| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) |
Урок № 16
Мета: сформувати уявлення учнів про життя в Іспанії різних верств населення; створити умови для розуміння причин повстання комунерос та національно-визвольної війни у Нідерландах; розглянути розвиток Іспанської держави, перебіг подій та результати національно-визвольної війни у Нідерландах; встановити зв’язок між Великими географічними відкриттями та створенням іспанської колоніальної імперії; охарактеризувати становище католицької церкви в Іспанії; розвивати вміння порівнювати національно-визвольну війну у Нідерландах та Селянську війну у Німеччині та висловлювати власну думку про вигнання маврів з Іспанії. Основні поняття та назви: гранд, ідальго, Ескоріал, комунерос, кортеси, «низові землі» — Нідерланди, консисторії, національно-визвольна боротьба, гези, алькабала, статхаудер, Об’єднані провінції Нідерландів, Голландія. Основні дати та події: XVI ст. — «століття Іспанії», 1520—1521 рр. — повстання комунерос у Кастилії, 1571 р. — битва біля мису Лепанто, 1566 р. — повстання іконоборців, 1579 р. — Утрехтська унія, 1581 р. — приєднання Португалії до Іспанії, 1640 р. — незалежність Португалії. Історичні постаті: Карл V, Філіпп II, Вільгельм Оранський, герцог Фернандо Альба. Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Піренейського півострова, контурні карти. Тип уроку: комбінований. Очікувані результати: учні навчаться: називати основні дати, пов’язані з розвитком Іспанської держави та Нідерландів; показувати на карті кордони Іспанії та Нідерландів у різні часи, «Священної Римської імперії», рух «Непереможної армади», місця основних битв; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати становище католицької церкви в Іспанії та Нідерландах; наводити приклади формування колоніальної Іспанської імперії; порівнювати національно-визвольну війну у Нідерландах та Селянську війну у Німеччині; висловлювати власну думку про вигнання маврів з Іспанії. Хід уроку I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання Розв’язування кросвордів Учні обмінюються кросвордами і розв’язують їх. Учитель вибірково перевіряє виконання завдання. Тестове завдання Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями. 1 Версаль 2 меркантилізм 3 інтендант 4 провінція А політика в економіці Б резиденція короля В адміністративна частина Франції Г керівник Д назва соціального стану Завдання на картках (за варіантами) Укажіть, про кого йдеться в тексті. I варіант Він був сином заможного купця з Реймса. Вступив на державну службу, де його помітив кардинал та перший міністр Франції і зробив своїм управляючим. Після його смерті він став завідувати фінансами. Відстоював інтереси держави — повертав гроші до скарбниці, забирав землі, подаровані державою, та дворянські звання. Проводив політику меркантилізму, за нього Франція стала однією з наймогутніших морських держав, збільшилась кількість колоній. Для поповнення державної скарбниці впроваджував податки. А Г. де Коліньї Б Ж. Б. Кольбер В Дж. Мазаріні Г С. Вобан II варіант Він був кардиналом, політичним діячем та першим міністром Франції. Прийшов до влади після смерті кардинала Рішельє. Він практично керував Францією за короля. У перші роки свого правління здобув перемоги під час Тридцятилітньої війни. Продовжував політику Рішельє: збільшував централізовану ренту за рахунок підвищення податків. У 1648 р. у Франції почалася громадянська війна. Проти нього виступили купці, ремісники, що страждали від тягаря податків, і знать, що намагалася відновити колишні феодальні привілеї. Утік до Кельна, але невдовзі повернувся до Парижа і до кінця життя перебував на посаді першого міністра. А Г. де Коліньї Б Ж. Б. Кольбер В Дж. Мазаріні Г С. Вобан III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. «Золотий вік». 