Учительська світлиця

УРОК 55

Тема. Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

Мета:

формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та опрацьовувати матеріал, відтворювати інформацію;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвоїкультури, зв’язановисловлюватися, підвищуватипізнавальнуактивність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційномупросторі, опрацьовувати та узагальнюватиінформацію;

соціальну – розвивативмінняпрацювати в колективі;

формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістовихліній:

емоційно-ціннісної – сприятизасвоєннюдуховних та естетичнихбагатствлюдства, розвиватидопитливість;

літературознавчої – розвивати навички аналізу драматичного твору, вміння визначати тему та ідею твору та його актуальність;

культурологічної–  розвивати навички читання в особах, артистичні навички, виховувати почуття людської гідності.

Обладнання: портрет Мольєра, текст комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Тип уроку: урок засвоєнняновихзнань, формування умінь і навичок.

Мольєре, твої найкращі твори, -

Навіки дивні чари їх,

Пройшовши крізь віки й простори,

В серцях відбуваються людських.

Н. Буало

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

– Що стало поштовхом до написання комедії «Міщанин-шляхтич»?

– Охарактеризуйте конфлікт покладений у сюжетну основу цієї п’єси.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Гронування. Хто така освічена людина?

Слово вчителя.

Хто така освічена людина? На це, здавалося б, просте питання немає універсальної відповіді. Існує багато визначень і трактувань цього поняття. Поняття «освічена людина» вбирає в себе багато складових: хороші манери, повага до інших, вміння грамотно викладати свої думки, краса мови, знання етикету, тактовність, багатий духовний світ.

Досить багато вимог висувається суспільством до освіченої людини. Відповідати цьому статусу надзвичайно складно, для цього потрібно працювати над собою без відпочинку.

Бути освіченою людиною сьогодні досить модно, тому багато хто намагається показати свою освіченість, використовуючи у розмові відомі фрази, почуті з чужих вуст, вживаючи слова, значення яких не розуміють. Але насправді це все лише зовнішній блиск. Адже видавати себе за освічену людину, не будучи нею неможливо: підводять манери, мова, рівень знань.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

На уроці ми розглянемо твір, в якому йдеться мова про людину, яка спробує змінити свій соціальний стан. З якою метою? Якими засобами? Можливо, вчителі, яких найняв пан Журден, допоможуть йому не тільки піднятися вище на щабель у суспільстві, але перетворять на освічену людину.

V. Опрацювання навчального матеріалу

Бесіда

– Хто такий пан Журден за своїм походженням?(Пан Журден – буржуа, батько його був торговцем, але Журден соромиться свого походження.)

– Про що мріє пан Журден? (Пан Журден прагне порівнятися з аристократами.)

– Що приваблює пана Журдена в аристократах? (Аристократ – людина привілейованого стану. )

– Що пану Журдену заважає здійснити свою мрію? (Пану Журдену не вистачає вихованості, манер, знань.)

- Яких учителів наймає пан Журден? (Щоб бути схожим на аристократів, пан Журден бере уроки музики, співу, танців, фехтування, займається з учителем філософії.)

Виразне читання за ролями та бесіда за прочитаним(Дія І, ява 1 та дія ІІ, ява 6)

– Як учителі ставляться до свого учня? (Учителі ставляться до пана Журдена як до мішка з грішми, використовують його, намагаються заробити на ньому. Учитель музики говорить: «Звичайно, панок наш – людина зовсім темна, плеще про все, не тямлячи нічого, і аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість. Розуміння мистецтва в нього в гаманці.» )

– Чому пан Журден відмовляється вивчати фізику, мораль? (Пан Журден відмовляється вивчати фізику та мораль, тому що ці науки важкі для нього і щоб їх вивчати, потрібно прикладати немалі зусилля.)

– У  чому ще, крім навчання, пан Журден намагається бути схожим на аристократів? (Пан Журден намагається копіювати дворян в одязі, звичаях, манерах. Не знаходячи ні інтересу, ні задоволення у дворянській культурі, він прагне хоча б зовні відповідати своєму ідеалу і мати вид вельможі. )

Виразне читання за ролями (інсценізація) та бесіда за прочитаним(Дія ІІ, ява 7)

- Як поводиться пан Журден, приміряючи костюм? (Пана Журдена видають манери, йому не вистачає вихованості та культури.)

– Що не сподобалося пану Журдену в костюмі, який він приміряв? (Пану Журдену не сподобалося, що квіточки на тканині костюма були опущені голівками донизу.)

– Як вдалося кравцеві переконати пана Журден, що костюм підходить йому? (Кравець сказав, що дворяни носять саме так.

– Розкажіть про родину пана Журдена. (Пан Журден має дружину та доньку Люсіль. Близькі не поділяють його поглядів. Пан Журден забороняє шлюб своєї  доньки з її коханим Клеонтом через те, що він не дворянин, але згоден видати її заміж за турка, аби той був аристократом.)

Виразне читання за ролями (інсценізація) та бесіда за прочитаним (Дія ІІІ, ява 4)

– Як поводиться Дорант? (Граф Дорант зверхньо ставиться до пана Журдена, безсоромно обдурює його, виманює у нього гроші.)

– Чи поверне Дорант позичені гроші? (Ні, у Доранта за душею немає ні гроша)

– Як спілкується пан Журден із Дорантом, чи помічає його зверхність? (Пан Журден знімає перед Дорантом капелюх, говорить з ним улесливо, ладен позичити будь-яку суму, плазує перед аристократом.)

– Як поводиться пані Журден, побачивши свого чоловіка разом із Дорантом? (Вона розуміє, з якою метою в іхній будинок приходить Дорант, застерігає його, висміює пана Журдена.)

– Чи відрізняється ставлення Доранта до пана Журдена і ставлення маркізи Дорімени? (Маркіза також ставиться до пана Журдена зверхньо, насміхається над ним під час розмов із графом.)

Виразне читання монологу Клеонта та бесіда за прочитаним (Дія ІІІ, ява 12)

– Як Мольєр змальовує Клеонта? (Клеонт - освічений, чесний, добрий молодий чоловік. Він не соромляться свого походження. Він шість років прослужив у війську, чесно нажив майно, прагне посісти «не останнє місце в товаристві».)

– Згадайте, що задумали Ков’єль та Клеонт, щоб отримати дозвіл на шлюб із Люсіль? (Щоб отримати дозвіл на шлюб, Клеонт повинен видати себе за сина турецького султана.)

– Розкажіть про посвяту пана Журдена в мамамуші

Проблемне питання

– Чому пана Журдена легко обдурити? (Схибленість пана Журдена на дворянстві затьмарює йому розум.)

Визначення теми та проблем твору

– Визначте тему комедії «Міщанин-шляхтич». (Зображення прагнення пана Журдена потрапити у вище товариство, стати дворянином.)

– Визначте ідею твору. (Критика аристократії, викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класом.)

– Які проблеми піднімає Мольєр у своїй комедії. (Місце людини у суспільстві; чинники, які визначають це місце; панівні моральні ідеали у державі, проблеми освіти, виховання, людської гідності, кохання.)

– Визначте сюжетні лінії твору. (Пан Журден – вчителі, пан Журден – пані Журден, пан Журден – Люсіль і її коханий Клеонт, пан Журден – Дорант і Дорімена.)

Словникова робота

Конфлікт (лат. conflictus – зіткнення, сутичка) – зіткнення протилежних інтересів, прагнень, вчинків персонажів.

– Визначте основний конфлікт комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич». (Основний конфлікт комедії – невідповідність між дійсністю та її сприйманням головним героєм, який дивиться на реальність з погляду власного «високого» прагнення порівнятися з аристократами, але позбавленого здорового глузду.)

Визначення композиції твору

– Назвіть складові композиції. (Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.)

– Визначте складові композиції комедії

Дія 1. Експозиція. В будинку пана Журдена збираються вчитель музики та вчитель танців, яких він найняв, щоб навчитися того, що вміють представники аристократичного світу. Вчителі всіляко вихваляють Журдена, але не тому, що насправді цінують його здібності, а тому, що сподіваються дістати від господаря більшу винагороду.

Дія 2. Зав'язка. Журден домовляється з учителями про те, що вони підготують балетну виставу, оскільки до нього завітає шановна гостя, маркіза Дорімена, шлюб з якою надав би Журденові право називати  себе дворянином. Тим часом учителі музики і танців посварилися з учителем фехтування, а також і з учителем філософії, бо кожний з них намагався ствердити свій пріоритет, а отже, й право найбільшого впливу на Журдена і його гаманець. Після занять з учителем філософії Журдена оточують кравець та його підручні, які вдягають на нього кумедний костюм, переконуючи, що саме таке вбрання носять модні паризькі аристократи. Журден щедро їх обдаровує.

 Дія 3. Розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які не можуть збагнути «високих» намірів Журдена стати шляхтичем, з'являється граф Дорант. Через ДорантаЖурден намагається зблизитися з Доріменою, але насправді Дорант використовує його. Дорант хоче одружитися з Доріменою і бере гроші в Журдена, щоб робити маркізі коштовні подарунки.

Заклопотаність Журдена власними справами намагається використати його дружина, щоб улаштувати шлюб доньки Люсіль з Клеонтом, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу КлеонтаКов'єля. Але Журден проти, оскільки Клеонт – міщанин, а він воліє для доньки руки дворянина. Тим часом розпочинається балет, на який з'являються Дорант і Дорімена.

 Дія 4. Кульмінація. Під час обіду Журден намагається виявити свої почуття до маркізи, але його люб'язності перериває дружина і проганяє гостей. З'являється перевдягнений Ков'єль, який вихваляє Журдена і розповідає, що в його доньку закохався син турецького султана, що він прийде просити її руки, а заразом збирається посвятити пана Журдена в найпочесніший дворянський сан «мамамуші». Журден радіє, що стане дворянином, і починається комічна церемонія, яку проводять «турки»– найняті Клеонтом актори і він сам, вдаючи сина турецького султана.

 Дія 5. Розв'язка. Один за одним з'являються всі головні дійові особи: дружина Журдена, донька Люсіль, Дорант, Дорімена – і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожний по-своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден дає згоду на одруження Люсіль з Клеонтом, гадаючи, що видає її за сина турецького султана, Ніколь залишається з Ков'єлем, а Дорант бере шлюб з Доріменою, переконуючи Журдена, що це хитрість, яка дозволить відвернути від його почуттів до Дорімени увагу пані Журден.

Озаглавити кожну дію.

Композиція п'єси відзначається послідовністю, внутрішньою логікою та гармонійністю. Відповідно до законів класицизму твір складається з п'яти дій.

VI. Підбиття підсумків уроку

Робота з епіграфом

– Визначте, чи актуальна комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» в наш час.

Слово вчителя.

Минули віки, але і сьогодні проблеми, які порушив драматург у творі, не застаріли. При бажанні журденів можна побачити, пильніше придивившись навкруги. Вониходятьпо вулицях, їздять на іномарках. Маючи матеріальний достаток, вони бідні духовно. За будь-яку ціну вони прагнуть потрапити до товариства людей, що мають тонкий смак, високу культуру, широку ерудицію. Журдени не в змозі збагнути, що ці якості неможливо купити, що це результат багаторічної праці. Журденів вирізняє бідна неправильна, груба мова. Та й звідки взятися красивій і правильній мові, якщо вони майже нічого не читають, а тільки дивляться телевізор та грають на комп’ютері.

Можна бути високо титулованим, мати багатство, блискучу зовнішність, а в душі бути негідником. І навпаки, є люди простого походження, без звань і титулів, а наділені найвищими чеснотами, порядністю, шляхетністю, благородством.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення:

«Комедія Мольєра вчить…» (що кожна людина, незалежно від її походження, повинна мати почуття власної гідності. Безглуздо видавати себе за того, ким ти не є насправді, тому що це виглядає смішно.)

VII. Домашнє завдання

1.Підібрати матеріал для характеристики основних образів (1 ряд – пан Журден, пані Журден, 2 ряд – граф Дорант, маркіза Дорімена, 3 ряд – Люсіль та Клеонт).

2.Індивідуальні завдання: підготувати розповідь від першої особи (Клеонт, Дорант).