| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 9 клас (нова програма) |
Урок № 19 Німеччина в 1871—1900 рр. Мета: сформувати в учнів уявлення про Німеччину наприкінці ХІХ ст.; проаналізувати причини й наслідки германізації та «культуркампфу»; розглянути основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини наприкінці ХІХ ст.; охарактеризувати становлення німецької соціал-демократії та її вплив на світову соціал-демократію; порівняти Другу імперію й Третю республіку; розвивати в учнів уміння оцінювати світову політику Німеччини; висловлювати власну думку щодо взаємовпливу держави й церкви. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал. Основні поняття: Другий Рейх, рейхсканцлер, германізація, «культуркампф», Троїстий союз. Основні дати та події: 18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії, 1875 р. — прийняття Конституції, 1871—1890 рр. — період канцлерства О. фон Бісмарка, 1872—1876 рр. — «культуркампф», 1875 р. — об’єднавчий з’їзд у місті Готі, виникнення СДПН, 1882 р. — створення Троїстого союзу. Історичні постаті: Вільгельм І, Вільгельм ІІ, Отто фон Бісмарк, К. Маркс, Ф. Енгельс, Ф. Лассаль. Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті територію Німеччини, події франко-німецької війни, колоніальну імперію Німеччини; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати процес становлення німецької соціал-демократії та її вплив на світову соціал-демократію; аналізувати причини й наслідки германізації та «культуркампфу»; визначати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини наприкінці ХІХ ст.; давати оцінку світової політики Німеччини; висловлювати власну думку щодо взаємовпливу держави й церкви.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь Перевірка творчого домашнього завдання Три-чотири учні виступають із повідомленнями про справу Буланже, Панамський скандал та справу Дрейфуса. Тестове завдання Установіть хронологічну послідовність подій. А Панамський скандал Б Конституція Третьої Республіки В Паризька Комуна Г Справа Буланже Д Початок франко-німецької війни Відповідь: 1Д 2В 3Б 4Г 5А. ІІІ. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу
Проблемне запитання Як ви розумієте слова О. фон Бісмарка: «У війнах перемагають не генерали, а вчителі»?
Розповідь учителя Одним із результатів франко-німецької війни 1870—1871 рр. стало створення Німецької імперії, яка була проголошена 18 січня 1871 р. у Версалі. Прусський король Вільгельм І став першим німецьким імператором. Офіційна назва Німецька імперія (німецькою мовою: Deutsches Reich), а інша назва — Другий Рейх (щодо Священної Римської імперії). Усе життя імперії підпорядковувалося імперській Конституції 1871 р. Відповідно до Конституції Німеччина проголошувалася імперією, яка об’єднувала 25 німецьких держав (22 монархії та 3 вільні міста: Гамбург, Любек і Бремен). Німецькі держави, які входили до складу імперії, зберігали свої конституції, ландтаги (парламенти), уряди, але їх автономія була дуже обмеженою. Питання зовнішніх відносин, військові питання, митне і торгове законодавство, законодавство про податки, які йдуть на потребу імперії, визначення системи мір і вагів, законодавство про цивільне та кримінальне право, судочинство тощо відходили до компетенції імперії. Главою імперії вважався Німецький імператор (кайзер), яким міг бути лише король Пруссії. Імператор мав широкі повноваження у сфері зовнішніх зв’язків, очолював збройні сили, мав право оголошувати війну, призначати та відправляти у відставку канцлера (голову уряду) і вищих чиновників та офіцерів, скликати й розпускати парламент. Імперський парламент складався з двох палат — Рейхстагу і Бундесрату (Союзної ради). Рейхстаг обирався загальним голосуванням, а Бундесрат складався з представників союзних держав, призначених їх урядами. Разом із Рейхстагом Союзна рада брала участь у розробці законодавства, утворювала постійні комітети. Бундесрат мав законодавчу й виконавчу владу, а Рейхстаг обговорював закони та затверджував бюджет. Проте можливості парламенту були обмежені — усі його рішення затверджувалися імператором. Особливе місце в системі вищих органів влади посідав імперський канцлер (голова уряду), який у Бундесраті керував постійними комітетами, підписував закони після імператора. Канцлер призначався імператором і відповідав тільки перед ним. Хоча Конституція і закріплювала панівне положення Пруссії, обмежувала права жінок та військовослужбовців (вони не мали виборчих прав), проте вона гарантувала певні права всім німцям, надавала можливості для розвитку підприємництва. Буржуазія почала завойовувати права, потіснивши дворянство. Після прийняття Конституції Німецька імперія почала активно облаштовуватися — посилюється імперський державний апарат, формується єдина армія, поліція отримує додаткові повноваження, запроваджується єдина грошова одиниця (марка) та системи мір і ваги, створюється загальнонімецька імперська пошта та Імперський банк, приймаються закони, які поступово уніфікують життя в імперії (правові кодекси тощо). На кінець 70-х рр. ХІХ ст. Німеччина перетворюється на одну з провідних держав світу. Робота з підручником За допомогою підручника запишіть основні положення Конституції 1871 р. Зразок відповіді Основні положення Конституції 1871 р.:
Робота зі схемою За положеннями Конституції 1871 р. заповніть схему «Вищі органи влади Німецької імперії».
Розповідь учителя Створення Німецької імперії відбувалося за безпосередньої участі О. фон Бісмарка. Саме він і був «батьком імперії». Після утворення імперії О. фон Бісмарк став її першим канцлером. Імператор Вільгельм повністю довіряв своєму канцлеру, і О. фон Бісмарк фактично керував державою протягом 20 років. Після здійснення своєї мрії про створення імперії О. фон Бісмарк почав розвивати державу. Для цього почалося вирівнювання величезних відмінностей між німецькими державами, у першу чергу за допомогою прийняття єдиного законодавства. Так, у 1871 р. був прийнятий загальний Кримінальний кодекс, а у 1877 р. — загальне судочинство в придворній системі, цивільних і кримінальних процесах. Канцлер приділяв багато уваги питанням германізації, яка була спрямована на подальше об’єднання німців. Без потужної економіки неможливий високий розвиток держави, тому О. фон Бісмарк всебічно сприяв промисловому зростанню Німеччини. Відбулися процеси, спрямовані на створення єдиного внутрішнього ринку, була проведена фінансова реформа — запровадження єдиної грошової одиниці імперії та створення Імперського рейхсбанку. Промисловці отримали підтримку держави, що привело до зростання промисловості швидкими темпами. Завершення промислового перевороту, підтримка зовнішньої торгівлі, зростання виробництва перетворило Німеччину на світового лідера. Наприкінці ХІХ ст. Німецька імперія посідала друге місце після США з експорту товарів. Боротьба за централізацію влади спричинила конфлікт із католицькою церквою. Бісмарк вважав, що церква має великий вплив на державу та посідає автономне положення. Рейхстаг скасував автономію католицької церкви, католицьке духівництво позбавлялося права нагляду за школами, діяльність єзуїтів заборонялася. Вводився громадянський шлюб, державна реєстрація народження та смерті. Церкві заборонялося брати участь у політичному житті, підготовку та призначення священиків держава взяла на себе. Представники церкви, які виступали проти дій канцлера зазнавали репресій. Антиклерикальні заходи дістали назву «боротьби за культуру» («культуркампф»). Поступово тиск на католицьку церкву зменшився, проте Німеччина стала світською державою. Ще одну загрозу існуванню імперії О. фон Бісмарк вбачав у соціал-демократії. Після невдалих терористичних замахів на імператора, у 1878 р. був прийнятий «Винятковий закон проти соціалістів», який ставив соціалістичні партії та робочі газети поза законом. Дванадцять років соціал-демократична партія перебувала в напівлегальному стані. Проте О. фон Бісмарк розумів і необхідність покращення соціальних умов. За десяток років Рейхстаг приймає закони, спрямовані на покращення умов життя і праці робітників. «Ера робітничого законодавства» привела до створення системи соціального страхування — Закон про охорону здоров’я (1883 р.), Закон про страхування від нещасного випадку (1884 р.), Закон про страхування від непрацеспроможності і за віком (1889 р.). У 1889 р. були запроваджені пенсії за старістю (від 70 років) та в разі втрати працездатності. У 1891 р. робочий день був обмежений 11-годинами і була заборонена дитяча праця до 13 років. Німеччина стала першою державою із запровадженням робітничого соціального законодавства. Повідомлення учня Учень виступає з повідомленням за темою «Становлення О. фон Бісмарка як канцлера Німеччини». Решта учнів записують основні факти з біографії О. фон Бісмарка. Зразок відповіді
Робота в групах Методика проведення. Об’єднати учнів у шість груп. Кожна група за допомогою підручника готує інформацію про одну зі сфер життя Німецької імперії наприкінці ХІХ ст. Після підготовки представники груп презентують результати роботи, які узагальнюються у вигляді таблиці.
