Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма)

Урок № 15 Тема. Франція за часів Людовіка XIV.

Урок № 15

  • Франція за часів Людовіка XIV.

Мета: сформувати уявлення учнів про життя у Франції за часів Людовіка XIV; створити умови для розуміння характерних рис абсолютної монархії у Франції; розглянути політичні, економічні та соціальні наслідки політики меркантилізму; встановити зв’язок між розвитком абсолютної монархії та кризами у Французькій державі; охарактеризувати життя Людовіка XIV; розвивати вміння порівнювати абсолютну та парламентську монархію та висловлювати власну думку про роль монарха у житті держави.

Основні поняття та назви: Фронда, «король-сонце», Версаль, класицизм, протекціонізм, Канада, Луїзіана, війна за іспанську спадщину.

Основні дати та події: 1648 р. — повстання Фронди, 1701—1714 рр. — війна за іспанську спадщину.

Історичні постаті: Людовік ХIV, Кольбер, Людовік XV.

Обладнання: підручник, карти світу, Європи, Франції, контурні карти.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні навчаться: називати дати, пов’язані з періодом життя Людовіка XIV; показувати на карті кордони Франції, напрямки походів і місця основних битв, торговельні шляхи та міста; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати життя Людовіка XIV; наводити приклади життя при дворі «короля-сонця»; порівнювати абсолютну та парламентську монархію та висловлювати власну думку про роль монарха у житті держави.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Запитання і завдання

Учитель організовує опитування за запитаннями і завданнями підручника на с. 99.

Тестове завдання

Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1 Генеральні штати

2 гугеноти

3 секуляризація

4 едикт

А станово-представницький орган

Б іспанські завойовники в Америці

В перетворення церковної власності на державну

Г назва протестантів-кальвіністів у Франції

Д особливо важливий указ

Відповідь: 1А 2Г 3В 4Д.

Усне завдання

Учитель зачитує текст із помилкою, учні мають якомога швидше визначити її та виправити речення.

1. Після Варфоломіївської ночі на Півдні Франції виникла гугенотська Конфедерація, у яку входили міста і дворяни, зі своїм представницьким центральним органом, фінансами, податками та армією. Її очолив Генріх Валуа. На Півночі країни була створена Католицька ліга.

2. Перемога Франції у Столітній війні створила передумови для завершення об’єднання держави. Була сформована постійна армія. Королівська влада майже перестала скликати Генеральні штати, хоча влада продовжувала контролювати життя населення, поділеного на три стани: знать, дворянство і «третій стан».

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Франція в середині XVII ст.

2. Абсолютна монархія Людовіка XIV.

3. Реформи Кольбера.

4. Внутрішня політика Людовіка XIV.

5. Зовнішня політика.

Випереджальне запитання

Чому криза абсолютизму у Франції розпочинається саме в період правління Людовіка XIV?

1. Франція в середині XVII ст.

Розповідь учителя

Франція в другій половині XVII ст. була однією з найсильніших держав Європи. Після смерті Людовіка XIII королем Франції став його п’ятирічний син Людовік XIV (1643—1715 рр.), за правління якого в державі було завершено формування абсолютної монархії.

Замість малолітнього короля державою правила його мати — королева-регентша Анна Австрійська, а фактичним правителем був її фаворит, перший міністр, кардинал Джуліо Мазаріні. Кардинал продовжив політику свого попередника Рішельє, спрямовану на зміцнення королівської влади. За Мазаріні була успішно завершена Тридцятилітня війна, Франція посіла панівне становище в Європі. За підтримки кардинала засновано Королівську академію живопису і скульптури.

Внутрішня політика Мазаріні була непопулярною у країні. Тридцятилітня війна і війна з Іспанією потребували величезних фінансових витрат, тому запроваджувалися нові податки, що і викликало заворушення по всій державі. Цей рух дістав назву Фронда (у перекладі з французької — «праща», за допомогою якої трощили вікна у прибічників Мазаріні). Проти Мазаріні об’єдналися паризька буржуазія з дворянами на чолі з «принцами крові» Конде. У Парижі спалахнуло повстання, королева із сином та Мазаріні залишили місто. Але Паризький парламент, наляканий силою виступів, домовившись із Мазаріні, припинив опір. Проте «принци крові», підтримані іспанцями, продовжили боротьбу. Війна тривала до 1653 р. і завершилася перемогою королівського двору. У Франції остаточно затвердився абсолютизм.

2. Абсолютна монархія Людовіка XIV

Випереджальне завдання

За розповіддю вчителя складіть тезовий конспект.

Розповідь учителя

Після смерті Мазаріні король Людовік XIV ліквідував посаду першого міністра і почав правити самостійно. Король управляв державою за допомогою чиновників, вміло добираючи виконавців. Сам Людовік XIV переймався деталями державного управління, щодня працюючи з важливими документами. Основною опорою короля залишалося дворянство. Багато дворян служили в армії і завдяки частим війнам одержували великі прибутки. Інші дворяни отримували посади, які добре оплачувалися.

Символом французького абсолютизму став двір короля Людовіка XIV. Пишність та розкіш вражали, небезпідставно його прозвали «король-сонце».

Королівська резиденція була перенесена за 18 км від Парижа до Версаля, де був побудований величезний палац. Будівництво королівського палацу тривало близько 20 років, а перепланування та переоформлення велося постійно. Палацовий комплекс розташовувався серед величезного парку з фонтанами і складався з 1800 кімнат.

Ансамбль Версаля, побудований у стилі класицизму, став символом ідеї абсолютизму. Навколо двору зосередилося життя королівства.

Людовік XIV, вважаючи, що життя монарха має бути публічним, перетворив його на спектакль. Сотні людей супроводжували короля від ранку і до пізньої ночі, виконуючи незначні ролі: подати хустинку, допомогти надягнути сорочку — посади були найдивнішими.

Версаль був центром політичного та громадського життя Франції і водночас став прикладом марнотратства. Астрономічні суми для утримання двору «короля-сонця» стали однією з причин економічного краху держави.

3. Реформи Кольбера

Випереджальне завдання

Під час розповіді вчителя складіть тезовий конспект про діяльність Ж. Б. Кольбера. (Зразок тез наведено після розповіді вчителя.)

Розповідь учителя

Успіхи в економіці за часів Людовіка XIV були пов’язані з діяльністю міністра фінансів Жана-Батиста Кольбера.

Він жорстоко боровся зі зловживаннями — до скарбниці було повернуто мільйони франків. Кольбер наповнював скарбницю різними способами. Частину позик держава просто не повернула, землю викупляли за безцінь, дворянські титули (які давали можливість не сплачувати податки), придбані за останні 30 років, скасовувалися.

Міністр сприяв розвитку торгівлі — зникали відмінені внутрішні митниці, створювалися торговельні компанії, запроваджувалися високі ввізні мита. Кольбер приділяв увагу і промисловості — будували нові фабрики, запрошували іноземних спеціалістів. Були побудовані нові дороги, які утримувалися коштом держави.

Багато зробив Кольбер для французького флоту: увів матроську повинність, збільшив кількість військових кораблів до 300, видав інструкцію для флоту.

Міністр сприяв розвитку мистецтв і наук. Він заснував Академію наук і Академію пластичних мистецтв і музики. На кошти держави споряджалися експедиції учених, особливо натуралістів. Були збільшені королівська бібліотека та ботанічний сад.

У той самий час дії Кольбера спрямовувалися тільки на забезпечення держави. Були майже позбавлені влади губернатори з вищої знаті й урізані права парламенту. Численні війни та життя двору потребували величезних коштів, які тягарем лягали на населення.

Зразок відповіді

Жан-Батист Кольбер

• Французький державний діяч.

• Відкрив ряд зловживань головного інтенданта Фуке і став його наступником, був головним інтендантом королівських споруд, витончених мистецтв і фабрик.

• Був першим, хто звернув увагу на зловживання у фінансових справах. Особлива судова палата розслідувала такі справи і суворо карала винних.

• Був прихильником системи заступництва і контролю за промисловістю і торгівлею з боку держави.

• Створив французький військовий флот: увів матроську повинність, збільшив кількість військових кораблів до 300, видав інструкцію для флоту.

4. Внутрішня політика Людовіка XIV

Розповідь учителя

Уся влада в державі після смерті Мазаріні зосередилася в руках короля. Маючи сильну армію, Людовік XIV не переймався заворушеннями і жорстоко їх придушував. Судова влада також повністю залежала від короля. За часів його правління була створена поліція, яка жорстко переслідувала незадоволених. Багато з них без суду та слідства зникали у в’язницях, найбільшою з яких стала Бастилія у Парижі.

Церква також потрапила в залежність від короля. Нантський едикт був скасований, і почалося переслідування протестантів. Рятуючись від переслідувань, Францію залишили близько 200 тис. осіб, які вивезли не тільки кошти, але й уміння, — країна втратила багато таємниць виробництва, що завдало її економіці великої шкоди.

5. Зовнішня політика

Розповідь учителя

Франція проводила агресивну зовнішню політику. Більшу частину періоду правління Людовіка XIV держава воювала. Війна 1667—1668 рр. проти Іспанії привела до завоювання Іспанських Нідерландів. Проте війна 1672—1678 рр. з Голландією завершилася для Франції поразкою. У 1688—1697 рр. Франція воювала з коаліцією європейських держав — Іспанією, Англією, Австрією та Голландією, що не принесло успіху Людовіку XIV. Війна 1701—1714 рр. за іспанську спадщину між Англією, Австрією, Нідерландами, Португалією й Данією проти Франції, Іспанії та Баварії завершилася поразкою останніх.

Для ведення війн та утримання королівського двору потрібно було багато коштів, які збиралися у вигляді податків із простого населення, адже дворяни та духовенство їх не сплачували. Наприкінці правління Людовіка XIV Франція була економічно виснаженою.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Заповніть таблицю, порівнявши Францію часів Людовіка ХIII та Людовіка XIV.

Франція часів правління Людовіка ХIII та Людовіка XIV

Критерії для порівняння

Людовік ХIII

Людовік XIV

Державні діячі

Рішельє

Ж. Б. Кольбер

Адміністративна реформа

 

 

Релігійна політика

 

 

Ставлення до дворянства

 

 

Ставлення до Генеральних штатів

 

 

Зовнішня політика

 

 

Фінансова політика

 

 

Військова політика

 

 

 

Запитання

1. Для чого король Людовік ХIV запроваджував суворий етикет?

2. Як придворні ставилися до його правил?

3. Із якою метою Людовік ХIV перетворив своє життя на суцільний спектакль, який спостерігали його піддані?

4. Про що свідчить створена система правил?

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті столицю Франції; позначте і підпишіть держави, з якими воювала Франція; позначте територію, яку захопила Франція в Іспанських Нідерландах.

V. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконання завдань, зупиняється на типових помилках.

Висновки

За часів Людовіка XIV абсолютна монархія досягла свого розквіту. Маючи великі досягнення в економіці, Франція наприкінці життя Людовіка XIV перебувала в стані економічної кризи. Постійні війни, величезні витрати на утримання «короля-сонця» та його двору підірвали економіку.

Відповідь на випереджальне запитання

Вислухавши відповіді учнів, пояснити, що Франція стала класичним прикладом європейської абсолютної монархії — повної влади королів, які не переймалися проблемами суспільства та економіки, політики та релігії, правили залежно від власної волі та примх, іноді стаючи іграшками в руках власних придворних.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацюйте текст § 13.

2. Складіть кросворд на вісім слів за вивченим на уроці матеріалом.

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії 8 клас (нова програма) | Додав: uthitel (21.01.2018)
Переглядів: 746 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: