Учительська світлиця

Урок № 1

Тема: Оригінал і переклад. Види перекладів,

специфіка художнього перекладу.

Переклад і переспів

Мета: познайомити учнів з поняттями «переклад», «оригінал», «переспів», учити по-

рівнювати переклад і переспів одного й того самого твору, розвивати логічне

мислення, спостережливість, увагу, сприяти вихованню інтересу до предмета.

Очікувані результати: учні дають визначення поняттям «переклад», «оригінал», «переспів»,

розрізняють їх, знають види перекладу, порівнюють переклад і переспів одного

й того самого твору, встановлюють схожість і відмінність між ними, розуміють

роль художніх перекладів у розвитку культури, зв’язків між народами.

Ключові поняття: оригінал, переклад, переспів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок-лекція з елементами дослідження.

Епіграф уроку

Скільки знаєш мов — стільки

перед

тобою

відкрито світів.

Микола Лукаш

Перебіг уроку

I. Організаційний етап

II. Ет ап підготов ки учнів до активного

та свідомого засво єння нового матеріалу

;; Повідомлення теми нового матеріалу

;; Формулювання разом з учнями цілей та завдань вивчення нового матеріалу

Отже, сьогодні на уроці ми повинні:

-повторити…

-зрозуміти…

-дізнатися…

-розвинути…

;; Показ практичної значущості вивчення нового матеріалу,

мотивація навчальної діяльності

Протягом цього навчального року ми продовжимо вивчати

навчальний предмет «Світова література», курс якого складається

з окремих розділів, включає певні терміни й поняття. Крім того,

ми дізнаємося більше про один із найпопулярніших видів мистецтва

— літературу, навчимося працювати зі словом, відрізняти

художній світ твору від реального життя, ознайомимося з ознаками

й законами художнього часопростору.

;; Постановка перед учнями навчальної проблеми

Для вирішення завдань уроку вам потрібно уважно слухати,

також спробуйте виділити й записати головне з лекції, яку про-

слухаєте.

III. Ет ап засво єння нових знань

;; Лекція вчителя з записом основних положень

Оригінал і переклад — дві форми існування художнього твору

у світовій літературі. Слово оригінал походить із латинської мови

і означає «первісний», «природний». Це твір, який є зразком для

подальшого відтворення, зокрема іншою мовою. Оригіналом нази-

вають самобутній художній твір, не схожий на інші твори, не за-

позичений, не наслідуваний. З поняттям «оригінал» тісно пов’язане

поняття «переклад», тобто текст, перекладений з іншої мови.

Завдяки художнім перекладам ми знайомимося з шедеврами світо-

вої літератури, зі зразками словесної творчості різних народів світу.

Художній переклад є видом літературної творчості, у процесі якої

твір, написаний однією мовою, відтворюється іншою. Справжній

художній переклад — це мистецтво. Перекладач має добре знати

мову оригіналу, рідну мову, особливості манери письма автора,

твір, який він перекладає. Перекладач прагне злитися з автором

оригіналу, якнайточніше передати його думку на основі власного

прочитання, розуміння твору. Залежно від точності, адекватності

перекладу виокремлюють такі його види: точний, або адекватний,

переклад, вільний переклад, переклад-наслідування, переспів тощо.

Завдяки перекладам твори, написані однією мовою, ніби відроджу-

ються, «оживають» в іншій.

Літературний твір створюється тією мовою, якою володіє ав-

тор. Автор пише мовою, що використовується в країні, де він живе.

Проте це не обов’язково. Автор може писати художні твори будь-

якою мовою, це його право. Бували випадки, коли письменники

жили в чужих для них країнах, але писали тією мовою, яка була

рідною для них, або навіть кількома мовами. Живучи деякий час

у Петербурзі, Тарас Шевченко творив українською, утверджуючи її

самобутність і право на існування, але окремі його твори написані

російською мовою. Микола Гоголь писав російською, якій він надав

виразного українського колориту й нового спрямування, спираю-

чись на здобутки народної творчості. Отже, мова, якою створений

твір, — це мова оригіналу.

Однак література кожного народу є не тільки його власним

здобутком. Кращі твори національних літератур стають загальним

надбанням і входять до скарбниці світової культури. Твори му-

зичного мистецтва, живопису, скульптури зрозумілі всім людям,

якою б мовою вони не говорили, а твори літератури потребують

перекладу.

