Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма)

Урок № 28 Тема. «Освічений абсолютизм». Володіння австрійських Габсбургів. Королівство Пруссія.

Урок № 28

Тема.       «Освічений абсолютизм». Володіння австрійських Габсбургів. Королівство Пруссія.

Мета:      сформувати уявлення учнів про Австрійську імперію, Прусське королівство; створити умови для розуміння характерних рис прусського та австрійського абсолютизму; розглянути становище народів у складі Австрійської імперії; встановити зв’язок між «освіченим абсолютизмом» та національними проблемами в Австрійській імперії; охарактеризувати реформи Марії Терезії та Йосипа II; розвивати вміння порівнювати політику Фрідріха II і Марії Терезії та Йосипа II і висловлювати власну думку про «освічений абсолютизм».

Основні поняття та назви:    «освічений абсолютизм», «освічені монархи», Габсбурги, Австрія, прагматична санкція, Пруссія, юнкер.

Основні дати та події: 1756—1763 рр. — Семилітня війна.

Історичні постаті:   Марія Терезія, Йосип II, Фрідріх II.

Обладнання:     підручник, карти світу, Європи, Австрійської імперії, Пруссії, текст з історичного документа, контурні карти.

Тип уроку:   комбінований.

Очікувані результати:  учні навчаться: називати дати правління Фрідріха II, реформ Марії Терезії та Йосипа II, війн, походів та битв; показувати на карті Прусське королівство, Австрійську імперію, напрямки походів і місця битв; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати реформи Марії Терезії та Йосипа II; наводити приклади, які характеризують «освічений абсолютизм»; порівнювати політику Фрідріха II і Марії Терезії та Йосипа II; висловлювати власну думку про «освічений абсолютизм».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Завдання

Знайдіть помилки в тексті.

1.  Промисловий переворот дав поштовх розвитку науки та техніки. Він охопив передусім вугільну промисловість. Розвиток промислового виробництва вимагав створення нового двигуна. Він був зроблений механіком Дж. Уаттом. Наступним кроком було будівництво пароплава Робертом Фултоном.

2.  У 1747 р. паризький видавець А. Бретон доручив відомому французькому письменнику та філософу Ж. Ж. Руссо скласти «Енциклопедію». Після видання перших томів книги на співробітників посипалися доноси, а після сьомого тому вона виходила вже таємно. До 1780 р. було створено 35 томів «Енциклопедії».

Розв’язування кросвордів

Учні обмінюються кросвордами, підготовленими вдома, та розв’язують їх.

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.  Просвітництво та абсолютизм.

2.  Імперія Габсбургів у другій половині XVII ст.

3.  «Освічений абсолютизм» Марії Терезії та Йосипа II.

4.  Створення Прусського королівства.

5.  Пруссія під час правління Фрідріха II Великого.

Випереджальне запитання

Як Габсбургам вдалося зберегти стабільність у багатонаціональній Австрійській імперії?

1.  Просвітництво та абсолютизм

Варіант 1

Розповідь учителя

Просвітництво не тільки впливало на розвиток науки та мистецтва, а й поширювалося серед європейських монархів, які пристосовували його ідеї до своєї політики, проводячи реформи. Така політика отримала назву «освіченого абсолютизму».

«Освічений абсолютизм» — політика, що здійснювалась у XVIII ст. в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, що використовували цю політику, подавали своє правління як союз королів і філософів.