Випереджальне завдання Під час розповіді вчителя складіть тези доповіді про розвиток соціал-демократії в Німеччині наприкінці ХІХ ст. Зразок відповіді
Розповідь учителя Бурхливий розвиток економіки та зростання промислового виробництва спричинили утворення численного робітничого класу в Німеччині. Тяжкі умови праці та життя, соціальна незахищеність і відсутність повних прав і свобод привели до зростання рухів протесту серед пролетаріату. А поширення профспілкового руху, наявність теоретичної бази (марксизм, соціалізм — К. Маркс, Ф. Енгельс, Ф. Лассаль) та монархічна влада зробили соціалістичні рухи дуже привабливими для найманих працівників. Наприкінці ХІХ ст. соціал-демократія в Німеччині починає набувати популярності. Під впливом ідей соціал-демократії в Німеччині виникають робітничі партії — Соціал-демократична робітнича партія (СДРП), Загальний німецький робітничий союз (ЗНРС), які в 1875 р. об’єднуються в Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). На об’єднавчому з’їзді була прийнята програма партії, яка дістала назву Готська програма. На виборах у 1877 р. СДПН набрала понад півмільйона голосів і провела 12 депутатів до Рейхстагу. Проте наступного року О. фон Бісмарк, який вбачав у соціал-демократії загрозу для імперії, розпустив парламент. Новий парламент прийняв «Винятковий закон проти соціалістів», який забороняв діяльність соціал-демократичних організацій. Відповідно до закону було закрито понад 120 газет та журналів, заарештовано близько 1500 осіб. Соціал-демократи перейшли до напівлегальної діяльності. Після відставки О. фон Бісмарка у 1890 р. на чергових виборах до Рейхстагу СДПН отримала 35 місць у парламенті, закон проти соціал-демократів був скасований. У 1891 р. на з’їзд німецьких соціал-демократів в Ерфурті (Ерфуртський з’їзд) були внесені зміни до програми партії, які передбачали створення соціального суспільства шляхом революційних перетворень. Розвиток соціал-демократичної теорії та різні погляди на робітничий клас призвели до розколу серед соціал-демократів. E. Бернштейн піддав критиці революційний шлях змін і запропонував парламентську боротьбу для досягнення успіху. У результаті в соціал-демократичному русі виникло кілька течій— правих (Е. Бернштейн), центристів (А. Бебель, К. Каутський) і лівих (К. Лібкнехт, Р. Люксембург). Мозковий штурм Визначте причини виникнення соціал-демократичного руху в Німеччині. Зразок відповіді Причини виникнення соціал-демократичного руху в Німеччині:
Розповідь учителя Німецька імперія з перших кроків свого існування почала проводити політику гегемонії в Європі і світі. Для підтримки своєї зовнішньополітичної діяльності німецькі дипломати та уряд почали шукати союзників. Основним напрямком діяльності було обрано створення військово-політичного блоку проти Франції. Союзниками Німеччини стали Австро-Угорщина та Італія. Також для боротьби із соціал-демократією була залучена й Росія. У 1873 р. Німеччина підписала союзний договір із Росією, а через деякий час договір підписала з Росією й Австро-Угорщина. Так виник Союз трьох імператорів. У 1881 р. імператори підтвердили свої прагнення до союзу. Але вже в 1875 р. під час Балканської кризи виникли перші суперечності. Німеччина та Австро-Угорщина виступили проти Росії на Берлінському конгресі. Остаточно Союз трьох імператорів розпався в 1887 р. Німеччина продовжувала діяльність зі створення військового блоку, і в 1879 р. був підписаний договір з Австро-Угорщиною, до якого в 1882 р. приєдналася Італія. Цей союз дістав назву Троїстого. У 1887 р. Німеччина підписала таємну угоду з Росією, проте налагодити відносини не вдалося і Росія уклала союз із Францією. Особливу увагу Німецька імперія приділяла формуванню власної колоніальної імперії. Німецькі колонії виникають в Африці (Того, Камерун, Німецька Східна Африка і Німецька Південно-Західна Африка), Азії (порт Циндао (Кайтчоу) на півострові Шаньдун) та Океанії (Нова Гвінея, Мікронезія (Науру, Палау, Маршаллові, Каролінські та Маріанські острови), Західне Самоа). Німеччина перетворилася на велику колоніальну імперію. Після приходу до влади імператора Вільгельма ІІ основною ідеологічною складовою держави стає доктрина пангерманізму. Робота в групах Організувати продовження роботи в групах, закінчити заповнення таблиці.
Завдання За самостійно обраними критеріями порівняйте Конституції Німеччини (1871 р.) та Франції (1875 р.). Заповніть таблицю. Робота з візуальним джерелом Розгляньте фотографії та дайте відповіді на запитання. 1) На фотографіях зображено солдатів німецької армії в колоніях. Чому німецька колоніальна армія формувалася з представників місцевого населення? 2) Чим вояки з метрополії (Німеччини) відрізнялися від солдатів із місцевого населення? Робота з документом Прочитайте уривки з документів та дайте відповіді на запитання. 1. Німецьке Цивільне Уложення Розділ 1 Глава 1 <…> Стаття 2 Повноліття настає по закінченні 21 року життя… <…> Стаття 11 …законна дитина має постійне місце проживання там, де постійно проживає батько, незаконна — де постійно проживає мати, а усиновлена — де постійно проживає усиновитель та інші. Запитання до документа 1) Як позначалося визнання повноліття на житті людини в Німеччині наприкінці ХІХ ст. ? 2) Який статус мали діти в Німеччині наприкінці ХІХ ст.? 2. Воспоминания О. фон Бисмарка (отрывок) В самый разгар культуркампфа, в сентябре (с 22 по 26) 1873 г. Берлин посетил король Виктор Эммануил. Я узнал через господина фон Кейделя, что король поручил заказать табакерку с бриллиантами стоимостью в 50—60 тысяч франков, что в шесть-восемь раз превышало стоимость обычных в таких случаях подарков, и послал ее графу Лонэ для вручения мне. Одновременно до моего сведения дошло, что Лонэ показывал эту табакерку и сообщил о ее стоимости своему соседу, баварскому посланнику барону Перглер фон Перглас, который был лично близок к нашим противникам по культуркампфу. Высокая стоимость предназначенного мне подарка могла, таким образом, дать повод к тому, чтобы поставить подарок в связь с увенчавшимися успехом хлопотами итальянского короля о сближении с Германской империей. Когда я высказал императору мои соображения против принятия подарка, то у него сначала было впечатление, что я вообще считаю ниже своего достоинства принять табакерку с портретом короля; в этом он увидел нарушение традиций, к которым привык. Я заявил: «Мне и в голову не пришло бы отказаться от такого подарка обычной стоимости. Но в данном случае для оценки факта решающее значение придавалось бы не портрету монарха, а бриллиантам, которые можно продать. Принимая во внимание положение с культуркампфом, мне следует избегать повода для подозрений, после того как благодаря соседству фон Пергласа чересчур высокая ценность табакерки, несоразмерная обстоятельствам, уже отмечена и обсуждалась в обществе». Император в конце концов согласился с моими доводами и окончил разговор словами: «Вы правы, не принимайте табакерку». Когда я через господина фон Кейделя довел свою точку зрения до сведения графа Лонэ, табакерка была заменена очень красивым и верным портретом короля со следующей собственноручной его надписью, напоминающей о моем ордене аннунциатов. Запитання до документа 1) Як характеризує О. фон Бісмарка цей випадок? 2) Чому канцлер відмовився приймати подарунок? 3) Чому необхідність відмови від подарунка так стурбувала О. фон Бісмарка? V. Підсумки уроку Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок. Основні висновки:
Робота над проблемним запитанням Організувати роботу над проблемним запитанням. Узагальнюючи відповіді учнів, наголосити на тому, що людей формують учителі, а генерали їх тільки використовують.
| |
| Переглядів: 864 | |
| Всього коментарів: 0 | |
