рок № 7
Поширення Реформації. Контрреформація
Мета: сформувати в учнів уявлення про характерні риси реформаційних учень, Контррефо-рмації; створити умови для розуміння причин Контрреформації; розглянути протестантську це-ркву та контрреформаційні заходи католицької церкви; установити зв’язок між ідеями кальвіні-зму та розвитком капіталізму; схарактеризувати Орден єзуїтів як знаряддя католицької церкви; розвивати вміння порівнювати реформаційні вчення та висловлювати власну думку щодо причин і наслідків Реформації.
Обладнання: підручник, карта світу, Європи, контурні карти .
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття та назви: кальвінізм, пресвітер, Контрреформація, англіканська церква, Орден єзуїтів.
Основні дати та події: 1534 р. — створення Ордену єзуїтів, 1545—1563 рр. — скликання Тридентського собору.
Історичні постаті: Жан Кальвін, Ігнатій Лойола, Папа Павло III.
Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з Реформацією та Контрреформацією; показувати на карті регіони поширення протестантських церков; застосо-вувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати людей, які стали ідеологами Реформації; наводити приклади контрреформаційних заходів католицької церкви; по-рівнювати реформаційні вчення; висловлювати власну думку щодо причин та наслідків Реформа-ції.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Розв’язування кросвордів
Вибірково перевірити кросворди, складені учнями вдома, або запропонувати їм обмінятися кросвордами один з одним та розв’язати їх.
Тестові завдання
1. Установіть хронологічну послідовність подій Селянської війни в Німеччині.
А Видання «Статейного листа»
Б Знищення загону Т. Мюнцера
В Видання «12 статей»
Г Поразка Селянської війни
Відповідь: А, В, Б, Г.
2. Установіть хронологічну послідовність подій Реформації.
А Аугсбурзький релігійний мир
Б Відлучення від церкви М. Лютера
В Написання «95 тез»
Г Селянська війна в Німеччині
Відповідь: В, Б, Г, А.
ІII. Вивчення нового матеріалу
План
1. Протестантизм.
1) Поширення Реформації в Європі.
2) Кальвінізм.
2. Контрреформація.
3. Орден єзуїтів.
1. Протестантизм
1) Поширення Реформації в Європі
Запитання
Коли у християнській церкві відбувся розкол? (У 1054 р. відбувся розкол християнської церкви на католицьку та православну.)
Варіант 1
Розповідь учителя
Поступово Реформація почала поширюватися по всій Європі. Це спричинило новий розкол у католицькій церкві та привело до виникнення протестантизму. Разом із тим серед прихильників протестантизму не було єдності. Люди по-різному розуміли шлях до «правильної» церкви: розбі-жності в їхніх поглядах стосувалися необхідності тих чи інших обрядів та дій, структури церкви та навіть особистого життя людей. Унаслідок цього у протестантизмі утворилися декілька течій.
На честь Мартіна Лютера була названа одна з перших течій протестантизму — лютеранство. Воно поширилося в Німеччині, Швеції, Данії, Фінляндії, Прибалтиці.
Інша течія виникає в Женеві у 1536 р. й отримала назву за іменем засновника Жана Кальвіна. Кальвінізм був більш радикальним, ніж лютеранство, і поширився на Швейцарію, Нідерланди, південь Франції, Шотландію.
Реформаційним рухом вирішив скористатися англійський король Генріх VIII, і в результаті у 1534 р. виникла англіканська церква. Її очолив англійський король, який конфісковував землі й цінності монастирів на свою користь. Католицькі догмати та обряди зберігалися. Англіканська церква схожа з лютеранською, хоча має деякі відмінності.
Поширилися й інші течії — баптисти, методисти, адвентисти та інші, але вони були нечис-ленними.
Варіант 2
Робота з поняттями
Використовуючи матеріал підручника, з’ясуйте значення понять: «протестантизм», «кальві-нізм», «лютеранство», «англіканська церква».
(Після опрацювання матеріалу вчитель вибірково опитує учнів.)
Зразок відповіді
• Протестантизм — один із напрямків у християнській релігії, який виник під час Реформації.
• Кальвінізм — один із напрямків протестантської церкви, що виник у Швейцарії в XVI ст.