Ми прагнемо до того, щоб оволодіти хоча б однією-двома іно-

земними мовами, вільно спілкуватися й читати художні твори мо-

вою оригіналу. А от у Європі діти й дорослі, знаючи рідну мову,

володіють ще двома-трьома мовами. В Америці, Індії, Китаї, Японії

люди вивчають іноземні мови щоб краще розуміти одне одного,

вільно пересуватися світом, користуватися світовими культур-

ними здобутками. Однак людина не може знати всі мови світу,

яких існує дуже багато (понад 7500). Тому, щоб художній твір

прочитали в країнах, де люди не володіють мовою, якою він на-

писаний, потрібно перекласти його тією мовою, що там побутує.

Коли ми перекладаємо нехудожній текст, нам достатньо від-

творити рідною мовою точний зміст усіх його складників (точний

переклад), інколи достатньо передати своїми словами загальний

зміст висловлювання (вільний переклад).

Проте перекласти літературний твір дуже непросто, адже

такий переклад повинен не лише відтворити зміст, а й бути ху-

дожнім. Перекладач твору теж є автором, а точніше — автором

художнього перекладу. Кожна мова має свою специфіку, інколи

неможливо дібрати точний відповідник того чи іншого слова, тому

перед перекладачем завжди стоїть проблема вибору засобів адекват-

ного (точного, рівноцінного, рівнозначного) перекладу. Перекладач

повинен майстерно володіти не тільки мовою оригіналу, а й мовою,

якою він здійснює переклад, знати умови виникнення твору, тради-

ції та звичаї країни, особливості культури, до якої він належить.

Один і той самий твір може мати декілька перекладів, бо

художні твори сприймаються індивідуально, перекладачі підходять

по-різному і до вибору мовних засобів. Переклади цікаво порівню-

вати з текстом оригіналу й між собою. Найповніше уявлення про

художній твір дає тільки оригінал, але майстерні переклади також

дають змогу наблизитися до глибин оригіналу.

Оригінал (художнього твору) (латин. первісний) — текст, створений тією мовою,

якою володіє і яку обрав для твору автор.

Перекладач — людина, яка здійснює переклад тексту з однієї мови іншою.

Переклад — передання змісту усного висловлювання чи писемного тексту засо-

бами іншої мови.

Переклад (художній) — різновид літературної творчості, унаслідок якої твір, існу-

ючи в одній мові, «оживає» в іншій, не втрачаючи змістових і художніх особливостей.

Великий внесок у справу культурного обміну між народами зро-

били такі українські митці, як І. Франко, Леся Українка, О. Олесь,

М. Зеров, М. Рильський, М. Бажан, Г. Кочур, М. Лукаш, Борис

Тен та ін. Коли розширюються зв’язки між державами, значення

художнього перекладу зростає. На ниві перекладу творів зарубіж-

них авторів плідно працюють Л. Герасимчук, О. Мокровольський,

П. Перебийніс, Л. Череватенко, Г. Кирпа та ін.

;; Запитання до учнів

1. Що таке оригінал?

2. У чому полягає специфіка художнього перекладу? Які особливості

твору він має відтворити?

3. Яких українських перекладачів ви знаєте?

4. Розкрийте роль художнього перекладу в розвитку суспільства

й культурного обміну між різними народами.

;; Робота з підручником

Ознайомтеся зі статтею підручника. Знайдіть у ній нову для

вас інформацію, доповніть свої записи.

;; Творче завдання

Розкажіть про книжку зарубіжного автора, яку ви читали

останнім часом. Хто здійснив переклад цього художнього твору?

;; Робота з епіграфом

1. Як ви розумієте епіграф до уроку?

2. Як епіграф перегукується з тим матеріалом, з яким ми по-

знайомилися на уроці?

;; Практичне завдання. Робота в парах

Порівняйте українські й російський переклади вірша

Й. В. Гете і визначте основні відмінності між ними.

1. Чим схожі та чим відрізняються українські переклади?

2. Чим відрізняється від українських перекладів російська пере-

кладацька версія вірша Гете?

3. Який з перекладів вам сподобався і чим саме?

;; Закріплення нового матеріалу. Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася), що…

ІV. Ет ап інформув ання учнів про дом ашнє завдання,

інстру ктаж з його виконання

;; Завдання для всього класу

Прочитати статтю підручника, підготувати відповіді на за-

питання до неї; знати визначення понять «оригінал», «переклад»,

«переспів».

;; Індивідуальні завдання

Підготувати повідомлення про культуру Київської Русі.