Учительська світлиця

УРОК № 48

ТЕМА: ОБРАЗИ ЧИНОВНИКІВ У КОМЕДІЇ М. В. ГОГОЛЯ «РЕВІЗОР»

Мета: проаналізувати з учнями образи чиновників — героїв комедії «Ревізор»,

розкрити їхню роль у конфлікті твору, розтлумачити зміст епіграфа до п’єси;

розвивати навички аналізу драматичного твору, вміння узагальнювати,

вміння формулювати і відстоювати власну думку, критичне мислення;

прищеплювати неприйняття хабарництва, лицемірства, недбайливого став-

лення до своїх обов’язків.

Компетентності, що формуються: предметні — уміння характеризувати образи

чиновників у комедії «Ревізор», розповідати про мотиви їхніх учинків,

розкривати роль епіграфа до п’єси; ключові — уміння вчитися впро-

довж життя (уміння визначати мету навчальної діяльності та спосіб її

досягнення), спілкування державною мовою (уміння тлумачити поняття,

висловлювати думки, погляди), соціальна та громадянська компетентності

(уміння аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо сус-

пільно-політичних питань; критично оцінювати тексти соціально-політич-

ного змісту).

Обладнання: повний текст комедії М. В. Гоголя «Ревізор», тлумачні словники.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

;; Слово вчителя

У комедії «Ревізор» Гоголь зобразив найвищих чиновників,

а також поміщиків провінційного міста. Найважливішою особою

серед міської еліти є городничий. Саме завдяки йому зав’язалася

дія п’єси, адже страх городничого бути викритим у хабарництві,

поганому виконанні обов’язків та інших гріхах перетворює жалю-

гідну постать Хлестакова на грізного ревізора.

На уроці ми проаналізуємо образи чиновників у комедії

та з’ясуємо, з якою метою Гоголь продемонстрував цих непривабливих

персонажів читачам і глядачам «Ревізора».

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ,

ФОРМУЛЮВАННЯ РАЗОМ З УЧНЯМИ МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

;; Перевірка домашнього завдання

Учень презентує анкету городничого. Клас доповнює її.

;; Бесіда

1. Як Гоголь описує городничого в зауваженнях для акторів?

2. Чи траплялося вам раніше слово «резонер»? Як ви розумі-

єте його значення? Перевірте свої припущення за тлумачним

словником.

3. Знайдіть у тексті п’єси цитати, що підтверджують авторську

характеристику городничого: його резонерство, своєрідний

розум, грубо розвинені нахили душі.

4. Виразно прочитайте сцену першої дії, в якій Городничий дає

настанови чиновникам. Що ми дізнаємося про голову міста

з цих настанов?

5. Городничий, як і Хлестаков, нерідко вдається до брехні. Чи

однакові при цьому їхні мотиви? Поясніть свою думку.

6. Виразно прочитайте останній монолог городничого. Які по-

чуття він у вас викликає?

7. Чому герой обурюється? Як ви вважаєте, чи звучить у словах

городничого каяття?

8. Зробіть висновок: які людські та чиновницькі вади викрив

Гоголь за допомогою образу городничого? Запишіть їх, доповнюючи

складену вдома анкету персонажа.

;; Проблемне питання

Дослідники творчості Гоголя стверджують, що останній моно-

лог городничого виводить його з ряду комічних осіб і робить героєм

трагічним. Чи згодні ви з їхньою думкою? У чому полягає трагізм

образу городничого?

(Пояснення до цього питання подано в електронному додатку.)

;; Бесіда

1. Які «гріхи» мають за собою міські чиновники? Які недоліки

існують у роботі підвладних їм установ? У відповіді викорис-

товуйте зроблені вдома записи.

2. Як у мові та вчинках чиновників виявляються риси їхніх

характерів, указані Гоголем у зауваженнях для акторів?

3. Які негативні риси цих героїв розкриваються під час візитів

до Хлестакова?

4. Хто з чиновників поводиться впевненіше, ніж інші?

5. Як чиновники ставляться до городничого? У відповіді вико-

ристовуйте цитати з тексту.

6. Чому Гоголь завершив комедію німою сценою? Чому драма-

тург надавав цій сцені особливого значення?

7. Яка роль чиновників у зовнішньому і внутрішньому конфлік-

тах комедії?

8. Чому, на ваш погляд, за епіграф до комедії Гоголь узяв при-

казку «В нього пика бридка, а він на дзеркало наріка»? Як

пов’язаний епіграф з образами чиновників у творі?

Пояснення вчителя. Значення епіграфа стає зрозумілішим, якщо

знати історію його появи. Спочатку в комедії не було епіграфа.

Деякі критики звинувачували Гоголя в тому, що він обмовив Росію,

створивши непривабливий образ провінційного міста. 1842 року

письменник додав епіграф. Цими словами Гоголь відповів на до-

кори, ніби говорячи: п’єса — не наклеп, а дзеркало, яке правильно

відображає реальне становище в суспільстві.

V. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

;; Проблемні питання

1. Як ви вважаєте, чи зміниться щось у місті після приїзду

справжнього ревізора? Аргументуйте свою відповідь.

2. Чи зберегли актуальність до нашого часу образи чиновників

із комедії «Ревізор»? Доведіть свою думку.

3. Сучасники дорікали Гоголю ще й тим, що в комедії немає

жодного позитивного героя. На це письменник відповів у за-

мальовці «Театральний роз’їзд після представлення нової

комедії» (1842): «Дивно: мені шкода, що ніхто не помітив

чесної особи, яка була в моїй п’єсі. Так, була одна чесна,

шляхетна особа. Це сміх». Як ви розумієте слова Гоголя?

VI. ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Прочитати повість М. В. Гоголя «Шинель».

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про цикл пе-

тербурзьких повістей М. В. Гоголя.