демонструє взаємодію кальцій карбонату (вапняк, крейда,
мармур) з хлоридною кислотою. Рідина ніби закипає: карбонатна кислота,
що утворюється, моментально розкладається і виділяється багато вугле-кислого газу:
CaCO HClCaClHCO 3223 2 +→+ ; або CaCO HClCaClCOHO 3222 2 +→+↑+ .
У випадку дії хлоридної кислоти на ферум (ІІ) сульфід або натрій
сульфіт бурного виділення газу не спостерігається. Але чітко відчувається
запах продуктів реакції: в першому випадку запах тухлих яєць, що обумов-лений сірководнем, а в другому випадку — різкий запах сірчистого газу.
FeSHCl FeCl HS +→+↑ 2 22;
NaSO HClNaClSOHO 23 22 22 +→+↑+ .
Поняття «сильна» та «слабка» застосовується також і для кислот. Хло-ридна кислота є сильною, а сульфідна — слабкою. Взаємодія ферум (ІІ)
хлориду із сульфідною кислотою не може відбуватися тому, що слабка кис-лота не може витиснути сильну із солі. Взаємодія може відбуватися тільки
у зворотному напрямку. Сильна кислота може витиснути слабку із солі.
До сильних кислот відносять нітратну, сульфатну, хлоридну, бромідну
і йодидну. Всі інші кислоти — слабкі. Отже всі сильні кислоти здатні
взаємодіяти із солями всіх слабких кислот. Не дивлячись на те, що багато
слабких кислот розчинні у воді, сильні кислоти здатні витиснути їх у тому
випадку, якщо всі продукти реакції розчинні у воді. Наприклад, сульфатна
кислота навіть може витиснути фосфатну з нерозчинних фосфатів:
MgPO HSOMgSOHPO 342 24 434 332 ()+→+ ;
23 2 42424 3 34 AlPO HSOAlSOHPO +→()+ .
3. Взаємодія між солями.
Між самими солями також можуть відбуватися реакції обміну. Звісно,
якщо в реакцію вступають дві солі, то і продуктами реакції мають бути дві солі:
Сіль (1) + сіль (2) → сіль (3) + сіль (4)
Взаємодія двох солей можлива тільки в тому випадку, якщо обидві
вихідні солі розчинні у воді і хоча б один з продуктів реакції випадає
в осад. Учитель демонструє відповідні реакції.
AgNO NaCl AgCl NaNO 33+→↓+ ;
BaCl NaSO BaSO NaCl 22442 +→↓+ .
Іноді в реакцію можуть вступати дві солі, одна з яких є нерозчинною.
Але реакція може відбуватися тільки в тому випадку, якщо вихідна сіль
є більш розчинною, ніж та, що утворюється. Наприклад, кальцій сульфат
є малорозчинною сіллю, а барій сульфат — нерозчинною, отже можлива
наступна реакція:
CaSO BaCl BaSO CaCl 42 42 +→↓+ .
Аргентум йодид і аргентум хлорид — нерозчинні солі, але аргентум
йодид є більш нерозчинною сіллю, ніж аргентум хлорид, отже можлива
реакція:
AgCl NaIAgI NaCl +→+ .
Аргентум хлорид білого кольору, а аргентум йодид — жовтуватого.
Про перебіг реакції можна судити по зміні кольору осаду, але такі реакції,
завдяки тому що вони відбуваються між твердими речовинами, протікають
надто повільно і змін, що відбуваються, практично не видно.
Лабораторний дослід № 9.
реакції обміну між солями у розчині.
Змішайте рівні об’єми розчинів натрій карбонату і кальцій хлори-ду. Що спостерігаєте? Замініть натрій карбонат на натрій сульфат, калій
нітрат.
Учні записують спостереження в зошит, складають рівняння тих
реакцій, що відбуваються, роблять висновки про умови, за яких протікають
реакції обміну у водних розчинах.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда f
— До якого типу реакцій відносяться реакції між солями і складними
речовинами?
— До якого типу реакцій відносяться реакції між солями і металами?
— Назвіть умови, за яких відбувається взаємодія солей з основами.
— Назвіть умови, за яких відбувається взаємодія солей з кислотами.
— Назвіть умови, за яких відбувається взаємодія між солями.
— Визначте основний принц, за яким відбуваються взаємодії за уча-стю солей.
Завдання f
1. Яка речовина випаде в осад, якщо змішати розчини кальцій нітрату
і сульфатної кислоти? Напишіть рівняння реакції. Чи можна очікувати
випадання осаду, якщо замість сульфатної кислоти взяти хлоридну?
Карбонатну?
133
2. Допишіть рівняння реакцій і вкажіть, з якої причини відбувається
кожна з реакцій обміну:
а) CuSO BaOH 4 2
+ ( ) →;
б) NaSO HSO 23 24 +→;
в) CaOH KCO ( ) +→ 2 23.
г) NaSiOHNO 23 3 +→;
д) KSOCaCl
23 2 +→;
е) NaSCuCl
22+→.
3. Складіть рівняння реакцій, що відповідають наступним перетворен-ням:
а) BaOBaClBaSO →→24;
б) PO HPOMgPO 25 34 342 →→().
4. Обчисліть масу осаду, що утворюється при взаємодії натрій сульфа-ту з барій хлоридом масою 41,6 г.
5. Який об’єм вуглекислого газу виділяється при взаємодії магній
карбонату масою 126 г з хлоридною кислотою?
VI. домашнє завдання
Вивчити матеріал підручника. Виконати завдання після параграфа.
VII. Підбиття підсумків уроку
Учитель просить учнів визначити результати уроку, порівняти їх
з очікуваними та визначити типи власної діяльності з отримання нових знань.
|
