| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) |
Урок № 17
Мета: сформувати уявлення учнів про життя різних верств населення на Британських островах; створити умови для розуміння причин королівської Реформації в Англії; розглянути двір англійської королеви часів Єлизавети I; встановити зв’язок між становленням абсолютної монархії в Англії та розвитком буржуазії; охарактеризувати пуританізм; розвивати вміння порівнювати абсолютну монархію Франції та Англії та висловлювати власну думку про англійський парламентаризм часів абсолютної монархії. Основні поняття та назви: селяни-фригольдери, копігольдери, огороджування, «криваве законодавство», англіканська церква, «Непереможна армада». Основні дати та події: 1534 р. — видання «Акта про супрематію», 1588 р. — створення «Непереможної армади», 1603 р. — прихід до влади династії Стюартів. Історичні постаті: Генріх VIII, Марія Тюдор (Кривава), Єлизавета I, Марія Стюарт. Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Британських островів, текст з історичного документа. Тип уроку: комбінований. Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані зі становленням абсолютизму в Англії; показувати на карті події, пов’язані з історією англійської держави; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати пуританізм; наводити приклади життя королівського двору часів правління Єлизавети I; порівнювати абсолютну монархію Франції та Англії і висловлювати власну думку про англійський парламентаризм часів абсолютної монархії. Хід уроку I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання Запитання Учні об’єднуються аркушами із запитаннями, які вони готували вдома, і письмово відповідають на них. (Учитель оцінює відповіді, враховуючи правильність формулювання запитань автором.) Тестове завдання Установіть відповідність між датами та подіями. 1 1567 р. 2 1572 р. 3 1579 р. 4 1648 р. А підписання Утрехтської унії — об’єднання північних штатів Б початок повстання на чолі з В. Оранським у північних штатах. Захоплення гезами міста Брілле В офіційне визнання Іспанією незалежності Республіки Г проголошення Республіки Об’єднаних Провінцій (Голландія) з вищим органом влади — Генеральними штатами Д створення «Ради у справах про заколоти» («Кривавої ради») Відповідь: 1Д 2Б 3А 4В. III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. Англія на початку XVI ст. 2. «Вівці з’їли людей». 3. «Криваве законодавство». 4. «Англійський папа». 5. Єлизавета I Велика — «левиця на троні». Випереджальне запитання Чому Єлизавета I мала прихильників серед усіх верств населення Англії? 1. Англія на початку XVI ст. Розповідь учителя У XVI ст. Англія була країною з невеликою територією: її володіння в Ірландії були незначними, а Шотландія ще не входила до її складу. Населення Англії на початку XVI ст. становило близько 3 млн осіб, а наприкінці століття збільшилося до 4 млн жителів. На початку XVI ст. у містах проживало не більше ніж 10 % населення, а наприкінці століття кількість міщан зросла до 20 %. Англія була аграрною країною. Земля належала дворянам-землевласникам і королю. Більшість селян власної землі не мала, а за користування нею сплачувала грошову ренту. 1) Зміни в економіці Варіант 1 Розповідь учителя Англія, як і інші країни Європи, постраждала від «революції цін». Підвищення цін призвело до втрати селянами власних ділянок і перетворення їх на жебраків. Водночас в Англії швидкими темпами стало розвиватися мануфактурне виробництво у провідних галузях. У декілька разів зросло виробництво металів, країна повністю забезпечувала себе вугіллям і почала продавати його за кордон, будівництво кораблів надало Англії необхідну кількість військових, торговельних та риболовних суден. Основною галуззю промисловості стало виробництво сукна. Замість вовни як сировини почали вивозити до інших країн сукно з вовни. Невдовзі сукно становило 80 % усього англійського експорту. Збільшення попиту на цей товар сприяло поширенню мануфактурного виробництва. Великі географічні відкриття змінили торговельні шляхи, і Англія опинилася на їх перетині. Це сприяло розвитку англійської торгівлі — збагачувалося купецтво, зростали міста, розвивалися порти. Портом міжнародного значення став Лондон. Торгівля була небезпечною справою — бурі та пірати створювали небезпеку втрати товарів і навіть загибелі. У XVI ст. купці почали засновувати акціонерні компанії. Вони об’єднували свої капітали і ставали акціонерами, отримуючи прибутки відповідно до власного внеску. Однією з найбільших торговельних акціонерних компаній стала Ост-Індська, що зосередила у своїх руках торгівлю з Африкою та Індією. На початку XVI ст. сільське господарство Англії зазнало великих змін. Значно зріс попит на англійську вовну як у Англії, так і за кордоном. Землевласники (лендлорди) захопилися розведенням овець (часто за рахунок рільництва) і почали перетворювати землі у своїх володіннях на пасовиська для овець. Збільшуючи площі пасовищ, власники зганяли селян із земель та огороджували їх. Цей процес дістав назву огороджування. Вовна перетворилася на головне багатство країни. Огороджування спричинило зменшення обсягів вирощування пшениці, і невдовзі Англія почала завозити її з-за кордону. У XVI ст. розпочався процес аграрного перевороту — встановлення ринкових відносин у сільському господарстві. Варіант 2 Робота з підручником Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, охарактеризувати розвиток певних галузей економіки Англії: перша група — промисловість, друга група — сільське господарство, третя група — торгівля. Після завершення роботи представники груп узагальнюють інформацію в таблиці на дошці. Зразок відповіді Економіка Англії
2) Зміни у суспільстві Розповідь учителя Капіталістичні відносини, які почали активно розвиватися в Англії, привели до значних змін у суспільстві. Виникають нові верстви населення — буржуазія та наймані робітники. Водночас дворянство продовжувало відігравати значну роль в Англійському королівстві, але й воно зазнало впливу Нових часів. Варіант 1 Розповідь учителя Дворянство поділилося на дві великі групи. «Старі дворяни» продовжували вести звичний спосіб існування — жили на платежі від селян, служили у війську або при дворі. Інші справи вони вважали нешляхетними. «Старі дворяни» не тільки не цікавилися господарством, але й виступали проти будь-яких змін. Таким чином, вони залишались осторонь ділового життя. У результаті їхні прибутки зменшувалися, і вони розорювались. «Нові дворяни», або джентрі, активно займалися господарством і вели торгівлю. Вони здійснювали огороджування, збільшуючи пасовища для овець, у своїх маєтках будували мануфактури з виробництва сукна, а також вкладали кошти у торговельні компанії. «Нове дворянство» швидко збагачувалось, їх вплив зростав, і вони починали відігравати важливу роль у житті держави. Варіант 2 Прийом «Навчаючи — вчуся» (Методика проведення: див. урок № 3.) Підготуйте коротку характеристику про «старе дворянство» Англії (перший учень) і «нове дворянство» (другий учень). Після завершення роботи вчитель складає схему на дошці. Зразок відповіді
2. «Вівці з’їли людей» Варіант 1 Розповідь учителя Зростання попиту на вовну зробило вівчарство надзвичайно прибутковою справою. Проте збільшення поголів’я овець потребувало і збільшення пасовищ. Разом із тим вільної землі в Англії не було, її орендували селяни за певну плату землевласникам. Збільшення площі пасовищ відбувалося або шляхом скуповування землі, або шляхом захоплення общинних земель (лісів, пасовищ, лугів). Пізніше почали захоплювати і землю орендарів. Ріллю засівали травою і перетворювали на пасовище. Будівлі селян знищувалися, а мешканців виганяли на вулицю. Варіант 2 Робота з підручником Учитель пропонує учням опрацювати відповідний матеріал підручника, після чого організовує обговорення, у результаті якого учні мають скласти схему причиново-наслідкового шляху огороджування. Зразок відповіді
* Паупери — люди, повністю позбавлені засобів для існування.
Додатковий матеріал Інший погляд на огороджування Класичний погляд на цей процес, який відображався в історичних працях ХІХ ст., був сформований під впливом творів Томаса Мора. Карл Маркс, описуючи огороджування, також посилався на твердження письменника. Радянські історики теж використовували ці джерела. Під час опрацювання дедалі більшої кількості архівних матеріалів стало зрозуміло, що ситуація, яку відображав у своїх творах Томас Мор, не відповідає дійсності. Від початку XX ст. ця теорія вже менше привертала увагу дослідників, які вивчали предмет безпосередньо. Проте радянські вчені продовжували її дотримуватися, оскільки вона вдало ілюструвала період формування капіталістичного суспільства. Крім того, вони не мали можливості ознайомитися з первинними архівними матеріалами, тому спираються на праці істориків першої половини — середини ХІХ ст. та твори Томаса Мора. Разом із тим факти вказують на такі події. Ціни на продукти (зокрема на зерно) в часи огороджування збільшилися ще більше порівняно з цінами на вовну. Економічно огороджування було невигідним. Масштаби огороджування перебільшували — протягом XVI ст. (період, який описав Томас Мор) було огороджено близько 2 % земель. Бунти, спрямовані проти огороджування, відбувалися в районах, де цей процес майже не відбувався. У середині ХIV ст. чума значно зменшила кількість населення Англії, і майже 200 років землі було більше, ніж могли обробити робочі руки. Ці землі часто навіть заростали лісом, і у XVI ст., тобто в часи Томаса Мора, їх почали обробляти. Землевласники були зацікавлені здавати їх в оренду великими площами, у першу чергу для випасання овець. Крім того, у ці часи існувала проблема сквотерів — найбідніших людей, які оселялися на пустках, вели невелике господарство, займаючись полюванням та рибальством. Звісно, оренду вони не платили. Коли ж знаходилися орендатори, то вони виганяли сквотерів. Часто при укладанні договорів про оренду окремо обговорювалося, що землевласник має зігнати з землі сквотерів. Щодо бунтів проти огороджування… Виявилося, що більшість із них не мають жодного відношення до виступів проти перетворення ріллі на пасовища. Більшість із них відбувалися на територіях із бідними ґрунтами, які більше підходили для випасання худоби. Збільшення кількості населення вимагало зростання обсягів виробництва м’яса та молока, тому на пасовища виганяли велику рогату худобу. У той самий час ціни продовжували зростати, що найбільше впливало на найбідніші прошарки суспільства. Ці факти, а точніше чутки про них у Лондоні, зокрема про надання в оренду під пасовища занедбаних земель, що в архівних документах, яким виповнилося кілька сот років, були записані як рілля, зігнання з землі сквотерів, бунти фактично проти підвищення цін, а формально проти перетворення полів на пасовища та інше, і створили класичне уявлення про огороджування. 3. «Криваве законодавство» Розповідь учителя Огороджування привело до того, що в Англії з’явилась велика кількість людей, які не мали ні житла, ні роботи. Мануфактури та господарства «нових дворян» не могли забезпечити роботою цю величезну кількість знедолених. Міста заполонили волоцюги, багато людей шукали роботу. Для того щоб вижити, вони крали або жебракували. На початку XVII ст. в Лондоні налічувалося понад 50 тис. жебраків. Король Генріх VIII видав закони, спрямовані проти таких людей. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим. Тих, хто міг працювати, били батогом і зобов’язували повертатися додому. Якщо людину затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. А якщо це відбувалося втретє — страчували як злочинця. Такі закони назвали «кривавим законодавством». Згідно з англійськими хроніками, за роки правління Генріха VIII було страчено 72 тис. жебраків. За часів короля Едуарда VI «криваві закони» стали ще більш жорстокими. Людину, яка не працювала, віддавали в рабство тому, хто на неї доніс. Господар мав право примушувати раба до будь-якої роботи, продавати, дарувати тощо. 4. «Англійський папа» Варіант 1 Розповідь учителя У 1485 р. англійський престол перейшов до династії Тюдорів. Значне посилення держави і королівської влади відбулося за правління другого короля з цієї династії Генріха VIII (1509—1547 рр.). У цей час в Англії розпочалася Реформація. На відміну від інших держав, де Реформація відбулася внаслідок народного руху «знизу», в Англії Реформація почалася «згори» — за активного втручання і під керівництвом короля, через що її називають королівською. Спочатку Генріх VIII виступив против Реформації, але сімейні обставини змусили його змінити думку. Спроба розлучитися з іспанкою Катериною Арагонською не знайшла підтримки у Папи Римського. Тоді король виступив проти католицької церкви. Під тиском Генріха VIII у 1534 р. парламент прийняв «Акт про супрематію (верховенство)», який проголосив короля головою і захисником англійської церкви. У 1536—1540 рр. була здійснена секуляризація церковних земель — монастирі було закрито, а ченців розігнано. Усі землі й майно монастирів, а також власність церкви перейшли до скарбниці короля. У той самий час майже всі католицькі догмати зберігалися. Нова церква стала називатися англіканською. Становлення англіканської церкви здійснювалося методами терору. За відмову від переходу до неї карали як за державну зраду. Зокрема, у 1535 р. був страчений відомий гуманіст, канцлер Томас Мор. Нащадок Генріха VIII Едуард VI (1547—1553 рр.) продовжував королівську Реформацію. Від 1549 р. служба здійснювалася англійською мовою, було спрощено церковні обряди. За правління доньки Генріха VIII та Катерини Арагонської королеви Марії Тюдор (1553—1558 рр.) було здійснено спробу повернутися до католицизму. Королева відновила католицьку церкву, почала переслідування протестантів, за що в Англії її називали Марією Кривавою. Однак повернення землі монастирям не відбулося. Після смерті Марії Тюдор корона перейшла до Єлизавети I (1558—1603 рр.) — доньки Генріха VIII та Анни Болейн. Вона відновила англіканську церкву. Почалося переслідування католиків, було видано суворі закони — перехід з англіканської церкви в католицьку вважався державною зрадою. Орден єзуїтів було заборонено. У 1571 р. прийнято новий Символ віри («39 статей»), у якому проголошувалися основні принципи англіканської церкви. Частина віруючих залишилася незадоволена королівською Реформацією і вимагала продовжити «очищення» церкви від католицизму. Представників цього руху називали пуританами (від латин. purus — чистий). Вони не визнавали влади єпископів, відкидали всю церковну ієрархію. Поступово пуритани вийшли зі складу англіканської церкви та стали створювати власні громади на чолі з обираними старшинами (пресвітерами). Королева Єлизавета I не підтримала пуритан і почала їх переслідувати. Англіканська церква була більш поміркованою порівняно з лютеранством та кальвінізмом. Варіант 2 Робота з підручником Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти конспект за темою «Королівська Реформація в Англії» за планом: мета, привід, перебіг подій, наслідки. Після завершення роботи вчитель організовує опитування, а потім разом з учнями формулює особливості правління династії Тюдорів. Зразок відповіді Королівська Реформація в Англії
Особливості правління династії Тюдорів • Посилення абсолютизму. • Парламент підпорядкований монарху. • Слабкий чиновницький апарат, сильне місцеве самоврядування. • Відсутність регулярної сухопутної армії, сильний військовий і торговельний флот. • Королівська Реформація. 5. Єлизавета I Велика — «левиця на троні». Варіант 1 Розповідь учителя Королева Єлизавета I правила протягом 45 років (1558—1603 рр.). Період її правління називають «золотою добою». Економіка й культура країни розквітли, Англія перетворилася на провідну європейську державу. Єлизавета I здобула добру освіту. Вона знала дев’ять мов, писала вірші, чудово грала на музичних інструментах. Ретельно добирала радників, міністрів, державних службовців. Релігійна політика королеви була спрямована на віротерпіння, але в межах державної політики. Єлизавета I прагнула залучити на свій бік як протестантів, так і католиків. Королева заборонила грабувати та руйнувати католицькі церкви, знищувати ікони. У королівстві здійснювалася політика протекціонізму — сприяння розвитку англійського виробництва й торгівлі. Англія надавала притулок усім, хто тікав від релігійного переслідування. Серед біженців були, зокрема, і майстри з різних країн, завдяки секретам яких відновлювалися старі галузі та розвивалися нові. Уряд підтримував будівництво мануфактур, діяльність винахідників. Торговельні компанії отримували привелеї, а в деякі з них королева вкладала власні гроші. Англійські товари проникали в усі куточки світу. Відкриття Лондонської біржі (місце, де здійснювалися різноманітні торговельні операції) підтвердило успішну економічну політику уряду. Єлизавета I проводила активну зовнішню політику. Англія починає будувати власну колоніальну імперію — у 1585 р. заснована перша англійська колонія в Північній Америці — Вірджинія. Загострилися відносини з Іспанією. Королева надавала підтримку нідерландським повстанцям, сприяла англійським піратам, які грабували іспанські галеони. Протистояння з Іспанією переросло у військовий конфлікт — Іспанія направила до Англії величезний флот, який отримав назву «Непереможна армада». Англійський флот на чолі з Френсісом Дрейком розгромив іспанську ескадру в протоці Ла-Манш, а буря довершила знищення іспанців. Англія перетворилася на «володарку морів». Єлизавета I продовжувала політику приєднання земель на Британських островах. Вона активно підтримувала протестантів у Шотландії, результатом стало ув’язнення, а потім страта шотландської королеви Марії Стюарт. (Шотландія увійшла до складу англійського королівства вже після смерті Єлизавети). Королева також продовжила захоплення земель в Ірландії. Після придушення повстання у 1603 р. до складу англійської корони увійшли й ірландські землі. Єлизавета не мала дітей і була останньою представницею династії Тюдорів. За домовленістю англійський трон успадкував шотландський король Яків (Джеймс) Стюарт (1603—1625 рр.), син страченої Марії Стюарт. Він об’єднав під своєю владою Англію, Шотландію та Ірландію, поклавши початок триєдиному королівству — Великій Британії. Варіант 2 Робота з підручником Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти тезовий конспект про правління Єлизавети I. Зразок відповіді Правління Єлизавети I • Роки правління — 1558—1603 рр. • Знала дев’ять мов, писала вірші, грала на музичних інструментах. • Уміло добирала собі радників, міністрів, державних службовців. • Панувало віротерпіння, але в межах державної політики. • Проводила політику протекціонізму. • Вкладала гроші в торговельні компанії. • За часів її правління зріс добробут англійців. • Активна діяльність парламенту, особливо палати громад. • 1585 р. — заснування Вірджинії — першої англійської колонії в Північній Америці. • Загострення відносин з Іспанією. • Активна підтримка нідерландських повстанців. • 1577—1580 рр. — експедиція Ф. Дрейка. • 1588 р. — знищення іспанської «Непереможної армади». • Не мала дітей, була останньою представницею династії Тюдорів. • Трон успадкував шотландський король Яків (Джеймс) Стюарт (1603—1625 рр.), який об’єднав Англію, Шотландію та Ірландію. IV. Закріплення вивченого матеріалу Тестове завдання Установіть хронологічну послідовність правління представників династії Тюдорів. А Марія I Б Едуард VI В Єлизавета I Г Генріх VIIІ Д Генріх VII Робота з документом Прочитайте текст документа та дайте відповіді на запитання. Із «Акта про супрематію» Хоч його Величність король справедливо і по праву є і має бути вищим главою англійської Церкви, … і для сприяння християнській релігії в королівстві Англія, для придушення і знищення всіх зловживань, існуючих у ньому досі, нехай буде встановлено владою цього парламенту, що… наш верховний король, його нащадки й наступники, королі цього королівства, повинні прийматися, визнаватися й вважатися єдиним на світі верховним главою церкви Англії.., і повинен володіти імператорською короною цього королівства і прибутками, що належать посаді найвищого глави церкви. Нашому государеві, його нащадкам і наступникам, королям цього королівства, має належати повне право і влада час від часу перевіряти, здійснювати візити, підтримувати порядок, придушувати, виправляти, реформувати, стримувати… усі ті помилкові думки, єресі, зловживання, вчинки й порушення порядку, що їх будь-яка духовна влада… повинна на законній підставі реформувати для добра всемогутнього Бога, для успіхів релігії Христа, для збереження миру, єдності, для спокою в королівстві. 1. Чому був прийнятий цей документ? 2. Які права надавав королю цей документ? V. Підсумки уроку Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках. Висновки У XVI ст. в Англії відбувається становлення капіталістичних відносин. Англія збільшує власну територію, приєднуючи Шотландію та Ірландію, починається формування англійської колоніальної імперії. Після перемоги над Іспанією Англія поступово перетворюється на «володарку морів». Відбувається посилення абсолютизму та в результаті Королівської Реформації виникає англіканська церква. За часів Єлизавети I Англія перетворилася на могутню світову державу. Англійський престол перейшов до династії Стюартів. Відповідь на випереджальне запитання Єлизавета I мала прихильників серед усіх верств населення Англії через популярність реформ, які вона проводила. VI. Домашнє завдання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 2372 | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
