| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із української мови 8 клас (нова програма) |
Уроки № 40–41 Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку в Харкові Мета: формувати вміння учнів складати твори-описи пам’ятника за власним спостереженням; розвивати вміння правильно, виразно говорити Очікувані результати: учні вміють визначати тему, основну думку, тип і стиль мовлення тексту; складають твори-описи пам’ятника за власним спостереженням; знають, що таке скульптура; уміють правильно, красиво, логічно і послідовно викладати думки. Обладнання: словники Тип уроків: застосування знань і формування вмінь.
— Що таке скульптура? — Чому скульптура є одним із видів просторового мистецтва? — На які види поділяється скульптура за своїм призначенням? — Яке завдання архітектора при спорудженні пам’ятника?
Вступне слово вчителя. У прекрасну пору золотої осені ми з вами були на оглядовій екскурсії по Харкову.
У 1930–1933 роках, коли столицею України був ще Харків (до 1934 р.) було оголошено кілька конкурсів на проект пам’ятника Шевченку. Перемогли в конкурсі скульптор Матвій Генріхович Манізер і архітектор Йосип Григорович Лангбард. Пам’ятник спорудили в парку, на вулиці Сумській. Заввишки він — 16,5 м, постать поета — 5,5 м. Відкриття монумента відбулося 1935 року. 24 березня 1935 року в Харкові велике свято — відкриття монумента геніальному синові українського народу, поетові, художнику, революціонеру-демократу, непримиренному борцеві проти царизму та кріпацтва Т. Г. Шевченку. Народ заповнив Сумську, площу Дзержинського… Починається мітинг. Зачитуються вітальні листи. «Сердечно вітаю народ України,— телеграфує О. М. Горький,— в день, коли він гідно увічнює в пам’яті дітей і внуків своїх прекрасний образ істинного великого поета-демократа, замученого царизмом». Народний поет Білорусії Янка Купала читає свої вірші, присвячені Т. Г. Шевченку.
ТАРАСОВА ДОЛЯ Чому в серці білоруськім
Зразок повідомлення ПЕРШИЙ ПАМ’ЯТНИК КОБЗАРЮ В ХАРКОВІ Перший у країні пам’ятник великому Кобзарю — погруддя в мармурі — було встановлено нелегально 1899 року в Харкові, у саду, поруч з особняком X. Д. Алчевської, відомої прогресивної діячки, фундаторки жіночої недільної школи для дорослих. Автор пам’ятника — харків’янин, відомий російський скульптор, професор Петербурзької Академії мистецтв В. О. Беклемішев. У його трактовці Т. Г. Шевченко — філософ і борець, готовий до рішучих активних дій. Біля цього пам’ятника часто збиралася студентська молодь, вихованці недільної школи. Поети-початківці читали тут свої вірші, сповнені віри у світле майбутнє народу. 1901 року, напередодні 40-річчя від дня смерті Т. Г. Шевченка, «по высочайшему указу» пам’ятник було демонтовано. До 100-річчя від дня народження поета прогресивна громадськість Росії організувала збирання коштів на пам’ятник Кобзареві в Києві. Подія набула всенародного характеру. З 1909 по 1914 рік відбулося чотири конкурси на кращий проект пам’ятника, у які включилося багато відомих скульпторів Росії. Але пам’ятник не було встановлено: царський уряд заборонив святкувати ювілей «поета-бунтаря». 1918 року в Петрограді встановлено пам’ятник Кобзареві роботи латиського скульптора Я. Тілберга, тоді ж у Москві пам’ятник Шевченку створює відомий російський скульптор С. М. Волнухін. Пам’ятник-погруддя поета (скульптор Б. Н. Кратко) відкрито 1919 року в Києві. Протягом наступних 20 років у багатьох містах споруджено пам’ятники Т. Г. Шевченку роботи скульпторів Ф. П. Балавенського, Г. П. Кавалерідзе, Б. Н. Кратка та інших. Один із них — величний і неповторний — прикрасив місто Харків.
Зразок повідомлення ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ М. МАНІЗЕРА Працюючи над проектом, М. Г. Манізер здійснив подорож шевченківськими місцями, зробив багато пейзажних та жанрових етюдів. Він ретельно вивчив листування й портрети Т. Г. Шевченка, особливо цінними для скульптора були автопортрети поета, його нечисленні фотографії та посмертна маска. М. Г. Манізер неодноразово перечитував «Кобзар», мемуарну літературу. Не відразу прийшов скульптор до образу Шевченка-борця. Перший проект пам’ятника (1929) він виконав у дещо конструктивістській манері. Величезних розмірів голова Шевченка була встановлена на циліндричному постаменті з барельєфом гайдамаки-повстанця, який, стоячи на коліні, гнівно потрясає кайданами. На обличчі поета лежав вираз глибокої задумливості. У другому проекті (1931) М. Г. Манізер розмістив статую поета на п’єдесталі з низьким рельєфом, на якому були зображені персонажі з творів Кобзаря. Третій варіант проекту (1933), нарешті, приніс скульпторові задоволення й перемогу в конкурсі. Доктор архітектури професор Й. Г. Лангбард майстерно вирішив архітектурну частину пам’ятника, підкоривши форму п’єдесталу ідейному та художньому задуму скульптора. Пам’ятник являє собою багатопланову композицію, кожна з частин якої проглядається поступово, у міру знайомства з монументом. Водночас пам’ятник сприймається як єдине ціле.
— Коли відкрито пам’ятник Кобзарю в Харкові? — Хто є авторами цього пам’ятника? — Де встановлено скульптуру? — Яка висота пам’ятника, постаті поета? — З яких матеріалів зроблено монумент? — Що символізують 16 постатей, розміщених навколо постаменту? — Яка основна думка монумента?
Справжнім символом і окрасою Харкова є пам’ятник великому синові українського народу Т. Г. Шевченкові в затишному саду, названого його іменем. Створений для нащадків видатним скульптором М. Г. Манізером образ Кобзаря по праву можна вважати кращим серед пам’ятників поету-демократу. Бронзова статуя поета заввишки 5,5 м встановлена на тригранному пілоні з полірованого чорного лабрадориту. Пілон оточують по спіралі 16 фігур, що символізують боротьбу народу за свою незалежність. Постать Шевченка сприймається досить реально: зосереджене обличчя, гнівний проникливий погляд очей, міцно стиснуті вуста — усе це переконливо передає внутрішній стан поета-бунтаря. Він стоїть, глибоко замислившись, зсунувши брови. Енергійним жестом він ніби скидає одвічне ярмо рабства, надихає поневолений народ України на боротьбу. Починає й завершує скульптурну композицію жіночий образ. Катерина, яка відкриває галерею чудових скульптур, символізує пригнічену Україну. Поряд із Кобзарем — найулюбленіші герої його творів — Ярема, Гонта, солдат-рекрут, кріпак із жорнами. Визвольна ідея монумента розкрита автором досить виразно й переконливо. Ця композиція символізує тісний зв’язок поета-пророка з народом, його долею.
Заключна бесіда. — Що нового й цікавого ви дізналися на уроках? — Чия розповідь вам найбільше сподобалася й допомогла в роботі? — Що було найскладнішим? | |
| Переглядів: 475 | |
| Всього коментарів: 0 | |