2. «Всесвітня християнська монархія» Карла V. 3. Філіпп II (1556—1598 рр.). 4. Країна «низових земель» у складі Іспанської держави. 5. Національно-визвольна війна (1566—1609 рр.). 6. Утворення Республіки Об’єднаних провінцій. 7. Вгасання іспанської могутності. Випереджальне запитання Як «маленькій» Голландії вдалося перемогти «велику» Іспанію? 1. «Золотий вік» Варіант 1 Розповідь учителя XVI ст. часто називають «століттям Іспанії». Відкриття Америки подарувало Іспанії шанс стати наддержавою завдяки не баченим до того часу ресурсам, у першу чергу коштовним металам — золоту та сріблу. На межі XV—XVI ст. в Іспанії відбулися значні зміни в територіальному устрої: наприкінці XV ст. була підкорена остання країна мусульман на Піренейському півострові — Гранадський емірат, успішна війна на Апеннінському півострові сприяла приєднанню Південної Іспанії, а відкриття Колумбом нового континенту принесло величезні володіння. Іспанія перетворилася на одну з найбільших у світі колоніальних імперій. Одним із перших кроків правителів Іспанії Фердинанда та Ізабелли після об’єднання країни стало встановлення єдиної релігії. Боротьбу за чистоту віри активно розпочала інквізиція. Почалися переслідування іновірців. Першими стали євреї. Відповідно до королівського указу 1492 р., вони мусили або перейти у католицтво, або виїхати з країни. Переважна більшість євреїв вирішила залишити країну і виїхала до Нідерландів, Німеччини та інших країн. Євреїв, які охрестилися, називали «маранами». Навіть після прийняття християнства влада продовжувала їх переслідувати. Наступними стали мусульмани. Їм також запропонували або прийняти християнство, або залишити країну. Але прийняття християнства не врятувало морисків (так називали охрещених мусульман в Іспанії). Їм заборонялося розмовляти рідною мовою, носити арабські імена, дотримуватися своїх звичаїв. На початку XVII ст. майже всі мориски також були вигнані з країни. У результаті вигнання євреїв і морисків країна втратила багато лікарів і банкірів, учених і поетів, ремісників і землеробів. Економіці та духовному життю країни було завдано величезної шкоди. Безжально знищувалася культура арабської та іудейської Іспанії. Від кінця XVI ст. економіка Іспанії зазнала піднесення. Зростання міст і поява американського ринку для збуту сільськогосподарської продукції стимулювали розвиток агрокультури, з’явились виноградники і маслинові гаї, вино і маслини вивозились в Америку і Європу, де піднесення в сільському господарстві швидко змінилося занепадом. Уведення максимуму цін на зернові та активний перехід господарств на вирощування овець призвели до зменшення посівів, і невдовзі Іспанія почала завозити пшеницю. Потік золота та срібла до Іспанії спричинив його знецінення та зростання цін (так звана «революція цін»). Разом із тим активне захоплення та утримування нових колоній, пишне життя аристократії потребували великих коштів, що викликало подальше зростання податків. Результатом став занепад економіки. Іспанія, маючи величезні ресурси, втратила свою можливість стати передовою країною. Варіант 2 Робота з підручником Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, охарактеризувати Іспанію на межі XV—XVI ст., заповнивши таблицю. Зразок відповіді Іспанія на межі XV—XVI ст.