Період XVIII ст. став часом «освіченої монархії». Росія, Франція, Іспанія, Пруссія, Австрія, італійські держави й німецькі князівства — все це були країни «освіченого абсолютизму», у яких монархи не тільки листувалися з відомими просвітителями, а й шляхом реформ сприяли ліквідації феодальних наслідків. Монархи здійснювали помірковані реформи, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас зміцнити власні позиції. Відбувалися зміни в економіці — вкладалися кошти в розвиток передових технологій, зникали внутрішні кордони та митниці, послаблювалася або взагалі зникала селянська залежність. Змінювалося й суспільство — зменшувалася нерівність станів, здійснювалася судова реформа, яка запроваджувала єдине судочинство. Послаблювався вплив католицької церкви, відбувалася секуляризація, заборонялася діяльність єзуїтів, у країнах люди могли сповідувати власну віру. Обов’язковою ставала початкова освіта, відкривалися університети та академії наук, бібліотеки та музеї, доступ до освіти спрощувався. У той самий час ці зміни відбувалися в країнах абсолютизму і часто «сильною рукою», зростала бюрократична централізація і практично в усіх країнах наступала реакція.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, визначити основні риси «освіченого абсолютизму».

Зразок відповіді

Риси освіченого абсолютизму

•    Меркантилізм.

•    Віротерпіння.

•    Бюрократична централізація.

•    Поширення освіти.

•    Ліквідація феодальних наслідків.

•    Деспотизм у проведенні реформ.

•    Реформа судочинства — єдина система для всіх.

•    Майже в усіх країнах виникала реакція.

2.  Імперія Габсбургів у другій половині XVII ст.

Робота з картою

Знайдіть на карті території, які входили до складу імперії Габсбургів: 1) Австрійські Нідерланди; 2) Чехія; 3) Словаччина; 4) Моравія; 5) Південна Польща; 6) Австрія; 7) німецькі князівства; 8) Буковина; 9) Галичина; 10) Закарпатська Україна; 11) Ломбардія; 12) Неаполь; 13) Сардинія; 14) Сербія; 15) Хорватія; 16) Угорщина; 17) Трансільванія.

Розповідь учителя

Наприкінці XVII ст. Австрійська імперія була однією з найбільших держав у Європі. Тут проживали різні народи з різним рівнем розвитку. Австрійську імперію ще називали «клаптиковою державою».

Економічний розвиток її частин також відрізнявся. Загалом імперія була аграрною країною. На більшості території імперії Габсбургів панували феодальні відносини. На австрійських землях селяни були особисто вільними та мали землю, сплачуючи за неї грошову та натуральну ренту. В інших регіонах кріпосне селянство працювало у поміщиків, відробляючи панщину. У самій Австрії та частково в чеських землях активно розвивалося мануфактурне виробництво. Перші централізовані мануфактури виникають у Відні в другій половині XVII ст. — вони виробляли шовк, венеціанське скло. У промисловості основними галузями були гірнича справа та металургія. У країні проводилася політика меркантилізму, уряд намагався розвивати промисловість, особливо військову.

Австрійська імперія складалася з різних частин. Кожна із земель, що входила до її складу, мала свої закони та скарбницю, канцлера, існували й станово-представницькі органи з дворян та духовенства. Імператори намагалися посилити свій вплив у країні, спираючись на дворянство та зменшуючи значення місцевих станово-представницьких органів. Посилювалися повноваження австрійських чиновників, відбувалися спроби створити загальні закони для всієї імперії.

Габсбурги активно підтримували католицтво. Переслідування протестантів привело до повної перемоги Контрреформації в країні. Католицька церква сприяла об’єднанню держави навколо династії Габсбургів. У той самий час протестантизм поширювався у Чехії та Угорщині.

Народи, які населяли Австрійську імперію, не погоджувалися з панівним становищем Австрії. Національний та релігійний гніт призводив до повстань. Одним із найбільших виступів була визвольна війна угорського народу 1703—1711 рр. У боротьбі з імперією угорців очолив Ференц II Ракоці. Угорська армія завдала австрійцям кілька поразок, і Габсбурги пішли на поступки. Угорщина залишалася в складі імперії на правах автономії, а угорці здобули право займати вищі адміністративні посади та отримали свободу віросповідання.

