Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма)

Урок 27-28. Замки і палаци. Генуезька і Кам'янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Марийський палаци

Урок 27-28. Замки і палаци. Генуезька і Кам'янець-Подільська фортеці. Бахчисарайський та Марийський палаци

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам'яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам'яток; називати, розпізнавати та описувати пам'ятки на основі вивченого матеріалу й практичної роботи; пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань; складати план розповіді про пам'ятку і розповідати за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; висловлювати особисте ставлення до цих пам'яток і наголошувати на необхідності їх збереження.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
 
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Уявіть себе жителем стародавніх часів. Які існували загрози вашому життю?
2. Поміркуйте, у якому будинку ви почувалися б захищеним від ворогів.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Замки України — найбільш цікаві пам'ятки історії в Україні. За даними історика Сергія Трубчанінова, в Україні було понад 5 000 фортифікаційних пам'яток, проте від більшості з них не залишилося й сліду. У ті давні часи замки виконували дві головні функції: захисну (оборонну) і житлову (згодом — представницьку).
На ранньому етапі замкового будівництва переважала захисна (оборонна) функція. До цього типу в Українських землях належать:
Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця;
Кам'янець-Подільська фортеця;
□ Невицький замок;
Генуезька фортеця в місті Судак;
□ Одеський замок;
Барський замок тощо.
У XVII ст. з'являються замки, де житлові й представницькі функції переважали над захисними (Жовківський замок, резиденція короля Яна III Собеського, палац з садом). У XVIII ст. замість замків набувають поширення розкішні палацові споруди, які лише зовні зберігали ознаки замків: їх розташовували на пагорбі з ровом, використовували башти, під'їзний міст тощо.
У XIX ст. починають зводити великі за розмірами, з розкішними інтер'єрами замки, у яких зовні переважали елементи історичних споруд. До нашого часу їх збереглося лише 116. Найбільш відомими є замки Львова, Кам'янця-Подільського, Хотина, Мукачевого та інших міст на Заході України.
Величезна кількість легенд збереглась про фортеці і замки нашої країни, у яких можна відшукати і справжні історичні факти. От і спробуємо уявити себе дослідниками і вирушимо у подорож стародавніми фортецями України.
Свою розповідь учитель супроводжує показом на карті. Учні виписують за вчителем назви замків і палаців.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Завдання
- Слухаючи розповідь учителя:
1) позначте на карті маршрут подорожі.
2) випишіть основні історичні факти про замки та палаци.
Учитель. Першою точкою нашого маршруту стане Генуезька фортеця, розташована в кримському місті Судак.
Перші фортечні споруди тут збудували ще візантійці у VI—VII ст. Через п'ятсот років Сугдею (таку назву мало місто в ті часи) захопили вихідці з Італії — венеціанці, а 1365 року їх потіснили інші вихідці з Італії — генуезці. Фортецю вони назвали Солдайя. Судацьку фортецю, що добре збереглась до наших днів, називають «генуезькою».
1475 року на узбережжі біля фортеці висадились війська турецького султана. Щоб здолати неприступну фортецю, вони вдались до хитрощів: за допомогою катапульт закидали через стіни фортеці трупи, замасковані під померлих від чуми. Ніхто не наважувався їх прибирати, і в місті почалася паніка. Консул з найманим військом утік морем, а мешканці фортеці вирішили здатися і відкрили ворота. Того ж дня все населення міста-фортеці було вирізане. Після падіння фортеці Судак і частина Криму увійшли до складу Отаманської Порти і тут почав правити намісник турецького султана.
Після приєднання Криму до Росії 1883 року тут було розквартировано Кирилівський полк.
Фортеця встояла перед випробуванням часом. Вона була непідвладна природним стихіям, оскільки камені будівель були скріплені спеціальним розчином, який забезпечував еластичність, тому її стінам не були страшні землетруси. Значної шкоди споруді завдали люди, що використовували її як будматеріал для власних потреб.
