Учительська світлиця

Урок № 5

Тема: По закласне читання.

О. Пушкін «Пісня про віщого Олега»

Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість видатного російського поета

О. Пушкіна, ознайомити з літописним джерелом «Пісні про віщого Олега»,

навчати створювати цитатний план твору, аргументовано висловлювати свою

думку; розвивати навички аналізу, зв’язне мовлення, творчу уяву; сприяти

вихованню стійкого інтересу до історичного минулого свого народу.

Очікувані результати: учні знають історичну основу, порівнюють історичні факти з твором

О. Пушкіна, виділяючи спільне й відмінне, відповідають на питання повно

та обґрунтовано.

Ключові поняття: фатум, драматизм, діалог, цитатний план.

Обладнання: портрет О. Пушкіна, виставка його книжок, ілюстрації В. Васнецова до «Пісні

про віщого Олега»

Тип уроку: урок позакласного читання.

Вид уроку: урок-дослідження.

Епіграф до уроку

Пушкін — це найкраще,

що є в кожній людині.

Д. Лихачов

Перебіг уроку

I. Організаційний етап

II. Ет ап підготов ки учнів до активного

та свідомого засво єння нового матеріалу

;; Повідомлення теми нового матеріалу

;; Формулювання разом з учнями цілей та завдань вивчення нового матеріалу

Отже, сьогодні на уроці ми повиннік:

• повторити…
• зрозуміти…
• дізнатися…
• розвинути…

;; Показ практичної значущості вивчення нового матеріалу,

мотивація навчальної діяльності

Літературна віктор ина

1. Поетом якої країни був О. Пушкіна ?

2. Хто відкрив для Пушкіна скарби усної народної творчості?

3. Які казки поета ви читали?

4. У якому навчальному закладі здобував освіту Олександр

Сергійович?

5. Які твори О. Пушкіна ви знаєте? Кого з героїв вступу

до поеми

«Руслан і Людмила» ви пам’ятаєте?

6. Де відбувалася дія поеми?

;; Слово вчителя

Пушкін… Всесвітньо відоме ім’я. Воно приходить до нас у ди-

тинстві й залишається назавжди. Ще не вміючи читати, кожен

з нас уже знав чарівні казки Пушкіна, декламував його дзвінкі

й співучі рядки: «Край лукомор’я дуб зелений…». І ви — у полоні

казки, де буває те, чого не існує в житті, де добро завжди пере-

магає зло, а любов і щире серце розбивають найстрашніші чари.

Ми ростемо, і змінюється наше сприйняття Пушкіна. Але

завжди його твори залишаються неповторними, і ми згодні

з М. В Гоголем, який так писав про поета: «Пушкін є явище над-

звичайне і, можливо, єдине явище російського духу; це російська людина в її розвитку, в якому вона, можливо, з’явиться через

двісті років».

;; Постановка перед учнями навчальної проблеми

І сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з творчістю

поета, подивимося, як Пушкін майстерно обробив давню легенду,

перетворивши її на поетичний шедевр.

Для того, щоб ми продуктивно працювали, я пропоную вам

заповнити таблицю.

Знаю Хочу дізнатися Дізнався(-лася)

III. Ет ап засво єння нових знань

;; Слово вчителя

Легенда про смерть Олега була відома О. Пушкіну ще з ди-

тинства. Тому не дивно, що коли поет під час заслання на власні

очі побачив місця, де розгорталися події, він не міг залишитися

байдужим і створив «Пісню про віщого Олега».

;; Розповідь підготовленого учня

про давньорус ького князя Олега

Історичні джерела оповідають, що Олег був з роду новгородського князя Рюрика, який

перед смертю передав йому князівство і опіку над своїм сином Ігорем. У 882 році Олег

зібрав військові сили південних племен та варягів і рушив на південь. На дніпровому

шляху він підкорив Смоленськ, Любеч, Київ. У Києві він наказав убити Аскольда і Діра як

самозванців і взяв владу у свої руки. Столицею своєї держави Олег оголосив Київ.

Після Києва Олег почав завойовувати інші племена. Підкорив древлян, радимичів,

сіверян, а також вів боротьбу з уличами і тиверцями. Таким чином він створив нову ве-

лику державу.

Олег був могутнім князем, хоробрим, відважним полководцем. Він здійснив багато

походів, завжди з великою здобиччю повертався до Києва.

Його боялися й шанували за відвагу. Навіть цісар Греції вів з ним переговори, вна-

слідок чого був укладений торговельний договір. Літописець відзначав, що Олег виборов

цей договір з греками своєю перемогою над Царгородом. Він вирушив на двох тисячах

човнів Чорним морем і прибув до Царгорода. Цісар злякався, що не переможе Олега, тому

здався і попросив пощади й миру. Князь погодився на мир, але взяв з міста великі гроші.

На знак того, що переміг греків, Олег прибив на воротах Царгорода свій щит.

Після укладення миру греки водили руських послів у храми й палаци, показували

найвизначніші місця. Таким чином Олег не тільки дав Київській Русі можливість торгувати

з Царгородом, а й ознайомив державу з культурою Візантії.

Постать Олега оповита різними легендами.

;; Словникова робота

Літопис — пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь

часто починалася словами: «В літо…» — звідси назва жанру. Перші записи історичних

подій Київської Русі збереглися від X ст.

Одна з літописних легенд — про смерть київського князя Олега, який жив

у другій половині IX — на початку X ст., — привернула увагу О.С. Пушкіна. І поет

створив «Пісню про віщого Олега».

;; Виразне читання уривка з «Повісті минулих літ»

«Олег княжив у Києві і жив у мирі з усіма країнами. Настала осінь, і Олег згадав про

свого коня, якого він поставив годувати і не сідав на нього. Тому що перед цим князь за-

питував волхвів, кудесників: «Від чого мені судилося померти?» І один із кудесників сказав

йому: «Князю! Тобі померти від того коня, якого ти любиш і на якому ти їздиш». Олегові

це запало в душу, і він сказав: «Ніколи більше не сяду на цього коня і навіть не буду

на нього дивитися». І звелів він годувати коня і навіть не приводити до себе. І минуло

вже кілька років, як Олег не бачив його, аж до походу на греків. І, повернувшись в Київ,

князь прожив ще чотири роки, на п’ятий рік згадав про свого коня, від якого волхви

передбачали йому смерть. І покликав Олег свого старшого конюха і сказав йому: «Де мій

кінь, котрого я велів годувати і берегти?» Конюх сказав: «Він помер». Олег посміявся і до-

рікнув кудеснику, кажучи: «Кінь помер, а я живий. Неправду кажуть волхви». І звелів

осідлати собі коня: «Подивлюсь на його кістки». І приїхав він на місце, де лежали голі

кістки коня і його голий череп, і зліз Олег з коня і посміявся такими словами: «Чи не від

цього черепа мені померти?» І наступив ногою на череп. І виповзла звідти змія і вжалила

йому ногу, він від цього захворів і помер. І всі плакали за ним великим плачем, і понесли

його, поховали на горі, яка називається Щекавиця. Ця могила є і до сих пір: її називають

Олеговою могилою. Усього він княжив 33 роки.

;; Виразне читання «Пісні…» вчителем

(Текст твору подано в електронному додатку)

;; Словникова робота

Віщий — 1) здатний передбачати майбутнє; 2) мудрий, проникливий.

Хозари — напівкочові племена, що в I тис. н. е. жили у степах Південно-Східної

Європи.

Царгород (Царград) — давньоруська назва Константинополя (сучасний Стамбул).

Отроки — підлітки до 15 років.

Тризна — завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові.

Бранне (сідло) — від брань — війна, битва (тобто військове).

;; Аналітичне дослідження тексту. Робота в парах

1. Порівняйте літописне джерело і твір О. Пушкіна. Яку форму

мови вибрали обидва автори, у якій послідовності відбува-

ється дія в обох творах?

2. Які картини змальовують автори?

3. Що є спільного і відмінного між літописною розповіддю і ба-

ладою Пушкіна в описі подій? Чим відрізняється художній

опис від літописного?

;; Складання цитатного плану

1. «…Князь їде полями на вірнім коні…»

2. «Із темного лісу старий чарівник виходить назустріч…»

3. «Ви, отроки-друзі, візьміть-но коня…»

4. «Олег бенкетує між друзів своїх…»

5. «І, тихо ступивши на череп німий,

Князь мовив…»

6. «Схиляються гості над тілом в журбі…»

;; Бесіда

1. Яким змальовує О. Пушкін Олега в перших рядках балади?

2. Як ставиться чарівник до князя? Які епітети його характе-

ризують?

3. Яку долю пророкує чарівник Олегу? Як звучить його звер-

тання до князя? Прочитайте виразно передбачення віщуна,

передаючи урочистість і величність його мови.

4. Що відчуває Олег, почувши пророцтво? Підтвердіть свою від-

повідь словами з тексту.

5. Як ставиться князь-воїн до свого коня? Чому?

6. Чи змінюється ставлення Олега до чарівника, коли, на його

думку, пророцтво не справдилося? Як ви думаєте, чому все-

таки загинув Олег?

7. І князя Олега, і чарівника автор називає мудрими. Хто з них

уособлює Владу, хто — Мудрість?

8. Що, на думку автора, вище і сильніше: Мудрість чи Влада?

Доведіть свою думку прикладами з тексту.

9. Яка ідея балади? Сформулюйте і запишіть її. (Справжня мудрість

вища від найсильнішої влади.)

10. Чи прямо висловлює автор свою думку?

;; Міні-дискусія

З часів Давньої Греції існує поняття фатуму. О. Пушкін вірив

у долю. Одного разу поет розповів друзям, що циганка наворожила

йому велику славу і ранню смерть. Це не давало йому спокою про-

тягом всього життя.

Як ця віра поета знайшла своє відображення в «Пісні…»?

IV. З акріплення нового матеріалу

;; Перевірка практичного завдання

На початку уроку вам було запропоновано попрацювати з таблицею,

щоб дослідити результативність роботи. Порівняйте всі час-

тини цієї таблиці.

Заслухати 3–4 учнів.

;; Рефлексія. Чи справдилися ваші очікування від роботи?

V. Ет ап інформув ання учнів про дом ашнє завдання,

інстру ктаж з його виконання

;; Завдання для всього класу

Прочитати баладу «Король Лір і його дочки».