Учительська світлиця

УРОК 56

Тема. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.)

Мета:

формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та опрацьовувати матеріал, відтворювати інформацію;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язано висловлюватися, підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та узагальнювати інформацію;

соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, виступати перед аудиторією;

формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної – сприяти засвоєнню духовних та естетичних багатств людства, розвивати допитливість;

літературознавчої – проаналізувати образну систему комедії, визначити засоби створення образів, розвивати навички аналізу літературних образів та їхнього порівняння;

культурологічної –  розвивати артистичні навички, виховувати почуття людської гідності.

Обладнання: портрети героїв комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», ілюстрація до комедії.

Тип уроку: урок формування навичок та вмінь.

Звання – лиш карб, людина – скарб,

Цінніший від усього.

Р. Бернс

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

1.Чому посварились учителі пана Журдена? (Кожен учитель, боячись втратити гроші пана Журдена, доводив, що його предмет найкращий.)

2. Як учителі музики і танців пояснювали причину виникнення війн? (Війни розпочинаються «через те, що людство не вміє танцювати», і «через те, що ніхто не вчиться музики».)

3. Що пропонували вчителі пану Журдену для вивчення, і що він вибрав? (Фехтування, танці, музику, філософію. Вибрав орфографію, де вчився вимовляти звуки.)

4. Що не сподобалося пану Журдену в костюмі, який приніс йому кравець? (Квіточки на тканині костюма були голівками донизу.)

5. Чому пан Журден погодився одягти цей костюм? (Кравець запевнив Журдена, що такі костюми носять навіть при дворі. )

6. Чому Клеонт образився на Люсіль? (Люсіль не привіталася з Клеонтом на вулиці, тому що йшла з тіткою.)

7. Хто був ініціатором маскараду? (Ков’єль.)

8. Чому Дорант заборонив пану Журдену питати Дорімену про діамант? (Дорант подарував Дорімені діамант від  свого імені.)

9. Як переодягнений Ков’єль пояснює шляхетне походження пана Журдена? (Ков’єль сказав пану Журдену, що його батько був дворянином, але щоб не було нудно, він « вибирав той крам по різних місцях, наказував приносити до себе додому, а потім уже роздавав його своїм приятелям за гроші.»)

10. Який сан отримав пан Журден і навіщо? (Мамамуша, щоб видати заміж доньку за сина турецького посла.)

11. Чому Люсіль, яка спочатку не хотіла виходити заміж за сина турецького посла, погодилась? (Люсіль впізнала під турецьким одягом свого коханого Клеонта.)

12. Як Дорімена пояснює свою згоду вийти заміж за Доранта? («Я хочу покласти край вашому марнотратству і, щоб ви більше не витрачалися на мене, вирішила якнайшвидше одружитися з вами.»)

Взаємоперевірка робіт

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Людина – найскладніша з усіх земних істот.І хоч скільки б ми про неї знали, завжди в ній залишатиметься щось таємниче і непізнане, що вимагатиме для свого пізнання все нових і нових зусиль. З якою метою людина приходить в цей світ? Що вона очікує від життя? Що робить, щоб життєвий шлях було яскравим і цікавим?

Життя коротке, і коли воно закінчується, то закінчується назавжди, тож прожити необхідно його гідно, прислухаючись до свого серця.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Сьогодні ми розглянемо основні образи комедії «Міщанин-шляхтич», з’ясуємо, наскільки гідно, чесно проживають герої твору своє життя.

V. Опрацювання навчального матеріалу

Робота зі схемою

– Дайте загальну характеристику системи образів комедії, використовуючи схему.

Мольєр у творі втілює три суспільні типи людських характери: міщан, дворян і таких, як пан Журден, за «душу» якого в п’єсі точиться боротьба,– псевдодворян із міщанського середовища. Основними рисами дворян є патріархальність, консерватизм, відсталість. Міщани – це люди, що володіють почуттям власної гідності

Характеристика пана Журдена

Завдання класу. За цитатами визначтериси характеру та заповнітьтаблицю.

– «Бийте один одного скільки влізе, я не втручатимусь; чого доброго, ще порву собі вбрання, вас рознімаючи. Дурнем був би я, коли б устряв у вашу бійку…» (Вистачає розуму не лізти в бійку.)

– «Я волію гніватись та лаятись скільки влізе, коли маю на те охоту.» (Запальний)

«От така штука! Ніколи нічого не вчився, а вийшло відразу добре.» (Примітивність мислення, обмеженість)

– «От, їй-право, якщо дійде до «високості», – увесь гаманець йому віддам.» (Легко улестити)

– «Йдіть за мною. Я хочу пройтися трохи в новому вбранні, показати себе в місті, та глядіть мені: йдіть слідом за мною, не відставайте ні на крок, – нехай усі бачать, що ви мої лакеї.» (Хвалькуватий)

– «Все, що проза – то не вірші, а все, що не вірші – то проза.» (Неосвічений)

– «Якщо я вітаю в моїй господі аристократів, то це свідчить тільки про те, що я маю витончений смак Далеко розумніше знатися з ними, ніж приятелювати з твоїми міщанами.» (Прагне дружби з високими особами, самозакоханий)

– «…коли я й позичив йому грошей, він – поверне мені свій борг увесь до останнього су, і то дуже скоро.» (Довірливий, готовий служити знаті)

– «Я б з радістю дозволив відшмагати себе отут при всіх хоч і зараз, аби тільки знати все те, чого вчать у школі.» (Бажання мати знання, аде лінь вчитися)

– «Вельможний пане, я ваш покірний слуга.» (Принижується перед аристократами.)

«Великий пане, зичу вам силу гадюки, мудрість лева.» (Втілення безглуздя та неуцтва)

– «Мій кравець запевняє мене, що все вельможне панство вбирається вранці в такі самісінькі халати.» (Легко обдурити)

– «Якщо твій батько і був крамарем, – тим гірше для нього; що ж до мого, то так його може лихий язик називати. Кажу востаннє: я хочу, щоб мій зять був високого роду.» (Сам міщанин, а міщан зневажає, надає перевагу аристократам.)

Слово вчителя.

Усі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден перестає бути собою. Маніакальна ідея затьмарює розум героя. Зближення з графом Дорантом засліплює його, позбавляє здорового глузду, роздмухує пиху. Пан Журден висловлює презирство до людей свого кола, відвертається від рідних, відмовляє нареченому доньки, тому що він не шляхтич, вигадує собі «даму серця», якій підносить дорогі подарунки, на честь якої дає обід.

– Відповідно до класицистичних правил, Мольєр, зображуючи героя, звертає увагу глядача на якусь одну рису характеру, яка визначала весь образ головного героя. Назвіть цю рису. (Пристрасть до всього аристократичного)

– Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ пана Журдена? (Людина повинна завжди бути собою, виховувати в собі почуття гідності, учитися, але ні перед ким не плазувати.)

Характеристика пані Журден

Порівняти образи пані Журден та пана Журдена.

Слово вчителя.

Пані Журден – розсудлива практична жінка з почуттям власної гідності. Вона намагається чинити опір пану Журдену та його бажанню стати таким, як аристократи: «Та ти зовсім з глузду з’їхав, чоловіче! Чи чувано таке! І всі вигадки почалися в тебе відтоді, як ти з отими аристократами злигався.» Пані Журден розуміється на людях, вона знає, з якою метою Дорант приходить в їхній дім, не піддається його улесливим словам: «І всі його милі розмови тільки для того, щоб найкраще пошити тебе в дурні…Напевне, знову прийшов позичити в тебе грошей. Дивитися на нього гидко!». Жінка мріє про щасливе подружнє життя своєї доньки з людиною з її соціального стану, з рівнею: «Одне слово, я хочу мати такого зятя, щоб він мені дякував за мою дочку, щоб я могла йому по-простому сказати: «Ну ж бо, зятьок, а сідай-но лишень до столу та пообідай з нами.»

Образ пані Журден приваблює тим, що ця жінка постає в комедії своєрідним уособленням здорового глузду, народної мудрості.

Характеристика Клеонта

Рольова гра «Перевтілення».Розповісти від першої особи про життя Клеонта.

Бесіда

– Чим приваблює вас Клеонт? ( Клеонт – молодий чоловік, який має почуття власної гідності, живе за твердими переконаннями, що чесність та працьовитість допоможуть йому «зайняти не останнє місце в товаристві»; не приховує своє походження.)

– Як ви гадаєте, чому такий принциповий та сповнений гідності Клеонт удався до обману та хитрощів з перевдяганням? (Клеонт розумів, що змінити думку пана Журдена, засліпленого дворянством, стосовно його шлюбу з Люсіль неможливо. Юнак бореться за своє кохання, щастя, за своє майбутнє з Люсіль.)

Слово вчителя.

В образі Клеонта автор утілює ще одну тему комедії – тему моральності та благородства. Мольєр не зупиняється тільки на критиці пороків, він показує сучасникам, що шахрайству в світі протистоїть порядність, ліні – працьовитість, бездушності – людяність.

Характеристика графа Доранта

Рольова гра «Перевтілення». Розповісти від першої особи про життя Доранта.

Бесіда

– Визначте матеріальне становище графа. (Граф живе за рахунок пана Журдена, його борг складає п'ятнадцять тисяч вісімсот ліврів, які він не збирається повертати.)

– Яку мету ставить перед собою Дорант? (Він планує одружитися з багатою маркізою Доріменою, щоб поліпшити своє матеріальне становище.)

 «Цитатна доріжка». Підібрати цитати, які розкривають риси характеру Доранта.

– «В цьому костюмі ви виглядаєте чудово. В нас при дворі не знайдеться жодного юнака, що мав би таку струнку постать, як ви.» (Улесливий; знає, на яких слабкостях пана Журдена можна заробити.)

– «Слово честі, пане Журдене, я страх як скучив за вами! Знаєте, з усіх моїх знайомих ні до кого не почуваю я такої пошани, як до вас: саме сьогодні ранком я говорив про вас у королівській спочивальні.» (Лицемірний, легко говорить неправду в корисливих цілях.)

– «Досить, досить, пане Журдене! Пані не любить довгих компліментів. Вона й без них багато вже чула про ваш гострий розум… (Стиха до Дорімени). В цього доброго міщанина, як бачите, вельми кумедні манери.» (Невдячний, насміхається з людини, за рахунок якої живе.)

– «Я вам раджу, пані Журден, надіти кращі окуляри.» (Претендує на шляхетність, а з жінкою поводиться грубо.)

– «Додайте до цього рахунка ще дві сотні луїдорів, що ви їх дасте сьогодні, – і тоді буде рівно вісімнадцять тисяч франків. Які я поверну вам незабаром.» (Хитрий, уміє виманювати гроші у Журдена.)

– «Ви – вдова і ні від кого не залежите. Я сам собі господар і кохаю вас над життя.» (Невідомо, що чи кого він кохає більше: вдову чи її гроші.)

Проблемне питання

– Шляхетність духу і шляхетність походження. Чи можливо між ними поставити знак «дорівнює»? (Дорант – аристократ за своїм походженням, шляхтич, який повинен бути найкращим, бути взірцем для інших. Та він не такий. Авантюрист, шахрай, готовий на будь-яку підлість заради грошей. Шляхетність походження означає шляхетність духу.)

Слово вчителя.

Аристократ Дорант зображений як морально непорядна людина, яка обдурює довірливого самозакоханого буржуа. Він доходить до відвертого шахрайства, коли бере в Журдена гроші на подарунок його «дамі серця» і вручає їй подарунок від свого імені.

Поетична хвилинка

Виразне читання вірша Роберта Бернса «Чесна бідність»

Бесіда

– Які людські чесноти уславлює у своєму вірші Р. Бернс? (Шотландський поет уславлює такі людські чесноти, як духовність, шляхетність, чесність, розум.)

– Як розумна людина ставиться до багатства? (Розумна людина розуміє, що гроші в житті – не головне)

– Яку головну думку утверджує поезія? (Слід бути чесним, незалежно від суспільного

стану, адже честь заслуговує на найвищу пошану.)

Робота з епіграфом. Поясніть, чи відповідає епіграф темі уроку.

Тема кохання у творі

Завдання класу.Визначте, яку роль відіграє кохання у комедії Мольєра. Як кохають герої твору?

Слово вчителя.

У творі Мольєр змальовує декілька пар, між якими існують стосунки: Клеонт і Люсіль, Дорант і Дорімена, Ков’єль і Ніколь, Журден і Дорімена. У якої пари почуття щирі?

Клеонт і Люсіль: цінують один одного за моральні якості, готові боротися за своє спільне майбутнє; справжнє, піднесене почуття.

Ков’єль і Ніколь: заради почуттів готові на активні дії; природне, щире почуття. Дорант і Дорімена: цінують не справжні почуття, а тільки гроші, стосунки будуються на  розрахунку.

Журден і Дорімена: любовні стосунки з маркізою для Журдена – один із засобів потрапити у вище товариство.

VI. Підсумки уроку

Завдання класу. Визначте, якому образу відповідає прислів’я. Поясніть свій вибір.

Не з багатством жити, а з людиною

Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Як нема душі, то не поможуть і книші.

Всякий свого щастя коваль.

Заліз у багатство - забув і братство.

Ласий на чужі ковбаси. 

На чужий коровай рота не роззявляй. 

Вбрався в жупан, а думає, що пан.

Пан з паном, а Іван з Іваном.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжіть речення:

«В образі пана Журдена мене приваблює…»,

«Я засуджую пана Журдена в тому, що…»,

«Пану Журдену я порадив би…»

«Граф Дорант – представник вищого суспільства, але…»,

«Найбільше в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» мені сподобались образи…»

Слово вчителя.

На відміну від трагедії, де зображувалися королі, полководці, герої, комедія змальовувала звичайне повсякденне життя. Вона показувала дрібних дворян, міщан, прислугу. Саме в їхньому середовищі Мольєр знаходив кумедні риси в поведінці, характерах, способі життя і життєвих прагненнях. Завдяки правлінню Людовіка XIV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці купували собі дворянські титули. Титул дворянина для міщанина був символом величі та витонченості. Мольєр же намагався показати, що нічого високого у дворянстві немає: дворяни можуть бути обмеженими, неправдивими, грубими і примхливими. Так само він висміював жадобу до наживи, прагнення бюргерів будь-що потрапити у вищий світ.

V1I. Домашнє завдання

1. Повторити правила класицизму.

2. Виписати визначення «гумор», «сатира», «іронія», «сарказм»; знайти приклади комічного у творі.

3. Індивідуальні завдання: підготувати розповідь про комедію М. Куліша «Мина Мазайло» та про комедію І. Карпенко-Карого «Мартин Боруля».