2. «Всесвітня християнська монархія» Карла V Варіант 1 Розповідь учителя У 1519 р. онук короля Фердинанда і королеви Ізабелли Карл Габсбург, який правив в Іспанії під ім’ям Карлос I, шляхом підкупу став імператором Священної Римської імперії під ім’ям Карла V. Про його володіння, розташовані в Європі та Америці, казали, що в них «ніколи не заходить сонце». Карл V прагнув «всесвітньої християнської монархії», але для цього йому довелося вести війну на декілька фронтів. Першим із них була Франція, яка опинилася в оточенні володінь Карла V і намагалася вирватися з нього та затвердити свій вплив на Європейському континенті. У результаті Італійських війн було захоплено в полон французького короля, розгромлено французьку армію, пограбовано Рим та отримано величезний викуп за французьких принців. Наступним фронтом була війна з Османською імперією. Найгучнішою його перемогою стала оборона Відня 1529 р. від турків. Результатом протистояння з турками стало підписання миру, за яким Габсбурги виплачували незначну контрибуцію. Третім ворогом імператора Карла V стала Реформація. Це призвело до участі у Рицарській війні, придушення Селянської війни, розгрому лютеранської армії. До кінця життя він непохитно захищав католицьку віру і боровся з протестантами. Амбітний план Карла V щодо відродження Священної Римської імперії як «всесвітньої християнської монархії» так і залишився в проекті. Піднесення національного руху й поширення Реформації виключали можливість утримати владу у народів, різних за культурою і віросповіданням, на величезних територіях Європи. Варіант 2 Робота з підручником Учитель об’єднує учнів у три групи і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, описати події на одному з фронтів, на яких вів війни Карл V: перша група — Франція, друга група — Османська імперія, третя група — Німеччина. Після завершення роботи учні колективно узагальнюють її результати у вигляді таблиці на дошці. Зразок відповіді Війни Карла V
Додатковий матеріал Повстання комунерос у Кастилії Карл прибув до Іспанії з Нідерландів. Його супроводжували радники-фламандці, яких імператор призначив на ключові посади, чим викликав незадоволення іспанського дворянства. Карл V, зміцнюючи свою владу, розпочав наступ на привілеї грандів (великих землевласників) і міст. Постійно перебуваючи за межами Іспанії, він практично не скликав кортеси. Війни, які вів Карл V, потребували великих коштів, що спричиняло збільшення податків і масове розорення селян та ремісників. Усе це призвело до повстання, яке назвали комунерос на честь іспанських комун. Приводом до повстання стало призначення у травні 1520 р. намісником короля кардинала Адріана Утрехтського, який прибув із Нідерландів. Він повинен був забезпечити надходження податків для здійснення планів Карла V. Центром повстання стало місто Толедо. До повстанців приєдналися інші міста, гранди та ідальго (дрібні дворяни). Вони утворили союз «Свята хунта». Повстанці вимагали від Карла V не залишати Іспанію, призначати на найвищі посади лише іспанців, не вивозити за кордон золото і срібло, кожні три роки збирати кортеси, обкласти дворян податками і повернути в скарбницю розкрадені після смерті Ізабелли землі і копальні. Дворяни не погодилися з останніми вимогами і залишили повстанців, із чого і скористався Карл V. Вирішальна битва між армією короля та повсталими відбулася у 1521 р. біля села Вільялар. Повстанці зазнали поразки. Тільки місто Толедо продовжило боротьбу і було обложене королівськими військами, але і воно невдовзі впало. Придушення повстання дало змогу Карлу V зміцнити свою абсолютну владу, приборкати міста і кортесів, які втратили право приймати закони. 3. Філіпп II Варіант 1 Випереджальне завдання За розповіддю вчителя складіть тезовий конспект. (Зразок тез наведено у варіанті 2.) Розповідь учителя Карл V був володарем найбільшої за розмірами і водночас політично найслабшої імперії. Її окремі частини провадили самостійну політику, не завжди рахуючись з імператором. Після поразки від німецьких лютеранських князів у 1555 р. Карл V зрікається влади на користь свого брата Фердинанда, якому віддає австрійські й угорські володіння, та сина Філіппа, який отримує іспанську корону, колонії в Новому Світі, Нідерланди й Південну Італію. За часів правління Філіппа II Іспанія досягла вершини своєї могутності. За ретельне обдумування та повільність у прийнятті рішень сучасники називали Філіппа «обережним королем». Як фанатичний католик Філіпп II вважав себе захисником католицького світу. Почалося знищення єретиків, активізувалась інквізиція. В Іспанії були знищені лютерани і кальвіністи. Інквізиція відала цензурою, видавала індекси заборонених книг. Король очолив католицьку реакцію на міжнародній арені, намагаючись придушити Реформацію в Європі. Посилилося переслідування морисків. Заборонялися арабські імена, звичаї, книги. Повстання морисків жорстоко придушувалися, тому вони масово виїжджали з країни. Філіпп II майже весь час свого правління провів в Іспанії. Столицею він зробив місто Мадрид, неподалік якого був збудований Ескоріал (палац, монастир і гробниця). Головним ворогом Іспанії Філіпп II вважав протестантську Англію. Між державами велась війна на морях — англійські пірати дедалі частіше нападали на іспанські галеони. Король підтримував змови проти Єлизавети, які очолювала Марія Стюарт. Але в 1587 р. Марію Стюарт було страчено. Розпочалася відкрита війна між Англією та Іспанією. У 1588 р. до Англії був направлений іспанський флот — «Непереможна армада». Вона була розгромлена англійським флотом. Продовжувалася і війна з Османською імперією. Для боротьби з нею була створена «Священна ліга», де головувала Іспанія. У 1571 р. при Лепанто союзний флот Іспанії, Венеції та Папи Римського розгромив турецький флот. Могутність Османської імперії на Середиземному морі була підірвана. Активно втручалася Іспанія і в справи сусідньої Франції. Під час гугенотської війни Філіпп II активно підтримував католиків, у Парижі навіть перебував іспанський гарнізон. Але після того, як королем став Генріх IV, іспанські війська залишили Францію. У 1560-х рр. у Нідерландах розпочалося повстання проти Іспанії. Незважаючи на величезні кошти та зусилля, Іспанія втратила північні провінції Нідерландів. У 1581 р. під час експедиції в Африку загинув португальський король. Філіпп II обіцянками та інтригами схилив на свій бік знать і духовенство, і невдовзі Португалія приєдналась до Іспанії. Варіант 2 Робота з підручником Учитель пропонує учням, опрацювавши відповідний матеріал підручника, скласти тезовий конспект за темою «Іспанія за часів Філіппа II». Зразок відповіді Філіпп II • Роки життя — 1555—1598 рр. • Дістав прізвисько «Обережний король». • Майже не залишав свою резиденцію Ескоріал, де багато працював. • Створив систему абсолютної влади. • Мадрид стає столицею Іспанії. • Боротьба з Реформацією. • Діяльність інквізиції. • Філіпп II продовжував вести війни. • Англія. 1588 р. — знищення англійцями «Непереможної армади». • Османська імперія. Створення «Священної ліги», де головувала Іспанія, 1571 р. — перемога іспанського флоту при Лепанто. • Франція. Підтримка Католицької ліги, 1598 р. — підписання миру з Францією. • Нідерланди. Повстання 1560-х рр. — відділення Нідерландів від Іспанії. • Португалія. Захоплення країни після смерті короля Португалії. • Посилений тиск на морисків — масове виселення їх із країни. Початок занепаду Іспанської держави. 4. Країна «низових земель» у складі Іспанської держави Варіант 1 Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією відповідних подій на карті) Нідерландами (у перекладі — «низові землі») називали землі на Нижньому Рейні, Шельді, Маасі та узбережжі Північного моря. Не маючи родючих ґрунтів, жителі за допомогою дамб та каналів відвойовували землі у моря, де потім будували міста й займалися сільським господарством. Від 1516 р. Нідерланди стали складовою частиною Священної Римської імперії Карла V. У середині XVI ст. Нідерланди охоплювали територію, на якій зараз розташовані власне Нідерланди, Бельгія, Люксембург і частина Північно-Східної Франції. Країна поділялася на 17 провінцій. Керував нею іспанський намісник. За Філіппа II намісником була Маргарита Пармська, яка мала свою резиденцію в Брюсселі. При ній діяла Державна рада з представників нідерландської знаті, яка виконувала дорадчі функції. Провінціями керували намісники. Іспанці не знищували самоврядування в Нідерландах. Існували Генеральні штати, проте збирались вони тільки за вказівкою намісниці, вирішували питання податків та приймали закони. В провінціях теж існували свої станово-представницькі органи. Нідерландські міста мали велику автономію. Провінції і міста мали свої вольності та привілеї. Провінції відрізнялися за рівнем розвитку — північ була більш розвинена, ніж південь. У північних провінціях земля належала вільним селянам. Селяни перетворювалися на фермерів, поступово формувалися ринкові відносини. На півдні більша частина земель перебувала у власності дворян. Вільні селяни орендували цю землю і виконували повинності за користування нею. Разом із тим на півдні Нідерландів також розвивалися ринкові відносини, особливо в промисловості. Поступово формувалася спеціалізація провінцій: центр — промисловість, південь — сільське господарство, північ — рибальство. Великі географічні відкриття змінили торговельну карту світу. Нідерланди опинилися на перетині нових торговельних шляхів, а Антверпен став центром світової торгівлі. У Нідерландах відбувається швидкий перехід до капіталістичних відносин — будуються мануфактури, виникають та розвиваються банки. Зміни відбулися і серед соціальних груп. Складалась міська і сільська буржуазія — священики, працівники мануфактур, фермери, торговці. Багато тисяч селян розорились через податки і лихварів. Натовпи селян опинилися на дорогах, перетворюючись на найманих робітників або солдатів. У середині XVI ст. Нідерланди стали найбільш заселеною країною Європи і налічували 3 млн осіб, 300 міст і 6,5 тис. сіл. Почала формуватися нідерландська двомовна нація. Серед населення домінували фламандсько-голландський і валонський діалекти. Ідеї Мартіна Лютера знайшли широку підтримку серед населення Нідерландів. Воно активно підтримувало дешеву та сувору церкву. Кальвінізм активно поширювався як серед дворян та буржуазії, так і серед селян та ремісників. Іспанські королі розглядали Нідерланди як плацдарм для боротьби проти Франції й невичерпне джерело прибутків для здійснення своїх планів. Карл V, а особливо Філіпп II виступали захисниками католицької віри, тому поширення протестантизму у Нідерландах зустріло рішучу реакцію з боку іспанської корони. У країні почала діяти інквізиція, відбувалося переслідування єретиків. Було створено 14 нових єпископств, при яких існували спеціальні інквізитори для знищення єресі. Через доноси заарештовували і страчували всіх, хто виступав проти католицької церкви. У Нідерландах розпочався релігійний терор. Знать і провінційне дворянство не бажали бути простими підданими іспанського монарха і прагнули привілеїв. Проте діяльність іспанців не давала їм змоги впливати на події в країні. Незадоволення іспанськими порядками об’єднало все населення Нідерландів. Опозицію очолили принц Вільгельм Оранський-Нассау (німець), граф Егмонт і адмірал Горн. У Державній раді вони почали критикувати діяльність уряду, вимагати виведення іспанських військ, скасування переслідувань протестантів. У 1566 р. виникає союз «Угода» («Компроміс»), який висунув наміснику Іспанії петицію з викладом своїх вимог. Бідний одяг провінційних дворян, що подавали петицію, дав підставу назвати їх гезами (обшарпанцями). Іспанія нічого не зробила для економічного розвитку Нідерландів, хоча ці землі давали більше прибутку в іспанську скарбницю, ніж американські колонії. Економічна політика Філіппа II вела до краху: податки збільшувалися щорічно, нідерландським купцям було заборонено торгувати з Новим Світом, у 40 разів підвищено мито на вовну, війна Іспанії з Англією спричинила припинення торгівлі, король не повертав гроші нідерландським банкам. Мануфактури зачинялися, торговці розорялися. Крім того, величезна іспанська армія, що перебувала на утриманні місцевого населення, потребувала значних коштів на своє утримання, що позначалося на становищі населення. Жителі Нідерландів вбачали в іспанській політиці і загрозу національним інтересам країни. Варіант 2 Робота з підручником Учитель об’єднує учнів у чотири групи і пропонує, опрацювавши відповідний матеріал підручника, підготувати коротку характеристику про певну сферу розвитку Нідерландів: перша група — політичне становище, друга група — економічне становище, третя група — соціальне становище, четверта група — релігійне становище. Після завершення роботи групи узагальнюють її результати в таблиці на дошці. Зразок відповіді Розвиток Нідерландів
Робота з таблицею Учитель ознайомлює учнів із причинами повстань у Нідерландах, використовуючи матеріал наведеної таблиці. Причини національно-визвольної війни у Нідерландах
5. Національно-визвольна війна (1566—1609 рр.) 6. Утворення Республіки Об’єднаних провінцій Варіант 1 Розповідь учителя Визвольний рух у Нідерландах розпочався влітку 1566 р., коли по всій країні розгорнулося повстання, спрямоване проти католицької церкви. Воно отримало назву повстання іконоборців (противників ікон). Повстанці громили католицькі церкви, знищували ікони і статуї святих. Майно церков роздавали бідним або знищували. Повстання охопило 12 із 17 провінцій. Загалом постраждали понад 5,5 тис. монастирів та церков. Повстання було придушене, але закони проти єретиків пом’якшені. Це рішення не влаштовувало короля Філіппа II, тому він замінив намісницю Маргариту Пармську герцогом Фернандо Альбою. Улітку 1567 р. 60-тисячне іспанське військо герцога Альби увійшло в Нідерланди, у країні була встановлена військова диктатура. Іспанські солдати поводились як у підкореній країні. Для розправи з повстанцями була створена «Рада у справах про заколот», яка отримала назву «кривава». Тисячі людей було страчено, а їх майно конфісковане. Зростала кількість розорених і безробітних. У березні 1559 р. в Нідерландах було введено алькабалу — 10-відсотковий податок із кожної торговельної операції. У країні, де кожен товар проходив через кілька рук, перш ніж потрапити до споживача, ситуація була приречена на катастрофу. Нідерландці йшли в глухі ліси і створювали загони «лісових гезів», які розправлялися з іспанцями на суходолі. «Морські гези» топили іспанські судна і здійснювали напади на прибережні фортеці. Навесні 1572 р. «морські гези» захопили порт Брілле. Це стало сигналом до загального повстання північних провінцій. Керівником повстання був обраний герцог Вільгельм Оранський. Герцог Альба кинув на північ усі сили, але голландські міста чинили героїчний опір. Багато місяців тримали облогу жителі Лейдена. Коли місто опинилося на межі загибелі, жителі та гези зруйнували греблі на березі моря і затопили прилеглі землі, іспанці відступили. Повстання на півночі перемагало. Герцог Альба посилив терор. Іспанська армія, яка вчасно не отримувала платню, почала грабувати населення, що викликало повстання і в південних провінціях. У 1581 р. найманці знищили місто Антверпен, загинуло близько 8 тис. жителів. На боротьбу піднялося все населення — дворяни й селяни, ремісники та буржуазія, купці та священики. Але аристократія півдня, занепокоєна успіхами повстанців, у 1579 р. в місті Аррасі уклала унію (союз), визнала своїм королем Філіппа II й відмовлялася від боротьби. У відповідь на рішення прибічників іспанського короля північні провінції уклали Утрехтську унію та об’єдналися для війни з Іспанією. Верховним органом були проголошені Генеральні штати. Виникла нова незалежна держава — Об’єднані провінції Нідерландів, яку найчастіше називають Голландською республікою. У 1581 р. було прийнято акт, який проголосив незалежність Нідерландів. До Об’єднаних провінцій Нідерландів відійшли північні провінції, а південні залишилися під владою Іспанії. У 1584 р. Вільгельма Оранського було вбито, правителем Нідерландів став його син Моріц. Довгі роки тривала боротьба Голландії за незалежність. Її підтримували Англія та Франція. І тільки у 1648 р. за Вестфальським миром Іспанія визнала незалежність Нідерландів. У результаті національно-визвольної боротьби Нідерланди поділилися на дві частини — південні штати у складі Іспанії (пізніше на цих землях виникає Бельгія) та північні штати, де утворилася Республіка Об’єднаних провінцій, або Голландія. Це була перша буржуазна революція. Після втрати Нідерландів Іспанія починає швидко занепадати. Релігійне протистояння спричинило поділ населення на дві частини, що пізніше привело до виникнення двох народів — голландців та фламандців. Здобуття незалежності Голландією стало поштовхом до економічного зростання провінцій. Будувалося багато нових мануфактур, підприємці з півдня переводили свої фабрики, розвивалися торгівля та мореплавство. Голландський флот у середині XVII ст. вдвічі перевищував флоти Франції та Англії разом узяті. У 1602 р. була заснована Ост-Індська торговельна компанія, яка почала контролювати вивезення прянощів. Голландські купці витісняють португальців та іспанців, засновуючи факторії, поселення в Америці, Африці та Азії. Упродовж XVII ст. було створено величезну голландську колоніальну імперію. Амстердам стає центром країни (зокрема у сфері торгівлі та банківської справи). У 1609 р. заснований Амстердамський національний банк, який протягом тривалого часу був єдиним банком у Європі. Варіант 2 Робота з підручником Учитель пропонує учням, опрацювавши матеріал підручника, скласти тезовий конспект про перебіг подій Нідерландської революції. Зразок відповіді • 1566 р. — початок боротьби. Повстання іконоборців (противники ікон), повстання придушене. • 1567 р. — призначення намісником герцога Альби — спрямування каральних військ, створення «ради у справах про заколот» («Кривава рада»). • 1571 р. — запровадження податку на продаж — 10 %. Початок партизанського руху. • «Морські гези» (партизани) затоплювали іспанські кораблі, здійснювали напади на прибережні міста. • «Лісові гези» — боротьба з іспанцями на суходолі. • 1572 р. — початок повстання у північних штатах. Захоплення гезами міста Брілле. Повстання очолив Вільгельм Оранський. • Іспанські найманці, які не отримували платню, розгромили місто Антверпен. • 1581 р. — масові повстання. • 1579 р. — Утрехтська унія (об’єднання північних штатів). • Вільгельм Оранський був підступно вбитий. • 1581 р. — позбавлення іспанського короля влади. • Проголошення Республіки Об’єднаних Провінцій (Голландія). Правитель — Моріц (син Вільгельма Оранського), вищий орган влади — Генеральні штати. • 1648 р. — офіційне визнання Іспанією незалежності Республіки Об’єднаних провінцій Нідерландів. Розповідь учителя Результати боротьби Нідерландів за незалежність • Утворення нової держави — Республіки Об’єднаних провінцій. • Поділ Нідерландів на дві частини: Республіку (Голландію) та Іспанські Південні штати (Бельгію). • Поділ населення за релігійною ознакою: виникнення двох народів — голландців і фламандців. • Перша буржуазна революція. • Прихід до влади в Республіці буржуазії. • Піднесення економіки в Голландії. • Занепад Іспанії після втрати Нідерландів. • Перетворення Голландії на світову державу. 7. Вгасання іспанської могутності Варіант 1 Розповідь учителя Бажання створити світову імперію спричинило ситуацію, у якій іспанські королі більше уваги приділяли міжнародним справам, а Іспанію розглядали як засіб отримання ресурсів — золота та солдатів. Відкриття Нового Світу та потік золота в Іспанію зіграв із країною злий жарт. Тут відбулася «революція цін», що викликала економічну кризу — Іспанія почала завозити хліб з інших країн, а вироби ремісників не мали попиту навіть в Америці. Постійні війни на багато фронтів призвели до того, що золото та срібло залишали Іспанію швидше, ніж потрапляли до країни. Війни виснажили економіку держави, викликали економічну стагнацію. Політика, спрямована на очищення іспанської землі від іновірців, призвела до того, що країну залишили тисячі євреїв та арабів — ремісників та вчених, науковців та письменників. У результаті Іспанія витратила величезну кількість фахівців, замінити яких ніхто не зміг. Війни, економічний занепад викликали загальне ослаблення країни. У середині XVII ст. Іспанія перетворилася на другорядну європейську державу. Варіант 2 Прийом «Мозковий штурм» (Методика проведення: див. урок № 1.) Використовуючи знання, отримані протягом сьогоднішнього уроку, сформулюйте причини, які призвели до занепаду Іспанії. Зразок відповіді Причини занепаду Іспанії • Політика абсолютизму, що не підтримувала національні інтереси. • «Революція цін» — економічний спад. • Виснаження країни постійними війнами. • Внутрішня політика, що призвела до вигнання євреїв та арабів. IV. Закріплення вивченого матеріалу Тестові завдання Установіть хронологічну послідовність подій. I варіант А діяльність «Непереможної армади» Б битва при Лепанто В повстання комунерос Г приєднання Португалії до Іспанії II варіант А Утрехтська унія Б війна Голландії з Іспанією В зародження республіки на Півночі Г «іконоборче повстання» Робота з науковим текстом Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання. Із книги «Історія Середньовічної Іспанії» Альгамбрський декрет — королівський едикт, підписаний 31 березня 1492 р. Ізабеллою I Кастильською і Фердинандом II Арагонським, який зобов’язував усіх євреїв залишити володіння іспанської корони не пізніше 31 липня того ж року. Указ мотивує це рішення «великим збитком для християн від спілкування, розмов та зв’язків з євреями, щодо яких відомо, що вони завжди намагаються всілякими способами і засобами відвернути віруючих християн від святої католицької віри і віддалити їх від неї і залучити й спокусити їх у свою нечестиву віру». Євреям було заборонено не тільки повертатися до Іспанії, але навіть проїжджати через іспанські землі під страхом смерті та конфіскації всього майна. До закінчення цього строку євреї залишалися під «захистом і заступництвом короля», щоб вони могли «безпечно проходити, продавати і міняти і відчужувати все своє майно, рухоме і нерухоме, і розпоряджатися ним вільно». Проте всі ці гарантії насправді були малоефективні. Насильницький продаж часто приносив величезний збиток продавцю, особливо через конкуренцію, яка мала виникнути під час майже одночасного продажу майна всіх євреїв. Оскільки ж їм заборонялося вивозити з Іспанії «золото, срібло, іншу карбовану монету та інші речі», то зрозуміло, що втрати вигнанців були величезними. Але багато з них намагалися обійти закон, вдаючись до грошових переказів за кордон, використовуючи свої зв’язки з єврейськими банкірами і купцями різних країн. 14 травня, на прохання самих вигнанців, що побоювалися насильства, була видана королівська грамота з новими гарантіями і оприлюднено розпорядження про порядок продажу та обміну майна євреїв. До 31 липня всіх євреїв виселити не вдалося, і остаточний термін був подовжений до 2 серпня. 1) Чому іспанські правителі вирішили вигнати євреїв із країни? 2) Які наслідки мало вигнання євреїв з Іспанії? Із трактату «Багатство Англії у закордонній торгівлі» Я міг би навести за взірець різні держави християнського світу, які, маючи обмаль власних територій, досягли великого багатства і могутності своєю торгівлею з іноземцями. Серед них Об’єднані Провінції Нідерландів… Відколи вони скинули з себе ярмо іспанського поневолення, як чудово розвинули свої здібності! …Наша мета — показати головні причини багатства і величі Голландії. Усьому світові видасться дивом, що така маленька країна, маючи обмаль природних багатств, їжі, лісу або інших необхідних для війни і миру припасів, попри це має все у такому надзвичайному достатку, що, крім своїх власних потреб, вона постачає й продає іншим державам кораблі, артилерійські гармати, снасті, зерно, порох, кулі і все, що голландці збирають звідусіль завдяки своїй завзятій торгівлі… Щоб досягти всього цього… у них не було засобів, крім рибальства, яке їм дозволено здійснювати в морі Його Величності. Велике рибальство і вилов оселедцю є головними заняттями і головною золотою жилкою Об’єднаних Провінцій. Завдяки їм багато тисяч господарств, сімей, ремісників, торговельних справ і занять процвітають і працюють… Які причини піднесення Голландії виділяє автор? V. Підсумки уроку Висновки Іспанія за Карла V та Філіппа II досягла вершини своєї могутності. Країна постійно воювала на кілька фронтів, намагаючись створити світову імперію та захистити католицьку віру. Війни та економічний занепад викликали загальне послаблення країни. У середині XVII ст. Іспанія перетворилася на другорядну європейську державу. Відповідь на випереджальне запитання Перемозі Голландії над Іспанією сприяв національно-визвольний характер війни. VI. Домашнє завдання
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 2333 | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