• Лютеранство — напрямок протестантизму, названий на честь його засновника — Мартіна Лютера, який поклав в основу віровчення не лише ідеї реформування церкви, але й свій власний духовний досвід.
• Англіканська церква — християнська протестантська церква, яку було засновано в 1534 р. Генріхом VIII унаслідок Реформації; є державною церквою в Англії.
Варіант 3
Робота з таблицею
Використовуючи матеріал підручника, заповніть таблицю.
Зразок заповненої таблиці
ТЕЧІЇ ПРОТЕСТАНТИЗМУ
Протестантизм
Лютеранство Кальвінізм Англіканство Інші течії
Напрямок протестантиз-му, названий так на честь його засновника — Мар-тіна Лютера. Поширений у північно-східній Німеч-чині, Швеції, Данії, Нор-вегії, Фінляндії, Прибал-тиці Один із напрямків протес-тантської церкви, що ви-ник у Швейцарії в XVI ст. Поширений у Швейцарії, Нідерландах, Шотландії, на півдні Франції Християнська протестант-ська церква, яку було за-сновано в 1534 р. Генрі-хом VIII унаслідок Рефор-мації; є державною церк-вою в Англії. Поширене в Англії, Північній Ірлан-дії Баптисти, методисти, ад-вентисти та інші
2) Кальвінізм
Варіант 1
Розповідь учителя
Реформація охоплювала дедалі більше країн. Найбільшого поширення реформаційний рух на-був у Швейцарії. Швейцарія була конфедерацією кантонів. На відміну від Німеччини, вона не знала тиску імператорської та князівської влади і значно менше відчувала вплив католицької це-ркви. Більшість населення була незадоволена католицькою церквою, виступала за обмеження її впливу і секуляризацію володінь.
Розвиток Реформації у Швейцарії пов’язаний з ім’ям Жана Кальвіна (1509—1564 рр.).
Центром реформаційного руху стало місто Женева. Жителі міста підтримали протестантських проповідників і примусили католицьке духовенство залишити місто. Подальший розвиток Рефо-рмації в Женеві був пов’язаний із Жаном Кальвіном. Він прибув до міста в 1536 р., цього самого року видав книгу «Настанова в християнській вірі», у якій він сформував основні положення но-вого напрямку в протестантизмі.
Жан Кальвін уважав, що людина не є вільною у виборі свого життєвого шляху. Тільки Бог ви-рішує майбутню долю людини — потрапить вона до пекла чи до раю. Ніхто не здатний змінити цей вирок або уникнути його. Кальвін переконував у необхідності старанно і плідно працювати, не прагнути комфорту й насолод, закликав до виховання в людині дисципліни, зібраності, вольо-вих якостей. Людина повинна збагачуватися, навіть лихварство сприяє розвитку людини. Багатс-тво, успіх і навіть звичайна вдячність є виявом божественної прихильності, знаком майбутнього спасіння душі.
Втілення ідей кальвінізму змінило Женеву: було скорочено кількість святкових днів, установ-лено суворий контроль за поведінкою жителів. Їм заборонялося грати в азартні ігри, танцювати на бенкетах, читати розважальну літературу, дивитися вистави тощо. Жителів міста зобов’язали одягатися у скромне темне вбрання та взагалі відмовитися від коштовностей. Особливо стежили за відвідуванням церковних служб, заохочувалися доноси на порушників цього правила. Їх вига-няли з міста, а інколи навіть страчували. У Європі Женеву стали називати «протестантським Ри-мом», а Кальвіна — «женевським папою».
Суттєво змінив кальвінізм і саму церкву — була відсутня церковна ієрархія, а всі справи розв’язувала община. Кожна община була незалежною, обирала пресвітера, який мав право втру-чатися в особисте життя. Правив службу пастор, який обирався серед освічених людей. У храмах зникли вівтарі, свічки, убрання, заперечувалося вшанування ікон.
Незважаючи на крайнощі, кальвінізм у цілому відповідав потребам становлення нового суспі-льства.
Варіант 2
Робота за варіантами
Учитель об’єднує учнів у два варіанти і пропонує, використовуючи відповідний матеріал під-ручника, визначити основні положення лютеранства (І варіант) та кальвінізму (ІІ варіант). Піс-ля цього учитель по черзі опитує представників кожного варіанта.
Зразок відповіді
Основні положення лютеранства
• Скромна організація.
• Скасовано пишність храмів.
• Замість урочистого богослужіння — проповідь пастора.
• Пастор перебуває на службі в князя.
• Пастор — тільки «тлумач» Біблії.
• Заперечення ролі Папи Римського.
• Єдине джерело віри — Біблія.
• Богослужіння місцевою мовою.
• Основні положення кальвінізму
• Відсутність церковної ієрархії.
• Усі справи розв’язує община.
• Кожна община є незалежною.
• Пресвітер — керівник общини (обирався общиною).
• Пресвітери мали право втручатися в особисте життя людей.
• Правив службу пастор, який обирався серед освічених людей.
• Заперечення вшанування ікон, у храмах зникли вівтарі, свічки, пишне убрання.
Додатковий матеріал
Розвиток реформаційних ідей у Швейцарії пов’язують з Ульріхом Цвінглі
Ульріх Цвінглі — виходець із селян. Здобув гуманітарну освіту. Викладав латину, а потім прийняв сан священика. Ідеї Реформації обґрунтовував положеннями з Євангелія, а не постано-вами Пап. Був проти індульгенцій, поклоніння іконам, виступав за «дешеву» церкву без монасти-рів та багатств.
Цвінгліанство рішуче поривало з обрядами, не визнавало сили таїнств — хрещення і причастя. У церкві був запроваджений республіканський принцип. Цвінглі засуджував монастирське зем-леволодіння і багатство церкви, лихварство і кріпацтво. Закликав до чистоти відносин, буржуаз-ної бережливості, політичної ізоляції, провінційної замкнутості.
У 1518 р. Цвінглі став священиком в Цюриху, де починає проповідь Реформації. У 1522 р. під тиском прибічників Цвінглі в місті були скасовані пости і безшлюбність духовенства. Цюрих був оголошений незалежним від єпископа, почалася секуляризація монастирського майна. Невдовзі були скасовані меси, вшанування ікон і святих. Церква підкорялася міській владі. Цвінгліанське віросповідання було оголошене обов’язковим для всіх жителів кантону. Водночас заборонявся лихварський відсоток, військове найманство, пенсії від іноземних королів. Десятина йшла на ут-римання пасторів.
Перемога цвінгліанства в Цюриху привела до початку збройних виступів селян. Але їх висту-пи не мали успіху.
Цвінгліанство було запроваджене в Берні, Базелі, Санкт-Галені, Гларусі, Шафхаузені. У 1531 р. відбулося відкрите воєнне зіткнення населення Цюриха з п’ятьма лісовими кантонами. Армія Цюриха зазнала поразки. Загинув сам Цвінглі.
Після цього союз протестантських кантонів розпався, проповідь цвінгліанства в католицьких кантонах була заборонена. Центр Реформації перемістився в Женеву.
2. Контрреформація
Варіант 1
Випереджальне завдання (Робота з таблицею)
Під час розповіді вчителя заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)
Розповідь учителя
Контрреформація — система заходів католицької церкви в XV—XVII ст., спрямованих на припинення й викорінення реформаційних ідей і рухів.
Наступ на Реформацію розпочався з відродженням середньовічної інквізиції, у вогнищах якої загинули сотні «протестантських єретиків». У Римі був створений центральний інквізиційний трибунал, що очолив боротьбу з єресями.
Створюється «Індекс заборонених книг». Книжки, які потрапляли до «Індексу…», вилучались і спалювалися. Обвинуваченим у читанні або переховуванні заборонених книжок загрожував суд інквізиції. Без дозволу інквізиції не можна було надрукувати жодного твору.
Для протидії Реформації створюються релігійні організації — Орден капуцинів, Орден єзуїтів, Орден ораторіанців. Вони повинні були не тільки протистояти протестантизму, а й поширювати ідеї католицизму.
У цей час була проведена реформа католицької церкви. Розробкою та затвердженням змін займався Тридентський собор, який працював із перервами від 1545 до 1563 р. й отримав від Папи повну свободу дій в обговоренні питань церковного життя. Результатом дії собору стала заборона продажу індульгенцій і церковних посад, за поведінкою священиків установлено суворий нагляд. Було вдвічі зменшено римський двір, введено сувору фінансову звітність. Були закріплені основ-ні положення католицької віри: непорушність церковної ієрархії, меси та сповіді; збереження се-ми таїнств, поклоніння святим та іконам; підтвердження посередницької ролі церкви між людьми та Богом і зверхність Папи Римського. Починали створюватися духовні семінарії, в яких мали го-тувати католицьких священиків нового типу, які своєю освітою не поступалися протестантським проповідникам.
