Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма)

Уроки 27–28. Кам’яний літопис, або фортеці, замки та палаци України.

Уроки 27–28. Камяний літопис, або фортеці, замки та палаци України.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам’яток; називати, розпізнавати та описувати пам’ятки на основі вивченого матеріалу й практичної роботи; пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань; складати план розповіді про пам’ятку і розповідати за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; висловлювати особисте ставлення до цих пам’яток і наголошувати на необхідності їх збереження.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Уявіть себе жителем стародавніх часів. Які існували загрози вашому життю?

2. Поміркуйте, у якому будинку ви почувалися б захищеним від ворогів.

IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Замки України — найбільш цікаві пам’ятки історії в Україні. За даними історика Сергія Трубчанінова, в Україні було понад 5 000 фортифікаційних пам’яток, проте від більшості з них не залишилося й сліду. У ті давні часи замки виконували дві головні функції: захисну (оборонну) і житлову (згодом — представницьку).

На ранньому етапі замкового будівництва переважала захисна (оборонна) функція. До цього типу в Українських землях належать:

Аккерманська (Білгород­Дністровська) фортеця;

Кам’янець­Подільська фортеця;

Генуезька фортеця в місті Судак;

Житлові (згодом – представницькі) замки

Олеський замок;

Жовківський замок

У ХVІІ ст. з’являються замки, де житлові й представницькі функції переважали над захисними (Жовківський замок, резиденція короля Яна ІІІ Собеського, палац з садом). У XVIII ст. замість замків набувають поширення розкішні палацові споруди, які лише зовні зберігали ознаки замків: їх розташовували на пагорбі з ровом, використовували башти, під’їзний міст тощо.

У ХІХ ст. починають зводити великі за розмірами, з розкішними інтер’єрами замки, у яких зовні переважали елементи історичних споруд. До нашого часу їх збереглося лише 116. Найбільш відомими є замки Львова, Кам’янця­Подільського, Хотина, Мукачевого та інших міст на Заході України.

Величезна кількість легенд збереглась про фортеці і замки нашої країни, у яких можна відшукати і справжні історичні факти. От і спробуємо уявити себе дослідниками і вирушимо у подорож стародавніми фортецями України.

Свою розповідь учитель супроводжує показом на карті. Учні виписують за вчителем назви замків і палаців.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Слухаючи розповідь учителя:

1) позначте на карті маршрут подорожі.

2) випишіть основні історичні факти про замки та палаци.

Учитель. Першою точкою нашого маршруту стане Генуезька фортеця, розташована в кримському місті Судак.

Перші фортечні споруди тут збудували ще візантійці у VІ–VІІ ст. Через п’ятсот років Сугдею (таку назву мало місто в ті часи) захопили вихідці з Італії — венеціанці, а 1365 року їх потіснили інші вихідці з Італії — генуезці. Фортецю вони назвали Солдайя. Судацьку фортецю, що добре збереглась до наших днів, називають «генуезькою».

Бесіда

1. Чому фортеця в Криму дістала назву Генуезька?

2. На які століття припадає час її будівництва?

3. Як неприступною фортецею заволоділи турки?

4. Якою була доля фортеці після приєднання Криму до Росії?

Робота з підручником.

1. Розгляньте ілюстрації. Які враження викликають у вас ці фортечні мури?

2. Назвіть основний матеріал, з якого збудована фортеця.

3. Як ви вважаєте, що робить цю фортецю неприступною?

Учитель. Наступною нашою зупинкою буде містечко на Поділлі — Камянець­Подільський.

Кажуть, що під цією фортецею в річці Смотрич заховане турецьке золото і навіть золота колісниця. Подейкують, що від неї йде 20­кілометровий підземний хід під річкою Дністер, прокладений до Хотинської фортеці. Усе це — легенди.

Виявляється, невеличкий Кам’янець­Подільський — третє місто в Україні (після Києва та Львова) за кількістю архітектурних пам’яток! Ви тільки­но уявіть: їх тут понад сто! Проте саме Кам’янець­Подільська фортеця стала символом та візитівкою міста.

Величну твердиню, що гордо височіє на неприступній скелі, було зведено невдовзі після заснування Кам’янця, наприкінці XII ст. Щоправда, існує гіпотеза, що перші укріплення на місці сучасної фортеці з’явилися ще за часів римського імператора Трояна, у першому столітті нашої ери. Упродовж століть фортеця неодноразово змінювала своїх господарів. Хто тут лише не хазяйнував! І литовські князі, і польська шляхта, і турецькі загарбники. За археологічними джерелами, виникнення Кам’янця датують кінцем XII— початком XIII ст. Саме цій версії з­поміж чотирьох гіпотез про заснування Кам’янця­Подільського віддають перевагу сучасні дослідники.

Робота з історичними джерелами

Прочитайте легенду і дайте відповіді на запитання.

Легенда про удову та її синів

«Мала удова двох синів. Уже й оженила їх, а ті й досі не збудувалися — скрізь їх гнали. Пішли якось брати шукати вільних земель, навіть хліба не взяли. Заблукали, зголодніли. Раптом побачили острів, який кишів дичиною, а ріка — рибою і перлами.

Очистили ділянку від чагарнику, поставили хатину і поїхали за сім’ями. А мати їм вдома прорікає: «Буде ваше місто голодним і холодним, бо не взяли ви хліба в дорогу». Відтоді походить прислів’я: “Кам’янець — вінець, кругом вода, посередині біда”».

Запитання

1. Які особливості стародавнього міста передає ця легенда?

2. Кого можна вважати засновником міста за цією легендою?

3. Яка з легенд вам здається більш правдоподібною? Чому?

Учитель. Наш літак часу знову повертає до Криму, до міста Бахчисарай — столиці колишнього Кримського ханства.

Найвизначнішою пам’яткою Бахчисарая є Ханський палац.

Його створювали італійські, іранські, турецькі, українські і російські майстри протягом ХVІ–ХVІІІ століть. Якось хан Менглі­Гірей полював у передмісті Салачика і побачив, як на галявині саду борються дві змії — біла й чорна. У сутичці перемогла чорна змія, тому хан вирішив на цьому місці збудувати палац. Палац і місто назвали Бахчисарай (Сад­Палац), а дві змії, що борються, знайшли місце в емблемі над головною брамою палацу. Бахчисарайський палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар…

Робота з візуальними джерелами

1. Розгляньте ілюстрації Бахчисарайського палацу. Які враження вони у вас викликають?

2. Чи необхідно зберігати такі пам’ятки архітектури? Чому?

3. Складіть план розповіді про Бахчисарайський палац.

Коментоване читання

Комплекс Ханського палацу чудово передає атмосферу середньовічного Сходу. У Бахчисараї добре простежується основний задум саду: стати подобою Раю. Головною окрасою садів були 14 фонтанів. Сад у Великому дворі містить басейн, що повторює своїми обрисами контур Чорного моря. У фонтанному дворику — знамениті бахчисарайські фонтани. Вода на Сході дефіцитна, тому вона тече дуже повільно. «Золотий фонтан» призначався для ритуальних омивань». Цей фонтан було створено майстром Омаром на згадку про Діляру, передчасно загиблу кохану дружину хана Кирим­Гірея. На Фонтані сліз напис: «Прийди! Пий воду найчистішу, вона приносить зцілення». За легендою, під ім’ям Діляри­Бікеч — Прекрасної Князівни — ховалася викрадена в Польщі татарами Марія Потоцька. Її палко полюбив хан Кирим­Гірей. Засліплена ревнощами дружина хана Зарема вбила прекрасну полонянку, за що й була втоплена в басейні. Фонтан сліз став не тільки душею Бахчисарайського палацу, але й уособленням вічної теми підступництва й кохання.

Запитання

1. Які легенди пов’язані з Бахчисарайським палацом?

2. У чому унікальність цього палацу?

3. Хто з великих поетів оспівував Бахчисарай?

Учитель. Наша мандрівка триває. Останній пункт маршруту — столиця нашої Батьківщини місто Київ. Ми вирушаємо до Маріїнського палацу.

 

Маріїнський палац у Києві зведений у 1750–1755 рр.

Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін.

Головний фасад Маріїнського палацу «дивиться» на Маріїнський парк. Алеї цього парку — звивисті, наче «вписані» в ландшафт. Із прот

Категорія: Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма) | Додав: uthitel (03.05.2018)
Переглядів: 22 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: