УРОК № 26
Тема. Раннє Відродження й гуманізм. (Слайд 1)
Мета: з’ясувати, чому європейці дійшли до гуманістичного світосприйняття, що таке Відродження (Ренесанс);
ознайомити учнів з видатними представниками Раннього Відродження; формувати естетичне бачення
світу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта, атлас, дидактичний матеріал.
Основні терміни і поняття: Відродження (Ренесанс).
Основні дати і події: XIV—XV ст.— Раннє Відродження.
Структура уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Перевірка домашнього завдання
III. Актуалізація опорних знань
IV. Вивчення нового матеріалу (Слайд 2)
1. Ранній гуманізм і література Відродження.
2. Художники Раннього Відродження.
V. Закріплення нових знань
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
;Фронтальне опитування (Слайд 3)
1. Яку роль відігравав храм у житті середньовічного європейця?
2. Визначте основні складові романського і готичного храмів та їх функції.
3. Якими були головні прикраси готичного храму?
4. Чим була зумовлена зміна архітектурних стилів?
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
;Запитання (Слайд 4)
1. Яким був світогляд середньовічної людини?
2. Як релігія впливала на життя людини?
3. Що таке єресь?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ранній гуманізм і література Відродження
І ВАРІАНТ
;Повідомлення учнів
Учні зачитують повідомлення, що були підготовлені вдома.
ІІ ВАРІАНТ
;Розповідь учителя
Наприкінці Середніх віків у культурі Західної Європи відбуваються зміни. Вони бу-ли зумовлені багатьма чинниками. Одним із головних став той, що людина почала біль-ше покладатися на власні сили, а не підкорятися поведінці тієї групи, до якої вона на-лежала. Особистий інтерес, прагнення до успіху, зосередженість на собі відкрили новий
шлях у розвитку людини. Людина починає по-новому дивитися на світ, на саму себе, на
місце людини у світі. Такі нові погляди збіглися з періодом підвищеного інтересу до ан-тичності. Античність вважалася ідеальним періодом в історії, коли процвітали науки,
мистецтва, держава і суспільне життя. Доказом цього були речі, рукописи античних ча-сів, які вражали своєю досконалістю.
Зазначене вище найбільш помітним було в Італії, де вирувало міське життя, а за-лишки античності лежали просто під ногами. Прояв інтересу до античності супроводжу-вався і намаганням відродити, наслідувати її. Саме тому нову епоху назвали Відроджен-ням, або по-французьки Ренесансом. Хоча насправді було не відродження, а створення
нової культури, яка поєднала в собі елементи античної та середньовічної.
(Слайд 5) Від XIV ст. шанувальники античності, спираючись на здобуті знання, вва-жали, що потрібно в першу чергу займатися studia humanitatis, тобто «вивченням люд-ського». Тих, хто вивчав людське, від кінця XV ст. стали називати гуманістами. Сьогод-ні словом «гуманізм» ми називаємо любов до людей і таке розуміння світу, за якого
людина є найвищою цінністю.
За тих часів гуманістом міг стати будь-який шанувальник античності. Але насправ-ді гуманістів було дуже мало. Вони гуртувалися у нечисленні групи. Проте знання цих
людей давали їм змогу обіймати високі посади в управлінні італійських міст, у канце-ляріях королів, кардиналів і пап.
На противагу християнським чеснотам гуманісти виробили власні, найважливіші
з яких проголошувалися гідність і доблесть. Хоча всі гуманісти були щирими христия-нами, кожен із гуманістів прагнув стати всебічно розвиненою людиною, здібною до твор-чості у різних сферах науки, літератури та мистецтва.
(Слайд 6) На порозі великої культури Відродження стояв відомий поет і філософ Дан-те Аліг’єрі (1265—1321 рр.). Він рано почав писати вірші. Всі вони були присвячені од-ній дівчині — Беатріче. Ще хлопчиком Данте побачив її на дитячому святі і палко по-кохав на все життя, хоча бачити її міг рідко і лише здалеку — у церкві чи на вулиці.
Сама Беатріче стала дружиною іншого і рано померла. Найбільш відомий твір Данте —
«Божественна комедія». Комедіями у ті часи називали твори зі щасливим кінцем про не-звичні події героїв. Божественною її назвали за видатне художнє виконання.
Для свого твору Данте обрав форму видіння: у темному лісі він раптово зустрі-чає видатного римського поета Вергілія, з яким вирушає в подорож у потойбічний світ.
Із ним він проходить дев’ять кіл Пекла, а потім з іншими героями мандрує в Чисти-лище і Рай. Поема розповідає про Італію, Флоренцію, пап, імператорів, монахів і свя-тих, античних полководців і мудреців. Її головні герої — сам Данте і його сучасники.
Одних він сурово критикує, іншими захоп люється. Всі, кого зустрічає Данте у потой-бічному світі, продовжують переживати пристрасті земного життя: гнів, гордість, пре-зирство. Саме ця напруга пристрастей, якими сповнений світ, стала новою для літера-турних творів.
(Слайд 7) Так, якщо Данте був попередником Відродження, то першою людиною Від-родженя можна впевнено назвати Франческо Петрарку (1304—1374 рр.). Він не обіймав
офіційних посад, але був настільки відомим, що з його думкою рахувалися королі і па-пи. Пет рарку уславила «Книга пісень» — 366 віршів (сонетів), присвячених його коха-ній Лаурі. Він закохався у Лауру в дитинстві, але його любов до неї була невзаємною.
Сама Лаура померла від чуми. За свої поетичні здібності поет, як в античні часи, був
коронований лавровим вінцем на римському Капітолії.
(Слайд 8) Послідовником і другом Петрарки був Джованні Бокаччо (1313—1375 рр.).
Він писав вірші про кохану Марію. Але світову славу йому приніс збірник зі ста розпо-відей «Декамерон». Розповіді написані від імені веселої компанії із семи дівчат і трьох
хлопців, що протягом десяти днів перебували в заміському будинку, переховуючись від
епідемії чуми. Упродовж цього часу вони розважали один одного всілякими життєвими
історіями про кохання, розлучення, подорожі, пригоди.
Всі вище зазначені праці були створені живою народною італійською мовою. Цим
їхні автори довели, що народною мовою можна писати видатні твори, передавати весь
спектр почуттів.
2. Художники Раннього Відродження
;Розповідь учителя
Серед творців нової культури були і художники. Важливим здобутком мистецтва
цієї доби стала поява лінійної перспективи. Середньовічні художники завжди зображу-вали на картинах більш значущі фігури і речі більшими, незважаючи на те, де вони зо-бражені — на передньому чи задньому плані. Картини у лінійній перспективі зображу-ються так, як бачить світ людське око: предмети на передньому плані більші, на
задньому — менші. У такий спосіб художник намагається передати індивідуальні риси
людини, її характер. Поширення набувають картини світського характеру, з’являється
такий новий жанр, як портрет.
(Слайд 9) Як Данте у літературі, у мистецтві нову культуру започаткував флоренті-єць Джотто де Бондоне (1266—1337 рр.). За переказами, коли він у дитинстві пас овець,
то на каменях малював картини природи, яку бачив перед собою. Одного разу непода-лік проходив художник, який сказав: «Господь дав тобі великий талант!» Відтоді дитя-че захоплення переростає у професійну діяльність Джотто. Він малював портрети, іко-ни, фрески. Першою його великою роботою була фреска, присвячена життю Святого
Франциска. Найбільш відомою роботою Джотто був розпис церкви у Падуї. На фресках
він зобразив Ісуса, Діву Марію, апостолів як земних людей — розумними, чесними, твер-дими духом. (Слайд 10) Сцена «Поцілунок Іуди» відображає ставлення художника до єван-гельських подій. Джотто багато зробив для рідного міста, за що був похований як ви-датний громадянин у міському соборі.
(Слайд 11) Тілесність, об’ємність фігур, лінійна перспектива у повному обсязі вперше
з’явилися у творчості флорентійця Мазаччо (1401—1428 рр.). Хоча він прожив небага-то, але встиг здобути гучну славу. Найбільш відомою стала сцена «Вигнання з Раю»
з фрески у флорентійській церкві.
Всі наступні художники Відродження навчилися на картинах Джотто і Мазаччо.
(Слайд 12) Вершиною Раннього Відродження у мистецтві вважається живопис Сандро Боті-челлі (1445—1510 рр.). Його картини «Весна», «Народження Венери» передають розу-міння внутрішньої і зовнішньої краси митцями Відродження.
Принципи Відродження знайшли своє відображення і в скульптурі. Так, флоренті-єць Донателло (бл. 1386—1466 рр.) відродив античні традиції, створивши круглу скуль-птуру. Така статуя була самостійним витвором митця, а не частиною прикраси храму. Її
можна було споглядами з усіх сторін. Найвидатнішим твором Донателло стала скульпту-ра біблійного Давіда.
Початки культури Відродження в архітектурі заклав архітектор і скульптор Філіп-по Брунеллескі (1377—1446 рр.). Він розробив закони лінійної перспективи і розв’язав
складні інженерні завдання зі створення величезних куполів над соборами. Головним
у його творчості стало створення купола собору Санта-Марія-дель-Фьоре у Флоренції.
;Висновок
Культура Відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину
та її чесноти. Людина була поставлена у центрі світотворення.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
;Запитання і завдання (Слайд 13)
1. Чому культура Відродження виникла саме в Італії?
2. Як проявилося Відродження у мистецтві?
3. Якою була тематика літературних творів епохи Відродження?
4. Визначте основні відмінності між мистецтвом Відродження та середньовічним мисте-цтвом.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
;Заключне слово вчителя
У XIV—XV ст. почалася епоха Відродження. Її батьківщиною стала Італія. В основі
культури Відродження був гуманізм. На той час під гуманізмом розумілося все те, що
допомагає зрозуміти і вивчити людину. Культура Відродження змінила середньовічне уяв-лення про світ, земне життя, людину та її чесноти. Людина була поставлена у центр світо-творення.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (Слайд 14)
1. Опрацюйте § 15 підручника.
2. Підготуйтеся до уроку узагальнення і тематичного контролю за розділом «Матеріальний і духо-вний світ європейського Середньовіччя».
|