Разом із тим рішуча відмова від діалогу з протестантами продовжила розкол християнства у Європі.
Варіант 2
Робота з таблицею
Використовуючи матеріал підручника, заповніть таблицю.
Зразок заповненої таблиці
КОНТРРЕФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЄВРОПІ
План характеристики Характеристика
Реформування та поси-лення католицької церк-ви 1545—1563 рр. — Тридентський собор — закріплення основних положень католицької віри: непорушність церковної ієрархії, меси та сповіді; збереження семи таїнств, пок-лоніння святим та іконам; підтвердження посередницької ролі церкви між людьми та Богом і зверхність Папи Римського; скасування індульгенцій та створення духовних семінарій
Створення релігійних орденів Орден капуцинів, Орден єзуїтів, Орден ораторіанців
Активна протидія проте-стантизму 1540 р. — створення Ордену єзуїтів, що будь-якими засобами намагався забезпечити розвиток католицизму, 1543 р. — «Індекс заборонених книг»
3. Орден єзуїтів
Варіант 1
Випереджальне завдання
Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект. (Зразок відповіді наведено у варіанті 2.)
Розповідь учителя
Бойовим органом католицької церкви став Орден єзуїтів, або «Товариство Ісуса», створений іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою у 1540 р. Це була централізована організація з військовою дисципліною. Накази керівників мали виконуватися без вагань, навіть якщо вони вимагали вчинити смертний гріх. Голова ордену — генерал — підкорявся тільки Папі Римському. Головним завданням ордену було зміцнення католицької церкви та боротьба з єресями. У своїй діяльності єзуїти діяли за принципом «мета виправдовує засоби». Члени ордену давали обітницю, але жили в миру, обіймали різні посади — придворні, лікарі, учителі, майстри. Вони намагалися проникнути у вищі верстви, щоб підпорядкувати їх меті ордену, боротися з єресями, поширювати католицизм. Прощалися всі гріхи, навіть убивство. Сповідь використовувалася для отримання ін-формації.
Одним з основних напрямів у діяльності ордену була освіта. У своїх навчальних закладах єзуї-ти досягли високого рівня освіти, надавали ґрунтовні знання з предметів, водночас виховуючи учнів у дусі католицизму. Основною метою освіти був вплив на молодь, що дозволяло поступово змінити ставлення до католицької церкви.
Ще одним напрямом у діяльності ордену було активне місіонерство — проповідь християнст-ва, здійснювана у найвіддаленіших куточках планети (Індія, Японія, Китай, Південна Америка та ін.).
Єзуїти активно займалися благодійністю. Турбуючись про хворих та знедолених, вони ство-рили мережу лікарень і притулків для літніх людей та дітей-сиріт.
«Товариство Ісуса» стало головним знаряддям політики Контрреформації.
Варіант 2
Складання тез
Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть тезовий конспект про виникнення й діяльність Ордену єзуїтів.
Зразок відповіді
Орден єзуїтів
• Створений у 1540 р.
• Інша назва — «Товариство Ісуса».
• Засновник — іспанський дворянин Ігнатій Лойола.
• Централізована організація з військовою дисципліною.
• Голова ордену — генерал — підкорявся тільки Папі Римському.
• Головне завдання — зміцнення католицької церкви та боротьба з єресями.
• Діяльність за принципом «мета виправдовує засоби».
• Важливий напрямок діяльності — освіта, заснування шкіл.
• Активне місіонерство (Індія, Японія, Китай, Південна Америка та ін.).
• Благодійність.
• Піклування про хворих і знедолених (заснування лікарень та притулків).
• Проникнення в усі верстви суспільства, передусім у найвищі кола.
• Політичні вбивства противників (королів, князів та ін.).
IV. Узагальнення та систематизація знань
Робота з таблицею
Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядкові номери назв країн.
1) Північна Німеччина, 2) Англія, 3) Швейцарія, 4) Данія, 5) Нідерланди, 6) Іспанія, 7) Італія, 8) Польща, 9) Південна Німеччина, 10) Франція.
Перемога Реформації Перемога Контрреформації
1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10
Тестове завдання
Установіть відповідність між іменами історичних осіб та їхніми характеристиками.
1 Мартін Лютер
2 Томас Мюнцер
3 Карл V
4 Ульріх Цвінглі А Імператор Священної Римської імперії
Б Швейцарський реформатор і гуманіст
В Засновник Ордену єзуїтів
Г Голова Реформації в Німеччині
Д Один із керівників Селянського повстання
Відповідь: 1Д, 2Г, 3А, 4Б.
Робота з контурною картою
На відповідній контурній карті позначте країни, які сповідували протестантство: буквою «Л» — лютеранство; буквою «К» — кальвінізм; буквою «А» — англіканство.
Зразок відповіді
Лютеранство: Німеччина, Швеція, Данія, Фінляндія, країни Прибалтики.
Кальвінізм: Швейцарія, Нідерланди, Південна Франція, Шотландія.
Англіканство: Англія, Північна Ірландія.
Робота з документом
Прочитайте уривок із праці «Духовні вправи» Ігнатія Лойоли і дайте відповіді на запитання.
Людина створена для того, щоб славити Господа Бога свого, поклонятися Йому й служити, і таким чином спасти свою душу. Інші ж речі на землі створені заради людини, для того, щоб до-помогти їй досягнути мети, для якої вона створена. Із цього випливає, що людина повинна вико-ристовувати їх настільки, наскільки вони їй допомагають у досягненні мети, та повинна від них звільнятися, якщо вони є перешкодою в досягненні цієї мети.
Якщо ми не знаходимо у священиках та інших церковних керівниках бажаної чистоти звичаїв, ми не повинні звинувачувати їх за це ані в приватних, ані в публічних розмовах, тому що такими розмовами породжується більше шкоди і ганьби, ніж користі. <…>
Хоча дуже похвально служити Богові з чистої любові, однак потрібно старанно рекомендува-ти також і страх перед Божественною величчю, і не лише той страх, який ми називаємо синівсь-ким, але й той страх, який зветься рабським.
Любов повинна більше ґрунтуватися на вчинках, аніж на словах.
Необхідно, аби віра в Бога була настільки великою, щоб людина, не вагаючись, вирушила в море на дошці, якщо в неї немає корабля!
Якщо церква стверджує, що те, яке нам здається білим, є чорним, — ми повинні негайно ви-знати це!
Треба відмовитися від нашої власної волі для того, аби перейнятися Божественною волею, ви-словленою начальником. <…> У цьому полягає найвищий ступінь покори: треба не лише хотіти так, як хоче начальник, треба відчувати так само, як він, треба підкоряти йому своє судження на-стільки, щоб благочестива воля могла підкорити розум.
Папі необхідно підкорятися без усіляких розмов, навіть заради гріха, і треба вчинити гріх, смертний чи простий, якщо начальник того вимагає в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.
Підлеглий повинен дивитися на старшого, як на самого Христа. Він повинен коритися стар-шому <…>, як палиця, яка підкоряється всілякому рухові, як куля із воску, який можна змінюва-ти й розтягувати в усіх напрямках...
1. Як ви вважаєте, для чого була створена праця «Духовні вправи»?
2. Які цінності виховували єзуїти?
3. Як повинні були діяти віруючі відповідно до цих вправ?
V. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Висновки
• Подальший розвиток Реформації привів до виникнення лютеранської, кальвіністської та англіканської церков.
• Католицька церква для боротьби з Реформацією використовувала всі методи — провела внутрішню реформу, створила ордени (бойовим органом церкви став Орден єзуїтів), відно-вила інквізицію, ввела «Індекс заборонених книг» тощо. Але на діалог із протестантами йти відмовилась. Контрреформація поглибила розкол.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацюйте матеріал підручника: 1. § 6; 2. § 6; 3. § 6; 4. § 9.
2. Складіть чайнворд за вивченим матеріалом.
3. Індивідуальне завдання. Підготуйте повідомлення про правління короля Франції Генріха ІV та кардинала Рішельє.
|