Бесіда
1. Чому фортеця в Криму дістала назву Генуезька?
2. На які століття припадає час її будівництва?
3. Як неприступною фортецею заволоділи турки?
4. Якою була доля фортеці після приєднання Криму до Росії?
Робота з візуальними джерелами
1. Розгляньте ілюстрації. Які враження викликають у вас ці фортечні мури?
2. Назвіть основний матеріал, з якого збудована фортеця.
3. Як ви вважаєте, що робить цю фортецю неприступною?
Учитель. Наступною нашою зупинкою буде містечко на Поділлі — Камянець-Подільський.
Кажуть, що під цією фортецею в річці Смотрич заховане турецьке золото і навіть золота колісниця. Подейкують, що від неї йде 20-кілометровий підземний хід під річкою Дністер, прокладений до Хотинської фортеці. Усе це — легенди. Утім, і без них історія Кам'янець-Подільської твердині, що на Хмельниччині, варта нашої уваги.
Виявляється, невеличкий Кам'янець-Подільський — третє місто в Україні (після Києва та Львова) за кількістю архітектурних пам'яток! Ви тільки-но уявіть: їх тут понад сто! Проте саме Кам'янець-Подільська фортеця стала символом та візитів-кою міста.
Величну твердиню, що гордо височіє на неприступній скелі, було зведено невдовзі після заснування Кам'янця, наприкінці XII ст. Щоправда, існує гіпотеза, що перші укріплення на місці сучасної фортеці з'явилися ще за часів римського імператора Трояна, у першому столітті нашої ери. Упродовж століть фортеця неодноразово змінювала своїх господарів. Хто тут лише не хазяйнував! І литовські князі, і польська шляхта, і турецькі загарбники. А 1812-го царська Росія навіть влаштувала в ній в'язницю. Саме тут, у Папській («Кармалюковій») башті тричі відбував покарання народний месник Устим Кармалюк.
За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця датують кінцем XII— початком XIII ст. Саме цій версії з-поміж чотирьох гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського віддають перевагу сучасні дослідники.
Робота з історичними джерелами
- Прочитайте легенди і дайте відповіді на запитання.
Легенда про заснування Кам'янця князями Коріатовичами
«Коли великий литовський князь Ольгерд та його племінники, брати Коріатовичі, перемогли трьох татарських ханів і визволили наш край, повернувся Ольгерд до своєї столиці, а його чотири племінники вирішили залишитися на цих землях. Край зачарував їх своєю красою: у диких лісах багато було дичини, земля неозора просила плуга, щоб давати гарні врожаї, джерела приваблювали чистою водою, річки були повні риби.
Поїхали якось брати полювати на оленів. Але відстав старший брат, щоб коня напоїти, і заблукав... Глянь — з-за куща на пагорб вибіг олень. Роги його відблискували золотом на сонці, а копита у нього були срібні. «От би вполювати мені того оленя, тоді б слава про мене линула, як про неперевершеного мисливця», — подумав князь Олександр.
Скочив він на коня і почав переслідувати того оленя. Але біг той олень так, що здавалось, ніби вабить князя за собою. Ось олень знов поруч. Здавалось, що стріла влучила, але ні — застрягла у пенькові. А олень зник. Зажурився князь: «Будуть з мене тепер глузувати, що нічого не вполював, ще й заблукав».
Але дивиться — олень поряд із ним і промовляє до нього людським голосом: «Сідай на мене, я виведу тебе з лісу. Я довезу тебе до місця, що дасть тобі славу і буде тобі, як дім рідний. Я покажу тобі острів чудовий. Там давно ворогами місто зруйноване, засипані землею його мури, місто в руїнах спочиває, а ти його відродиш разом з братами і будеш мати славу на всі часи. Ти і брати твої будуть там князювати, багате буде місто і вільні люди. А щасливі будуть люди, якщо між собою не будуть сваритися. А про те, що не зміг вбити ти мене, золоторогого і срібнокопитного, не шкодуй, бо я не олень, я мрія твоя про удільне князівство».
І повіз олень князя до того острова, і показав туди таємну дорогу, і залишив князя, який, на полюванні втомившись, заснув міцно. А коли прокинувся, то одразу поїхав кликати братів подивитися на острів. І сподобалось його братам це місце також, бо скелями захищений острів. Наказали Коріатовичі своїм воїнам вирубати ліс. Почали будувати перші кам'яні житла на острові, а там, де і зараз знаходиться фортеця, у князів був феодальний замок, що захищав вхід до міста. І написали Коріатовичі грамоту «на замку», у якій надали право тим, хто захоче в цьому місті жити, 20 років податі не сплачувати і самоурядовуватися, тобто самим своїм общинним життям керувати.
І скоро багато різного люду роботящого — майстрів і купців — до міста переселилося. А назвали місто князі Кам'янцем тому, що з каменя місцевого (вапняку) збудували, а річку навколо Кам'янця назвали Смотрич, від слова «смотреть», тому що чиста була така у річці вода, що як зі скелі вперше брати подивились униз, то навіть крізь воду у дно було видно. Було навіть видно, як риба у річці пливе.
А пам'ять про оленя золоторогого — це золоті купола храмів, якими так уславився Кам'янець. Будували храм, щоб не тільки скелі, а й Бог кам'янчан захищав!»
Запитання
1. Знайдіть у тексті легенди історичні факти.
2. Чому кам'янчани збудували пам'ятник оленю?
3. Як звалися князі, що збудували місто?
4. На якій річці розташовано місто, що від неї походить його назва?
Легенда про удову та її синів
«Мала удова двох синів. Уже й оженила їх, а ті й досі не збудувалися — скрізь їх гнали. Пішли якось брати шукати вільних земель, навіть хліба не взяли. Заблукали, зголодніли. Раптом побачили острів, який кишів дичиною, а ріка — рибою і перлами.
Очистили ділянку від чагарнику, поставили хатину і поїхали за сім'ями. А мати їм вдома прорікає: «Буде ваше місто голодним і холодним, бо не взяли ви хліба в дорогу». Відтоді походить прислів'я: "Кам'янець — вінець, кругом вода, посередині біда"».
Запитання
1. Які особливості стародавнього міста передає ця легенда?
2. Кого можна вважати засновником міста за цією легендою?
3. Яка з легенд вам здається більш правдоподібною? Чому?
Учитель. Наш літак часу знову повертає до Криму, до міста Бахчисарай — столиці колишнього Кримського ханства.
Найвизначнішою пам'яткою Бахчисарая є Ханський палац. Його створювали італійські, іранські, турецькі, українські і російські майстри протягом ХУІ-ХУПІ століть. Якось хан Менглі-Гірей полював у передмісті Салачика і побачив, як на галявині саду борються дві змії — біла й чорна. У сутичці перемогла чорна змія, тому хан вирішив на цьому місці збудувати палац. Палац і місто назвали Бахчисарай (Сад-Палац), а дві змії, що борються, знайшли місце в емблемі над головною брамою палацу.
Збудований як родова резиденція династії Гіреїв — правителів Кримського ханату, протягом двох із половиною століть Бахчисарайський палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар...
Ханський палац є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури й унікальним для Європи цілісним архітектурним комплексом. Того вигляду, що його Хансарай має нині, він набув переважно у XVIII ст., коли орнаментальне і будівельне мистецтво Кримського ханату досягло свого найвищого розквіту.
Робота з візуальними джерелами
1. Розгляньте ілюстрації Бахчисарайського палацу. Які враження вони у вас викликають?
2. Чи необхідно зберігати такі пам'ятки архітектури? Чому?
3. Складіть план розповіді про Бахчисарайський палац.
Коментоване читання
Комплекс Ханського палацу чудово передає атмосферу середньовічного Сходу. У Бахчисараї добре простежується основний задум саду: стати подобою Раю. Головною окрасою садів були 14 фонтанів. Сад у Великому дворі містить басейн, що повторює своїми обрисами контур Чорного моря. У фонтанному дворику — знамениті бахчисарайські фонтани. Вода на Сході дефіцитна, тому вона тече дуже повільно. «Золотий фонтан» призначався для ритуальних омивань. А Сельсебіль, священний фонтан, відомий як Фонтан сліз, зажив слави завдяки поемі О. Пушкіна «Бахчисарайський фонтан». Цей фонтан було створено майстром Омаром на згадку про Діляру, передчасно загиблу кохану дружину хана Кирим-Гірея. На Фонтані сліз напис: «Прийди! Пий воду найчистішу, вона приносить зцілення». За легендою, під ім'ям Діляри-Бікеч — Прекрасної Князівни — ховалася викрадена в Польщі татарами Марія Потоцька. її палко полюбив хан Кирим-Гірей. Засліплена ревнощами дружина хана Зарема вбила прекрасну полонянку, за що й була втоплена в басейні. Фонтан сліз став не тільки душею Бахчисарайського палацу, але й уособленням вічної теми підступництва й кохання.
Запитання
1. Які легенди пов'язані з Бахчисарайським палацом?
2. У чому унікальність цього палацу?
3. Хто з великих поетів оспівував Бахчисарай?
Учитель. Наша мандрівка триває. Останній пункт маршруту — столиця нашої Батьківщини місто Київ. Ми вирушаємо до Марийського палацу.
Коментоване читання
Марийський палац у Києві зведений у 1750-1755 рр. за зразком палацу, який проектував відомий архітектор Бартоломео Растреллі для гетьмана Розумовського. 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна під час відвідин Києва сама обрала для нього місце.
Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін. Йому допомагали відомі архітектори М. Васильєв, П. Нейолов, Ф. Нейолов, М. Сальников та інші.
Головний фасад Марийського палацу «дивиться» на Марийський парк. Алеї цього парку — звивисті, наче «вписані» в ландшафт. Із протилежного боку палацу — Міський (Царський) сад, закладений 1743 р. на місці старовинного саду, заснованого ще Петром І. Його стиль — класичний: мережа прямих алей перехрещуються під прямим кутом.
Палацовий комплекс має симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус й одноповерхові бокові флігелі утворюють широке подвір'я. В оздобленні палацу використано три кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає споруді святкового й урочистого вигляду.
До 1917 р. палац був резиденцією царської родини. Під час подорожі Україною тут разом зі своїм почтом зупинялась імператриця Катерина II. У палаці жили також військовий губернатор, полководець М. Голенищев-Кутузов і герой Вітчизняної війни 1812 року М. Раєвський.
Інтер'єри кожного приміщення Маріїнського палацу мають свій неповторний вигляд. У кожній із зал — Білій, Бенкетній, Зеленій та Блакитній вітальні — переважає певний колір.
Запитання
1. Поставте три запитання про Маріїнський палац у Києві.
2. Чи схожі між собою Маріїнський палац у Києві і Ханський палац у Бахчисарії? Назвіть їхні спільні і відмінні ознаки.
3. Чи потрібно зберігати цю пам'ятку архітектури? У чому полягає її значення?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Бесіда
1. Із якими архітектурними шедеврами нашої держави ви ознайомилися під час уявної подорожі?
2. Розмістить архітектурні пам'ятки, про які йшлося протягом уроку, у хронологічній послідовності залежно від часу їх створення.
3. Назвіть свої асоціації щодо названих фортець і палаців.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 23; [2], § 25).
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Загальна площа фортеці Генуезької фортеці — майже ЗО гектарів, довжина мурів по периметру — понад два кілометри. Стіни двометрової товщини досягають 6-8 метрів заввишки. Генуезьку фортецю прикрашають 14 башт заввишки 15 метрів, що надають їй неперевершеного вигляду.
Фортеця була побудована за проектом генуезьких фортифікаторів у кращих традиціях західноєвропейського Середньовіччя. Вона вражає досконалістю Інженерної думки. ЗІ сходу та півдня цитадель була неприступна, Із заходу — важко-доступна, з північного сходу доступ перетинав глибокий рів.
Найдавніші письмові згадки про Кам'янець-ПодІльську фортецю сягають 1374 року в грамоті князя Юрія КорІатовича, який володів на той час Поділлям. Археологічні дослідження свідчать, що фортеця існувала в Х-ХІІІ ст. Спочатку це була типова староруська дерев'яна оборонна споруда. Стіни І башти були переважно дерев'яними І лише частково кам'яними. У XV ст. Поділля опинилось у складі Речі Посполитої, І Кам'янець-ПодІльський став центром воєводства, важливим пунктом оборони.
У середині XVI ст. дерев'яні укріплення фортеці під керівництвом архітектора Йова Претвича були замінені кам'яними. Фортеця побудована у вигляді багатокутника видовженої форми, обнесена високими кріпосними стінами з баштами на кожному розі. Праворуч від східних воріт знаходиться одноярусна п'ятигранна Чорна башта з криницею глибиною 36 м І діаметром 6 метрів. Далі по колу йде 10 башт. Ліворуч від східних воріт розташована Папська башта, або Кармелюкова, бо в ній перебував в ув'язненні ватажок повстанців Устим Кармелюк.
1672 року місто Кам'янець-ПодІльський, як і все Поділля, захопили турки. Після приєднання 1812 року Бессарабіїдо Російської Імперії турецький кордон відсунувся, І Кам'янець-ПодІльська фортеця як оборонна споруда втратила своє значення, її почали використовувати для розміщення гарнізону, а згодом — як в'язницю.
Із 1937 року фортецю проголосили музеєм-заповідником.
Фортеця гідно боронила рідне місто. Кажуть, що сам хан Осман, побачивши 1621 року укріплення Кам'янця, спитав: «Хто збудував таке могутнє місто?» — «Сам Бог», — була відповідь. «Нехай Бог І здобуває його!» — відповів хан і повернув військо від міцних стін.
За всю свою Історію фортеця лише двічі зазнавала поразки: 1393-го, коли литовський князь ВІтовт захопив її через незгоду всередині гарнізону, 11672-го, коли туркам вдалось захопити її через значну кількісну перевагу (більш ніж у 60 разів!).
Із плином часу в Бахчисарайському палаці змінювалися архітектурні й орнаментальні стилі. У XVIII ст. замість зображення ґрон винограду з'явились вишукані рослинні композиції. Останній кримський хан ШагІн Прей, котрий увійшов до кримської Історії як великий авантюрист, що в результаті згубив власну країну, мав намір перенести кримську столицю з Бахчисарая до Кефе (нині Феодосія). Він навіть почав будівельні роботи на новому місці, але, втративши у 1783 р. владу, не встиг реалізувати свого плану.
Після входження Криму 1783 року до складу Росії лише поважні гості мали змогу відвідувати колишню ханську резиденцію.
Ремонти та реставраційні роботи в Ханському палаці тривають уже понад 200 років, бо, як розповідають науковці, за свою тривалу Історію він зазнав численних ушкоджень І змін. Із 2003 року розпочався новий етап реставрації. Загальний вигляд палацу тільки сьогодні наблизився до первинного. Три з чотирьох будівель гарему, зимовий палац були знищені, І їх вже не відновити. Проте з руїн відновлено ханські лазні, відреставровано мечеть, Соколину башту, тривають роботи на родовому цвинтарі ханів.
Категорія: Конспекти уроків із Вступу до історії України 5 клас (нова програма) | Додав: uthitel (03.05.2018)
Переглядів: 15 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: