Учительська світлиця

Урок № 59

Утворення Римської середземноморської держави

Мета уроку: ознайомити учнів із перебігом подій Пунічних війн, з’ясувати причини та наслідки війн; пояснити хід битв Другої Пунічної війни; розвивати вміння аналізувати та оцінювати історичні факти та події; вдосконалювати навички роботи з історичними джерелами, текстами, картами, схемами; розвивати вміння характеризувати та порівнювати діяльність історичних осіб, формувати дослідницькі вміння; виховувати інтерес до історії.

Обладнання: підручник, ілюстративний і роздавальний матеріал, атлас, контурна карта.

Основні терміни і поняття: контрибуція, ворон, провінція.

Тип уроку: комбінований.

Дати: 264—241 рр. до н. е. — перший етап Пунічних війн, 218—201 рр. до н. е. — другий етап Пунічних війн; 149—143 рр. до н. е. — третій етап Пунічних війн; 217 р. до н. е. — битва біля Тразименського озера, 216 р. до н. е. — битва при Каннах, 202 р. до н. е. — битва при Замі, 146 р. до н. е. — облога Карфагена.

Персоналії: Ганнібал, Сципіон.

Очікувані результати: учні зможуть: називати хронологічні межі та роки битв Пунічних війн; показувати на карті перебіг Пунічних війн, кордони Римської середземноморської держави, римські провінції доби Республіки; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «провінція», «ворон», «контрибуція»; описувати перебіг подій війни, найважливіші битви; визначати причини та наслідки Пунічних війн; характеризувати та порівнювати діяльність Ганнібала та Сципіона; оцінювати результати Пунічних війн.

1. . Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

Завдання

1. Укажіть зайву назву в наведеному переліку.

Карфаген, Мессина, Сіракузи.

Відповідь: Карфаген — фінікійська колонія, решта — грецькі.

2. Покажіть названі міста на карті.
3. Розкажіть про грецькі колонії в Італії у ІІ ст. до н. е.
4. Установіть відповідність між датами і подіями.

Відповідь: 1Б 2А 3Г.

5. Поясніть зміст виразів: «Гуси врятували Рим», «Піррова перемога».
6. Визначте здобутки плебеїв у боротьбі з патриціями.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Чому і як між Римом та Карфагеном почалися війни.
2. Хід і результати другої Пунічної війни.
3. Третя Пунічна війна.
1. Чому і як між Римом та Карфагеном почалися війни

Слово вчителя

Об’єднавши під своєю владою Італію, Рим прагнув реалізувати свою мрію — панувати в Західному Середземномор’ї. Для цього були створені умови:

• Рим ставав морською державою з портами;
• закінчилися римські завоювання на Апеннінах, що сприяло утворенню єдиної Італії;
• зосередження римської армії в Регії, навпроти Мессини — воріт у Сицилію.

Проте в Сицилії Рим зустрівся з колишнім своїм союзником — Карфагеном. Конфлікт із ним свідчив про завойовницьку політику Риму. Минуть два з половиною століття, і Рим буде контролювати все Середземномор’я, а отже, стане середземноморською державою. А поки що Рим починає війну з Карфагеном, яка триватиме 118 років, від 264 до 146 р. до н. е.

Карфаген був багатим і дуже великим містом. У місті на той час проживало близько 700 тис. осіб, які займалися торгівлею. З Іспанії привозили залізо, олово, срібло, з Мідії — мідь та хліб. Місто славилося своїми архітектурними спорудами: вражали шестиповерхові будинки, величні палаци і храми. Карфаген оточували три ряди мурів із чотириповерховими вежами. У військових стайнях налічувалося 4000 коней і 300 бойових слонів. У центрі столиці розташовувалася фортеця — Бірса. Армія Карфагена була найманою, основну її силу становив флот.

Робота з картою

Учитель показує на карті території, якими володів Карфаген у ІІІ ст. до н. е. (Північна Африка, Південна Іспанія, Сицилія, Сардинія, Корсика), а учні мають їх називати.

Запитання

Чому саме Карфаген став суперником Риму? (Інші народи воювали між собою, були роздробленими; Карфаген панував у Середземномор’ї, йому належали значні території, він мав найману армію.)

Слово вчителя

Приводом до початку війни стало захоплення близько 288 р. до н. е. загоном мамертинців, найманих воїнів із Кампанії, сицилійського міста Мессани. Коли Мессани спробувало захопити сицилійське місто Сіракузи, мамертинці звернулися по допомогу до карфагенян, а потім — до Риму з проханням узяти їх під своє заступництво. У 264 р. до н. е. Рим та Карфаген вступили у війну. Розпочався її перший етап, який тривав від 264 до 241 р. до н. е.

Хоча Рим практично не мав свого флоту, але йому вдалося швидко переправити свої війська на Сицилію, відкинувши сили Карфагена. Наступним кроком було створення за допомогою грецьких інженерів військового флоту. У 260 р. до н. е. римляни розбили флот карфагенян.

Робота з історичним джерелом

Учні опрацьовують уривок із книги давньогрецького історика і військового діяча Полібія про битву під Мілами і відповідають на запитання.

Полібій про битву під Мілами

...Наближаючись, карфагеняни помічали на передніх частинах усіх кораблів підняті ворони[*]. Спочатку вони не розуміли і дивувалися з ніколи не бачених пристроїв... Під час сутички кораблі щоразу зчіплялися за допомогою описаних пристроїв, причому люди відразу переправлялися по самому ворону, і бій відбувався на палубах. Частину карфагенян було знищено, інші з жахом здавалися ворогові самі, бо морська битва перетворилася на сухопутну...

Запитання

1. Завдяки чому, на думку Полібія, римлянам удалося виграти битву?
2. Як римляни використали новий технічний винахід у битві під Мілами?

Слово вчителя

На честь перемоги під Мілами в Римі спорудили мармурову колону, прикрашену носами захоплених карфагенських кораблів.

Військові дії на суходолі та морі приносили перемоги то одній, то іншій стороні. Проте остаточно перемогти супротивника жодна з них не спромоглася. У 241р. до н. е. Рим і Карфаген уклали мирну угоду, за умовами якої Карфаген утратив острови Сицилію, Корсику, Сардинію. Карфаген повинен був протягом десяти років сплачувати контрибуцію — 3200 талантів.

Робота з термінами і поняттями

Контрибуція — грошове відшкодування переможцю.

Проте жодна сторона не була задоволена умовами угоди. Рим прагнув розгромити Карфаген, а Карфаген — повернути Сицилію.

Запитання

1. Хто переміг у першому етапі римо-карфагенської війни?
2. Чия армія була більш могутньою? (Римляни мали значну сухопутну армію, проте в них не було великого військового флоту. Карфаген, навпаки, мав перевагу на морі та невелику сухопутну армію з найманців.)
2. Хід та результати другої Пунічної війни

Слово вчителя

Події другої Пунічної війни розгорталися на території Іспанії, Італії, Африки та грецького світу. Хронологічно вона тривала від 218 до 201 р. до н. е.

Приводом до війни стала пропозиція Риму розмежувати Іспанію по р. Ебро, однак Рим відразу ж заявив про свої права на місто Сагунт. Під час сутичок в Іспанії загинув командуючий карфагенською армією Гамількар Барка. Згодом посада головнокомандуючого перейшла до 25-річного талановитого полководця і лютого ворога Риму Ганнібала. У 219 р. до н. е. він захопив місто Сагунт. У відповідь у 218 р. до н. е. римляни оголосили Карфагену війну. Ганнібал на чолі 35—40-тисячної армії почав свій похід з Іспанії в Італію.

Робота з історичним джерелом

Учитель демонструє учням портрет Ганнібала і пропонує опрацювати уривок із праці Тита Лівія про Ганнібала та скласти схему «Риси характеру Ганнібала».

Тит Лівій про Ганнібала

Ганнібал від початку привернув до себе увагу всього війська. Вояки, що посивіли під зброєю, думали, що це Гамількар повернувся, настільки Ганнібал був на нього схожий. Бачили в юнакові ту саму батьківську суворість обличчя, жвавість погляду, вроду, кремезність усієї постаті. І справді, жоден у світі полководець не мав такого таланту зносити протилежні призначення долі — владу й послух…

Він відзначався сміливістю й відвагою, коли доводилося братися за небезпечні справи, поєднував мудрість з умінням долати труднощі. Незручності не ослаблювали сил його тіла і не зменшували сили духу. Він був витривалий до спеки і морозу, їжу вживав тільки в міру потреби, не шукав розкошів у стравах, не мав певної пори для праці і спочинку, однаково сторожкий був удень і вночі, відпочивав тільки в ті хвилини, що лишалися йому від праці. Для сну не шукав спокійного місця й зручної м’якої постелі. Можна було часто бачити, як він спочивав на голій землі між становищами й обозовими сторожами, серед громади вояків, накритий тільки вояцькою буркою. Не дбав про величавість убрання, а тільки кіньми і зброєю переймався і тим перевершував товаришів. Не мав рівного собі ані серед піхоти, ані в кінноті, перший виходив назустріч, перший вступав у бій, останній із битви виходив.

Але разом із такими світлими прикметами цей муж мав і великі вади. Знаменувала його жорстокість і віроломність, що перевищувала навіть «пунічну» зрадливість, про яку говорить приповідка. Він був без сумління, віри, побожності, не боявся богів, за ніщо уважав присягу й правдомовність; ніщо не було святе для нього, на все готовий був підняти руку…

Зразок схеми

Слово вчителя

(Розповідь учителя супроводжується демонструванням відповідних об’єктів на карті.)

План Ганнібала полягав у тому, щоб напасти на Рим у самій Італії. Це було можливо лише завдяки вторгненню з півночі, через Альпи, оскільки на морі панував римський флот. Карфагенська армія, яка складалася з піхоти, кінноти та бойових слонів, вирушила до Італії.

Наприкінці вересня армія Ганнібала підійшла до Альп. Під час переходу через Альпи армія Ганнібала зазнала значних втрат. Але він зміг поповнити її з числа гальських племен.

Робота з ілюстративним матеріалом

Учитель демонструє учням ілюстрації «Переправа військ Ганнібала через Альпи» та «Переправа слонів через річку Рона» і пропонує відповісти на запитання.

— Чому армія Ганнібала зазнала значних утрат на цих переправах?

Слово вчителя

Перемігши біля Тразименського озера (217 р. до н. е.) римську армію, яка на чолі з Гаєм Фламінієм потрапила в пастку, Ганнібал ще раз зустрівся з ворогом біля Канн. Битва під Каннами є однією з найвідоміших битв історії стародавнього світу.

(Учитель демонструє учням схему битви під Каннами і розповідає про її хід.)

Римляни вирішили протиставити Ганнібалу в Каннах приблизно 87 тис. воїнів римської і союзних армій. На флангах, правий із яких спирався на річку Ауфід, римляни помістили свою кінноту і зосередили важку піхоту в глибшому, ніж зазвичай, шикуванні, в центрі свого бойового порядку. Можливо, римляни сподівалися зламати карфагенський стрій на початку битви. Щоб протистояти цьому, Ганнібал використав тактику подвійного захоплення. Він поставив свою найменш надійну піхоту в центрі, а на флангах зосередив сильну нумідійську і гальську кінноту. Перед початком битви його бойове шикування нагадувало вигнутий уперед серп.

Після початку битви центр війська Ганнібала прогнувся під ударом кількісно переважаючих військ римлян. Поки центральна частина військ Ганнібала відступала, римляни несвідомо втягнули себе в пастку, після чого африканські ветерани-піхотинці, яких Ганнібал поставив на флангах, і кіннота, що на початку бою розбила і прогнала з поля римську кінноту, оточили головні сили римської піхоти.

Оточена римська армія піддалася нападу з усіх боків, залишилася без засобів порятунку та згодом була розгромлена по частинах. Приблизно 60—80 тис. римлян було вбито або захоплено в Каннах (включаючи консула Луція Емілія Павла і 80 римських сенаторів). Вважається, що за кількістю життів, утрачених в один день, Канни потрапляють до 30 найкривавіших битв за всю історію людства.

Після битви при Каннах на бік карфагенян перейшли міста півдня Італії. Ганнібал запропонував розпочати переговори про мир, але римський сенатор відмовився. Війна набувала затяжного характеру. Римляни уникали рішучих боїв із Ганнібалом, спрямовуючи всі свої сили на облогу міст, які перейшли на бік карфагенян. Основна проблема полягала в поповненні військ, а нові союзники таку допомогу надавали неохоче. Тому вирішити проблему можна було за рахунок поповнення армії з Африки та Іспанії.

Запитання

1. Чи однаковими були розміщення армій?
2. Що було спільним і відмінним у стратегії двох армій?
3. Яка армія використала більш вигідну стратегію під час битви?
4. Чим вона закінчилася?

Завдання

Використовуючи карту атласу, поясніть, що міг запропонувати молодий римський полководець Публій Корнелій Сципіон для розгрому армії карфагенян. (Сципіон прибув до Іспанії, звідки карфагеняни одержували всі свої підкріплення. Після кількох років війни йому вдалося переманити більшість союзників Карфагена на свій бік.)

Слово вчителя

(Учитель демонструє учням ілюстрацію Корнеліса Корта «Битва при Замі» і розповідає про цю битву.)

Вирішальна битва сталася у 202 р. до н. е. біля міста Зама, неподалік від Карфагена. Сили були рівними. Ганнібал планував перемогти за допомогою бойових слонів. Але римляни зустріли їх стрільбою каміння та дротиків, що спричинило повернення частини слонів назад. Римляни, вбивши ватажка, спрямували рух слонів коридором, що його утворили дві шеренги воїнів. Ганнібал, намагаючись врятувати ситуацію, кинув у бій кінноту, яку солдати Сципіона змусили повернути назад. Останньою надією були загартовані у боях ветерани. Але бій був програний. У ІІ ст. до н. е. римляни встановили також контроль над усім Балканським півостровом та Іспанією.

Запитання

1. Що відбувалося під час битви при Замі?
2. Які сили зіткнулися в битві?
3. Хто виграв битву?

Робота з історичним джерелом

Учні опрацьовують уривок із праці римського історика Флора (ІІ—І ст. до н. е.) про перемогу над Карфагеном, після чого відповідають на запитання.

Перемога над Карфагеном

Для Римської імперії не було більш важливого дня, ніж той день, коли два великих полководці всіх часів і народів, як до, так і після війни, один — завойовник Іспанії, другий — Італії, вивели свої війська для битви. Але спочатку командуючі зустрілися та намагалися домовитися про умови миру. Вони довго нерухомо стояли один проти одного, остовпівши від взаємного захоплення. Погодження не було досягнуто. Як свідчать і той і інший, не можна було краще розмістити війська та боротися з більшою відвагою. Це сказав Сципіон про Ганнібала та Ганнібал про Сципіона. Але Ганнібал поступився, нагородою за перемогу була Африка, а вслід за Африкою і весь світ.

Запитання

1. Яку оцінку битви дає Флор?
2. Чим це пояснюється?
3. Чи об’єктивним є ставлення історика до Ганнібала та Сципіона? Чому ви так вважаєте?
3. Третя Пунічна війна

Слово вчителя

Римляни боялися відродження Карфагена, появи нового Ганнібала і повторення страхів Другої Пунічної війни. Письменник і сенатор Марк Порцій Катон, відвідавши Карфаген, переконався у добробуті міста, а тому запропонував зруйнувати його. Усі свої виступи в сенаті він завершував словами: «Карфаген мусить бути зруйнований».

Війна у Карфагені тривала від 149 до 146 р. до н. е. Римське військо обложило Карфаген. Сили були нерівні.

Вдень і вночі жителі міста використовували зброю, будували катапульти й балісти, лагодили стіни, жінки обрізали волосся і плели з нього мотузки для метальних машин.

Лише навесні 146 р. до н. е., коли в місті почалися голод і хвороби, римляни вдалися до штурму Карфагена. На одній ділянці стіни, яку обороняв загін, римлянам удалося проникнути в місто. Першим зійшов на мур молодий воїн Тиберій Гракх, що потім був нагороджений золотим вінком.

Шість днів тривали бої. На сьомий день римляни підійшли до карфагенського акрополя Бірси, де переховувалося 50 тис. жителів. Римський полководець обіцяв їх помилувати, і обложені жителі здалися. Тільки кілька сотень людей відмовилися здатися, підпалили храм і майже всі загинули. Полонених римляни здали в рабство, місто зруйнували, а землю зорали і засіяли сіллю. Карфаген став римською провінцією в Африці.

Робота з термінами і поняттями

Провінція — підвладні римлянам території за межами Апеннінського півострова, якими управляли римські намісники.

Запитання

1. Де і коли відбувався третій етап Пунічних війн?
2. Хто здобув перемогу?

4. . Закріплення та систематизація вивченого матеріалу

Запитання і завдання

1. Укажіть, коли відбувалися такі події.

1) війна за Сицилію; (264—241 рр. до н. е.)

2) бій біля Тразименського озера; (217 р. до н. е.)

3) битва при Каннах; (216 р. до н. е.)

4) битва при Замі; (202 р. до н. е.)

5) облога Карфагена. (146 р. до н. е.)

2. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

Відповідь: 1Г 2А 3Б.

3. Що було спільним і відмінним у діяльності Ганнібала та Сципіона Африканського?
4. Поясніть причини перемоги Риму в Пунічних війнах.
5. Які наслідки мали Пунічні війни?

V. Домашнє завдання

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
2. Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання за темою І «Стародавній Рим за царської та республіканської доби».