Австрійська імперія трималася не тільки на політиці Габсбургів. Народи об’єднувала спільна загроза — турецька агресія. Імперія постійно вела війну з турками. Турецька армія у другій половині XVII ст. двічі тримала в облозі Відень. У 1683 р. облога була знята завдяки допомозі польського війська на чолі з королем Яном Собеським. Але поступово Габсбурги звільняли угорські землі. Війна з Туреччиною завершилася у 1699 р. підписанням Карловацького мирного договору. Імперія ще більше розширила власні кордони, але турецька загроза не припинилася.

3.  «Освічений абсолютизм» Марії Терезії та Йосипа II

Варіант 1

Розповідь учителя

Реформи Марії Терезії

Імператор Карл VI не мав спадкоємця престолу за чоловічою лінією, і після його смерті у 1740 р. наступним монархом у Священній Римській імперії, згідно з Прагматичною санкцією, стала його 23-річна донька Марія Терезія. Їй одразу довелося вступити в боротьбу за престол (війна за австрійську спадщину). Незважаючи на скрутне становище, вона зуміла відстояти своє право у боротьбі з коаліцією європейських держав. За всю історію Габсбурзької династії Марія Терезія була єдиною жінкою на престолі імперії.

Зі вступом на австрійський престол Марії Терезії починається епоха «освіченого абсолютизму». Хоча слід зауважити, що майже всі реформи були спрямовані на збереження існуючої держави.

Була проведена реформа управління — створено Державну раду і центральний суд, що зосередило всю владу в руках імператриці. Австрія та Чехія об’єдналися під управлінням одного канцлера. Був здійснений поділ судової та адміністративної влади, створений єдиний звід законів, основ торговельного, вексельного, судового права.

В економіці проводилася активна політика протекціонізму. Нові підприємства звільнялися від податку. Було уніфіковано систему податків — введено єдиний податок на прибуток, який сплачували всі верстви суспільства. Крім того, був здійснений перепис населення імперії. Для управління економічними процесами створювалися спеціальні структури. У державі ліквідувалися внутрішні кордони та проводилася політика меркантилізму. На селі панщина була обмежена до трьох днів, а селяни отримували право на викуп. Зменшилися й інші селянські повинності.

Протягом майже всього періоду правління Марії Терезії Австрійська імперія воювала. Для успішного ведення війни були проведені військові реформи — удвічі збільшена армія, замість найманців запроваджувалася рекрутська повинність та довічна служба в армії. Для підготовки офіцерів почала діяти Військова академія.

Імператриця обмежила вплив католицької церкви — від неї було відокремлено школу. Замість церковної цензури почала діяти державна. Навчальні заклади звільнялися від впливу єзуїтів.

Із метою зміцнення держави змінилася і система освіти — відкривалися безкоштовні школи для простого народу та створювалися вищі навчальні заклади.

«Освічений абсолютизм» Йосипа II

Справу Марії Терезії з реформування держави продовжив її син Йосип II (почав правити імперією разом із матір’ю від 1765 р.).

Із метою подальшої централізації влади імператор скасував права представницьких органів. Імперію було поділено на 15 округів на чолі з канцлерами, яких призначав імператор. Усі землі держави зрівнювалися у правах. У судах та адміністрації вводилася німецька мова.

Йосип II продовжив політику меркантилізму, він підтримував розвиток мануфактур. Багато зусиль було спрямовано на створення єдиного ринку. Спроба запровадження єдиного податку зазнала поразки у зв’язку з активною протидією дворян. Однією з визначних подій стало скасування кріпацтва, а селянам надавалося право викупу наділів.

Імператор продовжив реформи в релігійній сфері. У 1781 р. він видав едикт про свободу віросповідання. Діяльність церкви регламентувалася. Закривалися монастирі та ордени, які не займалися лікуванням та навчанням (закрито близько 700 монастирів та розпущено 30 тис. ченців). Землі та майно монастирів продавалися, а частина отриманих коштів спрямовувалася на розвиток освіти. Її розвитку приділялося багато уваги. Церковні школи стали державними, відкривалися ремісничі училища, розвивалися вищі навчальні заклади.

Йосип II вів активну зовнішню політику, яка, проте, не мала великих успіхів.

Під час війни Австрії та Росії з Туреччиною (1787—1792 рр.) імператор сам очолив військо. Але невдачі у війні та хвороба змусила його повернутися до Відня, де він скасував усі свої розпорядження, крім селянської реформи й закону про віротерпимість.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, за планом заповнити таблицю, порівнявши реформи Марії Терезії і Йосипа II.

Зразок відповіді

Реформи Марії Терезії та Йосипа II

Критерії для порівняння

Реформи Марії Терезії

Реформи Йосипа II

Державне управління

Створення державної ради. Реформа адміністративного управління

Поділ держави на області на чолі з намісником

Релігійна реформа

Обмеження впливу католицької церкви. Замість церковної цензури запроваджена державна. Звільнення навчальних закладів від єзуїтів

Толерантний пакт (указ про віротерпіння). Закриття орденів і монастирів. Залежність церкви від держави

Освіта

Створення державної системи освіти. Створення вищих навчальних закладів. Відкриття безкоштовних шкіл для простого народу

Освіта переходила під контроль держави. Майно монастирів віддавалося на потреби освіти

Економіка

Протекціонізм. Звільнення нових підприємств від податків. Зміна податкової системи — перепис населення, єдиний податок. Створення спеціальної структури для управління фінансами. Ліквідація внутрішніх кордонів

Політика протекціонізму, підтримував розвиток мануфактур

Сільське господарство

Обмеження панщини до трьох днів. Надання права селянам на викуп. Зменшення сільських повинностей

Скасування кріпацтва

Військові реформи

Збільшення армії. Створення Військової академії. Запровадження мобілізаційної системи. Довічна служба в армії

 

Законодавча реформа

Поділ судової та адміністративної влади. Створення єдиного зводу законів. Основи торговельного, вексельного, судового права

У судах та адміністраціях ведення діловодства тільки німецькою мовою

 

Додатковий матеріал

Українські землі в складі Австро-Угорської імперії

Ще з IX ст. Закарпаття було частиною Угорського королівства, а з входженням Угорщини до складу імперії Габсбургів стало частиною імперії. У 1772 р. внаслідок першого поділу Польщі між Австрією, Росією та Пруссією Галичина опинилася в складі імперії Габсбургів. Українські та польські землі були об’єднані в Королівство Галичини та Лодомерії. Центром королівства стало місто Львів. У 1774 р. до складу імперії входить Буковина, приєднана до Галичини.

В економічному плані українські землі були відсталим регіоном. Основу економіки становило сільське господарство. Розвивалося ремесло, вироби якого не могли конкурувати з товарами з Австрії та Чехії.

Реформи Марії Терезії та Йосипа II також вплинули на розвиток українських земель. У регіоні навчання в початковій школі здійснювалося українською мовою. Унаслідок селянської реформи Йосипа II селяни стали особисто вільними, але повинні були відробляти 30 днів панщини. Толерантний пакт урівняв у правах католиків із протестантами та греко-католиками. Усі віруючі отримали право обіймати адміністративні посади, купувати та продавати землю, викладати у вищих навчальних закладах. У 1783 р. була відновлена діяльність Львівського університету.

Разом із тим майже всі надбання «освіченого абсолютизму» були знищені наступниками монархів.

4.  Створення Прусського королівства

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою)

Наслідком Тридцятилітньої війни стало закріплення роздробленості німецьких земель. Усі землі у Німеччині були об’єднані у Священну Римську імперію німецької нації і складалися з 300 князівств, 51 вільного міста і 1,5 тис. самостійних рицарських володінь. Імперію очолював монарх із династії Габсбургів, але він майже не мав прав. Загальнонімецький рейхстаг теж виконував представницькі функції. У Німеччині не було ні єдиних законів, ні єдиної армії, ні єдиної фінансової системи. Між володіннями існували кордони, які стримували розвиток торгівлі. Кожний правитель поводився як абсолютний монарх. Розруха після Тридцятилітньої війни, переміщення міжнародних торговельних шляхів в Атлантику, роздробленість німецьких земель призвели до занепаду в країні.

У XV ст. маркграфством Бранденбург, яке виникло на землях полабських слов’ян, починає правити династія Гогенцоллернів. Невдовзі маркграфство стає курфюрством. У рік початку Тридцятилітньої війни (1618 р.) до Бранденбурга приєдналося герцогство Пруссія (Польща віддала герцогство в обмін на участь Бранденбурга у війні проти Швеції). Виникає Бранденбурзько-Прусська держава.

Вона розташувалася на вигідному торговельному шляху і, незважаючи на результати Тридцятилітньої війни, швидко посилювала свої позиції серед німецьких земель.

За часів правління курфюрста Фрідріха-Вільгельма I (1640—1688 рр.) держава розвивалася прискореними темпами. У країні були проведені реформи — впорядкована податкова система, натуральний податок замінений грошовим, встановлена сувора дисципліна на державній службі. Активно проводилася політика меркантилізму. Розгорнулися іригаційні роботи, що збільшило кількість придатних для рільництва земель; будувалися нові канали, що впливало на розвиток торгівлі. Засновувалися державні та підтримувалися приватні мануфактури. Заборонялося ввезення золотих та срібних монет. Фрідріх-Вільгельм I проводив активну міграційну політику — завдяки введенню пільг для переселенців та політиці віротерпимості на землі курфюрства почали переселятися протестанти з Франції, Голландії та німецьких земель, прибували до країни і євреї. Усе це сприяло стабільному розвитку держави та створенню міцної 30-тисячної армії. У 1657 р. Пруссія остаточно увійшла до складу курфюрства, припинивши васальну залежність від Польщі.

У 1701 р. Бранденбурзько-Прусська держава стає королівством, коли Фрідріх I (1688—1713 рр.) за участь у війні за іспанську спадщину отримав від імператора титул короля Пруссії. Королівство починає проводити політику експансії, розширюючи власні кордони.

Активна зовнішня політика потребувала значних коштів, у першу чергу для утримання численної армії. Король Фрідріх-Вільгельм I (1713—1740 рр.) збільшив армію до 80 тис. солдатів. Для її утримання в королівстві було запроваджено сурову економію, і вся держава почала працювати на армію. У першу чергу король зменшив витрати на свій двір, скоротивши кількість придворних та витрати на сім’ю. За допомогою колоністів були створені військові поселення, у яких селяни не тільки обробляли землю, а й були солдатами. Дворянам зменшили пенсії і навіть почали збирати з них податки. У самій армії запроваджувалась муштра та сурова дисципліна. Наука та мистецтво поступово занепадають.

Розквіт Пруссії припадає на часи правління Фрідріха II, якого називають Великим та «королем-філософом». Це були часи «освіченого абсолютизму».

5.  Пруссія під час правління Фрідріха II Великого

Варіант 1

Розповідь учителя

Король Фрідріх II Великий (1740—1786 рр.) продовжив політику, у результаті якої Пруссія стала однією з найвпливовіших держав Європи.

Дії короля, на перший погляд, були продиктовані ідеями Просвітництва, але його «освічений абсолютизм» був спрямований тільки на становлення Пруссії.

Фрідріх II удвічі збільшив прусську армію (до 150 тис.), уся держава працювала для її утримання. Для розвитку держави він провів ряд реформ. Король проголосив повну свободу віросповідання, що збільшило кількість населення за рахунок утікачів з інших країн. У державі запроваджувався рівний для всіх і незалежний суд, скасовувалися тортури. Були переглянуті закони і в результаті видано збірник «Фрідріхів кодекс». Продовжувалася політика меркантилізму, розвивалися мануфактури, хоча переважно ті, що обслуговували армію. Держава підтримувала розвиток нових мануфактур, надаючи кошти для розвитку та направляючи в’язнів для роботи на них. Ліквідовувалися внутрішні митниці, заохочувався експорт готової продукції, заборонялося вивезення сировини й імпорт товарів. У Пруссії тривали великі будівельні роботи — з’являлися канали та шляхи, масштабне будівництво відбувалося в Берліні та Потсдамі.

У сільському господарстві заохочувалося використання нових культур. Проводилася колонізація малозаселених земель. Проте реформи в цій галузі були незначними. Фрідріх II звільнив кріпаків тільки у своїх володіннях. На інших територіях заборонялося відбирати у селян землю, але особисту свободу вони не отримали.

У 1763 р. у Пруссії була запроваджена загальна початкова освіта. Учителями були в основному відставні військові, тому якість освіти залишалася низькою. Розвивалася середня та вища освіта.

Агресивна зовнішня політика призвела до війни, що тривала протягом 1756—1763 рр. Семилітня війна стала, мабуть, однією з найперших світових війн, тому що бойові дії охопили не тільки Європу, а й Північну Америку, країну Карибського басейну, Індію, Філіппіни. Основні події все ж відбувалися на європейській території. Пруссія воювала з коаліцією держав — Францією, Австрією, Росією, Іспанією та Швецією. Прусські війська розгромили французьку та австрійську армії, але були розбиті російськими військами. У 1760 р. російська армія захопила Берлін. Пруссія була на межі розгрому, від чого її врятувало сходження на російський престол імператора Петра III, за наказом якого Росія вийшла з війни. У 1763 р. був підписаний мир, за яким Пруссія утримала Силезію. Війна не змінила карту Європи, але вивела Пруссію на рівень впливових європейських держав.

Варіант 2

Робота з підручником

Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти таблицю «Реформи Фрідріха II».

Зразок відповіді

Реформи Фрідріха II

План характеристики

Характеристика

Державне управління

Централізація влади

Релігійна реформа

Віротерпіння

Освіта

Загальна початкова освіта

Економіка

Меркантилізм. Розвиток промисловості

Сільське господарство

Нові культури. Колонізація малозаселених земель. Скасування кріпацтва у своїх землях

Військова реформа

Створення 150-тисячної армії. Використання нових методик війни

Законодавча реформа

Відокремлення суду від чиновників. Заборона тортур. «Один закон для всіх»

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Знайдіть зайве слово.

1.  Священна Римська імперія, Йосип II, Відень, Варшава, Марія Терезія, Габсбурги.

Відповідь: Варшава.

2.  Бранденбург, Пруссія, Фрідріх II, Гогенцоллерни, Берлін, Бурбони.

Відповідь: Бурбони.

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті: кордони імперії Габсбургів наприкінці XVIII ст.; кордони Пруссії часів Фрідріха II Великого; землі, що входили до складу імперії Габсбургів (підпишіть їх); столицю Австрії та столицю Пруссії (підпишіть їх).

Робота з документом

Прочитайте текст та дайте відповіді на запитання.

Перший поділ Польщі, незважаючи на протидію Росії, був здійснений згідно з договором між Австрією, Пруссією та Росією, підписаним 5 червня 1772 р. Існував таємний протокол до нього, в якому зазначалося: «З огляду на необхідність усунути все, що може оживити пам’ять про існування Польського королівства… високі договірні сторони погодились… ніколи не вводити до своїх титулів, в назву або навіть вказівку на назву Польського королівства».

1.  Чому держави, що поділили польські землі, прийняли такий документ?

2.  Чому протокол був таємним?

3.  Які наслідки для Польщі мав цей документ?

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

Період XVIII ст. став добою «освіченого абсолютизму». Становлення імперії Габсбургів та Пруссії проходило під гаслом Просвітництва, але в інтересах абсолютизму.

Відповідь на випереджальне запитання

Габсбургам вдалося зберегти стабільність у багатонаціональній Австрійській імперії завдяки реформам Марії Терезії та Йосипа II.

VI. Домашнє завдання

1.  Опрацюйте текст § 24.

2.  Складіть два запитання за вивченою темою.

 

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (23.05.2022)
Переглядів: 88 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: